МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Земля біля моря: в Криму почалися масові протести

04/04/2005 | Эрвин
Ніхто не хотів віддавати

Земля біля моря: в Криму почалися масові протести

Микита КАСЬЯНЕНКО, Алушта — Ялта — Сімферополь

Площа перед будівлею Радміну Криму знову вкрита різнокольоровими наметами протестуючих. Містечко організувала так звана Партенітська група кримських татар, яка тепер від щотижневих акцій протесту перед урядом, що тривають уже понад півроку, перейшла, як стверджують організатори, до наймасовішої акції протесту: кількість наметів із нинішніх 40 дійде до 100, кількість мешканців містечка — до тисячі, сама акція загрожує перерости в масові протести по всьому Криму.

Учасники акції ось уже тривалий час вимагають негайного та безплатного виділення кримським татарам земельних ділянок на Південному березі півострова, щоб вирішити житлову проблему репатріантів, питання працевлаштування та зайнятості. Організатори масових протестів і наметового містечка вважають, що переговори з владою щодо земельного питання зайшли в глухий кут і перспектив уже не мають. «І ніхто не хоче вирішувати проблеми наділення землею кримських татар — ні місцеві ради, ні влада в центрі, всі не хочуть іти назустріч сподіванням і проханням нашого народу, а чекати ми вже не можемо, ми чекаємо вже п’ятнадцять років!» — заявляють учасники протесту. «Наша вимога — негайно вирішити земельне питання, щоб ми могли побудувати собі індивідуальні житлові будинки та працювати», — зазначає учасниця акції Лютфіє Меметова.

Збоку здається, що земельне питання в Криму вже досить вивчене й існують шляхи його вирішення. Та не все так просто. Часто діалог влади та жителів Криму триває як спілкування сліпого з глухонімим. Так, наприклад, селищний голова Партеніта Тетяна Радіна стверджує, що «якщо йдеться про виділення землі, то земель як таких, парових, які чекають господаря, готових для забудови, в Партеніті немає…» Але кримські татари не погоджуються з нею, наприклад, активіст місцевого меджлісу Енвер Джемалетдінов зазначає: «Партеніт має земельний потенціал, достатній для вирішення питання кримських татар, але у влади відсутнє справжнє бажання це робити…» І схоже, що саме це правда, оскільки, на думку глави парламенту автономії Бориса Дейча, «існують невирішені питання в державі. Є речі, коли не вирішують питання на місцях. Життя примушує кримських татар лише так чинити та йти на такий крок, а ми потім звинувачуємо їх у самозахопленнях. Тому красиву позицію зайняли в сільських і селищних радах: вирішують свої меркантильні питання, а мітинги, маніфестації та пікети — витримуйте Дейч і Куніцин у Сімферополі. Ні, так не буде далі…» А глава уряду Криму Сергій Куніцин вважає: «Місцеві князьки, які сьогодні впираються, повинні зрозуміти, що якщо вони добровільно цієї проблеми не вирішать, то закінчиться тим, що приїде керівництво держави, проінвентаризує всі прийняті раніше рішення і, напевно, знайде безліч цікавих моментів, і покажуть на березі землю, і швидко все знайдеться, примусять приймати ці рішення. Хотілося б, щоб місцева влада без примусового методу знайшла консенсус, вирішила цю проблему…»

Але і це лише частина проблеми. Річ у тім, що її вирішенням у Криму, особливо на Південному березі, незадоволені практично всі верстви населення. По всьому ПБК сьогодні розкидані точки протистояння населення та влади. Так, наприклад, у селищі Коктебель протистояння з приводу долі Тихої бухти триває вже близько року: кримські татари вимагають дозволу побудувати в ній етнографічне село. Є вже доручення глави уряду Криму Сергія Куніцина розпочати роботи з проектування та вирішення всіх організаційних питань. Проте місцева громада селища не хоче віддати бухту репатріантам, і селищний голова Олексій Булига, селищна рада Коктебеля наполягають на присвоєнні бухті статусу заповідника. Питання підготовлене на сесію Верховної Ради Криму, але його вже багаторазово відкладали. Кожна частина суспільства робить з цього свої висновки. Кримські татари вважають, що влада автономії хоче вирішити їхню проблему, але не знає, як, оскільки питання про наділення репатріантів землею не вирішене законодавчо, а російські національні організації півострова не хочуть зважати на інтереси меншості та категорично стверджують, що «нинішня влада не здатна відстоювати інтереси більшості населення Криму, піклується лише про себе». Вони вважають, що насправді «жодної проблеми не існує, просто треба сказати тверде «ні!» будь-кому, хто посягає на кримську землю, а самозахопників «пригостити» змопівськими палицями та відправити на нари», — пише одна місцева газета.

Проте з боку не репатріантів, а місцевого населення зловживань із землею не менше, а в кілька разів більше, ніж із боку кримських татар. Наприклад, у Сімферополі оприлюднили факти незаконної торгівлі землею в Алушті, розкрили цілу систему виділення, скуповування та подальшого незаконного продажу ділянок. Так, за відомостями ініціативної групи, що провела перевірку й оприлюднила її результати на прес-конференції в Сімферополі, якийсь громадянин скупив і перепродав 21 земельну ділянку. Багато ділянок виділяють на підставних осіб. Користуються ситуацією й багато репатріантів. Нерідкі випадки, коли деякі кримські татари мають по кілька ділянок як у степовій частині Криму, так і на побережжі, однак намагаються отримати ще. Багато фактів незаконного виділення землі й самими органами влади країни. Так, днями прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко оголосила, що «скасовано постанову попереднього уряду Януковича про незаконну передачу в користування приватним структурам 15 гектарів землі в центрі Ялти». Другою скасованою постановою передбачається передача чотирьох гектарів землі в центрі Алушти. Зі слів Тимошенко, це «землі підвищеної якості, які можна було розподіляти на конкурсній основі. Землю повернено державі», — сказала Юлія Тимошенко на прес-конференції.

Ялтинська міськрада також наражається на зусібічні протести. Як повідомляє прес-служба міськради, «дедалі більше невдоволення ялтинців, яке підігрівають різні партії, що вже розпочали передвиборну кампанію, викликають прийняті на сесіях міськради дозволи на проектно- дослідницькі роботи або землевідведення для будівництва багатоповерхових житлових будинків і рекреаційних об’єктів». Новий головний архітектор Ялти Володимир Приступа на прес- конференції сказав, що «висотне будівництва в Ялті загалом — це єдина можливість вирішити житлову проблему ялтинців. Але будувати можна буде лише після розробки та прийняття плану детального планування по ПБК, у визначених для багатоповерхівок місцях, після проведення всіх обґрунтувань. До історичної частини міста має бути дбайливе ставлення, будівництво тут не має «випадати» із загального архітектурного вигляду цієї частини Ялти. Але і в центрі є нетрища, які треба розчищати…»

Унаслідок дискусій Генеральний план розвитку Ялти — а це близько 80 кілометрів усього кримського побережжя! — знову відправлено на доопрацювання, але це означає, що ситуація загострюватиметься. З одного боку, тепер вирішення питань про землю знову відкладається, а з іншого боку, рівень протестів місцевих жителів — як репатріантів, так і не репатріантів! — чимраз зростає. Тому Верховна Рада Криму, так само й уряд, останнім часом застосовують багато спроб вирішити проблему. Так, у середині березня кримська влада оголосила про готовність виділити близько 400 гектарів землі на Південному березі півострова. Водночас керівники автономії зазначають, що земельні ділянки, які «вибивають» лідери меджлісу під індивідуальне будівництво, нерідко стають об’єктами перепродажу або на них зводять не житлові будинки, а бари та міні-пансіонати. Борис Дейч, аналізуючи проблему, зазначав: «Давно час покінчити з практикою, коли замість городу зростає п’ятиповерховий будинок, а замість елінгу — восьмиповерховий особняк».

Аналіз, проведений Рескомземом Криму, як повідомив заступник його голови Василь Соколик, свідчить про те, що проблему вирішують, але поступово та повільно. У 62 із 89 населених пунктів Південного берега Криму, включаючи територію Феодосії з прилеглими селищами, вже встановлені кордони. В інших селищах ця робота триває за затвердженим графіком. На виконання доручень Президента України та рішень Кабінету Міністрів голова уряду Криму Сергій Куніцин доручив органам місцевого самоврядування прискорити роботу з підготовки генеральних планів забудови населених пунктів. Необхідність цього пояснюється тим, що генпланування більшості селищ не враховує індивідуальної забудови, яка вже триває і неминуче проводитиметься на ПБК. Сьогодні, за словами Василя Соколика, робоча група, до якої входять фахівці профільного комітету уряду, спільно з органами місцевого самоврядування та представниками кримських татар підготувала пропозиції щодо виділення на ПБК земельних ділянок площею 47 гектарів у районі Великої Ялти, 80 гектарів — у селищі Коктебель та інші ділянки. Ці землі, повідомив Василь Соколик, не зачіпають виноградників, і їхнє відчуження не завдасть збитків галузі. Як повідомив заступник голови Ради представників кримськотатарського народу Ремзі Ільясов, за оцінками ради, наділення ділянками на сьогодні потребують близько дев’яти тисяч кримських татар. Із них майже вісім тисяч претендують на Південний берег півострова. Рада представників і меджліс кримських татар має намір спрямувати пропозиції прем’єр-міністру України про виділення під індивідуальне житлове будівництво сім’ям репатріантів уже 909 гектарів землі на ПБК і частково в Сакському районі автономії.

Голова Постійної комісії Верховної Ради Криму з місцевого самоврядування й адміністративно-територіальних питань Володимир Кличников активно виступає за те, щоб у Криму замість земельного свавілля створили цивілізований, законний і прозорий земельний ринок. На його думку, в Криму практикували багато способів «неконкурентного» виділення землі — «за командами з Києва», внаслідок незаконного викупу, в обхід торгів і аукціонів. Якщо існуватиме цивілізований ринок розподілу земель, то всі протести та протистояння припиняться, вважає він. І з цим усі погоджуються. Але річ у тім, що механізм проведення земельних торгів і шляхи ринкового розподілу землі лише виробляють. Постановою Ради міністрів уже затверджений порядок проведення торгів із продажу земельних ділянок, 26 жовтня минулого року сформована комісія при уряді з організації продажу. Міністерство економіки Криму розробило кілька положень про проведення торгів, але не всі з них затверджені. В результаті єдиний та узаконений механізм продажу землі з аукціонів ще не сформований. Багато кримчан, яким «змальовують» безхмарну перспективу купівлі землі за її нечуваною ринковою вартістю, особливо репатріанти, сьогодні запитують: чому багато хто «встиг» отримати землю на березі моря взагалі безплатно, за малу плату, за мізерний хабар, за добре ставлення, за командами начальства, через «вигідну» партійну або політичну приналежність, а ми сьогодні повинні її купувати? З іншого боку, як бути з цими ділянками, де вже багато побудовано? Знову виставити на конкурс, примусити власників доплатити, реприватизувати? Законна відповідь на це запитання поки що відсутня…

№59, вівторок, 5 квітня 2005

http://www.day.kiev.ua/135050/


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua