Депутатские слушания по правам человека; Карпачева в Крыму
01/15/2004 | line305b
В середу в Симферополі у Верховній Раді Криму вперше в Україні пройшли депутатські слухання з проблем дотримання прав людини в регіоні
Вперше за всю історію кримської автономії тема дотримання прав людини в Криму стала предметом обговорення у місцевому парламенті. Окрім керівництва і депутатів Верховної Ради АРК, у слуханнях взяли участь Уповноважена з прав людини Верховної Ради України Ніна Карпачова, представники правоохоронних і судових органів в автономії, кримських неурядових організацій. З ініціативою проведення цих слухань, підтриманих сесією кримського парламенту, виступили саме громадські організації Криму, зокрема, Інститут соціальних досліджень. Правда, організатори цього заходу – Постійна комісія Верховної Ради АРК з питань законності і прав людини зробила наголос переважно на соціальних та економічних правах кримчан. Саме вони також посіли значне місце й у виступі пані Карпачової. Але омбудсмен не обійшла гострі проблеми дотримання в Криму загальногромадянських прав, зокрема, права на життя, на справедливий суд, на свободу слова.
"Як не сумно це усвідомлювати, але сама професія журналіста в нашій країні стала однією з найбільш небезпечних і це, на жаль, не просто слова. З 1992 року в Україні з різних причин загинули 40 працівників засобів масової інформації. З них семеро – це кримчани, таким чином вони склали майже шосту частину сумного мартирологу всіх загиблих журналістів України. Розуміючи, що смерть працівників ЗМІ сталася за різних обставин, в тому числі через насильницькі дії, пані Уповноважена у грудні минулого року звернулася до Генерального прокурора України з наполегливим проханням надати всебічну і повну інформацію про порушення кримінальних справ за фактами загибелі українських журналістів, про рішення за цими справами і про те, у яких випадках загибель журналістів була пов”язана з виконанням їхнього професійного обов”язку", - повідомила Ніна Карпачова. Вона додала, що торік з Криму до неї надійшло понад 2100 скарг і звернень громадян.
На слуханнях наводилися десятки прикладів порушень найелементарніших прав людини, в тому числі з боку правоохоронців і чиновників. Зокрема, голова Колегій адвокатів Криму Володимир Зубарєв заявив про цілеспрямований тиск силовиків на адвокатські кола, а керівник Фонду досліджень корінних народів Криму Надир Бекиров – про систему апартеїду і расової дискримінації, що склалася у Криму стосовно кримських татар. Натомість, представники проросійських організацій говорили про дискримінацію на півострові російського населення. Прозвучала і така інформація: відповідно до останнього рішення кримського парламенту, у 2004 році з Республіканського бюджету АРК буде виділено 1 мільйон 160 тисяч гривень на підтримку російськомовних видань, на підтримку кримськотатарських ЗМІ – 90 тисяч гривень. Тим часом україномовних видань у списку таких, що фінансово будуть підтримані з бюджету Криму в нинішньому році, немає.
На пропозицію спікера кримського парламенту Бориса Дейча, учасники слухань ухвалили документ, що включає 5 звернення до центральних органів влади і 8 розширених пунктів рекомендацій республіканським і місцевим органам влади. Борис Дейч: „Тональність сьогоднішньої розмови свідчить про те, що Верховна Рада автономії вчинила дуже правильно, винісши на слухання одну із найбільш болючих і гострих проблем, якою є проблема дотримання прав і свобод людини”.
Володимир Притула, RFE/RL
Вперше за всю історію кримської автономії тема дотримання прав людини в Криму стала предметом обговорення у місцевому парламенті. Окрім керівництва і депутатів Верховної Ради АРК, у слуханнях взяли участь Уповноважена з прав людини Верховної Ради України Ніна Карпачова, представники правоохоронних і судових органів в автономії, кримських неурядових організацій. З ініціативою проведення цих слухань, підтриманих сесією кримського парламенту, виступили саме громадські організації Криму, зокрема, Інститут соціальних досліджень. Правда, організатори цього заходу – Постійна комісія Верховної Ради АРК з питань законності і прав людини зробила наголос переважно на соціальних та економічних правах кримчан. Саме вони також посіли значне місце й у виступі пані Карпачової. Але омбудсмен не обійшла гострі проблеми дотримання в Криму загальногромадянських прав, зокрема, права на життя, на справедливий суд, на свободу слова.
"Як не сумно це усвідомлювати, але сама професія журналіста в нашій країні стала однією з найбільш небезпечних і це, на жаль, не просто слова. З 1992 року в Україні з різних причин загинули 40 працівників засобів масової інформації. З них семеро – це кримчани, таким чином вони склали майже шосту частину сумного мартирологу всіх загиблих журналістів України. Розуміючи, що смерть працівників ЗМІ сталася за різних обставин, в тому числі через насильницькі дії, пані Уповноважена у грудні минулого року звернулася до Генерального прокурора України з наполегливим проханням надати всебічну і повну інформацію про порушення кримінальних справ за фактами загибелі українських журналістів, про рішення за цими справами і про те, у яких випадках загибель журналістів була пов”язана з виконанням їхнього професійного обов”язку", - повідомила Ніна Карпачова. Вона додала, що торік з Криму до неї надійшло понад 2100 скарг і звернень громадян.
На слуханнях наводилися десятки прикладів порушень найелементарніших прав людини, в тому числі з боку правоохоронців і чиновників. Зокрема, голова Колегій адвокатів Криму Володимир Зубарєв заявив про цілеспрямований тиск силовиків на адвокатські кола, а керівник Фонду досліджень корінних народів Криму Надир Бекиров – про систему апартеїду і расової дискримінації, що склалася у Криму стосовно кримських татар. Натомість, представники проросійських організацій говорили про дискримінацію на півострові російського населення. Прозвучала і така інформація: відповідно до останнього рішення кримського парламенту, у 2004 році з Республіканського бюджету АРК буде виділено 1 мільйон 160 тисяч гривень на підтримку російськомовних видань, на підтримку кримськотатарських ЗМІ – 90 тисяч гривень. Тим часом україномовних видань у списку таких, що фінансово будуть підтримані з бюджету Криму в нинішньому році, немає.
На пропозицію спікера кримського парламенту Бориса Дейча, учасники слухань ухвалили документ, що включає 5 звернення до центральних органів влади і 8 розширених пунктів рекомендацій республіканським і місцевим органам влади. Борис Дейч: „Тональність сьогоднішньої розмови свідчить про те, що Верховна Рада автономії вчинила дуже правильно, винісши на слухання одну із найбільш болючих і гострих проблем, якою є проблема дотримання прав і свобод людини”.
Володимир Притула, RFE/RL