05/05/2006 | Медиатор 33

Хмільовська хоче лікувати обличчя Ющенка світлою енергією
© Яна Холодна,Андрій Чеснов
5 травня,МЕДІАКРИМ

Журналістам МЕДІАКРИМУ вдалося зустрітися з Галиною Хмільовською, керівником Всеукраїнського інформаційно – культурного центру перед початком одного із мистецьких заходів, що відбувався у Сімферополі. За час розмови пані Галина відповіла на всі поставлені нами запитання, щоправда лист до Кучми написаний 2004 року (МЕДІАКРИМ друкував його у статті “У відомстві Чижа псевдопатріоти”) вона не впізнала і взяла на власну експертизу.

Наша розмова з пані Галиною розпочалася з визначення напрямків діяльності Всеукраїнського інформаційно-культурного центру:
- Напрямки діяльності нашого центру наступні: просвітницька, культурно-просвітницька, виставкова, видавнича діяльність, зв’язки з громадськими і творчими організаціями, міжрегіональні зв’язки і все це в контексті відродження і розвитку культур народів і етносів Криму, а ми від себе додаємо їхню інтеграцію через культуру в українське суспільство. У майбутньому наш центр має постати як Український Дім Дружби – це та ідея, яка закладена в постанові Кабінету Міністрів. Ми ж працюємо з усіма національно-культурними товариствами, а через них і з їхніми країнами. Зараз ми долаємо паперові мури нового уряду по створенню, точніше, будівництва у Криму Українського Дому Дружби. .

- Пані Галино, а який бюджет Всеукраїнського інформаційно – культурного центру?
- Бюджет центру із зарплатою - 300 тисяч гривень на рік з бюджету Держкомтелерадіо, раніше була більша сума 530-580 тисяч.

- Скільки у центрі працює людей?
- Було спочатку 47 ставок, потім почалося скорочення робочих місць, зараз працює приблизно 28-30 людей.

- Чи змінилося щось із приходом до влади Ющенка, можливо центру стало легше працювати?
- Я б відмітила стабільність фінансування, яка триває 2 роки, тобто щомісяця ідуть заплановані гроші, тобто, якщо у нас заплановано 100 гривень на заходи, то вони обов’язково будуть .
Зараз ми чекаємо призначення нового уряду і почнемо знову писати звернення до чиновників про доцільність будівництва в Криму Українського Дому. Раніше такі листи ми писали до всіх очільників уряду, в тому числі і Юлії Тимошенко, коли вона була прем’єром , вона підтримала цю ідею, але ж сталося так, що її відправили у відставку.
Такий лист є і у Ющенка, ми написали його відразу після приходу його приходу до влади. З цією ідеєю знайомий і Анатолій Матвієнко, який обіцяв підтримку. Ми також зрушили з мертвої точки будівництво бібліотеки імені Франка, а тому і Куніцин і Матвієнко заявляли, що туди переїде Український Дім Дружби, тобто, ми переїдемо. І в останній доповіді Дейча, надрукованій у “Кримській світлиці” йшлося про те, що ми будемо там розміщуватися.
Я з Бурдюговим кілька разів зустрічалася по питанню будівництва Українського Дому Дружби, він мені сказав працювати з помічником, а останній почав блокувати мої питання, тоді я вирішила дочекатися вже нового уряду.

- Є така інформація, що Ви їздили за підтримкою для центру у Київ до Катерини Ющенко-Чумаченко?
- Хмільовську не залишать без реклами (сміється). Ні, жодного разу я не була у неї. У нас була така думка, але тоді, коли вона перебувала у Криму, у Феодосії, ми знали, що вона буде у Херсонесі, хотіли зустрітися, але нам так і не вдалося зреалізувати цю ідею.

- Ви задоволені своїм київським керівництвом?
- Бачите, мене брав на роботу Іван Драч, а коли прийшов Чиж, я звичайно, хвилювалася, бо не знала його ніяк.
Мені дивно було те, що людина, яка очолює партію, це було ще у ті “кучмівські часи” жодного разу не ставила питання про залучення працівників центру в осередки чи створення осередку партії. І за це я йому дуже вдячна, бо у нас багатонаціональний колектив – тут працюють і татари, і українці, і євреї, і росіяни і затягувати у якусь партію цих людей було б нерозумно. За це я ціную Чижа, за те, що не було тиску на працівників.

