МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Осінні торги

09/07/2005 | Михайло

Осінні торги

Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь

НЕ МОЖНА ВІДКИДАТИ, ВВАЖАЮТЬ АНАЛІТИКИ, І ТАКИЙ ВАРІАНТ ПОДІЙ, КОЛИ НОВОМУ КРИМСЬКОМУ СПІКЕРУ, ХАЙ БИ ХТО НИМ СТАВ, ЗНОВУ НАВ’ЯЖУТЬ КАНДИДАТУРУ З КИЄВА

Глава уряду автономії Анатолій Матвієнко, який, щоб улестити депутатів при своєму призначенні, погодився відзвітувати вже на вересневій сесії парламенту, сьогодні стверджує, що сто днів — це лише період його ознайомлення зі справами. І ось «уже й вересень надворі», новий політичний сезон настав, і депутати збирають підписи за відставку Матвієнка. Питання порушуватимуть уже на вересневій сесії. Хоча, швидше за все, все закінчиться або нічим, або лише переляком головного фігуранта, тому з цього можна зробити щонайменше два висновки. По-перше, як повелося в Криму, спроби відставки «неугодного» прем’єра існуватимуть і в жовтні, і в листопаді, і — поки не досягнуть успіху. Причому хвиля відставок так чи інакше може зачепити і президію Верховної Ради, невдоволення пасивною позицією якої зараз наростає у Криму. По-друге, підстави для цього дав сам Анатолій Матвієнко. Адже багато хто чекав, що новий уряд уже до вересня покаже себе в справі, а він, на жаль, показав себе лише в проектах. Тим паче, що, хай би скільки говорили, що такі справді грандіозні проекти, як «Морський берег», «Питна вода для Криму», «Гольф-сіті», кільцевий автошлях на Ялту, траса «Формули-1», вибухоподібне розширення бази для грального бізнесу можна зарахувати до заслуг тільки Анатолія Матвієнка, кожна тверезомисляча людина розуміє, що для їх реалізації — з гігантськими інвестиціями від 9 до 15 мільярдів доларів! — знадобиться не один десяток років. Тому зараз для прем’єра актуальніші два питання: по-перше, що він реально зможе продемонструвати депутатам уже у вересні як свою роботу, а не як свої проекти, і, по-друге, як він зможе спростувати обвинувачення в розбазарюванні кримської землі, оскільки злі язики стверджують, що тільки для проекту «Гольф-сіті» непрозоро відводять понад 6,5 тисячі гектарів землі, при тому, що колишній кримський уряд обвинувачували стосовно якихось жалюгідних 300 гектарів у заповіднику. Безсумнівно, незалежно від конкретних обставин, прем’єру інкримінують і «насильну українізацію», і неправильний підбір кадрів, і погану підготовку до зими, і провал курортного сезону, і ще багато чого. З іншого боку, Анатолій Сергійович говорив, що за крісло не тримається, і найголовніше для нього — робота та бажання «перетворити Крим на кращий регіон України». Однак, можливо, цю ідею втілюватиме в життя хтось інший... Одна політична партія, крім збору підписів, навіть організувала гучну акцію зі збирання грошей «Купи квиток на Київ пану Матвієнку», — і люди здавали свої символічні гривні…

Забігаючи трохи вперед, можна також сказати: якщо навіть депутатам Верховної Ради Криму і не вдасться добитися відставки Анатолія Матвієнка до березня 2006 року, то після виборів новий кримський парламент за будь-якої ситуації, призначаючи новий уряд, навряд чи зупинить свій вибір на його кандидатурі. По-друге, шанси самої партії «Собор», навіть у можливому блоці з «українськими правими», в Криму вельми примарні.

А сьогодні на носі ще й зима, яку мало який уряд успішно переживає, якщо немає на те «дозволу» депутатів, котрі його призначили…

Звісна річ, сам Матвієнко з таким розкладом не згоден. «Мене вмовляють: ти не наполягай на українській мові навчання в Комсомольській школі, хай вона буде російська, і завтра тебе всі нестимуть на руках, ти виграєш вибори, — розповідав Анатолій Сергійович один окремий випадок. — Але я хочу сказати: дивімось об’єктивно на речі. І, принаймні, чесно скажімо людям, хто виборами займається, а хто — проблемами якості навчання наших учнів…»

Природно, вже збираючи підписи за відставку нинішнього глави уряду, кримські депутати, хоч і впівголоса, але говорять про нового кандидата. Чиї ж кандидатури обговорюють поки що в колах експертів і в залаштункових дискусіях фракцій, хто, якщо вже дотримуватися шахової термінології, приготувався «грати дебют нової партії»?

Одні кримські експерти вважають, що Анатолій Матвієнко успішно допрацює до виборів і претендуватиме на нове призначення, а шанси альтернативних кримських кандидатів мінімальні, оскільки, мовляв, Київ цього разу надійно взяв виконавчу владу в Криму у свої руки й ініціативи нікому не віддасть. Тому, найімовірніше, новим главою кримського уряду буде якщо і не Анатолій Матвієнко, то однаково довірена особа Києва. Другі стверджують, що Київ надійно взяв у свої руки виконавчу владу, але представницька — тобто Верховна Рада Криму — залишається значною мірою самостійною. Звісна річ, що цього разу вона постарається не випустити ініціативу з рук, і новий спікер жорстко дотримуватиметься статей Конституції Криму, яка саме йому віддає право першого слова при призначенні уряду. Тим паче, що за знижуваного рейтингу центральної влади, про що свідчать дані соцдосліджень, роль регіональних еліт зростатиме. На думку кримського політикуму, на посаду спікера кримського парламенту вже визначилися щонайменше три кандидатури. Одним із перших про свої претензії заявило кримське відділення партії «Союз». Другим, але за списком, а не за шансами, кандидатом є екс- прем’єр кримського уряду Сергій Куніцин. Ситуація ускладнена тим, що представлена ним Народно-демократична партія, яка в Криму висуває складнішу, ніж проросійський популізм, програму оновлення автономії, в нинішній ситуації може набрати необхідну більшість тільки в разі блокування з іншими партіями. Більш того, шанси Сергія Куніцина значно посиляться в тому випадку, якщо, як очікується, буде змінений закон про вибори, і кримський парламент формуватиметься хоч би частково на мажоритарній основі. Третій, знову ж за рахунком, але не за шансами, кандидат — нинішній депутат Верховної Ради, лідер громадсько-політичного руху «Прозора влада» Андрій Сенченко. Зробивши багато корисного для кримчан у вигляді мережі приймалень, що вирішували проблеми пенсій, володіючи ситуацією із земельної проблеми в Криму через відновлюваний нині (свого часу його ліквідував Леонід Грач) земельний кадастр, і маючи значні ресурси в ЗМІ, Андрій Сенченко має не останні шанси очолити Раду.

Проте «спікеріада» в Криму ще не почалася, хоча «прем’єріада», як бачимо, вже стартувала. То в кого ж найбільші шанси очолити уряд, оскільки питання про це вже так чи інакше поставлене на порядок денний? Аналітики розглядають щонайменше п’ять кандидатур. Перша з них — Валерій Пробий-Голова, колишній керівник штабу Віктора Ющенка, який нині очолює податкову адміністрацію автономії. Шанси його навряд чи високі через особисту позицію. По- перше, не добившись посади голови уряду одразу після виборів, Валерій Борисович охолонув до політичної боротьби, з головою поринув у світ фінансів, навіть заявив про тимчасовий вихід із партії НСНУ.

Нинішній голова Кримського відділення Національного банку Анатолій Бурдюгов, який свого часу, наскільки відомо, заради можливого прем’єрства відмовився навіть від крісла представника Президента в Криму, швидше за все, не втратив амбіцій. Однак, як сказав один із кримських депутатів, вони постараються знайти та призначити главою уряду таку людину, яка, крім фінансової спеціалізації, мала б серйозний досвід господарської роботи, оскільки уряд — це господарство багатопланове.

Народний депутат України Володимир Шкляр, який уже добивався посади прем’єра, нині очолив кримську організацію НСНУ. Він розраховує, що це стане стартовим майданчиком для подальшої кар’єри, та чи виправдається цей розрахунок — залежить від того, скільки голосів у Криму набере НСНУ, популярність якої в автономії, слід сказати, залишає бажати більшого. По-друге, Володимир Шкляр, як стверджують його соратники, важливішим напрямом кар’єри вважає роботу у Верховній Раді України, куди має всі шанси бути обраним за загальним списком партії.

Серед кандидатів на крісло глави кримського уряду дедалі більша кількість експертів називає екс-міністра фінансів Криму Олександра Гресса, який нині очолив КРО Республіканської партії України. Тим паче, що його кандидатура розглядалася ще весною і мала цілком компромісний вигляд.

Серед можливих кандидатів розглядають кандидатури і нинішніх народних депутатів України Анатолія та Ігоря Франчуків. Однак Анатолій Романович уже за віком не підходить для держслужби, а Ігор Анатолійович якось сам заявляв, що не прагнутиме в крісло глави кримського уряду, яке навряд чи дає набагато більше переваг, ніж керівництво ДАК «Чорноморнафтогаз». До того ж, навряд чи знайдеться потенційний спікер, який зупинив би свій вибір на цих кандидатурах.

Не можна відкидати, вважають аналітики, і такий варіант подій, коли новому кримському спікеру, хай би хто ним став, знову нав’яжуть кандидатуру з Києва. На цю тему існують дві думки: по-перше, це може бути знову Анатолій Матвієнко, хоча просування його в уже освоєне крісло через сито кримських депутатів, безсумнівно, буде проблематичним, а як другу версію експерти називають... екзотичну кандидатуру київського бізнесмена Михайла Бродського. Один із аргументів — Бродський засидівся в столиці та прагне до державної роботи в регіоні, бажано південному, про що свідчить його нещодавня участь у виборах в Одесі…»

№162, четвер, 8 вересня 2005

http://www.day.kiev.ua/148070/

Відповіді

  • 2005.09.08 | line305b

    Может в "Статьи"?

    Вместе с публикацией Валентины Самар что была вывешена чуть ранее?


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua