05/22/2006 | Tatarchuk

Чи був Севастополь приєднаний до України "незаконно"? - історики


• Севастопіль • Право •

Майдан-ІНФОРМ: 22-05-2006 12:09 // // URL: http://maidan.org.ua/static/news/2006/1148288964.html

Відразу ж слід наголосити на тому, що це не був “безпрецедентний акт”, як стверджують деякі російські політики і науковці. Адже за тих часів зміна кордонів радянських республік не була якимсь винятком. Варто хоча б згадати передачу Російській Федерації українських територій у 20-х рр., або ж повну ліквідацію Карело-Фінської радянської союзної республіки і включення її території до складу РРФСР. Щоправда, у випадку з Кримом мова уже йшла не про “приращивание” російських земель, а про передачу земель, які належали РРФСР. Можливо, саме у цьому деякі російські науковці та політики вбачають безпрецедентність події.

(...)
Слід зауважити, що на усіх стадіях вирішення кримського питання найактивнішу участь брало керівництво Севастополя. Так, представник виконкому Севастопольської міської ради депутатів трудящих брав участь у засіданні Президії Верховної Ради РРФСР, Голова виконкому Севастопольської міської ради С.Ф.Сосницький був присутній на засіданні Президії Верховної Ради СРСР, на яких розглядалися питання про доцільність передачі Криму Українській РСР і було прийнято відповідні постанови. Слушно виникає питання – у якому статусі вони там перебували, якщо місто, як твердять деякі російські політики і науковці, не передавалося Україні разом із Кримською областю?

Досить вичерпну відповідь на нього дав український історик В.Сергійчук, який, зокрема, вважає, що у 1948 р. “... Севастополь не одержав повної автономії від Сімферополя, залишаючись під його владною десницею в багатьох аспектах єдиного адміністративно-територіального устрою”. Він виділявся “...в самостійну адміністративно-господарську одиницю, але не адміністративно-територіальну”.

Цей висновок підтверджується і рядом цікавих фактів:

• по-перше, севастопольці й після 1948 р. обирали депутатів Кримської обласної ради депутатів трудящих і народних засідателів Кримського обласного суду;

• по-друге, жодне прохання севастопольської влади не вирішувалося Москвою, без погодження з Кримським обкомом КПРС.

Усе це і вирішило у 1954 р. долю Севастополя, який був переданий Українській РСР у статусі “окремої адміністративно-господарської одиниці у складі Криму”. Як результат, починаючи з цього року фінансування міста уже здійснювалося з бюджету УРСР. Так, у статті 5 Закону “Про державний бюджет УРСР на 1954 рік” було чітко зафіксовано виділення коштів на фінансування Криму (434823 тис. крб.) і Севастополя (116595 тис. крб).

Можливо, Севастополь паралельно фінансувала і Російська Федерація? Звернемося до Закону “Про державний бюджет РРФСР на 1959 рік”. У статті 7 записано: “Встановити бюджети автономних республік, країв, областей і міст Москви, Ленінграда...”.

Як бачимо, ніяких згадок про фінансування Севастополя в бюджеті Російської Федерації не існувало. З цього можна зроботи єдиний висновок – Севастополь повністю фінансувався з українського бюджету.
Більш ґрунтовний аналіз засвідчує, що і суспільно-політичне життя Севастополя теж перебувало під контролем Сімферополя та Києва. Так, мешканці міста продовжували обирати депутатів до Кримської обласної ради трудящих, а Київ представляв їхні інтереси в союзних органах влади.

Зокрема, саме він клопотав перед Москвою про нагородження Севастополя орденом на честь 100-річчя героїчної оборони міста під час Кримської війни 1854 р., а уряд УРСР виділив необхідні кошти на святкування цієї історичної події. Більше того, на самих урочистостях було присутнє тільки українське керівництво...

ЦИТОВАНЕ ДЖЕРЕЛО: Крим в етнополітичному вимірі. – К.: Світогляд, 2005, – 533 с + додатки 35 с і 11 карт.
Редакційна колегія: Курас І.Ф. (голова), Панчук М.І., Котигоренко В.О., Войналович В.А., Галенко О.І.
Авторський колектив: М.Панчук (керівник), Г.Бекірова, В.Ганкевич, О.Галенко, Т.Горбань, В.Войналович, О.Калакура, В.Котигоренко, О.Ляшенко, Н.Макаренко, Д.Омельчук, Ю.Поліщук, О.Рафальський, Р.Хаялі.