- Як ви сприйняли помаранчеву революцію?
- Це не була моя революція. Я не прийняла цієї революції. Чому? Через цивілізаційні процеси, це моя думка. Тут про політику не йдеться.

- А ваш лист 2004 року до Президента Кучми це була необхідність, чи внутрішній стан ?
- Я не бачила цього листа, давайте, я з ним ознайомлюся. Треба взяти експертизу. (Ми передали лист для вивчення)
Я вірю в Україну, в її незнищенну силу в її світлий початок і те, що вона не потребує нікого для свого зростання, а потребує очищення від одних, від третіх, від десятих, і покаяння і самореалізації. Але її політика має бути багатовекторна, як сонце, вона має працювати і з ворогами, щоб мати зиск з цього. Ми повинні іти не в один чи інший бік, ми повинні встати і залишитися самими собою. Оце моя позиція. А в нас так, з одного рабства в інше пішли. Хай мене спростує історія, що ми не пішли у рабство, що ми піднялися з колін і уже такі вільні сьогодні. Ні, ми ще не піднялися, ми не просвітилися і якщо хтось думає, що ми вже піймали “бога за бороду”, то це не так. Над Україною така темрява, над усім слов’янським світом – нам потрібна багатовекторність. Україна має напрацьовувати свою енергетичну ауру, але в добрі і світлі. І ми не можемо “лягати” під одні структури, виходячи з інших, тому що це призведе до поліпшення життя, ну й добре, що ми пішли, тим шляхом, буде у нас ріст життя, але люди будуть знищувати свою культуру, вони будуть захоплюватися чимось чужим, не нашим, а ми маємо зберігати і розвивати своє, тому Україна має збудувати Український Дім Дружби.

- Як ви особисто ставитеся до Ющенка?
- По перше, мені дуже хочеться його вилікувати від того зараження, яке він отримав, тому що це величезна трагедія красивої людини, у якої зараз таке обличчя. Це можливо зробити за допомогою світлої енергетики та Божої благодаті, які зцілять людину, не медициною, яка носить в собі все штучне, хімічне, а тому йде від темряви. А темрявою вилікувати темряву, яди, отруту неможливо. Чорнобиль неможливо темрявою знешкодити, тільки світлом, рак неможливо, люди вмирають, трохи щось вдається зробити, але загалом неможливо.
Є інші шляхи, якими можна це зробити, і я йому про це писала, як він тільки прийшов до влади. Адже різні пророки дають йому різні терміни життя, і це психологічно впливає на людину, навіть якби вона була здорова повністю, але я вважаю, що його можна вилікувати. Мені хочеться, щоб в Україні був президент – красень. Я повісила його портрет із хрестами навколо, тому що це є певні обереги. Справа у тому, що обличчя людини, стан президента – це є матриця, яка накладається на всю націю, тобто ми можемо відчувати докори що це сталося, але це психологічно впливає на людей, вони цього навіть не помічають, але це новітня зброя – знищити президента, щоб знищувати нас. І коли були суперечки, якого президента вішати в кабінетах, то я вважаю, що президента потрібно вішати такого, якого затвердили. Коли світлою енергетикою лікують людей – то все зле повертається тому, хто це зробив. Зробили це на Заході - хай отримують, зробили це на Сході – хай отримують.
А ставлення загалом до Президента... мені Ющенко за ці роки нічого поганого не зробив, крім братів-українців, які писали наклепи на наш Центр, які знищували психологічно мене – інша б людина вже давно зламалась, а я живу світлом, і це моя зброя і те, чого в мене ніхто не забере. Можна знищити людини тіло, але душа залишається. І ми живемо тут складаючи екзамен майбутнього, екзамен, тому що життя вічне. Якщо ми екзамен не склали, але там, ми всі постанемо перед Богом...
У мене найбільша біда це Україна, за яку я переживаю і борюся...