03/07/2006 | Михайло

Народний депутат України Рефат Чубаров про ініціативу проведення в АРК мовного референдуму і про кримінально-виборче питання
06 березня 2006



06.03.06, Радіо Ера-ФМ, Ранковий іспит, 09.05

Марина ФІАЛКО: Доброго ранку. Сьогодні ранковий іспит складатиме народний депутат України, голова підкомітету парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, перший заступник меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Вітаю вас у нашій студії.

Рефат ЧУБАРОВ: Добрий день.

Марина ФІАЛКО: Депутати ВР АРК у розпал виборчої кампанії ухвалили рішення про проведення референдуму стосовно надання російській мові статусу другої державної. Така ініціатива не відповідає чинному законодавству і прокурор Криму вже вніс на розгляд кримського парламенту подання про скасування рішення про мовний референдум. Президент Віктор Ющенко також заявив, що не бачить проблеми з російською мовою, а рішення парламенту Криму має політичний передвиборчий характер і спрямований на те, щоб розколоти українців.

Ініціативу проведення в Криму мовного референдуму, а також земельне і кримінально-виборче питання ми і розглянемо у сьогоднішній нашій програмі. Зважаючи на тему нашого спілкування, ми хочемо дослідити і вашу думку стосовно статусу російської мови в Криму і захисту кримськотатарської мови. Тож, питання інтерактивного опитування таке: «Чи не вважаєте ви, що поряд з питанням визначення статусу російської мови в Криму, має ставитися і питання кримськотатарської мови, її захисту?».

Рішення про мовний референдум в Криму, про що зараз дуже багато говорять, і воно породило, якщо так можна сказати, неґативну тенденцію, адже знаємо, що такі ініціативи зараз впроваджуються і в Харкові. На вашу думку, це рішення саме в Криму було прийнято під впливом передвиборчих емоцій чи все-таки це заздалегідь продумана політична акція перед виборами, про що говорив і президент Ющенко?

Рефат ЧУБАРОВ: Говорячи про те, що прийнято рішення в Криму щодо проведення референдуму про державний статус російської мови, що це протирічить Конституції, законам України, можна ще додати, що це просто протирічить здоровому ґлузду, оскільки не було жодної необхідності приймати таке рішення. Я хочу послатися на діюче законодавство України, зокрема, на Конституцію АРК, яка затверджена відповідним законом України. Є ст. 10 Конституції, яка так і називається «Забезпечення функціонування і розвитку державної мови, російської, кримськотатарської та інших національних мов в АРК».

Хоча в назві говориться і про державну, тобто українську, і про кримськотатарську, але в самій цій статті, в тексті її йдеться про домінанту російської мови. Я вам можу зачитати одну з частин цієї статті, де говориться про те, що в АРК російська мова як мова більшості населення і прийнятна (так в тексті) для міжнаціонального спілкування використовується у всіх сферах суспільного життя. Це діючий закон, це Конституція АРК.

Марина ФІАЛКО: Але можна розуміти ці зацитовані вами слова з Конституції по-різному. Якщо ми говоримо у всіх сферах нашого життя, то якщо говорити про державні установи, якщо говорити про суди, там теж використовується російська мова на сьогоднішній день?

Рефат ЧУБАРОВ: Є знову ж таки Конституція АРК, є відповідні статті, які регулюють і мову у судочинстві. Там говориться про те, що в судах використовується українська мова або, за клопотанням учасників відповідного провадження, російська мова як мова більшості. Я хочу, щоби ви звернули увагу на те, що всюди в законі йде посилання чи аргументація «за правами більшості». З моєї точки зору, це не те, що зовсім невірно, але так записано в Конституції АРК. Тобто російській мові як мові більшості населення Криму дається перевага, захищаються і закріплені її права, і тому, відповідаючи на ваше питання, яке тут пролунало, зрозуміло, що це є чиста піар-акція напередодні виборчої кампанії і більше нічого.

Марина ФІАЛКО: Тобто власне ви погоджуєтеся з президентом, що це політична акція перед виборами?

Рефат ЧУБАРОВ: Так.

Марина ФІАЛКО: Кому була вигідна ця політична акція і хто з цього мав би чи вже має дивіденди?

Рефат ЧУБАРОВ: В першу чергу, це перед ініціаторами, а ініціаторами виступили провідні партії. Я не знаю, у нас зараз передвиборча ситуація, чи маю я називати їх назви, але в Криму ініціатором виступила Партія реґіонів, підтримали таку ініціативу партія «Союз».

Марина ФІАЛКО: Це відомі факти, це зрозуміло, тобто проросійського направлення. На що вони розраховували?

Рефат ЧУБАРОВ: Вони розраховували тільки на те, щоби збільшити кількість прихильників своїх, щоб отримати більше голосів під час виборів. Крім того, я не тільки не відкидаю, але я стверджую, що дуже схоже на те, що такі акції, оскільки вони зараз проводяться не тільки в Криму, але й в інших східних областях України, таке розуміння, що вони координуються десь з якогось центру, і вони є частиною того великого тиску на Україну, який ми зараз відчуваємо.

Марина ФІАЛКО: Ви були на засіданні ВР Криму, коли приймалося це рішення?

Рефат ЧУБАРОВ: Я не тільки був, я і виступав, я закликав депутатів ВР Криму, щоб не приймати зараз таке рішення. Я процитую сам себе, як я виступав, я говорив про те, що якщо ви такі великі демократи, то давайте ми зараз приймемо рішення про створення відповідної робочої групи, яка напрацює пропозиції щодо внесення змін до Конституції АРК і запропонує ці зміни на розгляд ВРУ, яка має право приймати такі рішення, і там подивимося, і поруч з необхідністю захисту російської, якщо ви так вважаєте, я звернувся до своїх колег ВР Криму, то тоді обов’язково запишемо, що має бути захищена і кримськотатарська мова як мова корінного народу Криму, як мова, яка більше ніде не може бути захищена, оскільки за межами України ця мова не існує майже.

Марина ФІАЛКО: Ви сказали «стосовно корінного народу Криму», чи визначений цей статус для кримських татар на сьогоднішній день у Криму?

Рефат ЧУБАРОВ: На превеликий жаль, ми до цього часу ще в Україні не розвинули законодавство, в тому числі статтю Конституції України, де мова йде про те, що в Україні є українська нація, корінні народи і національні меншини. У нас законодавство у цій частині є нерозвинутим. Але мені здається, що той факт, що кримські татари є корінним народом України, може заперечуватися тільки політиками, але ніяк не науковцями.

Марина ФІАЛКО: Я не даремно нагадала всім слухачам і уточнила у вас, чи були ви присутні на засіданні ВР АРК саме тоді, коли приймалося рішення про мовний референдум. На вашу думку, чи є розуміння серед депутатів кримського парламенту, що вони своїм рішенням пішли на порушення закону? Можливо, ви мене поправите, але такий закон я знайшла, що відповідно ст.38 Конституції України та ст.18 Конституції Криму винесення на місцевий референдум питання про державні мови до відомства АРК не належить, тобто кримський парламент не має права приймати рішення про референдум саме з мовного питання?

Рефат ЧУБАРОВ: В них є таке розуміння, що вони порушують всі можливі закони України, тим більше кілька разів брав слово голова Ради міністрів АРК пан Бордюгов, і він закликав депутатів не приймати це рішення, виступив з попередженням з трибуни ВР прокурор АРК, він дуже чітко посилався на ті закони, в тому числі, про які ви говорили, що депутати Криму, в разі прийняття цього рішення, порушать ці закони.

Але, я ще раз хочу повторити, передвиборча ситуація, і депутати всіх рівнів майже нічого не хочуть бачити, жодних інтересів державних, суспільства в цілому, крім того, що вони хочуть залучити більшу кількість голосів.

Марина ФІАЛКО: А крім того, хочуть залишитися в кримському парламенті після виборів 2006 року.

Рефат ЧУБАРОВ: В одному з інтерв’ю в Криму я дуже чітко сказав про те, що, можливо, в цій ситуації треба прийняти рішення відповідно Карного кодексу України, оскільки так сталося, що в результаті такої нескординованості депутати ВР Криму не мають недоторканності, як депутати місцевих рад, оскільки ВР Криму є певна відокремлена структура, і статус депутатів ВР Криму виписується окремим законом, і цей закон ще поки діє старий, хоча були внесені відповідні зміни про статус недоторканності, але президент України Віктор Ющенко не підписав цей закон. І тому я думаю, що деяких, можливо, депутатів Криму можна було ли по крайній мірі попередити через суди про те, що вони вдаються до заходів, які порушують, які мають небезпеку для української держави.

Марина ФІАЛКО: Стосовно небезпеки для української держави на цьому наголошував і президент України Віктор Ющенко, коментуючи мовний референдум у Криму. Але стосовно відповідальності, якщо дійсно цього імунітету депутати ВР Криму не мають і, за вашими словами, вони розуміють те, що йдуть на порушення законів України і Криму, Конституції навіть України і Криму, то має бути і якась відповідальність за ці їхні кроки. Ваша прогнози?

Рефат ЧУБАРОВ: Я думаю, що обов’язково буде, але це вже може бути, скоріше, після виборів, оскільки, я так розумію, що ті, хто мав би прийняти це рішення, їх тримає певна політична ситуація напередодні виборів, і для того, щоби ще більше не ускладнювати ситуацію суспільну в АРК, зараз просто іде напрацювання матеріалів. Але ті чи інші рішення по реалізації відповідних намірів законодавства будуть реалізовуватися після виборів.

Марина ФІАЛКО: Ви вже загадали сьогодні, що наголошували і закликали депутатів звернути увагу на роботу робочої групи, яка законодавчо має дати рівні можливості функціонування на території Криму 3 мовам – державній (це українській), російській і кримськотатарській. Як справи з кримськотатарською мовою на сьогоднішній день в Криму і чи дійсно вона потребує захисту, про що я запитую сьогодні у слухачів. Ця робоча група вже створена, діє?

Рефат ЧУБАРОВ: Ні-ні. Тут трошечки інше. Я закликав депутатів замість того, щоб приймати рішення про проведення референдуму, створити таку робочу групу, яка б розглянула справжню, об’єктивну ситуацію щодо російської мови, кримськотатарської і української як державної на території Криму. Але депутати уникнули прийняття такого рішення, їм захотілося прийняти рішення про проведення референдуму в Криму щодо статусу російської мови.

Щодо вашого питання, то якщо одним словом, то стан з кримськотатарською мовою просто катастрофічний. Це не є перебільшення, це, на превеликий жаль, є констатація тієї ситуації, у якій зараз знаходиться кримськотатарська мова. Це викликано, в першу чергу, тим, що кримські татари були депортовані як цілісний народ, вони майже 50 років не допускалися знову до Криму, більше того, ці всі 50 років просто не було школи з кримськотатарською мовою навчання. Я хочу, щоби про це хоча би на хвилиночку задумалися, що було би з їх рідною мовою, якщо б вони не мали можливості не тільки самі вчитися, але й вчити своїх дітей тощо.

Отже, сьогодні кримські татари зберегли мову, якщо ми говоримо про звичайних носіїв цієї мови, вони є носіями мови на побутовому рівні, але, на велике щастя, уже з поверненням ми маємо можливості дуже повільно, виходячи з соціально-економічної ситуації, з інших причин, ми відновлюємо нашу школу. Сьогодні ми в Криму маємо 14 шкіл з кримськотатарською мовою навчання.

Марина ФІАЛКО: Цього досить?

Рефат ЧУБАРОВ: Ні. Я хочу сказати, що ми маємо десь 50 тис. кримськотатарських дітей шкільного віку.

Марина ФІАЛКО: Ви сказали, що саме зараз вирішується питання кримськотатарської мови в Криму, і зараза відкриваються школи. Але ця проблема існує не зараз, не сьогоднішнього дня, вона виникла. Як на мене, кримським татарам якось не личить жалітися або скаржитися на ті чи інші питання. Ви є першим заступником меджлісу кримськотатарського народу, цим питанням переймалися. Як ефективні ваші дії в цьому питанні?

Рефат ЧУБАРОВ: Щодо мови?

Марина ФІАЛКО: Щодо мови і взагалі щодо захисту…

Рефат ЧУБАРОВ: Знаєте, я ще раз хочу, щоб ми всі подумали, коли 50 років не було школи, це значить, що 50 років не готувалися кадри і не писалися підручники. А за ці 50 років світ став зовсім іншим, і треба все майже починати з нуля. Це не є проблема вірмен, які живуть в Криму, чи естонців, – у них є свої школи на рідній землі, вони можуть все звідти взяти і імплементувати в українську ситуацію. А в нас, крім України і своєї землі, нічого більше за межами України немає. Тому ми все маємо починати з нуля.

Сьогодні ми вже підготували, видали і проекспериментували з підручниками щодо 1-4 класів школи середньої, тобто першу ступінь загальної. Зараз ми маємо підручники щодо гуманітарних предметів у школі. Але ми маємо наперед велику задачу, проблему щодо переходу на кримськотатарську мову навчання у середніх і старших класах. Це є велика проблема. Я займаюсь, у нас є професіональні люди, і вони об’єднані, скажемо, і товариство «Марєфче» – це освіта, але й політики кримськотатарські займаються цією проблемою, оскільки ми розуміємо, якщо ми не збережемо мову, ми просто зникнемо як нація.

Марина ФІАЛКО: Я б хотіла згадати увагу Києва, центральної влади до цих проблем. Як правило, в Києві згадують про кримських татар, коли йде велике загострення ситуації, спровокованої проросійськими силами, як, скажімо, мовний референдум у Криму. В запасі тоді знаходяться кримські татари, які захищають Україну. Це ваші слова з одного з ваших інтерв’ю. Ви тоді сказали, що справжній українець в Криму – це кримський татарин. На сьогоднішній день відчутною є увага центральних органів влади до проблем кримських татар чи знову ж таки, як і перед президентськими виборами ця увага була відчутною з боку політичних сил, тоді ще опозиційних, а потім далі було таке затишшя і незвертання уваги на ваші проблеми, проблеми кримських татар в Криму. І на що сподіваєтеся, підтримуючи зараз політику президента?

Рефат ЧУБАРОВ: Ви вірно процитували мої слова, які були сказані. Я тоді говорив це з жалем. Я виходив з того, що взагалі увага Києва до Криму в цілому, до кримськотатарської проблеми має спиратися на комплексну напрацьовану програму, має бути комплексне бачення сьогодення в Криму, майбутнього розвитку в Криму. З моєї точки зору, сьогодні ми бачимо спробу вже нової влади напрацювати таке бачення Криму, і про це свідчать останні укази президента України.

Це указ про рішення РНБОУ від 8 лютого 2006 року про суспільну ситуацію в АРК. Ми з вами не знаємо рішення, текст ми не бачили з вами рішення РНБО, бо, я так розумію, що там є якась частина, яка не може бути оприлюднена, оскільки мова йде про дуже серйозні речі, але, в той же час, якщо ми подивимося указ президента України, про який я говорив, і про реалізацію цих рішень РНБО, то в указі частина тих пунктів з рішення РНБО, і я особисто, виступаючи позавчора на кримському радіо, говорив про те, що нарешті президент видав такий указ, який передбачає у формі доручення комплексний підхід всіх органів державної влади і центральних, і місцевих щодо вирішення соціально-економічних проблем розвитку Криму і гуманітарних аспектів кримських, і окремо кримськотатарських найбільш актуальних проблем.

Я думаю, що в разі, я це підкреслюю, цього указу, мені дуже хотілося б, щоб він був реалізований, нам хотілося б думати, у повній мірі, щоби доля цього указу не була, як і доля всіх попередніх указів попередніх президентів по Криму, то в разі реалізації цього указу, ми нарешті отримаємо перші кроки держави, які направлені не тільки на вирішення сьогоденних проблем Криму, але які будуть передбачати завтрашнє Криму.

Марина ФІАЛКО: Чому, на вашу думку, ці кроки були зроблені саме зараз, чому не були вони зроблені одразу після виборів, адже проблеми кримських татар президент знав і раніше, і РНБО ситуацію в Криму досліджувала і також знала?

Рефат ЧУБАРОВ: Я думаю, що дуже багато є чинників, які призвели до того, що такий указ не був прийнятий хоча би влітку минулого року. Я думаю, як і по інших сферах життєдіяльності нашого українського суспільства. Йде своєрідна боротьба думок навколо тих чи інших проблем. Президент не може один приймати рішення так, як він бачить ситуацію, оскільки він хоче спиратися на думку політиків і фахівців.

Щодо кримськотатарської проблеми, я думаю, що тут, я про те говорив і хочу зараз повторити, в оточенні президента є люди, які дуже по-різному бачать вирішення цієї проблеми. І я задоволений тим, я просто бачу тональність цього указу, я дивлюся на конкретний пункт, який є в указі, я задоволений тим, що верх взяли думки, які виходять від людей, які розуміють актуальність вирішення кримськотатарської проблеми, оскільки президент у цьому указі говорить і про необхідність прийняття законів, які б регулювали права кримськотатарського народу, він говорить, що всі закони, які будуть прийматися щодо відновлення прав кримських татар, мають проходити експертизу через відповідні структури Ради Європи. Це дуже високий рівень, і тут ми можемо, спираючись на загальноєвропейські стандарти, вирішити дуже багато проблем в Україні.

СЛУХАЧ: Добрый день. Александр Иванович, Киев. Вот вы прямо подсказали решение проблемы. Армяне что-то из Армении получают – учебники, помощь. Короче говоря, наши украинцы в америках и канадах тоже сами организовали свои школы и учатся. Точно таким же путем можете и вы пойти. Если вы считаете, что я должен помочь вам, я собственно могу, но я должен разобраться, какое там именно состояние, истинное соотношение ваших, вы сказали, у вас 50 тыс. детей школьного возраста, соотношение с российскими и прочее. Если бы я знал точно картину, я бы определился для себя.

Но у меня вопрос в другом. Вот вы демократ. Эксплуатация как явление оно самое недемократичное. Почему эта социальная проблема, влияющая абсолютно на все процессы и мирового масштаба, почему эта проблема не подымается? Для ясности пример. Наш специалист окончил советский вуз, работает в английской фирме в филиале, который находится в Польше. Он получает во много раз меньше, чем английские специалисты, и во много раз меньше, чем польские специалисты.

Рефат ЧУБАРОВ: Пане Олександре, дозвольте мені не розмірковувати на такі глобальні теми, які ви підняли, оскільки, як на мене, перша частина ваших розмірковувань є більш актуальною і свідчить про нерозуміння цієї ситуації з боку багатьох людей, у тому числі, ви не ображайтеся, пане Олександре, і з вашої сторони. Ви починаєте говорити про те, що давайте порівняємо, скільки кого. Якщо вірмени можуть взяти якісь підручники, а чому вам має допомагати держава? Давайте, по-перше, так, що ми всі громадяни України. Тому ми всі є платники податків. Всі, згідно Конституції України, можуть навчати своїх дітей рідними мовами, в тому числі, я бачу, пане Олександре, і ви використовуєте це право, ви його реалізуєте, ви говорите тією мовою, якою вам зручно.

Але в той же час, я говорю про те, що якщо в інших етнічних спільнот є можливості вирішення питання розвитку школи, спираючись на свої материнські держави, я хочу, пане Олександре, щоб ви на це звернули увагу. Євреї можуть спирати я на Ізраїль, естонці на Естонію, вірмени на Вірменію, то кримським татарам немає на кого спиратися, оскільки за межами України нема в нас материнської держави і не може її бути, оскільки ми разом зі своїми землями знаходимося в складі української держави. Про це йшла мова, ви на це не звернули увагу.

СЛУХАЧ: Доброе утро. Что плохого может случиться с Украиной, если у нас будут 2 государственные мовы – украинская и русская? Большинство населения у нас говорит на русском языке, согласно демократическим нормам, у нас должно быть 2 государственных языка, как, допустим, в Канаде.

Рефат ЧУБАРОВ: Я хотів би, щоб ми тут не лукавили, а говорили так, як воно є. Давайте тоді далі розмірковувати, а що є більшість? 8 млн. етнічних росіян чи 11 млн., я зараз не пам’ятаю цифру, – це є більшість? А 260 тис. кримських татар для кримської ситуації – це є більшість? Якщо одна мова в нас може порівнюватися і ставитися на рівень статусу державної мови, то як бути іншим? А як бути взагалі тим мовам чи носіям тих мов, які уже офіційно віднесені до групи тих мов, які на грані зникнення? Кримськотатарська мова, за критеріями ЮНЕСКО, віднесена до мов, які на грані зникнення.

Я не хочу на цю тему далеко заходити. Але хотів тоді по-іншому вас запитати: а що поганого в тому, що ми будемо говорити одночасно і кримськотатарською, і українською, і російською, якщо хочете, ще на івріт переходьте, на вірменську, на естонську. Я думаю, що краще нам знати набагато більше мов, ніж настоювати на тому, щоб виключно наша, своя мова була наближена до державної української мови.

Марина ФІАЛКО: Запитання з нашої електронної пошти: «Чи будете ви звертатися до ЦВК з проханням заборонити підрахунок голосів референдуму в Криму щодо надання російській мові статусу державної?». Микола Лимар, Запоріжжя.

Рефат ЧУБАРОВ: Я особисто не звернуся до ЦВК, я думаю, що я не це питання знову закцентую увагу своїх колег на останній сесії ВРУ, яка відбудеться напередодні дня голосування, тобто напередодні 26 березня. Але в той же час запитання слушне. Я думаю, що в першу чергу ті органи державної виконавчої влади, які мають на це не тільки право, але зобов’язані прийняти рішення щодо недопущення антиправових дій, цей референдум дійсно буде вважатися антиправовим, щоб цей референдум не був проведений. І він не буде проведений.

Марина ФІАЛКО: Ми вже маємо результати нашого інтерактивного опитування. На запитання «Чи не вважаєте ви, що поряд з питанням визначення статусу російської мови в Криму, має ставитися і питання кримськотатарської мови, її захисту?», ствердно відповіли 668 слухачів, ні – 67. Ваші коментарі.

Рефат ЧУБАРОВ: Я дуже дякую радіослухачам «Ери» за те, що вони дійсно розуміють те, що, якщо ми говоримо про необхідність захисту мов, то в першу чергу ми маємо говорити про ті мови, які реально цього потребують, і ми ніколи не можемо відокремлювати домінанту однієї мови, коли у нас в Україні існують багато інших мов, маємо дуже чітко виходити з діючого законодавства нашої держави. Я так розумію, наші радіослухачі підтримують те, що державна мова і мова людей, і вони є таким, що їх треба захищати.

Марина ФІАЛКО: Зараз називають 2 найбільші проблеми в Криму – це земля і бандити, що рвуться до влади. Першу називають силовики, які перевірили передвиборчі списки політичних сил, які беруть участь у виборах до парламенту автономії, і силовики виявили що на 100 місць у парламенті щонайменше 116 осіб і деякі мають проблеми із законом. Як не допустити на виборах проходу криміналітету, саме на виборах до ВР АРК, я наголошую, і ту ситуацію, яку сказала я і про яку говорять силовики – вона дійсно така є?

Рефат ЧУБАРОВ: Тут теж треба чітко розставити крапки. Перше, дійсно силовики підрахували формальну кількість чи формально підрахували кількість цих людей, які раніше мали проблеми із законом або мають непогашені судимості. Я думаю, що таких, що мають непогашену судимість, вони поодинокі. В основному це цифри про тих людей, які мали проблеми із законом. Було би зрозуміло для суспільства, коли би відповідно кожного прізвища, яке пролунало, було би вказано, за якою статею і за які дії. Оскільки, скажемо, я знаю людей, які переслідувалися за, я можу їх назвати жертвами політичних репресій, і вони мають якісь судові процеси, і їх прізвища пролунали.

Тобто сам підхід був вірний міністра внутрішніх справ, щоб суспільство знало, що в списках є люди, які мали проблеми із законом, але в той же час треба було дуже чітко сказати, за які дії, щоб суспільство само оцінювало, чи воно вважає такі дії, що не дозволяють йому проголосувати за конкретну людину…

Марина ФІАЛКО: Але якщо людина вважається суб’єктом виборчого процесу, а ми знаємо, що можна оприлюднювати всю його біографію, кримські міліціонери, зокрема, скаржаться, що неможливо зараз притягнути до кримінальної відповідальності і довести справу до суду на того чи іншого посадовця, бо депутати покривають один одного, і така кругова порука не дає можливості відсіяти криміналітет з виборів, тобто з ВР Криму. Інформація про списки, про біографію людей, яких звинувачують, можуть дещо покращити цю ситуацію?

Рефат ЧУБАРОВ: Можуть покращити, оскільки коли я знаю, що оцей кандидат у такому списку і він був засуджений, не дай, Боже, за розбой, у мене буде одне відношення, друге відношення, якщо людину умовно засудили на 1 рік за те, що він перекривав дороги, бо це була форма протесту, скажемо, не отримували зарплату, я знаю таких кандидатів, які виходили на мітинги протесту, вони переходили десь межу закону, бо їм своєчасно не платили зарплату, це вчитель, я знаю таку людину, і він мав засудження, бо він організував вчителів на таку форму протесту. Для мене, що він таким чином був засуджений, для мене є позитив – він захищав проблеми людей, і він не зробив нічого такого, щоб йому було за що соромитися.

Марина ФІАЛКО: Пане Чубаров, я так зрозуміла, що ви говорити про тих людей, які є у списках саме вашої політичної сили. Це виглядає з благих намірів але круговою порукою.

Рефат ЧУБАРОВ: Я не можу сказати круговою порукою, оскільки ми маємо виходити ось з чого. Всі кандидати, їх біографії не можуть бути недоступними для виборців. Особисто я писав, що я даю згоду на оприлюднення всіх даних. Хай друкують місцеві газети, якщо це місцеві депутати, якщо це є пов’язано з народними депутатами України, тут немає нічого такого, оскільки саме через розуміння біографії людини суспільство може сформувати своє відношення до голосування.

Але якщо ми хочемо сказати, це дуже для мене… Я хочу бути об’єктивним, я хочу, щоб мене і слухачі зрозуміли, якщо у нас є така норма, що людина, яка понесла покарання, у якої є судимість погашеною і він є відновлений у всіх своїх правах, це є в нашому законодавстві, в нашій Конституції, то чому ми маємо йому докоряти в тому випадку, коли він пішов на вибори? Тоді давайте внесемо в закон про вибори депутатів і місцевих рад і народних депутатів України, що та людина, яка 1 раз була засуджена судом, ніколи не може балотуватися. Тоді це буде чесно.

СЛУХАЧ: Г-н Чубаров, создается впечатление, что у вас очень беззубый меджлис. Почему меджлис не ставит перед ВР ультимативно вопрос о признании геноцида татарского народа и следовательно о реабилитации?

Рефат ЧУБАРОВ: Останній курултай кримськотатарського народу, це було в грудні минулого року, є рішення про визнання цих злочинів геноцидом і є цілий захід мір для того, щоб добитися визнання і депортації і наслідків депортації геноцидом. Ми над цим працюємо.

Марина ФІАЛКО: Дякую вам, пане Рефате, за участь у нашому сьогоднішньому ефірі. На все добре.

06 березня 2006

http://era-fm.net/programs/51/817