МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Меджліс кримськотатарського народу: як визнати де-юре?

10/07/2005 | Михайло
Національний парламент» чи привід до міжнаціонального конфлікту?

Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь

У Криму знову заговорили про стару проблему. Новий глава уряду автономії Анатолій Бурдюгов заявив, що продовжить лінію Анатолія Матвієнка на стабілізацію міжнаціональних відносин, зокрема вирішуватиме проблему легалізації меджлісу кримськотатарського народу. Йому тут же заперечили багато які проросійські політики та організації. Коментуючи заяву Анатолія Бурдюгова, нардеп Леонід Грач у властивій йому манері заявив: «Це шлях до ескалації напруження в міжетнічній сфері, дорога до «бенладенщини» на території півострова.

Меджліс кримських татар самі кримські татари не без підстав називають «вищим представницьким органом народу». Не без підстав: створена і прижилася чітка система виборів делегатів курултаю, аналогічна виборам депутатів офіційних рад у містах і районах, а також виборам депутатів Верховної Ради. З тією різницею, проте, що участь у цих виборах беруть лише кримські татари. Але влітку 1991 року, тобто ще при Радянському Союзі, курултай і меджліс створювалися для захисту інтересів депортованого народу, якому органи влади заважали повертатися на Батьківщину. Що зараз, коли держава Україна вже витратила на облаштування репатріантів близько одного мільярда гривень і планує витратити ще більше, є завданням меджлісу? З одного боку, хоча держава й створила програми облаштування, багато його завдань не вирішено — не повернуто незаконно відняту Сталіним власність, не вирішено проблему наділення репатріантів землею, не створено систему початкової освіти рідною мовою і немає практики використання кримськотатарської мови в громадському житті, що є необхідним для виживання народу, не вирішено проблему представництва народу в органах влади, нарешті, не повернуто історичну топоніміку в Криму та інші питання. Їх розв’язання і ставить собі за мету сьогодні меджліс кримськотатарського народу. Але річ у тім, що наше українське законодавство не передбачає як реєстрацію, так і існування організацій, що є національними парламентами. З іншого боку, меджліс наполягає, як сказав колись Мустафа Джемільов: «Нехай реєструють нас, як ми є, вищим представницьким органом кримськотатарського народу, а не партією чи громадською організацією, якими ми не є…» Тому виходить, що курултай у Криму є виборним органом, паралельним Верховній Раді Криму, але лише однонаціональним, а меджліс — начебто його паралельною президією, меджліси ж на місцях — виборними органами, рівнобіжними офіційним міським і районним радам, у яких, між іншим, також є депутати від кримських татар. Виходить, у кримських татар є свій національний парламент, тоді як у росіян, українців, у інших народів — тільки загальнокримський.

В нашій історії було декілька спроб розв’язати цей гордіїв вузол. У перші роки існування автономії говорили про те, що курултай кримських татар (або хоч би меджліс) повинні (чи могли б) у повному складі ввійти до складу Верховної Ради автономії. Однак цьому перешкодила, по-перше, чисельність делегатів курултаю, — їх більше, ніж депутатів Верховної Ради. По-друге, в цьому випадкові депутати не були б рівні між собою, оскільки обиралися б різною кількістю виборців. По-третє, чисельність самого меджлісу — понад 30 осіб — перевищувала б можливу квоту, адже кримські татари становлять поки що 12% населення Криму і, відповідно, не можуть мати 30% місць у парламенті. Проблему було в якійсь мірі вирішено в першій кримській Верховній Раді, де існувала квота для депортованих народів із 18 депутатських місць — 14 від кримських татар, по одному від вірмен, греків, німців і болгар. Ця фракція успішно працювала в парламенті і була, як вважає сьогодні багато хто, стабілізуючим для Криму чинником, оскільки через переговори з нею вирішувалися багато які міжнаціональні проблеми. Однак із прийняттям нової конституції Криму, розробленої «інтернаціоналістами» комуністами, кримськотатарська мова, як і російська, втратила статус державної в автономії, а в парламенті тепер не передбачено національні квоти.

Тоді цю проблему було вирішено президентом Леонідом Кучмою по-іншому. Він створив Раду представників кримськотатарського народу при президентові України і включив до неї весь меджліс у повному складі. Вперше в історії меджліс кримських татар отримав офіційний державний статус. Але ненадовго. Незабаром на черговому курултаї меджліс було переобрано (хоча ключові політики в ньому залишилися), а склад Ради не змінився й досі. Норма про те, що склад Ради змінюється автоматично з переобранням меджлісу, Президентові тоді не сподобалася і в положення про Раду включена не була.

По-своєму вирішив проблему тогочасний голова Верховної Ради Криму Леонід Грач, створивши при собі Раду аксакалів. До її складу Леонід Грач добирав людей, відданих лише Компартії, до якої з презирством ставиться більшість кримських татар через здійснення акту депортації, тому ці «аксакали» не лише не користувалися авторитетом у народу, але й викликали насмішки. Такий орган був нікому не потрібен і спокійно розпущений новим спікером Борисом Дейчем, який замість нього створив при собі Міжнаціональну Раду. Про її роботу досі нічого не чути.

Таким чином, меджліс де- факто є національним парламентом (хоча де-юре його взагалі не існує). Причому з ним успішно співпрацюють державні органи. А чи можуть державні органи працювати з незареєстрованою організацією? Дехто з політиків вважає, що не можуть. Чи не час вирішити цю проблему?

Ситуацію загострив Анатолій Матвієнко, який уже в перші тижні своєї роботи підписав із меджлісом кримських татар спеціальний протокол, який, до того ж намагався тримати в таємниці від громадськості, хоча його зміст незабаром став відомий проросійським організаціям Криму. Заговорили про «таємну змову за спиною кримчан» Матвієнка з меджлісом. Анатолій Матвієнко пішов у відставку, а протокол, а тим більше проблема, залишилися. Анатолій Бурдюгов сказав, що сам Президент просив його докласти зусиль до її вирішення. Більше того — він підтвердив наявність «секретного» протоколу між урядом і меджлісом.

Таким чином, меджліс існує, з ним працюють, підписують спільні документи, зважають навіть на його кадрові рекомендації. Деякі політики пропонують Верховній Раді України визнати меджліс окремим законом, інші — внести зміни до існуючого закону про громадські організації, включивши до нього пункт про «національні парламенти», адже в Криму вже створено не лише меджліс кримських татар, але й Слов’янське Віче, й Російський собор. Вони також позиціонують себе «національними парламентами», хоча, на відміну від курултаю і меджлісу, не обрані народом, а просто створені шляхом реєстрації членів і є саме громадськими організаціями чи навіть партіями. Пропонують також внести до конституції Криму пункти про можливе існування в автономії «національних парламентів», але при цьому чітко визначити їхні функції. Ні вчені-правознавці, ні юристи- практики поки що не зробили свій внесок у розв’язання цієї проблеми, яка, проте, потребує глибокого наукового, правового, юридичного аналізу.

"ДЕНЬ", №184, субота, 8 жовтня 2005
http://www.day.kiev.ua/149894/

Відповіді

  • 2005.10.13 | Брат-1

    А вот и первая ласточка - легализации не хотят

    Лентун Безазиев: «крымская власть легла перед Меджлисом».
    13 октября 2005

    На заседании координационного совета «Прозрачной власти» депутат Верховного Совета Крыма, член движения «Прозрачная власть» Лентун Безазиев заявил, что сегодня крымская власть «легла» перед меджлисом. Следуя только ему понятной логике Лентун Романович раскритиковал «трагическое» и двусмысленное положение вице-премьеров во временном правительстве Крыма: «Вы что, не знаете уровень профессионализма вице-премьеров, работающих по линии депортированных. Мы снивелировали уровень вице-премьеров до тети Маши, работающей в охранной будке», - заявил Безазиев. Никто не тянул депутата за язык признать, что именно крымские депутаты и наш покорный слуга Безазиев довёл Крым до такого плачевного состояния!
    По словам того же Безазиева, сегодняшние кадры подобраны и поставлены спикером парламента и председателем правительства для того, чтобы «дожить без всяких конфликтов до марта». «У нас сегодня солянка, а не правительство. Его формировал не председатель правительства, а парламент во главе со спикером - они отдали все, что не нужно, туда», - отметил Лентун Безазиев.
    Безазиев заявил, что существует секретное соглашение и подписаны секретные документы, согласно которым ряд лиц не может получить доступ в крымское правительство. Депутат подчеркнул, что такие профессионалы, как Эдип Гафаров не попали в правительство только из-за того, что «сегодня подписано секретное соглашение с председателем правительства и есть устная договоренность, чтобы в это правительство такие как Безазиев, Гафаров, которые не лижут сапоги меджлису, не попали».
    http://www.sovet.crimean.biz/index.php
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.10.14 | сторонний наблюдатель

      Re: А вот и первая ласточка - легализации не хотят

      Ну, это он конечно загнул. Иная "тетя Маша" по уровню повыше-то будет, во всяком случае свое дело и место знает, не в пример некоторым депутатам...


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua