Президент Ющенко визнав: ксенофобія в Україні є.
05/19/2008 | Прапор правого опору
Президент Ющенко визнав: ксенофобія в Україні є. І жертвами ксенофобії є українці.
Нас, українців, впродовж декількох років свіжі та не дуже свіжі зайди, а разом з ними їх толерастичні холуї, намагаються переконати у тому, що в Україні є ксенофобія. Мене особисто у цьому переконувати не потрібно. Я з цим явищем стикаюсь повсякденно, а у 2001 році отримав від двох серйозних закладів ще й підтвердження цієї ганебної дійсності.
Президент окремо відзначив, що дискримінація та жорстокі вияви агресії спостерігаються також по відношенню до громадян України – особливо на Сході держави.
Дослідження в Інституті психології ім. Г.Костюка АПН України та Інституті соціальної та політичної психології АПН України засвідчили, що 15% громадян України займають антиукраїнські позиції. Ці громадяни не хочуть визнавати української незалежності, зі зневагою, презирством і ворожістю ставляться до будь-яких проявів українськості і не сприймають найменших поступок на користь української мови. Це повна відповідність терміну "ксенофобія" - ненависть до чого-небудь, кого-небудь незнайомого, чужого та ворожість або страх по відношенню до іноземців. Хай слово "іноземців" не збиває читача з вірного шляху. Адже для "саатєчєствєнніков" саме ми, українці, є прийшлими невідомо звідки - іноземцями, а вони є корінним населенням і чи не найбільшими патріотами.
Ви звернули увагу, що практично усі поводирі боротьби проти ксенофобії гидують українською мовою? Це чистої води ксенофобія щодо українців. А чому дивуватись? Це політика окупантів направлена на знищення нації: її головної ознаки – мови.
Та ось сталась неймовірна для сучасної України подія -11.04.2008 16:57 прес-служба Президента України Віктора Ющенка розмістила на сайті чергову інформацію: "Президент очікує від Генпрокуратури та МВС вироблення ефективних кроків з протидії ксенофобії та расовій нетерпимості". Викинувши з тексту толерастичні марення, отримаємо надзвичайно цінну інформацію.
"Президент України Віктор Ющенко звертає увагу Генеральної прокуратури та МВС на необхідність вироблення ефективних кроків, спрямованих на протидію проявам ксенофобії, расової та національної нетерпимості в нашій державі.
На цьому В. Ющенко наголошує у листах до Генерального прокурора Олександра Медведька та Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, звертаючи їхню увагу на значне збільшення у вітчизняних ЗМІ кількості матеріалів, в яких йдеться про збільшення в Україні проявів зазначених ганебних явищ.
Президент окремо відзначив, що дискримінація та жорстокі вияви агресії спостерігаються також по відношенню до громадян України – особливо на Сході держави. Наприклад, досі судиться з керівництвом свого підприємства працівник Донецького молокозаводу № 2 Юрій Литвин – він за використання української мови в діловодстві був спочатку понижений на посаді, а згодом звільнений з роботи.
Інший приклад, що наводиться у листі Президента – мешканець Луганська Сергій Мельничук після того, як він добився від місцевого суду рішення про зобов'язання Східно-українського національного університету ім. В. Даля навчати його українською мовою, попав у лікарю зі струсом мозку – студента побив після прямого ефіру на місцевому телеканалі «ІРТА» депутат Луганської міськради від Партії регіонів Арсен Клінчаєв.
Як ще один приклад дискримінації В. Ющенко згадав тривалі репресії по відношенню до колишнього працівника Міністерства економіки Богдана Паздерського за відмову готувати матеріали російською мовою. «Він пройшов через низку українських судів і подав позов до Європейського суду з прав людини. На жаль, 28 січня ц. р. внаслідок бандитського нападу на нього Б. Паздерський передчасно пішов з життя за нез'ясованих обставин, як про це повідомила Комісія людських і громадянських прав при Світовому конгресі українців», – йдеться в листі Президента до О. Медведька та Ю. Луценка."
Отже, Президент визнав – ксенофобія в Україні є. І жертвами ксенофобії є українці.
Нас, українців, впродовж декількох років свіжі та не дуже свіжі зайди, а разом з ними їх толерастичні холуї, намагаються переконати у тому, що в Україні є ксенофобія. Мене особисто у цьому переконувати не потрібно. Я з цим явищем стикаюсь повсякденно, а у 2001 році отримав від двох серйозних закладів ще й підтвердження цієї ганебної дійсності.
Президент окремо відзначив, що дискримінація та жорстокі вияви агресії спостерігаються також по відношенню до громадян України – особливо на Сході держави.
Дослідження в Інституті психології ім. Г.Костюка АПН України та Інституті соціальної та політичної психології АПН України засвідчили, що 15% громадян України займають антиукраїнські позиції. Ці громадяни не хочуть визнавати української незалежності, зі зневагою, презирством і ворожістю ставляться до будь-яких проявів українськості і не сприймають найменших поступок на користь української мови. Це повна відповідність терміну "ксенофобія" - ненависть до чого-небудь, кого-небудь незнайомого, чужого та ворожість або страх по відношенню до іноземців. Хай слово "іноземців" не збиває читача з вірного шляху. Адже для "саатєчєствєнніков" саме ми, українці, є прийшлими невідомо звідки - іноземцями, а вони є корінним населенням і чи не найбільшими патріотами.
Ви звернули увагу, що практично усі поводирі боротьби проти ксенофобії гидують українською мовою? Це чистої води ксенофобія щодо українців. А чому дивуватись? Це політика окупантів направлена на знищення нації: її головної ознаки – мови.
Та ось сталась неймовірна для сучасної України подія -11.04.2008 16:57 прес-служба Президента України Віктора Ющенка розмістила на сайті чергову інформацію: "Президент очікує від Генпрокуратури та МВС вироблення ефективних кроків з протидії ксенофобії та расовій нетерпимості". Викинувши з тексту толерастичні марення, отримаємо надзвичайно цінну інформацію.
"Президент України Віктор Ющенко звертає увагу Генеральної прокуратури та МВС на необхідність вироблення ефективних кроків, спрямованих на протидію проявам ксенофобії, расової та національної нетерпимості в нашій державі.
На цьому В. Ющенко наголошує у листах до Генерального прокурора Олександра Медведька та Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, звертаючи їхню увагу на значне збільшення у вітчизняних ЗМІ кількості матеріалів, в яких йдеться про збільшення в Україні проявів зазначених ганебних явищ.
Президент окремо відзначив, що дискримінація та жорстокі вияви агресії спостерігаються також по відношенню до громадян України – особливо на Сході держави. Наприклад, досі судиться з керівництвом свого підприємства працівник Донецького молокозаводу № 2 Юрій Литвин – він за використання української мови в діловодстві був спочатку понижений на посаді, а згодом звільнений з роботи.
Інший приклад, що наводиться у листі Президента – мешканець Луганська Сергій Мельничук після того, як він добився від місцевого суду рішення про зобов'язання Східно-українського національного університету ім. В. Даля навчати його українською мовою, попав у лікарю зі струсом мозку – студента побив після прямого ефіру на місцевому телеканалі «ІРТА» депутат Луганської міськради від Партії регіонів Арсен Клінчаєв.
Як ще один приклад дискримінації В. Ющенко згадав тривалі репресії по відношенню до колишнього працівника Міністерства економіки Богдана Паздерського за відмову готувати матеріали російською мовою. «Він пройшов через низку українських судів і подав позов до Європейського суду з прав людини. На жаль, 28 січня ц. р. внаслідок бандитського нападу на нього Б. Паздерський передчасно пішов з життя за нез'ясованих обставин, як про це повідомила Комісія людських і громадянських прав при Світовому конгресі українців», – йдеться в листі Президента до О. Медведька та Ю. Луценка."
Отже, Президент визнав – ксенофобія в Україні є. І жертвами ксенофобії є українці.