МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Как крымтатары не поддались на провокацию

11/09/2006 | Брат-1
Сюжет простой.
В Симеизе был конфликт, который закончился очень печально.
Аквапарк был построен, и этому активно способствовали "Казаки" с одной стороны и "Бекировцы" с другой стороны. Развязали потешные бои, отлупили двух скоморохов из "Интера", каждый со своей стороны. В результате стройка была разрешена, как говорится, "назло татарам".

А вот как аукнулось дело в Алупке:


Пилинський Ярослав. ПРОБЛЕМА РЕПАТРІАЦІЇ КРИМСЬКИХ ТАТАР ЯК ПОЛІТИЧНИЙ ТА НАУКОВИЙ ДИСКУРС

(Уривок)


Зупинимося на конкретному прикладі висвітленому у газеті "Алупкинский вестник" №3 (4), за квітень 2004 року де вміщено Звернення 20-ї сесії Алупкінської міської ради від 30 березні 2004 року до Президента України Л.Д.Кучми.

Це звернення варте того, щоб його якомога ширше процитувати: " Наше невеличке містечко Алупка, що знаходиться на Південному березі Криму, - один з найбільш спокійних регіонів Криму у сенсі міжнаціональних стосунків. Питання облаштування кримських татар протягом десяти років вирішуються цілком спокійно в рамках чинного українського законодавства. При тому, що територія міста невелика, для облаштування кримських татар виділено 64 земельних ділянки для приватного житлового будівництва. Всі ділянки знаходяться у кілометровій надбережній зоні. Крім того, за кримськими татарами закріплено, з видачею ордерів, 21 квартира у м. Алупці. Проте, останні події, що відбуваються у Криму свідчать про те, що на його території існують сили, зацікавлені у дестабілізації становища, нагнітанні напруження з метою одержати політичні та економічні вигоди напередодні 60-ї річниці депортації кримських татар.

Так на території Симеїзської селищної ради у селищі Голуба затока безпосередньо поруч із комерційним підприємством – розважальним центром "Аквапарк" група кримських татар захопила земельні ділянки. Фактично, захищаючи інтереси цього підприємства, і не вирішуючи питання по суті, керівництво Ялтинської міської ради та Симіїзської селищної ради запропонувало для заселення кримськими татарами землі Милютинського парку, що перебуває на території Алупкінської міськради, порушуючи таким чином законні права першої зареєстрованої на Південному березі Криму територіальної громади м. Алупка.

Милютинський парк –це популярне місто відпочинку жителів і гостей міста Алупка, місце проведення загальноміських, святкових і масових заходів.

Пропозиція керівництва Ялти та Семіїзу тільки загострить міжнаціональні стосунки між людьми в одному з найчарівніших місць Південного берега Криму, бо не враховує думку мешканців міста Алупка, і по суті є абсолютно не виваженою.

Депутати міської ради, мешканці Алупки, Закликають Вас зупинити порушення Законів України, що гарантують права територіальних громад, органів місцевого самоврядування."

До речі, рада міністрів Криму пішла на зустріч "побажанням трудящих" із Симіїза та Ялти, і своєю постановою №104 від 25 березня 2004 таки віддала землі Мілютинського парку під забудову2 що власне і породило звернення до Президента.

У тому ж числі газети вміщено також дуже емоційне звернення депутатів міськради до мешканців міста. І хоча все звернення до громадян м. Алупка також варте того, щоб його подати повністю і таким чином краще передати атмосферу у якій відбувається конфлікт ми процитуємо лише кілька речень, які є, на нашу думку, найбільш промовистими: "Ігноруються Конституція України, Конституція Криму, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", права територіальної громади, жителів міста Алупка. Одне із найулюбленіших місць відпочинку городян може стати місцем сутичок людей різних національностей. Подібні ситуації призводили до серйозних конфліктів у різних місцях Криму. Ми не хочемо бути втягненими у конфлікт, але нас намагаються підштовхнути до цього. Не допустимо беззаконня у нашому місті. Не допустимо штучного створення міжнаціонального конфлікту там, де його ніколи не було, де питання облаштування кримських татар вирішувалися спокійно і по-діловому."

Ми вдалися до такого розлого цитування, щоб документально проілюструвати і власне проблему і ту атмосферу в якій відбувається її розгортання. І всю неоднозначність ситуації, у якій відбувається поверненням кримських татар на батьківщину.

Ці звернення свідчать про те, що по-перше, питання майнові все ще неврегульовані на півострові. Кому належить земля, хто має право нею розпоряджатися, скільки її є в наявності, скільки і як приватизовано і буде приватизуватися. Це тільки частина неврегульованих проблем пов’язаних із розподілом землі у Криму, а отже, неминуче з проблемою репатріації татар, зокрема, вихідців із Південного Берега (4).

По-друге, це звернення свідчить, що права територіальних громад, або не чітко прописані, або можуть бути порушені будь-ким і будь-коли.

По-третє на його основі можна зробити висновок, що у звичайному, так би мовити, судовому порядку громада, чи окремі особи не можуть вирішувати своїх проблеми і повинні апелювати не до закону, а до вищої влади у державі – до президента, і сподіваються тільки на нього.

По-четверте, люди, що так чи інакше порушують закон, намагаються перекинути відповідальність на інших, в даному випадку сусідів, щоб таким чином в умовах ще більшого конфлікту уникнути відповідальності.

Подальший перебіг подій показав, що конфлікту вдалося, наразі, уникнути, за свідченням алупкінської влади, ще й тому, що татари не піддалися на провокацію і відмовилися від запропонованої "добрими" сусідами чужої ділянки. За повідомленням того ж джерела вони, абсолютно тверезо, обґрунтували своє рішення тим, що пропозиція зайняти Милютинський парк є не тільки незаконною, але вона суперечить і здоровому глузду. Адже парк дійсно - єдине громадське місце у містечку, і ті, що займуть його, увійдуть в конфлікт з усією громадою міста незалежно від етнічної приналежності. Також варто відзначити, що першоконфлікт між татарами та власниками "Аквапарку" також носив відверто провокативний характер.


4 Про це див. докладніше: Кримський "земельний бізнес" у розпалі. Як увести в правове русло розподіл землі в автономії? – "Дзеркало тижня" №4 (479), 31 січня – 6 лютого 2004 р.

Відповіді

  • 2006.11.09 | Сергей ГРУЗДОВ

    Re: Как крымтатары не поддались на провокацию

    Четко и недвусмысленно изложено:
    1. Существуют сила, заинтересованная в нагнетании напряженности.
    2. Эта сила тесно связана с высшим чиновничеством Крыма и Украины, она влиятельна, бесконтрольна и безнаказанна.
    3. Местная община Алупки и указанные в статье претенденты на земельные участки лучше понимают ситуацию, более гражданственны и более правопослушны чем лица, указанные в п.2.
    4. Отсутствует механизм реализации прав местной общины.
    5. Судебная система устранена из процесса (это в лучшем случае, а в худшем - способствует нагнетанию).

    Мои выводы:
    Необходимо активизировать правовую инициативу местной общины - действуя на опережение, юридически-четко фиксируя решения и обстоятельства, при которых они приняты.
    Создавать новые, нестандартные механизмы волеизъявления местной общины и рычаги для его реализации.
    Судебные процессы, в случае взникновения таковых, обеспечивать максимальной открытостью и публичными комментариями.

    И, я считаю, важнейшее: необходимо выявлять в среде местных чиновников тех, кто фактически подыгрывающих желаниям лиц, названных в пунктах 1 и 2, а по сути: желаниям врагов местной общины Алупки. Выявлять необходимо для того, чтобы более внимательно контролировать реальную направленность их деятельности и убедиться: работают ли они в интересах давших им власть местных избирателей или "крысятничают" в интересах боссов, купивших для них властные должности.

    ЗЫ: изложенное есть плод моих личных размышлений и, естественно, не является неоспоримым.
    ЗЗЫ: к Президенту обращаться совершенно бесполезно.
  • 2006.11.28 | Tatarchuk

    Інтернет памятає все!

    Дуже гарний матеріал, і вкрай корисно що він зберігся в неті та ще й зкопійовано на Майдані.
    ;) Готую статтю щодо бекграунду. Наскільки я зрозумів, суто хронологічно, що поява казаків у Алупці в травні 2004 року прямо була наслідком провокації влади Сімеїзу проти кримців напочатку травня. А гріх не напамятати що мер Сімеїзу є головою казачого формування ;)


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua