Засідання уряду Криму з проблем кримськотатарського народу
03/26/2004 | line305b
Засідання уряду Криму з проблем кримськотатарського народу
У п’ятницю 19 березня 2004 року в Симферополі пройшло розширене засідання уряду Криму за участі Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України. Як повідомили у прес-службі уряду автономії, засідання присвячене підготовці відзначення 60-ї річниці депортації кримських татар з історичної батьківщини. Але виглядає, що справжня причина – це спроби кримської влади зменшити напругу, що виникла останнім часом між нею і Меджлісом кримськотатарського народу, із членів якого повністю складається Рада представників.
На засіданні переважно розглядалися соціально-економічні питання та перебіг виконання доручень Президента України Леоніда Кучми і голови Ради міністрів АРК Сергія Куницина, які стосуються теми розв’язання проблем репатріантів. Урядовці повідомили, що з 2000 року Президент дав 78 таких доручень, спрямованих на вирішення політико-правових, соціально-економічних та етно-культурних проблем кримських татар, і з них 56 - повністю виконано, а 12 – знято з виконання у зв’язку “з відсутністю фінансів і недоцільністю”.
Крім того, 4 доручення мають довготривалий характер і виконуються в міру створення необхідних правових, фінансових та організаційних умов, а ще 3, які Президент і глава кримського уряду дали на останньому засіданні Ради представників, перебувають у стадії виконання.
Проте заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ремзі Ільясов не погоджується із таким звітом: “Ті доручення, які дав Сергій Куницин 23 серпня минулого року, на 70% невиконані. Більшість з них – соціально-економічні питання, які регіональна влада за бажання може вирішити. Залишається невирішеним земельне питання. Воно не тільки найболючіше – з кожним днем воно стає ще більш гострим. І для житлового будівництва, і не зняте з порядку денного питання виділення землі сільськогосподарського призначення. Не вирішені питання створення кримськотатарських управлінь в Міністерстві культури і в Республіканському комітеті з охорони культурної спадщини Криму. Не вирішене питання про виділення приміщення для Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України. Не вирішене питання створення кримськотатарського видавництва художньої літератури і багато інших важливих питань”.
Водночас він каже, що налаштований обережно -оптимістично, і останнє загострення етно-політичної ситуації на Південному узбережжі Криму не вплине на стосунки кримських татар з урядом автономії. Ремзі Ільясов: “Я розумію, що саме на цій нараді всі питання й одразу ми не вирішимо. Але попередні мої бесіди з керівництвом автономної республіки з усього кола питань все-таки залишають надію, що більшість із поставлених проблем ми вирішимо, причому до 18 травня. Це потрібно також і для того, щоб нормально пройшов курортний сезон, і взагалі, щоб кримське суспільство відчувало себе стабільним”. Приводом для такого оптимізму, очевидно, стала також інформація про те, що цього року Кримська автономія виділяє на облаштування і соціально-культурний розвиток депортованих громадян 15 мільйонів гривень, в тому числі на програму облаштування кримських татар – понад 13 мільйонів, а вірмен, болгар, греків і німців – майже півтора мільйона гривень. В рамках виконання Республіканської Програми облаштування і соціально-культурного розвитку депортованих громадян в АРК на 2004 рік, ухваленої Верховною Радою АРК цього тижня, планується здати в експлуатацію майже 2 тисячі квадратних метрів житла для репатріантів, збудувати по 5 кілометрів доріг і газопроводів, 2 кілометри водоводу та одну школу на 500 місць. Загалом же на капітальне будівництво буде виділено більше 10 мільйонів гривень. Державна програма облаштування репатріантів, яка фінансується Києвом, передбачає виділення з держбюджету України близько 50 мільйонів гривень.
Володимир Притула, RFE/RL
У п’ятницю 19 березня 2004 року в Симферополі пройшло розширене засідання уряду Криму за участі Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України. Як повідомили у прес-службі уряду автономії, засідання присвячене підготовці відзначення 60-ї річниці депортації кримських татар з історичної батьківщини. Але виглядає, що справжня причина – це спроби кримської влади зменшити напругу, що виникла останнім часом між нею і Меджлісом кримськотатарського народу, із членів якого повністю складається Рада представників.
На засіданні переважно розглядалися соціально-економічні питання та перебіг виконання доручень Президента України Леоніда Кучми і голови Ради міністрів АРК Сергія Куницина, які стосуються теми розв’язання проблем репатріантів. Урядовці повідомили, що з 2000 року Президент дав 78 таких доручень, спрямованих на вирішення політико-правових, соціально-економічних та етно-культурних проблем кримських татар, і з них 56 - повністю виконано, а 12 – знято з виконання у зв’язку “з відсутністю фінансів і недоцільністю”.
Крім того, 4 доручення мають довготривалий характер і виконуються в міру створення необхідних правових, фінансових та організаційних умов, а ще 3, які Президент і глава кримського уряду дали на останньому засіданні Ради представників, перебувають у стадії виконання.
Проте заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ремзі Ільясов не погоджується із таким звітом: “Ті доручення, які дав Сергій Куницин 23 серпня минулого року, на 70% невиконані. Більшість з них – соціально-економічні питання, які регіональна влада за бажання може вирішити. Залишається невирішеним земельне питання. Воно не тільки найболючіше – з кожним днем воно стає ще більш гострим. І для житлового будівництва, і не зняте з порядку денного питання виділення землі сільськогосподарського призначення. Не вирішені питання створення кримськотатарських управлінь в Міністерстві культури і в Республіканському комітеті з охорони культурної спадщини Криму. Не вирішене питання про виділення приміщення для Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України. Не вирішене питання створення кримськотатарського видавництва художньої літератури і багато інших важливих питань”.
Водночас він каже, що налаштований обережно -оптимістично, і останнє загострення етно-політичної ситуації на Південному узбережжі Криму не вплине на стосунки кримських татар з урядом автономії. Ремзі Ільясов: “Я розумію, що саме на цій нараді всі питання й одразу ми не вирішимо. Але попередні мої бесіди з керівництвом автономної республіки з усього кола питань все-таки залишають надію, що більшість із поставлених проблем ми вирішимо, причому до 18 травня. Це потрібно також і для того, щоб нормально пройшов курортний сезон, і взагалі, щоб кримське суспільство відчувало себе стабільним”. Приводом для такого оптимізму, очевидно, стала також інформація про те, що цього року Кримська автономія виділяє на облаштування і соціально-культурний розвиток депортованих громадян 15 мільйонів гривень, в тому числі на програму облаштування кримських татар – понад 13 мільйонів, а вірмен, болгар, греків і німців – майже півтора мільйона гривень. В рамках виконання Республіканської Програми облаштування і соціально-культурного розвитку депортованих громадян в АРК на 2004 рік, ухваленої Верховною Радою АРК цього тижня, планується здати в експлуатацію майже 2 тисячі квадратних метрів житла для репатріантів, збудувати по 5 кілометрів доріг і газопроводів, 2 кілометри водоводу та одну школу на 500 місць. Загалом же на капітальне будівництво буде виділено більше 10 мільйонів гривень. Державна програма облаштування репатріантів, яка фінансується Києвом, передбачає виділення з держбюджету України близько 50 мільйонів гривень.
Володимир Притула, RFE/RL