МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

партія мусульман, донецькі і загрози для меджлісу

02/10/2004 | КримТау
черговий матеріал Валентини Самар в Дзеркалі Тижня. Минулий раз, коли партія мусульман йшла на вибори вони набрали в Криму близько 14 тис голосів, якщо не помиляюся (при потребі дам точну цифру), і змогли таки попсувати нерви меджлісу. здається, на цей раз вони налаштовані ще більш рішуче...

ДОНЕЦЬКИЙ КРИМ? ДО ПИТАННЯ ПРО ПРАКТИКУ ПАРТІЙНОГО БУДІВНИЦТВА

Валентина САМАР

До крутих іномарок із донецькими номерами на кримських дорогах вже звикли: бізнес-інтереси їхніх власників представлені широко — від крупних здравниць до дрібних ресторанчиків. І тренування футболістів «Шахтаря» на тенісних кортах готелю «Ялта» нікого не здивувало: своя рука — владика. Особлива дружба між двома регіонами на офіційному рівні теж зрозуміла — кримський спікер Борис Дейч, котрий багато років очолював судацьку здравницю шахти ім. Засядька, — у керівництві Партії регіонів, його перший заступник Василь Кисельов — лідер кримської організації партії. Здавалося б, політичне закріплення надійне й ефективне. Однак нові партійні ініціативи донецьких здатні вразити, адже у разі успішної реалізації можуть суттєво перекроїти розклад політичних сил на півострові.

Перший місяць нового року в новинарному плані був, звісно, кримськотатарським. Бійка в барі села Веселе біля Судака, що переросла в тижні протистояння між кримськими татарами і слов’янами, котрі називають себе сурозькими козаками; сходи, мітинги, спроба групи репатріантів узяти штурмом міськвідділ судацької міліції і визволити співвітчизника, обвинувачуваного в нанесенні тяжких тілесних ушкоджень в іншій побутовій бійці. І нарешті — мітинг у Судаку, що відкрив серію акцій протесту, приурочених до 60-річчя депортації. Після того, як начальнику слідчого ізолятора Судака довелося стріляти на попередження, влада демонструє готовність до рішучого опору: будинок мерії охороняють спецпідрозділи «Беркута» і БТР.

На тлі цих подій приїзд із Донецька лідера Партії мусульман України (ПМУ) Рашида Брагіна залишився майже непоміченим. Місцевим журналістам Брагін повідомляє, що недавній партійний з’їзд прийняв рішення про реорганізацію ПМУ й основний упор тепер буде робитися на Крим — тут компактно мешкає найбільша кількість мусульман країни. Ними, як відомо, є кримські татари. Кримська організація ПМУ існувала 5 років, але не мала жодної «первички». Тепер же усього за місяць вони з’явилися в Чорноморському, Нижньогірському, Сакському районах і містах Джанкої, Євпаторії, Старому Криму, Судаку. В інтерв’ю «Дзеркалу тижня» Рашид Євгенович категорично заперечує, що така активність якось пов’язана з майбутніми президентськими виборами і спрямована на конкуренцію з меджлісом кримськотатарського народу. (Нагадаємо, що національний рух кримських татар із часів дисидентства виступає союзником українських націонал-демократів. Лідери меджлісу Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров представляють кримських татар в українському парламенті у списку блоку В.Ющенка. Багато в чому завдяки репатріантам «Наша Україна» здобула в Криму рекордну для створеного опонентами носія образу ворога всього російського, кримського і т.д. кількість голосів — майже 10%.)

«Наша програма нічим не різниться від того, за що виступає меджліс, але керівництво меджлісу ставиться до нашої партії з побоюванням», — каже Рашид Брагін. Головна проблема, за його словами, у тому, що «у глави меджлісу є певні зобов’язання перед «Нашою Україною». На закономірне запитання — чи є у самого Брагіна якісь зобов’язання, прозвучала відповідь: «У ПМУ перед Партією регіонів ніяких зобов’язань немає, але ми теж центристська партія, у нас багато спільного, і ми союзники». Зустріч Брагіна з лідером меджлісу закінчилася нічим: «Джемілєв сказав, що наша партія розколе кримськотатарський народ навпіл», — розповідає лідер ПМУ, — але наша мета інша — об’єднати мусульман всієї України». Слід нагадати, що на виборах 1998 року Партія мусульман уже пробувала свої сили, у тому числі в Криму. Розкол у меджлісі призвів до того, що на місцевих виборах кримські татари конкурували одне з одним. Багато опозиціонерів меджлісу — за підтримки ПМУ програли все. За словами члена меджлісу Надира Бекірова, така ж доля очікує Партію мусульман і нині. Ільмі Умеров, заступник глави меджлісу і віце-спікер ВР Криму вважає, що ПМУ вдасться привернути на свій бік 20% кримських татар: опозицію і тих, хто раніше співробітничав із комуністами. «Головне завдання — це, звісно, вибори, на яких спробують забрати голоси прибічників Ющенка». І.Умеров також припускає, що влада за допомогою Партії мусульман спробує розділити мусульман на «правильних» і «неправильних» — екстремістів, які загрожують громадянському миру. Останні, зрозуміло, представлятимуть меджліс і опозицію на чолі з В.Ющенком.

Грунт для таких маніпуляцій нині більш ніж сприятливий. І багато в чому «завдяки» самому меджлісу, який воліє боротися за права народу тими ж методами, що і десять років тому. Масові акції протесту, силові дії, потім — переговори з владою, що часто нагадують торг за посади для своїх. Невирішеність більшості проблем народу поповнює внутрішню опозицію, котра об’єдналася в Координаційну раду громадсько-політичних сил. Саме з нею має намір співробітничати Р.Брагін. Щоправда, тут одна неув’язка: більшість цих сил радикальніша за меджліс, причому, і в питанні критики центральної влади, і у вимогах поставлених завдань, наприклад, щодо повернення кримським татарам національної державності.

Спроби кримської влади наблизити до себе незадоволених меджлісом, щоб заявляти: «Меджліс і курултай — це ще не всі кримські татари», були і раніше. Микола Багров підтримував НДКТ, Леонід Грач створив Раду аксакалів. Чому б і нинішній владі не спробувати, використовуючи наявні ресурси? Лідер ПМУ заявляє про намір «висувати на керівні посади в Криму гідних людей. У нашій партії такі є. Є професіонали, є політики, котрі можуть принести користь Криму й Україні», — каже Р.Брагін. Здається, вакансії незабаром з’являться. Після судацьких подій Сергій Куніцин заявив про необхідність змінити принцип формування Ради представників кримськотатарського народу при Президенті України. Створений указом Л.Кучми 1999 року дорадчий орган на сто відсотків складався з членів меджлісу й таким чином його легалізував. Тепер же кримський прем’єр пропонує ввести в Раду і «авторитетних людей з інтелігенції, здатних співробітничати з владою і працювати з представниками інших національностей». А пропонувати кандидатури мають органи місцевої влади. Втім, рішення прийматиме Президент, а от як із ним домовлятиметься представник «Нашої України» Мустафа Джемілєв — питання цікаве.

Тим часом неприємні новорічні сюрпризи отримали й опоненти меджлісу — лідери проросійських організацій. У ті дні, коли ПМУ приймала на з’їзді рішення про реорганізацію, Олександр Базилюк, лідер Слов’янської партії України, ідеологічний центр котрої також знаходиться в Донецьку, уже реанімував кримську організацію. Недбайливого голову усунуто, новим обрано депутата ВР Криму Сергія Шувайникова, зоряний час якого був на виборах президента Криму: у першому турі він посів 3-тє місце, навіть випередивши Л.Грача. Після довгих років забуття його ім’я знову прогриміло на всю країну: очолюваний Шувайниковим Конгрес російських громад звернувся до Леоніда Кучми з проханням балотуватися на третій президентський термін. «Найближча мета — створити дієздатні партійні структури в усіх містах і районах півострова. Наше завдання — змусити державу поважати права росіян і російськомовних», — сказав «ДТ» Шувайников. У цій справі головними конкурентами будуть комуністи і «Русский блок». Загітувати активістів проросійських організацій, котрі втомилися від скандалів навколо поділу благ фонду «Москва—Крым» і комуністів, які розчарувалися в Л.Грачеві, за певних умов буде неважко.

Отже, донецькі лідери намагаються впливати на дві найбільш політично активні сили півострова: кримських татар і проросійське населення.

Рашид Брагін категорично заперечує, що синхронні в часі та місці докладання активні дії двох партій із центром у Донецьку були сплановані. Тоді до розряду випадковостей доведеться зарахувати і стурбоване кримськотатарськими самозахопленнями землі звернення до прем’єр-міністра Віктора Януковича... приазовських греків. Їхні предки, як відомо, були виселені з півострова вердиктом Катерини ІІ. Керівництво Союзу греків просить у прем’єра підтримки для проведення в Сімферополі науково-практичної конференції, на якій історики, краєзнавці й інші вчені «доведуть, що історія цієї землі починалася не з ХІІІ століття, коли туди прийшли їхні (кримських татар. — Авт.)» предки, а на багато століть раніш — із греків, які, підкреслюємо, територіальних претензій ні до кого не мають. Найцікавіші місця не цитую — шкода, якщо «ДТ» закриють за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Примітно, що в самому Криму з’ясування питання — хто, коли і від кого з’явився раніше — вже в минулому. З соромом, але пережили. Будемо сподіватися, що нащадки сарматів, які приходили в Крим з-за Дону, звертатися до прем’єра не будуть.

Хтось скаже — та скільки в тому Криму голосів, щоб так напружуватися? Це ж не Донбас, який одною гирею може переважити кілька областей. Однак будь-який політтехнолог-початківець скаже, що напружуватися варто: конфліктні ситуації в Криму, у повідомленнях, де є слова «мусульмани» чи «кримські татари», «росіяни» чи «православні», моментально стають новиною. Причому в декількох країнах. Це дає політикам силу-силенну варіантів для PR-акцій — для осуду або схвалення, запобігання або сприяння, а владі — для вживання заходів задля порятунку миру. Аж до запровадження надзвичайного стану. Будь-який політолог-початківець вам також скаже, що конфліктогенних складових нині в Криму стільки, що вистачить одного сірника.

Поки донецькі ініціативи переділити кримський політичний пиріг зустрічають дрібні перешкоди: кримськотатарський театр, де останніми роками проходять з’їзди курултаю, відмовив Партії мусульман в оренді залу для конференції. А конференцію республіканської організації Слов’янської партії, як розповів С.Шувайников, довелося проводити таємно від колишніх соратників із Російської громади Криму: півсотні ображених людей висловлювали свій протест тюканням і грюканням у двері залу Будинку офіцерів, тоді як збори проходили в іншому місці. Поки смішно. І журналісти кепкують: Крим буде не російським, і не кримськотатарським. Він буде донецьким.
№ 5 (480)
http://www.zn.kiev.ua/op/show/480/45501/


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua