Читаючи архіви Кучмостану (додаток) Вірші пані Х.
05/06/2006 | Медиатор 33
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 03.12.2004
Сборник віршей під умовною назвою "Оранжевій вклонились сатані"
О Заходе стожалий, зупинись!
Вгамуй в собі загарбника і звіра!
За наш паркан отьмарено не пнись, -
Непереможні ми! І наша Віра.
Хоч сім століть нас гнали нагаєм
Й топтали, як на шумнім перехресті,
Та не здались ми!.. Україна - є!
Наш прапор майорить на Евересті!
Ми на "Зенітах" цілимось в зеніт.
В руках Оранти - нездоланна сила.
Народ, який міцніший за граніт,
Не поведе у рабство свого сина!
Америко, Європо! За межу
Не дай вам Бог тепер переступити! -
Ми бумерангом повернемо лжу,
Заставимо всю жовч до дна допити.
Бо Україна - це наш власний дім.
Знімайте черевики біля входу!
Якщо в гостях - не хазяйнуйте в нім,
Не вчіть, як жити нашому народу!
У нашім домі - власні кольори:
Блакить небес і сонячність зернини,
Козацтва малинові прапори
Й червоно-чорні стяги України...
Але не жовч, зомбуючо-їдка!
Не колір сатани у наших душах!
Америко, міцна твоя рука.
Та Україну вільну не задушиш!
Загарбнице! Будь проклята в віках,
Де ти ступала вогняним підбором!
Нас не поставить на коліна страх,
Ми стратимо його і переорем!
А ти іще підеш на ешафот,
Відповідати будеш перед людством!
І сльози всіх тобі ще віділлються!!! -
Зійде на нас найкраща із свобод!
25 листопада 2004 р.
* * *
Народе мій, одурений, прокиньсь!
Повзе пітьма столика і кривава!..
Наш поступ тільки вгору, а не вниз!
І схибити ми вже не маєм права.
Полуду скинь!
Наш час не для сліпців!
Сліпі вожді ведуть лише в безодню!
Оранжеві стрічки в твоїй руці -
Вогні пекельні! Не любов Господня!
Я заклинаю Богом: схаменись,
Народе мій!
Цей помаранч - як пута.
Розлита Україною отрута...
Та є ще вибір: вгору - або вниз!
Галина Хмільовська.
25 листопада 2004 р.
м. Сімферополь.
Політики загралися в Месію.
Оранжевій вклонились сатані.
Кривава жовч хлюпоче на Росію,
Вся Україна - в привидах вогнів.
Народе мій!
Ти хворий на жовтуху.
Кипить в тобі жовтогаряча лють.
Ірже в містах іржава завірюха!
То не пісні - вітри пожеж гудуть...
Хто підпалив? Яка пекельна сила
Покликала молитися війні?
Вкраїно, встань!
Верни з походу сина!
Скажи пітьмі своє рішуче "Ні!"
Галина Хмільовська.
21 листопада 2004 р.
Стаття в Світлиці з цього приводу:
ПОЕТИКИ В ПОЛІТИКІВ ЗАГРАЛИСЬ...
Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.
Перемикаючи вранці в понеділок телеканали, зупинився на передачі ДТРК "Крим", бо побачив там знайоме обличчя і почув рідну мову. Та перша радість змінилась розчаруванням, бо почув якісь дивні розмисли п. Галини Хмільовської, генерального директора Всеукраїнського інформаційно-культурного центру в м. Сімферополі про те, що "ми самі зробимо революцію, якщо треба" та про американські впливи на перебіг українських виборів.
Залишалась невеличка надія на те, що накинутий на шию біло-синій шарфик ще не мав символіки провладного кандидата. Але даремно. Далі пролунала негативна оцінка кількаденної стотисячної підтримки Віктора Ющенка на Майдані Незалежності в Києві, засудження помаранчевого кольору як "чужого для української нації", позитивна оцінка п. Хмільовською зібрання в Сєверодонецьку, яке "освятив" і висвітив (засідання в українському місті записувалося за допомогою російських ЗМІ) мер Москви Лужков без кепки. Але ж ні для душі, ні для розуму там не було ніякої поживи! Одні негативні емоції від примітивних промов політиканів і злочинних намагань роздерти нашу країну. Здається, всі кримчани назавжди вкарбували собі в пам'яті загарбницькі висловлення цього імперця, але це не насторожило нашу героїню. Очевидно, що перед цим вона вже довго говорила і ведуча через силу надала ще кілька секунд для декламації поетесою вірша, написаного в день виборів. Наводячи його нижче, сподіваюсь на те, що читачі вповні зможуть оцінити поетичний талант кримчанки.
Не треба вищої освіти, ба не треба навіть бути українцем, щоб зауважити, що все у віршику відображено з точністю до навпаки. Навіть сатана у поетеси чомусь жіночого роду. Що за "кривава жовч", яка чомусь "хлюпоче на Росію"? Як народ може бути цілком хворим "на жовтуху", на основі чого використано словосполучення "жовтогаряча лють" - невже були якісь приклади, що спонукали до ужитку у вірші скількох негативних поетичних образів? Зараз увага більшості глядачів - навіть європейських на "Euronews" - прикута саме до подій у центрі столиці нашої Батьківщини, бо всі стривожені - чи переможе демократія в Україні.
І прикута саме через людяність самого процесу протесту, через те, що щодня там лунають молитви - бо Бог - це Любов, а зовсім не ненависть, через те, що протести проходять суто в правових рамках Конституції. Акцію підтримали визначні представники української еліти. Навіть не можна порівнювати цей океан добра із всуціль сердитими і агресивними обличчями людей на провладних мітингах. Розділ українців проходить нині на межі Правди і Брехні, Добра і Зла, Народу і Влади, а зовсім не за географічними ознаками. Натомість п. Хмільовська цілком в руслі Кобзона твердить про війну.
Великий і досі не осягнений всіма українцями Іван Франко поставив вічне питання для українців:
...Чому у нас відступників так много?
Чому для них відступництво не страшне?..
Розумію, що тиск, який чиниться на держслужбовців, ким є і п. Хмільовська, неймовірний. Але відомо, що справжні українці завжди мають в кишені дулю проти поневолювачів, інакше не збереглися б як нація. Тобто можна промовчати на такий тиск, а подумати і проголосувати так, як підказує совість. Але хто міг примусити написати злий і повністю неправдивий вірш талановиту поетесу Галину Хмільовську? Хто примусив її скрутити і показати дулю не тим, хто визискує наш народ, а всім кримським українцям, з якими вона роками стояла поруч у боротьбі за людські права і людське життя?
Сборник віршей під умовною назвою "Оранжевій вклонились сатані"
О Заходе стожалий, зупинись!
Вгамуй в собі загарбника і звіра!
За наш паркан отьмарено не пнись, -
Непереможні ми! І наша Віра.
Хоч сім століть нас гнали нагаєм
Й топтали, як на шумнім перехресті,
Та не здались ми!.. Україна - є!
Наш прапор майорить на Евересті!
Ми на "Зенітах" цілимось в зеніт.
В руках Оранти - нездоланна сила.
Народ, який міцніший за граніт,
Не поведе у рабство свого сина!
Америко, Європо! За межу
Не дай вам Бог тепер переступити! -
Ми бумерангом повернемо лжу,
Заставимо всю жовч до дна допити.
Бо Україна - це наш власний дім.
Знімайте черевики біля входу!
Якщо в гостях - не хазяйнуйте в нім,
Не вчіть, як жити нашому народу!
У нашім домі - власні кольори:
Блакить небес і сонячність зернини,
Козацтва малинові прапори
Й червоно-чорні стяги України...
Але не жовч, зомбуючо-їдка!
Не колір сатани у наших душах!
Америко, міцна твоя рука.
Та Україну вільну не задушиш!
Загарбнице! Будь проклята в віках,
Де ти ступала вогняним підбором!
Нас не поставить на коліна страх,
Ми стратимо його і переорем!
А ти іще підеш на ешафот,
Відповідати будеш перед людством!
І сльози всіх тобі ще віділлються!!! -
Зійде на нас найкраща із свобод!
25 листопада 2004 р.
* * *
Народе мій, одурений, прокиньсь!
Повзе пітьма столика і кривава!..
Наш поступ тільки вгору, а не вниз!
І схибити ми вже не маєм права.
Полуду скинь!
Наш час не для сліпців!
Сліпі вожді ведуть лише в безодню!
Оранжеві стрічки в твоїй руці -
Вогні пекельні! Не любов Господня!
Я заклинаю Богом: схаменись,
Народе мій!
Цей помаранч - як пута.
Розлита Україною отрута...
Та є ще вибір: вгору - або вниз!
Галина Хмільовська.
25 листопада 2004 р.
м. Сімферополь.
Політики загралися в Месію.
Оранжевій вклонились сатані.
Кривава жовч хлюпоче на Росію,
Вся Україна - в привидах вогнів.
Народе мій!
Ти хворий на жовтуху.
Кипить в тобі жовтогаряча лють.
Ірже в містах іржава завірюха!
То не пісні - вітри пожеж гудуть...
Хто підпалив? Яка пекельна сила
Покликала молитися війні?
Вкраїно, встань!
Верни з походу сина!
Скажи пітьмі своє рішуче "Ні!"
Галина Хмільовська.
21 листопада 2004 р.
Стаття в Світлиці з цього приводу:
ПОЕТИКИ В ПОЛІТИКІВ ЗАГРАЛИСЬ...
Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.
Перемикаючи вранці в понеділок телеканали, зупинився на передачі ДТРК "Крим", бо побачив там знайоме обличчя і почув рідну мову. Та перша радість змінилась розчаруванням, бо почув якісь дивні розмисли п. Галини Хмільовської, генерального директора Всеукраїнського інформаційно-культурного центру в м. Сімферополі про те, що "ми самі зробимо революцію, якщо треба" та про американські впливи на перебіг українських виборів.
Залишалась невеличка надія на те, що накинутий на шию біло-синій шарфик ще не мав символіки провладного кандидата. Але даремно. Далі пролунала негативна оцінка кількаденної стотисячної підтримки Віктора Ющенка на Майдані Незалежності в Києві, засудження помаранчевого кольору як "чужого для української нації", позитивна оцінка п. Хмільовською зібрання в Сєверодонецьку, яке "освятив" і висвітив (засідання в українському місті записувалося за допомогою російських ЗМІ) мер Москви Лужков без кепки. Але ж ні для душі, ні для розуму там не було ніякої поживи! Одні негативні емоції від примітивних промов політиканів і злочинних намагань роздерти нашу країну. Здається, всі кримчани назавжди вкарбували собі в пам'яті загарбницькі висловлення цього імперця, але це не насторожило нашу героїню. Очевидно, що перед цим вона вже довго говорила і ведуча через силу надала ще кілька секунд для декламації поетесою вірша, написаного в день виборів. Наводячи його нижче, сподіваюсь на те, що читачі вповні зможуть оцінити поетичний талант кримчанки.
Не треба вищої освіти, ба не треба навіть бути українцем, щоб зауважити, що все у віршику відображено з точністю до навпаки. Навіть сатана у поетеси чомусь жіночого роду. Що за "кривава жовч", яка чомусь "хлюпоче на Росію"? Як народ може бути цілком хворим "на жовтуху", на основі чого використано словосполучення "жовтогаряча лють" - невже були якісь приклади, що спонукали до ужитку у вірші скількох негативних поетичних образів? Зараз увага більшості глядачів - навіть європейських на "Euronews" - прикута саме до подій у центрі столиці нашої Батьківщини, бо всі стривожені - чи переможе демократія в Україні.
І прикута саме через людяність самого процесу протесту, через те, що щодня там лунають молитви - бо Бог - це Любов, а зовсім не ненависть, через те, що протести проходять суто в правових рамках Конституції. Акцію підтримали визначні представники української еліти. Навіть не можна порівнювати цей океан добра із всуціль сердитими і агресивними обличчями людей на провладних мітингах. Розділ українців проходить нині на межі Правди і Брехні, Добра і Зла, Народу і Влади, а зовсім не за географічними ознаками. Натомість п. Хмільовська цілком в руслі Кобзона твердить про війну.
Великий і досі не осягнений всіма українцями Іван Франко поставив вічне питання для українців:
...Чому у нас відступників так много?
Чому для них відступництво не страшне?..
Розумію, що тиск, який чиниться на держслужбовців, ким є і п. Хмільовська, неймовірний. Але відомо, що справжні українці завжди мають в кишені дулю проти поневолювачів, інакше не збереглися б як нація. Тобто можна промовчати на такий тиск, а подумати і проголосувати так, як підказує совість. Але хто міг примусити написати злий і повністю неправдивий вірш талановиту поетесу Галину Хмільовську? Хто примусив її скрутити і показати дулю не тим, хто визискує наш народ, а всім кримським українцям, з якими вона роками стояла поруч у боротьбі за людські права і людське життя?
Відповіді
2006.05.18 | Tatarchuk
Ну такого навіть я не чекав! Турагенція "Українській дім" (л)
Оце сайтик дуже милого агентстваhttp://www.ukr-dom.com/index.html
оце інформація про контору "ебаут ас" (відсутня) http://www.ukr-dom.com/about-us0.html
оце їхні контакти:
01004,
Украина,
г. Киев,
ул. Горького, 24,
оф. 3
тел.: (+38044) 246-64-89
т/ф.: (+38044) 289-97-80
info@ukr-dom.com
График работы:
Пн-Пт — 9:00 - 18:00
Сб, Вс — выходные
Оце такий сервіс: "По Святым еврейским местам Украины" http://www.ukr-dom.com/aliens/aliens_sacred_places.html
А оце власне інфа про Крим з точки зору "Українського дому" - закачаєтесь:
Первые люди появились на крымской земле около ста тысяч лет назад. Позднее в Крыму в разное время обитали тавры и киммерийцы, скифы и греки, сарматы и римляне, готы, гунны, авары, болгары, хазары, славяне, печенеги, половцы, монголо-татары и крымские татары, итальянцы и турки. Их потомки живут на Крымском полуострове и сейчас.http://www.ukr-dom.com/crimea/crimea-about.html
(кого - их? первих людей?)