Какие хитрые
02/27/2008 | Ночной дозор
Писали про то, как плохо евреям в Крыму, всех перечислили, смотрят, а меджлиса нету. Нехорошо. Обмакнули чернила и дописали:
За нашими уточненими даними, період активних репресій у відношенні єврейського населення Криму продовжувався весь 1942 р. Одним з фактів, що підтверджують це, можна вважати появу антисемітських публікацій у профашистській газеті “Голос Криму” (примітно, що нині газета з такою ж назвою офіційно озвучує позицію Меджлісу кримськотатарського народу) . У десятому номері “Голосу Криму” від 23 січня 1943 р. була поміщена передова стаття, що починалася так: “Слава богу, у Криму немає євреїв, і ми твердо в цьому упевнені, тут їх ніколи більше не буде”.
За весь період Холокосту в Криму – з листопада 1941 по грудень 1942 р. – за нашими уточненими підрахунками було знищено 31393 осіб єврейського цивільного населення, що складає 78,5 % чисельності цього народу, котрий залишився в окупованому нацистами Криму.
Сучасне єврейське населення України та кримського регіону, безумовно, несе демографічний відбиток подій Холокосту. Навіть з урахуванням єврейської еміграції до Ізраїлю 1980-1990-х років не можна не помітити регіональні “провали” у чисельності євреїв західних і центральних областей України, обумовлені знищенням єврейського населення нацистами в період Великої Вітчизняної війни.
Вивчення трагедії і кількості жертв Холокосту важливі для сучасної України не тільки з погляду реконструкції історичного процесу й офіційного осуду політики нацистської окупації. Цей фактор потрібно усебічно враховувати й у етнополітичній площини, зокрема, при розробці заходів для можливого надання допомоги (моральної чи матеріальної) представникам різних етнічних спільнот, раніше потерпілих від політики тоталітарних режимів за критерієм національної ознаки.
Пропозиції
Представляється доцільним розробити спеціальну Державну програму з проблем вивчення історії та наслідків політики репресій за національною ознакою з боку тоталітарних режимів на просторі сучасної України.
Запровадити широке обговорення історії та наслідків політики Холокосту в інформаційному просторі, зокрема, в державних ЗМІ та офіційних ЗМІ кримської автономії, що буде сприяти профілактиці сучасних проявів антисемітизму та в цілому проявів ксенофобії, а також зміцненню міжнародного авторитету Української держави.
Регіональний філіал НІСД у м. Сімферополі
(О. Шевчук)
http://www.niss.gov.ua/Monitor/November/3.htm
За нашими уточненими даними, період активних репресій у відношенні єврейського населення Криму продовжувався весь 1942 р. Одним з фактів, що підтверджують це, можна вважати появу антисемітських публікацій у профашистській газеті “Голос Криму” (примітно, що нині газета з такою ж назвою офіційно озвучує позицію Меджлісу кримськотатарського народу) . У десятому номері “Голосу Криму” від 23 січня 1943 р. була поміщена передова стаття, що починалася так: “Слава богу, у Криму немає євреїв, і ми твердо в цьому упевнені, тут їх ніколи більше не буде”.
За весь період Холокосту в Криму – з листопада 1941 по грудень 1942 р. – за нашими уточненими підрахунками було знищено 31393 осіб єврейського цивільного населення, що складає 78,5 % чисельності цього народу, котрий залишився в окупованому нацистами Криму.
Сучасне єврейське населення України та кримського регіону, безумовно, несе демографічний відбиток подій Холокосту. Навіть з урахуванням єврейської еміграції до Ізраїлю 1980-1990-х років не можна не помітити регіональні “провали” у чисельності євреїв західних і центральних областей України, обумовлені знищенням єврейського населення нацистами в період Великої Вітчизняної війни.
Вивчення трагедії і кількості жертв Холокосту важливі для сучасної України не тільки з погляду реконструкції історичного процесу й офіційного осуду політики нацистської окупації. Цей фактор потрібно усебічно враховувати й у етнополітичній площини, зокрема, при розробці заходів для можливого надання допомоги (моральної чи матеріальної) представникам різних етнічних спільнот, раніше потерпілих від політики тоталітарних режимів за критерієм національної ознаки.
Пропозиції
Представляється доцільним розробити спеціальну Державну програму з проблем вивчення історії та наслідків політики репресій за національною ознакою з боку тоталітарних режимів на просторі сучасної України.
Запровадити широке обговорення історії та наслідків політики Холокосту в інформаційному просторі, зокрема, в державних ЗМІ та офіційних ЗМІ кримської автономії, що буде сприяти профілактиці сучасних проявів антисемітизму та в цілому проявів ксенофобії, а також зміцненню міжнародного авторитету Української держави.
Регіональний філіал НІСД у м. Сімферополі
(О. Шевчук)
http://www.niss.gov.ua/Monitor/November/3.htm