Про ситуацію довкола референдуму в Партеніті
03/26/2004 | line305b
Про ситуацію довкола референдуму в Партеніті
Південно-кримське селище Партеніт залишається одним із центрів політичної напруги в Криму. Тут переплелися одразу кілька гострих проблем – земельна, етнічна і просто боротьба за владу. Уже кілька місяців тут триває боротьба за крісло селищного мера, якому місяць тому мешканці Партеніта висловили недовіру на місцевому референдумі.
Згідно з результатами місцевого референдуму, який пройшов 1-го лютого, за дострокове припинення повноважень Партенітського селищного голови Костянтина Попандопула проголосували понад 85% місцевих мешканців, які прийшли до виборчих дільниць. Комісія визнала референдум таким, що відбувся. Однак її рішення не набрало чинності, оскільки екс-мер оскаржив його у суді і, судячи з останніх подій, має непогані шанси виграти процес. Але 13 лютого сесія Партенітської селищної ради більшістю голосів ухвалила рішення про призначення на 16 травня дострокових виборів селищного голови.
Торік проти Костянтина Попандопула Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу за підозрою у незаконному продажу і здачі в оренду земельних ділянок. Однак днями Кримська агенція новин повідомила, що Алуштинська міська прокуратура припинила справу “за відсутністю складу злочину”. Відомо, що проти партенітського мера веде своєрідну війну група місцевих депутатів на чолі з депутатом Алуштинської міськради від Партеніта Тетяна Радіна, яка близька до об’єднаних есдеків. Сам Костянтин Попандопуло в інтерв’ю кримським журналістам заявив, що збирається приступити до виконання своїх службових обов’язків, як тільки відбере ключа від кабінету і печатку у секретаря Партенітської селищної ради Олександра Пчелинцева, який підтримав “заколотників”. Тож місцеві спостерігачі пов’язують щасливі зміни у долі Костянтина Попандопула із заступництвом впливових представників донецького капіталу, який останнім часом масово йде на Південне узбережжя Криму і складає тут серйозну конкуренцію капіталу московському.
Втім, вагомим чинником, який впливає на перерозподіл влади на Південному узбережжі Криму є проблема наділення землею репатріантів. Як і у Великій Ялті, в Алуштинському регіоні тисячі вихідців з цих місць та їхніх нащадків вимагають негайного виділення земельних ділянок під будівництво індивідуального житла. І кримські татари переважно не отримують розуміння в цьому у місцевої влади загалом і в Партеніті зокрема. Тут доведені до відчаю люди торік розбили одну з восьми на Південнобережжі Криму “галявин протесту”. Близько сотні кримськотатарських родин заявили, що не підуть із зайнятої ділянки доти, доки місцева влада не надасть землю всім учасникам акції протесту.
Відповіддю на це стала організація одним із депутатів Верховної Ради АРК, який має свій бізнес-інтерес до зайнятої кримськими татарами ділянки, іншої акції, до котрої були залучені місцеві російськомовні мешканці і підрозділ проросійського кримського козацтва. В результаті, між учасниками двох акцій сталися сутички, які не переросли у щось серйозніше лише завдяки пильності бійців спецзагону “Беркут”. Втім, на кілька годин протестувальники перекрили рух автотранспорту як на трасі Алушта-Ялта, так і на дорозі до самого Партеніта. За цими діями правоохоронці порушили три кримінальні справи, тож тепер їхні фігуранти їздять пікетувати Головне Управління МВС України в Криму, яке проводить розслідування.
Схоже, може так статися, що Партеніт згодом асоціюватиметься у пересічного українця не стільки з відпочинком на морі, скільки із конфліктами та акціями протесту.
Володимир Притула, RFE/RL
Південно-кримське селище Партеніт залишається одним із центрів політичної напруги в Криму. Тут переплелися одразу кілька гострих проблем – земельна, етнічна і просто боротьба за владу. Уже кілька місяців тут триває боротьба за крісло селищного мера, якому місяць тому мешканці Партеніта висловили недовіру на місцевому референдумі.
Згідно з результатами місцевого референдуму, який пройшов 1-го лютого, за дострокове припинення повноважень Партенітського селищного голови Костянтина Попандопула проголосували понад 85% місцевих мешканців, які прийшли до виборчих дільниць. Комісія визнала референдум таким, що відбувся. Однак її рішення не набрало чинності, оскільки екс-мер оскаржив його у суді і, судячи з останніх подій, має непогані шанси виграти процес. Але 13 лютого сесія Партенітської селищної ради більшістю голосів ухвалила рішення про призначення на 16 травня дострокових виборів селищного голови.
Торік проти Костянтина Попандопула Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу за підозрою у незаконному продажу і здачі в оренду земельних ділянок. Однак днями Кримська агенція новин повідомила, що Алуштинська міська прокуратура припинила справу “за відсутністю складу злочину”. Відомо, що проти партенітського мера веде своєрідну війну група місцевих депутатів на чолі з депутатом Алуштинської міськради від Партеніта Тетяна Радіна, яка близька до об’єднаних есдеків. Сам Костянтин Попандопуло в інтерв’ю кримським журналістам заявив, що збирається приступити до виконання своїх службових обов’язків, як тільки відбере ключа від кабінету і печатку у секретаря Партенітської селищної ради Олександра Пчелинцева, який підтримав “заколотників”. Тож місцеві спостерігачі пов’язують щасливі зміни у долі Костянтина Попандопула із заступництвом впливових представників донецького капіталу, який останнім часом масово йде на Південне узбережжя Криму і складає тут серйозну конкуренцію капіталу московському.
Втім, вагомим чинником, який впливає на перерозподіл влади на Південному узбережжі Криму є проблема наділення землею репатріантів. Як і у Великій Ялті, в Алуштинському регіоні тисячі вихідців з цих місць та їхніх нащадків вимагають негайного виділення земельних ділянок під будівництво індивідуального житла. І кримські татари переважно не отримують розуміння в цьому у місцевої влади загалом і в Партеніті зокрема. Тут доведені до відчаю люди торік розбили одну з восьми на Південнобережжі Криму “галявин протесту”. Близько сотні кримськотатарських родин заявили, що не підуть із зайнятої ділянки доти, доки місцева влада не надасть землю всім учасникам акції протесту.
Відповіддю на це стала організація одним із депутатів Верховної Ради АРК, який має свій бізнес-інтерес до зайнятої кримськими татарами ділянки, іншої акції, до котрої були залучені місцеві російськомовні мешканці і підрозділ проросійського кримського козацтва. В результаті, між учасниками двох акцій сталися сутички, які не переросли у щось серйозніше лише завдяки пильності бійців спецзагону “Беркут”. Втім, на кілька годин протестувальники перекрили рух автотранспорту як на трасі Алушта-Ялта, так і на дорозі до самого Партеніта. За цими діями правоохоронці порушили три кримінальні справи, тож тепер їхні фігуранти їздять пікетувати Головне Управління МВС України в Криму, яке проводить розслідування.
Схоже, може так статися, що Партеніт згодом асоціюватиметься у пересічного українця не стільки з відпочинком на морі, скільки із конфліктами та акціями протесту.
Володимир Притула, RFE/RL