01/21/2008 | Законник

ЗАЯВА ПРЕС-СЛУЖБИ ГЕНЕРАЛЬНОЇ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ
Урядом держави на засіданні 16 січня 2008 року прийнято Програму діяльності Кабінету Міністрів України “Український прорив: для людей, а не політиків“, у якій, зокрема, передбачено реформування органів прокуратури і скасування функції “загального“ нагляду з подальшим їх підпорядкуванням Міністерству юстиції України.
З цього приводу вважаємо за необхідне зазначити.
На сьогодні в Україні не існує поняття та функції “загального“ нагляду. Після внесення у 2004 році змін до Конституції України на прокуратуру покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
За змістом і суттю ця функція є виключно правозахисною та спрямована на захист прав і свобод громадян України. Жодним чином вона не може ототожнюватися з іншими, у тому числі з „репресивними”, функціями і не суперечить міжнародним стандартам.
Про це неодноразово зазначалось у резолютивних міжнародно-правових документах Ради Європи, міжнародних конференціях Генеральних прокурорів, а саме у відгуку на Рекомендацію 1604 (2003) Парламентської Асамблеї Ради Європи у лютому 2004 року; у заключному документі Конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті у травні 2005 року; на конференції Генеральних прокурорів держав-членів Ради Європи, що відбулася у липні 2006 року.
Експерти Венеціанської Комісії Ради Європи у Висновку від 17 жовтня 2006 року щодо зазначеного законопроекту про внесення змін до Конституції України, який на даний час є основоположним міжнародним документом стосовно подальшого реформування прокуратури в нашій країні, не висловили зауважень до повноважень прокуратури щодо захисту державних і суспільних інтересів.
Соціальні та економічні проблеми у суспільстві зумовлюють необхідність захисту прав громадян , які самі неспроможні захистити свої інтереси. Особлива увага приділяється забезпеченню прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів і дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На їх захист внесено 16 тис. документів реагування, поновлено понад 110 тис. прав дітей.
Особиста недоторканність особи, свобода слова, віросповідання, право на працю, соціальний захист, житло, охорону здоров’я, на освіту та ін. гарантується 40 статтями Конституції України. Саме з цих питань порушено 5,4 тис. кримінальних справ, внесено 46 тис. приписів та подань, притягнуто до відповідальності 62 тис.осіб, відшкодовано понад 1 млрд.грн.
У державі не створено належних умов та механізмів для захисту порушених прав громадян, у тому числі допущених з боку чиновників, судів, правоохоронних та інших державних органів. Особливо це стосується громадян з низьким рівнем достатку, інвалідів, неповнолітніх (за останні п’ять років органами прокуратури розглянуто майже 2,3 млн. звернень громадян, поновлено права 123 тис. громадян).
Недостатня правова обізнаність більшості громадян, їх неспроможність оплатити адвокатські послуги та самостійно захистити свої права сприяють прийняттю незаконних рішень. Зібрані у ході перевірок матеріали використовуються для захисту саме цієї категорії громадян.
Відсутність належного державного та відомчого контролю зумовлює необхідність існування незалежного органу захисту державних та суспільних інтересів.
Упродовж 2007 року в органи влади, різні установи та заклади прокуратурою внесено понад 140 тис. подань, приписів, протестів, за результатами розгляду яких відшкодовано 2,6 млрд. грн., до відповідальності притягнуто 110 тис. посадових осіб. Порушено 14,6 тис. кримінальних справ, з яких 10 тис. направлено до суду.
Стосовно працівників контролюючих органів, які зобов’язані забезпечувати додержання законності, прокурорами порушено 480 кримінальних справ, з яких 295 направлено до суду, за документами прокурорського реагування майже 10 тис. посадових осіб цих органів притягнуті до дисциплінарної, адміністративної та матеріальної відповідальності.
У висновках Європейської комісії “За демократію через право“(Венеціанська комісія ) від 16 жовтня 2006 року зазначено, що посилення незалежності Генеральної прокуратури України від політичного тиску є визначення прокуратури як частини судової гілки влади. Ставлення прокуратури у залежність від виконавчої влади ускладнило б досягнення деполітизації прокуратури і захист прокурорів від втручання у їх роботу , що має бути обумовлено законом, а не політичною необхідністю. Отже, Венеціанська комісія вітає вибір на користь незалежної прокуратури як частини судової влади.
Віднесення прокуратури до виконавчої гілки влади суперечитиме принципам побудови правової держави, верховенства права, незалежності прокуратури та зруйнує існуючу систему „стримувань і противаг”. Прокуратура повинна діяти в інтересах усіх гілок влади, взаємодіяти з ними, а не входити у їх структури. У переважній більшості європейських держав (Франція, Іспанія, Фінляндія, Нідерланди, Греція та інші) органи прокуратури не віднесено до виконавчої гілки влади.
Викликає здивування положення щодо відокремлення розслідування кримінальних справ від діяльності та повноважень прокуратури.
По-перше, такі вимоги щодо прокуратури України не ставляться міжнародними організаціями.
По-друге, можливістю проведення розслідування у кримінальних справах наділені прокуратури практично всіх країн світу. Навіть у тих державах, де прокуратура не має власної підслідності у кримінальному судочинстві, вона уповноважена здійснювати кримінальне переслідування, керувати досудовим розслідуванням, наглядати за ним або безпосередньо провадити слідство.
Саме такі рекомендації містяться в основоположних міжнародних документах щодо ролі прокурора у кримінальному процесі, зокрема рекомендаціях ПАРЄ №1604 2003 року та Комітету Міністрів ПАРЄ №19 2000 року.
Більше того, у розробленому Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права за ініціативою Президента України проекті Концепції реформування кримінальної юстиції України передбачається розширення повноважень прокуратури у цій сфері, зокрема наділення її функцією кримінального переслідування.



Прес-служба Генеральної прокуратури України