11/11/2005 | Михайло

ТУПЦЮВАННЯ НА «РОСІЙСЬКОМУ ПОЛІ»

Валентина САМАР
(Крим)

Уперше депутатів ВР автономії обиратимуть не за окремим законом, а за одними правилами з депутатами органів місцевого самоврядування, до яких кримський парламент, якщо вірити Конституції, не належить. Оскільки має статус представницького органу АРК. Така ціна історичного компромісу політиків перед третім туром президентських виборів. Два законопроекти — про вибори депутатів ВР Криму й місцевих рад, не надто вчитуючись, скинули в один і одержали чергові «три метри колючого дроту». Закон утрамбований протиріччями і труднощами застосування, оскільки поєднує в собі правила одночасної гри за мажоритарною системою при виборах сільських, селищних депутатів і голів, із пропорціоналкою — для всіх інших.

Слід сказати, законодавець останнім часом виявляє явну небайдужість до депутатів ВР автономії. Про них, на радість кримським правоохоронцям, зовсім забули при даруванні недоторканності депутатам місцевих рад! Утім, більшість представників депутатського корпусу Криму пройшли за півтора десятиріччя і вогонь, у якому згоріли їхні законодавчі повноваження, і конституційну воду в усіх формах її існування, і мідні труби з таким репертуарним набором, що їм жодні закони не страшні. Як і їхня відсутність чи недосконалість.

Нові редакції Законів про вибори кримських депутатів і в 1998-у, і в 2002-у з’являлися на світ ледь не напередодні старту кампаній. Цього разу, схоже, традицію буде перервано. Хоча до останнього чимало нинішніх депутатів сподівалися на повернення такої надійної «мажоритарки». Проте керівництво кримського парламенту, представлене верхівкою місцевої організації Партії регіонів, хвилювалося даремно. Шанси зберегти й навіть збільшити свою присутність при владі в них зростають із кожним днем, на відміну від комуністів, реваншу яких у разі пропорційних виборів побоювалися і цим довго лякали Київ. Лідер місцевих регіоналів Василь Кисельов вважає, що новий парламент автономії на 60 відсотків складатиметься з його однопартійців. Кажуть, бажаючих потрапити до кримського списку ПРУ — хоч греблю гати. Причому люди заможні й солідні, — мери, бізнесмени, керівники великих підприємств.

Стосовно ж партійних союзів, як повідомив «ДТ» В.Кисельов, можливий лише один варіант і щодо нього на сьогоднішній республіканській партконференції приймуть рішення. На вибори у ВР автономії Партія регіонів піде тільки з «Російським блоком». Виявлена честь зажадала жертв від заступника лідера партії С.Цекова (який очолює також Російську громаду Криму) і кримського ватажка А.Черноморова. Оскільки Закон припускає, що кандидатом у депутати ВР автономії за списком партії може бути тільки або її член, або безпартійний, Цеков і Черноморов вийшли з «Російського блоку» і вступили до Партії регіонів. Як твердить В.Кисельов, сталося це не вчора. Однак про це нічого не знають соратники лідера Російської громади Криму, а тому стався скандал. Керченська організація звинуватила Цекова в зрадництві й звертається до Мін’юсту з проханням позбавити РГК реєстрації за грубі порушення Закону й статуту.

Сьогодні, можливо, вирішиться і тривала інтрига навколо політичного майбутнього нинішнього спікера — члена Політради ПРУ Бориса Дейча, який відразу після президентських виборів демонстративно зосередився на парламентській роботі. Джерела в його оточенні стверджують, що Борис Давидович вирішив залишити кримське політичне поле й одержить прохідне місце в списку кандидатів у народні депутати. Таким чином, якщо регіонали візьмуть хоча б третину голосів, у Василя Кисельова з’явиться шанс знову сісти в спікерське крісло. Хоча на нього вже заявляє свої претензії нардеп Лев Миримський, який дуже вдало розпорядився долею колись суто кримської партії «Союз», очоленої главою Антимонопольного комітету О.Костусєвим.

Лідер кримських комуністів Л.Грач намагається омолодити свою кампанію. Та поки що лише за рахунок створення сателітних організацій. В оприлюдненому переліку претендентів на місця в списку КПУ по виборах народних депутатів ВР України нових кримських імен не названо. Грачу взагалі доведеться сутужно. Під час президентських виборів він уже традиційно демонстрував самостійність польоту й ледь не прямо агітував за Януковича при живому кандидаті Симоненку. Чим повертатиме свій електорат — невідомо. Наразі на поверхні лише скандали. То бешкет комуністи влаштують на засіданні асоціації місцевого самоврядування, то сам Леонід Іванович викриттями московських друзів здивує. «Одна дама з московської мерії, яка колись правила «Артеком», мимохідь, по-комсомольськи, і ледь не з посиланням на мера Москви запропонувала (ПРУ і «Російському блоку». — Авт.) об’єднати в Криму зовсім різнорідні сили, зокрема антиросійські, — заявив Грач «Новому Регіону». — Адже НДП завжди стояла на антиросійських позиціях і це підтверджено обструкцією, яку Куніцин, обіймаючи пост прем’єра Криму, влаштував проекту будівництва моста Керч—Кубань. Усі вже забули, як він бігав у камуфляжі по Тузлі, а потім вручав подарунок рибалці, який заявив перед телекамерами, що готовий з автоматом виступити проти росіян... Це політичний ідіотизм, який призведе до повторного «успіху провалу» російської політики щодо України й Криму». Коротше, там у Москві не розуміють, кому треба допомагати насправді.

Хоча С.Куніцину, схоже, вже ніхто й ніщо не допоможе. Зі старими соратниками посварився, нових не надбав, продовжує оплакувати відставку А.Матвієнка. Усе, що залишилося — вірні брати-афганці й матеріально укомплектована дружня організація Республіканської партії України, на чолі якої екс-міністр фінансів і екс-член НДП Олександр Гресс. Цікавий проект. Сам Куніцин — такий толерантний, зважений, лояльний позаштатний радник Президента (до почесного звання з нагоди добровільної відставки слід також докласти збережений бізнес сім’ї і заморожені кримінальні справи). А його нібито вчорашній соратник Гресс, який пережив, за словами Сергія Володимировича, «політичну контузію» внаслідок відставки й прокурорських переслідувань, — весь такий опозиційний, непримиренний, місцевий Шуфрич, одне слово. То на В.Ющенка в суд подає, то кримськотатарського автономією лякає. З усіх екранів і газет, включаючи районки в глибинці. Дуже дорогий проект. Та за ефективністю, напевно, буде порівнянний із зовсім малобюджетними структурами з помаранчевого табору.

Ветеранам революції (серед яких теж є постраждалі «на колчаківських фронтах») дорогих технологій не треба — про них задурно всі ЗМІ розповідають. Тому що таке пропустити неможливо. Спочатку незадоволені діяльністю свого лідера О.Фомушкіна активісти УНП оголосили про загрозу перетворення партосередку на релігійну організацію: нібито до кінця листопада в партію мають вступити п’ять тисяч парафіян євангелістської церкви. «Хто піде на вибори: Українська народна партія чи якась релігійна секта?» — волав до громадськості член партії В. Ананьєв. Потім група незадоволених товаришів увірвалася до офісу, де в ближньому бою постраждав перший заступник кримського лідера УНП. Хтось вилив йому на голову окріп із чайника, що потрапив під руку. Юрій Костенко, котрий незабаром приїхав до Криму, не побачив у цих подіях ознак розколу, назвав скандал «демократичною дискусією» і відправився на морське дно — встановлювати державний прапор.

Такі демократичні процеси тривають й у місцевій організації НСНУ. Частина партійців, залишивши її лави на знак протесту проти комерціалізації, заснувала політичний блок «Наш Крим». У паралельному вимірі діє група членів НСНУ на чолі з прем’єром Анатолієм Бурдюговим. Усупереч законам науки простори можуть перетнутися. Лідер КРО партії Володимир Шкляр на недавній партконференції повідомив, що має намір створити в Криму мозковий центр. «Для системної селекції, підбору ефективного кадрового резерву пропонується замість тривіальних передвиборних акцій запустити програму практичної перевірки майбутніх управлінців... З кожної окремої проблеми буде створено тимчасову «Групу рішень» із числа активних і здібних людей. Також надаватиметься оцінка роботи нинішніх чиновників, щоб люди чітко знали, хто сумлінно працює, а кого потрібно змінювати в першу чергу» — повідомляє прес-служба КРО. Сподіватимемося, що обійдеться без окропу.

А перпендикулярно до багатого партійного життя НСНУ активну громадську роботу веде ВГО «Наша Україна», лідер якого — колишній керівник кримських штабів В.Ющенка Валерій Пробий-Голова не втомлюється закликати до об’єднання всіх прибічників президента. Великі надії покладає на партійний з’їзд, який може «вирівняти ситуацію з довірою людей». Та водночас веде переговори про створення кримського блоку з представниками чотирьох партій. Яких — поки що казати відмовляється. Хоча тут, хоч як об’єднуйся, а всім скопом навряд чи вдасться назбирати більш ніж п’ятнадцять відсотків, які в Криму були у В.Ющенка. І кримські татари не допоможуть — там роздрібнення лав цілком відповідає партійним процесам.

От і зневірені активісти і симпатики революції, які було кинулись у бік БЮТ, дещо пригальмували. Чекають, чим закінчиться скандал у партосередку «Батькiвщини». Їх тепер теж дві. Наприкінці жовтня замість Ю.Руденка, який «перебуває у важкому стані й оформляє інвалідність», лідером організації був обраний голова руху «Прозора влада» депутат А.Сенченко. Попри обвинувачення в нелегітимності партконференції з боку колишнього керівництва КРО і заклики до Ю.Тимошенко, регіональні організації партії стрімко наростають на базі 18 громадських приймалень «Прозорої влади». Туди добре знають дорогу пенсіонери й землекористувачі: консультанти руху допомагають їм у перерахунку пенсій та оформленні документів по земельних проблемах.

Отже, особливих несподіванок у Криму не передбачається. Гравці вищого ешелону топтатимуть одне — російське — поле. Народ уже плутається, хто які референдуми організовує і хто за що підписи збирає: за російську мову, проти НАТО, за федерацію і проти національної автономії. Важко вибирати, коли меню — одноманітне, страви — вчорашні, а з нового врожаю тісто не піднімається.

http://www.zn.kiev.ua/ie/show/572/51784/