МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

это вам не Прорыв какой-то, а Госдума России.

05/26/2006 | sofu
Может стоит адекватно реагировать на такие заявления нашему МИДу?
Это Прорыв может мочиться по поводу и без где попало, а тут более чем солидный правительственный орган заявляет.
А что там в Кучук-Кайнарджийским договоре то?

Госдума запросит в правительстве РФ информацию о мерах по возвращению полуострова Крым в состав России 26.05.2006 17:40
Источник РБК-Украина


Государственная дума запросит в правительстве РФ информацию о мерах по возвращению полуострова Крым в состав России.

Соответствующее протокольное поручение думским комитетам по международным делам и по делам СНГ поддержали сегодня депутаты Госдумы.

В поручении отмечается, что в 2007 г. заканчивается двусторонний договор с Украиной о признании ее Россией в существующих границах.

В этой связи, отмечают депутаты, до 30 ноября 2006 г. необходимо заявить о непродлении данного договора и возвращении Крыма в состав РФ в соответствии с Кучук-Кайнарджийским договором от 1774 г.

Відповіді

  • 2006.05.26 | sofu

    немного подробнее

    Державна Дума Російської Федерації має намір запитати в уряді РФ інформацію про заходи щодо повернення АРК Крим до складу Росії. Відповідне протокольне доручення думським комітетам у міжнародних справах і у справах СНД підтримали сьогодні депутати Держдуми. У дорученні наголошується, що в 2007 р. закінчується двосторонній договір з Україною про визнання її Росією в існуючих межах. В зв'язку з цим, відзначають депутати, до 30 листопада 2006 р. необхідно заявити про непродовження даного договору і повернення Криму до складу РФ відповідно до Кучук-Кайнарджійського договору від 1774 р.

    Нагадаємо. Згідно умовам цього договору між Російською і Османською імперіями, Крим був визнаний "вільним і абсолютно незалежним від всякої сторонньої влади". До Росії відходили ділянки Азовського побережжя, а також фортеці Керч і Ени-Калі, територія між Дніпром і Бугом. Що стосується двостороннього договору з Росією, то його перегляд може вилитися для самої ж Росії в ряд значних міжнародних неприємностей, в т.ч. - виключенням з Великої вісімки, стверджують експерти.

    19 лютого 1954 р. Крим рішенням президії Верховної Ради СРСР був переданий до складу України. Історики вважають, що це рішення було продиктоване не фантазіями першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, а неможливістю відродження півострова після виселення кримських татар. Після їх депортації на півострові залишилися 400 тис. чоловік населення, чого було украй мало для стабілізації економічної і соціальної сфери в Криму. Крім того, рішення про передачу Криму було підтримане одноголосно всім складом президії ВР СРСР.

    Найбільш складний нюанс з Севастополем, який за часів СРСР залишався містом з особливим статусом; цей статус місто зберігло згідно Конституції України 1996 р., як адміністративна одиниця, наряду з Києвом.

    Ініціативи з повернення Криму до складу Росії не одноразово мусувалися російськими політиками, а також екстремістськими кримськими громадськими організаціями. Так, 19 квітня 2005 р. депутат Держдуми РФ Дмитро Рогозін заявив про незаконність передачі Севастополя Україні, а також натякнув на можливість перегляду ухвали президії ВР СРСР від 19 лютого 1954 р. Після цього Д.Рогозін був оголошений в Україні персоною нон-грата. Його колега по Держдумі Віктор Алксніс також неодноразово заявляв, що передача Криму Україні - незаконна. Лідер СПУ Олександр Мороз, коментуючи заяви російських політиків, заявив: "Якщо якийсь дурень щось висловився на цю тему, це його проблеми".

    А на думку Ігоря Осташа, який під час IV скликання ВР займав пост віце-президента Парламентської асамблеї Організації по співпраці і безпеки в Європі, заяви російських політиків варто розглядати в контексті інших ситуацій. "Це те ж саме, якби який-небудь депутат Верховної Ради сказав, що Росія прагне вступити у Велику вісімку і зробить все для цього, а оскільки в цій організації присутні США, Японія, то Україна повинна поставити питання Зеленого Клину, Курильських островів, Краснодарського краю, Кубані - тих російських територій, на яких проживають етнічні українці. Адже ми теж не домовлялися, що Росія вступить у Велику вісімку і разом з США намагатиметься моделювати світовий розвиток", - відзначив він.

    А депутат Держдуми РФ Олександр Лебедєв заявив РБК-Україна, що він вважає наміри своїх колег повернути Крим до складу Росії не більш, ніж PR.

    Варто також нагадати, що заява України і Грузії про намір вийти зі складу СНД викликала у російського політикуму слабо прихований гнів. "Ні забороняти, ні обурюватися ми не збираємося, але при цьому просто прагматично складаємо собі звіт, які наслідки будуть для цих країн, для громадян цих країн", - заявив спікер Ради Федерації Сергій Міронов, натякаючи на багатообразні санкції проти України і Грузії.

    26.05.2006
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.05.27 | Иван

      Re: немного подробнее

      К сожалению, по поводу Крыму и Украины мочаться все кому не лень, и Прорыв и Рогозин и Путин и Лебедев и все остальные, включая журналистов крымских, украинских и российских СМИ. Это PR. И он действует.
      Так что готовьтесь к жизни под российским сапогом. Году в 95 я как-то имел беседу с одним из последователей Жириновского(образца 95 года), который приехал летом в Крым агитировать. Это был учитель истории из Казани. Он мне сказал - Вы русский? Нет Вы не руссий! Вы живете под хохлами! Значит - наполовину хохлы... а тут еще и крымские татары возвращаются!... русского в вас почти не осталось. Вас вообще нужно будет истребить после того, как мы назад Крым заберем. На мое удивление он пояснил: - "вас от нас не отличишь, а мысли у вас в голове уже сейчас совсем не наши". Прошло чуть больше десяти лет и я вижу российских чиновников, общественных деятелей и политиков, которые на экранах телевизоров сортируют людей. Так что... без иллюзий. Готовьтесь к фашизму. Будет вам и Крым и тероризм как общий враг и война, как единственный способ победить врага и прочие прелести империи. Читайте http://www.vladimirvladimirovich.com. Полезно.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.05.27 | sofu

        Re: немного подробнее

        Иван пише:
        > Так что... без иллюзий. Готовьтесь к фашизму. Будет вам и Крым и тероризм как общий враг и война, как единственный способ победить врага и прочие прелести империи. Читайте http://www.vladimirvladimirovich.com. Полезно.

        Это Вы загнули. Я Вам скажу, будь на то государственная воля, такая какая она должна быть по настоящему, и с любой ситуации будет нормальный выход.
        Без фашизма и войны. Хотите истории?
        Мешковщина. Тоже было грустно.
        Или когда казалось, что бандюганы уже везде, во всех сферах, во всех структурах. Ничего отбились.
        Или тот же майдан. Можно все сделать красиво, только нужно знать как, хотеть этого и делать конкрентые вещи.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.05.27 | Lenur

          Прям ЩАС Российский флаг в Крыму

          размечтались возврат Крыма в Россию
          это часть Украины и и русские если хотять жить обязаны подчиняться законам Украины а если не нравиться что то скажем гос. язык Украинский езжайте к себе на родину Россиию и наслаждайтесь русской свободой. А какой то пакт о том что Крым часть России, это дата оккупации моей страны и истребления моих прадедов и прабабушек русскими, если ворошить историю то мы кроме как кровных врагов ни кем не станем друг другу.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.05.29 | Медіатор 33

            Re: Прям ЩАС Российский флаг в Крыму

            Ленур!
            не нужно противопоставлять русских Крыма крымским татарам и украинцам.
            Во первых потому что русские Крыма не все - русские шовинисты и фанаты Путина. Скепсис по отношению к Ющенко, НАТО и ЕС - их законное право. Это не значит, что они сталинисты.Или что они одобряют депортацию.

            Во вторых, кроме небольшого количества сознательных рус. шовинистов и укр. национальстов, усредненный крымский "славянин" сам не знает кто он - русский или украинец. Папа - тот, а мама - этот. Или же еще - папа - еврей, мама - литовка, - вариации бесконечны.

            разделение по национальностям - деструктивно даже в быту. нужны новые (иные) концепты дискурса о Крыме.
        • 2006.05.28 | один_козак

          жму руку. однако...

          sofu пише:
          > Мешковщина. Тоже было грустно.
          > Или когда казалось, что бандюганы уже везде, во всех сферах, во всех структурах. Ничего отбились.
          > Или тот же майдан. Можно все сделать красиво, только нужно знать как, хотеть этого и делать конкрентые вещи.

          Иван где-то, сколько-то прав...
    • 2006.05.29 | Spis

      Re: немного подробнее

      это вам не Порыв, а ГосПздума Расеи
      sofu пише:
      > Державна Дума Російської Федерації має намір запитати в уряді РФ інформацію про заходи щодо повернення АРК Крим до складу Росії. відповідно до Кучук-Кайнарджійського договору від 1774 р.

      > Фигня это собачья! Может быть надо еще вспомнить какой-нибудь договор Цезаря с Гогенгеториксом? А может надо поговорить о договорах Гришки Отрепьева со Стефаном Баторием про вечную сдачу Москвы полякам? Или не стоит подсказать полякам, как анексировать в связи с этим Москву? Или стоит?
      В пораженных глистами московских мозгах Затутулина и Рогогожкина, а заодно и всех этих маркиных-павловских может родиться любая дрыстологичаская фигня..! И что из этого? Пойдем в горы, выкопаем обрезы и тамогавки и начнем счикатать пятки Баба-Харевым и Цуцековым. За нами не застоится не заваляется! Наше дело правое, Блудница довно сгнила, а Путя не Распутя, а тем более не Потемкин - тому переможемо. Тем более, что братья крымские татары -Крымцы с нами!

      > Друже пыше:
      > 19 лютого 1954 р. Крим рішенням президії Верховної Ради СРСР був переданий до складу України. Історики вважають, що це рішення було продиктоване не фантазіями першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, а неможливістю відродження півострова після виселення кримських татар. Після їх депортації на півострові залишилися 400 тис. чоловік населення, чого було украй мало для стабілізації економічної і соціальної сфери в Криму. Крім того, рішення про передачу Криму було підтримане одноголосно всім складом президії ВР СРСР.

      > Во-первых, не Хрущев подписал, а любый козлами кровавый молодец, славная безларность Ворошилов подписал Договор "... на вечные времена Крым с Украиной..!"
      Во-вторых, в Крыму на тот момент жило не более 200 тысяч и потому вся эта шушурень, что тут проживает с криками повизгивая, что их насильно подарили Украине - это фигня. Они знали, что едут жить в Украинский Крым, а мы завсегда знали, что Крым - крымскотатарский! Хоть с народом, хоть без (тогда!)
      И, в третьих, скажите на милость, а что, никто не спросит крымскихтатар хотят они в злобную Росию или нет?
      А теперь прикиньте мозгами - для чего им нужен, как воздух колоборант Эдик Гафарович с пятоколонистом Шевой-Шевчиком с его ГБЭшной структурой Движение за единство? Чтобы они громко пукнули: "На веке с Россией!!! Уря!"
      А теперь задемайтесь почему с треском вылетел из Крыма Вован Кулиш дружбан Шуршика-Шевчика и крестный отец крымскотарского блока? А????!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.05.29 | Эксперт

        Re: немного подробнее

        Spis пише:
        >> А теперь задемайтесь почему с треском вылетел из Крыма Вован Кулиш дружбан Шуршика-Шевчика и крестный отец крымскотарского блока? А????!

        Вот тут, плиз, больше хочется конкретики в отношении схемы: Кулищ - Гафаров
  • 2006.05.28 | ТВ

    договор

    > А что там в Кучук-Кайнарджийским договоре то?

    Россия и Турция признают независимость Крымского ханства.

    > В этой связи, отмечают депутаты, до 30 ноября 2006 г. необходимо заявить о непродлении данного договора и возвращении Крыма в состав РФ в соответствии с Кучук-Кайнарджийским договором от 1774 г.

    Браво, идиоты :)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.05.29 | Эксперт

      Ха, а вот уже и адекватные меры. Таких - аж два!


      1)Крымскотатарский Меджлис, прознав об новых фантазиях российской Думы на тему возвращении Крыма в состав РФ и упомянутом при сём Кучук-Кайнарджийским договоре 1774 г., сформировал делегацию баскаков, которые будут заниматься возвращением дани, неуплачиваемой Россией вот уже 530 лет.

      2)Аппарат Верховной Рады и Секретариата Президента разрабатывают поручение новому правительству рассмотреть вопрос о возвращении в состав Украины земель чуди, мери и веси, перешедших согласно договорным соглашениям, заключенным воеводой Добрыней где-то в районе первого миллениума.

      http://www.censor.net.ua/anekdots.php?top=8335
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.05.29 | Михайло

        Яку відповідь дати Росії?

        Яку відповідь дати Росії?

        Іван БОНДАР, історик, Київ

        Слід визнати послідовність держдумців нашого північного сусіди — вони щороку в різній площині, але обов’язково кілька разів на рік ініціюють питання про захист співвітчизників та статус російської мови в Україні, відмову від наявного кордону, відторгнення частини території нашої держави тощо.

        До того ж це робиться в прив’язці до внутрішніх політичних подій в Україні, особливо суперечливих згідно з тлумаченням різних політичних сил. А такі російські політики, як Затулін, Рогозін, Жириновський, Алксніс та Ко навіть не приховують задоволення від можливості черговий раз облити брудом українську державність. Не виключено, що це не просто неоімперська заангажованість, а певна політична «генетика»... Яка дозволяє декому в Кремлі (й не лише там) маніпулювати українсько-російськими відносинами з погляду бажаних для них змін геополітичного балансу сил та інтересів.

        Отак і знову Державна Дума Російської Федерації вирішила «озадачити» власний уряд розглядом заходів щодо повернення Криму в склад Росії, посилаючись на домовленості з Туреччиною більш ніж 200-річної давнини.

        От лишень виникає низка запитань із цього приводу. Чому за точку відліку взято цей термін, а не, наприклад, ті часи, коли Московія була всього- на-всього глухою провінцією держави наших історичних попередників, коли, до речі, ще не існувало й Туреччини, а наша присутність у Криму визнавалася всіма — від Візантії до Скандинавії.

        Чи, можливо, варто згадати період громадянської війни минулого століття, коли кримськотатарський меджліс оголосив про наміри приєднатися до незалежної України. До слова, такі ж наміри були задекларовані Великою Радою кубанського козацтва та Великим Кругом донського козацтва. У цьому ж контексті можна було б згадати й про етнічні українські землі, не кажучи вже про заселені українцями, в складі сучасної Російської Федерації...

        Однак варто зазначити, що за останні 15 років світова спільнота неодноразово примушувала Москву відмовлятися від територіальних претензій до нас. Тим не менше, це фактично часто-густо ігнорується на офіційному рівні Росії. Про що такий стан справ може свідчити? Насамперед про те, що актуальним залишається споконвічний постулат російської політики, визначений ще нашими українськими класиками: «Російська демократія закінчується там, де починається українська незалежність». Це, як кажуть, ми вже проходили неодноразово.

        Тобто всілякі газові, м’ясо- молочні та інші претензії не тільки підтверджують спрямованість Кремля на (якщо вистачить сил і можливостей) поглинання сучасної України, але й спонукають до роздумів, як дати «по рукам» імовірному агресорові настільки адекватно, щоб раз і назавжди відбити охоту до подібних авантюр. Принаймні щодо нас, а ще краще — взагалі.

        Шляхів досягнення цього більш, ніж достатньо. Від вступу України до НАТО (якщо це зараз реально) до відновлення власного ракетно-ядерного потенціалу (якщо це буде потрібно). У будь-якому випадку одне залишається незмінним — Росія не становитиме нікому загрози тільки за двох умов: перше, стане демократичною (за історичним прикладом Японії), друге, буде демілітаризованою (за аналогічним прикладом Німеччини). Альтернатива — відхід її в історію. Вважаю, що такий підхід до розв’язання нинішніх та майбутніх криз в українсько-російських відносинах має, серед інших, право на існування та втілення в життя.

        Зовсім не завадило б, щоби нинішнє керівництво України не мало ілюзій з питань російської пасіонарності. Для України 20-ті роки ХХ століття, не кажучи вже про інші часи, дають підстави для таких оцінок, висновків і пропозицій.

        І насамкінець, якщо дивитися на історію неупереджено, то російським парламентаріям не варто було посилатися саме на ті договори, котрі Росія сама ж порушувала.

        №86, вівторок, 30 травня 2006

        http://www.day.kiev.ua/162891/
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.05.29 | Эксперт

          Чубаров - Потуги жиріновця не матимуть жодних правових наслідків

          Потуги жиріновця не матимуть жодних правових наслідків - Рефат Чубаров

          "Мова йде про те, що окремі політики РФ досі не можуть вгамуватися, намагаючись актуалізувати дату закінчення терміну Великого договору між Україною та Російською федерацією, - зазначив народний депутат, представник партійної групи НРУ Рефат Чубаров, коментуючи нещодавній скандал у Держдумі Російської федерації, пов’язаний із спробою депутата-жиріновця Курьяновіча загострити ситуацію навколо Криму".

          "Справа в тому, -сказав Чубаров - що цей договір має бути автоматично пролонгований, якщо жодна зі сторін до листопада цього року не зробить зауваження щодо дії цього договору. Деякі російські політики зараз вимагають від свого уряду, щоб не було автоматичної пролонгації, а натомість мали б бути висунуті до України певні вимоги, зокрема щодо Криму, буцімто він був «незаконно переданий Україні". І тепер, коли зовнішньополітична політика Україна відмінна від позиції РФ, можна було б поставити питання щодо кордонів, зокрема щодо приєднання Криму до федерації".


          Як нагадав Рефат Чубаров, остання така спроба була зроблена у п’ятницю депутатом фракції ЛДПР Ніколаєм Курьяновічєм. А Держдума спрямувала запит Курьяновіча до уряду РФ з дорученням його розглянути і дати відповідь.


          "Жодних правових наслідків таке доручення не матиме ані для україно-російських відносин, ані тим більше для України", - впевнений Рефат Чубаров.
          http://www.razom.org.ua/ua/news/11056/


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua