МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Проблема в тому, коли українська влада піде на відкритий діалог

05/20/2008 | Филолог
Рефат ЧУБАРОВ: «Ми розчарувалися...»
Кримські татари не вірять більше в здатність українського політикуму керувати країною й розв’язати проблеми їхнього народу

Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь

64-ту річницю депортації кримських татар відзначили в 52 населених пунктах Криму. За підрахунками меджлісу кримськотатарського народу, загалом у жалобних заходах взяли участь приблизно 30 тисяч людей. У Сімферополі було сформовано 6 колон, що після мітингів і молебнів у колишніх місцях формування складів 1944 року — на залізничному вокзалі, у парку «Салгірка» — пішим маршем вирушили до центру міста, де відбувся Всекримський жалобний мітинг, у якому взяли участь від 12 до 15 тисяч людей.

Вітання кримчанам цього дня надіслав Президент України Віктор Ющенко. «64 роки тому тоталітарний комуністичний режим у черговий раз проявив свою злочинну антигуманну сутність: у травні 1944 року за межі Кримського півострова були депортовані усі кримські татари, — говориться в ньому. — До Узбекистану, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Росії вивезли понад 200 тисяч осіб цієї національності. Улітку 1944 року така сама доля спіткала кримських болгар, вірмен, греків, представників інших етнічних груп, яких загалом було виселено близько 38 тисяч осіб. Тоталітарна влада позбавила депортованих політичних, соціальних, економічних та культурних прав.»

«Але найстрашнішим було те, що вона відібрала у них найдорожче — Батьківщину. Етнічна чистка не закінчилася виселенням. Етнонім «кримські татари» було вилучено з офіційного ужитку, заборонено освіту рідною мовою, унеможливлено розвиток національної культури і традицій. Тоталітарна система була лютим ворогом усіх народів, що мали нещастя потрапити під її панування. Українці, які пережили жах Голодомору, депортацій в Сибір і політичних репресій, глибоко співчувають кримським татарам та всім національностям, депортованим з півострова. Пам’ять про ті лихі часи — це спільна пам’ять нашої нації. Ваш біль — це наш спільний біль...»

На останньому засіданні РНБОУ щодо ситуації в Криму Віктор Ющенко, як повідомляла його прес-служба, зазначив, що, на його думку, погрози, пов’язані з нестабільною громадсько-політичною й соціально-економічною обстановкою в Криму, загострилися. Зокрема, Президент указав на те, що «дотепер не наведено порядок у земельній сфері». Крім того, на думку Віктора Ющенка, політика місцевої влади щодо кримських татар «провокує радикалізацію їхніх позицій». Своїм Указом від 14 травня він розпорядився вжити заходів для розв’язання земельних проблем громадян, які проживають у Криму. Указ зобов’язує Раду міністрів АРК у місячний термін розробити й затвердити програму надання громадянам з числа раніше депортованих земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва.

У селищі Червоногвардійське (колишній Курман) на місці будівництва меморіального комплексу, присвяченого жертвам депортації кримськотатарського народу, цього дня було встановлено пам’ятний знак. Як повідомив інформагентству QHA керівник секретаріату меджлісу кримськотатарського народу Заїр Смедляєв, на цьому місці буде зведено меморіальний комплекс, що являтиме собою дві плити, одна з яких символізуватиме «чорні» часи для народу — з часів анексії Криму Російською імперією 1783 році до дня депортації народу з Криму 18 травня 1944 року. Плита буде похилена, що символізуватиме ідею «зів’янення», лихоліття в житті народу. Між плит буде дерево — символ самого кримськотатарського народу. Друга плита символізуватиме відродження народу — починаючи з 1956 року, скасування заборони на пересування кримських татар у місцях спецпоселень у депортації й закінчуючи 1990-ми роками — часом повернення народу на Батьківщину й створення курултаю.

У Севастополі цього дня відкрили пам’ятник жертвам депортації, який почали зводити ще в грудні минулого року за проектом відомого севастопольського архітектора Георгія Григор’янця. Пам’ятник установлений біля залізничного вокзалу і являє собою семиметровий п’ятигранний обеліск, кожна з граней якого символізує пам’ять жертв депортації одного з п’яти депортованих народів.

Напередодні жалобного дня в Сімферополі вже другий рік поспіль відбулася акція «Запали вогонь у своєму серці», під час якої ввечері в темряві на центральній площі міста було запалено близько двох тисяч свічок. Вони були розташовані так, що відтворювали обриси півострова, в центрі якого світилася цифра «64». Зі свічок був викладений напис «No genocide» («Ні геноциду») й тамга — національний символ кримських татар. У цій акції взяли участь близько 400 школярів Криму

18 травня Всекримський мітинг із Сімферополя через мережу радіо «Мейдан» транслювався в Стамбул, у інші мусульманські країни, де проживає кримськотатарська діаспора. Жалобні мітинги, молебні й покладання квітів цього дня відбулися також у Румунії, Туреччині, Німеччині, США. Наприклад, у місті Коджаелі (Туреччина) біля пам’ятника Ісмаїлу Гаспринському Товариство культури та взаємодопомоги кримських татар організувало покладання квітів пам’ятнику Мустафі Кемалю Ататюрку.

«РЕЗУЛЬТАТОМ НАШИХ ДІЙ СТАНЕ РЕНЕСАНС КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ НАЦІЇ...»

Разом із тим, 64-та річниця депортації позначена значним ускладненням міжнаціональної обстановки в Криму. Останні місяці позначені сплюндруванням декількох мусульманських цвинтарів, провокаційними публікаціями в пресі, появою антитатарських написів і гасел, тяганиною з виділенням землі під будівництво Соборної мечеті, з виділенням землі для облаштування народу. На думку меджлісу, останніми роками уповільнилася й реалізація програми з повернення й облаштування репатріантів.

В інтерв’ю «Дню» заступник Голови меджлісу Рефат Чубаров сказав: «Останніми роками немає ніякого просування з погляду політико-правового врегулювання становища нашого народу. Ми розчарувалися в здатності української влади розв’язати наші проблеми. Усі питання заганяються в глухий кут. Ми шукаємо вихід із цієї ситуації. Ми перестаємо звертатися з повторними проханнями й закликами до органів виконавчої влади й українського законодавця. Ми бачимо, що в Україні ефективніше вирішуються проблемні питання в тому разі, коли до їхнього вирішення підключаються міжнародні інститути — Рада Європи, Венеціанська комісія, й тому, як ми й зазначаємо в нашій резолюції, наш подальший курс полягатиме в тому, що ми просимо міжнародні організації допомогти Україні розв’язати проблему кримськотатарського народу...»

Питання міжнаціональних відносин стоїть в Криму особливо гостро, вважають і в прокуратурі АРК. Згідно з оперативними даними, до Криму повернулося понад 255 тис. кримських татар, 4,5 тис. вірменів, болгар, греків, німців. З 1991 року з державного й республіканського бюджетів на облаштування депортованих людей виділено 981, 98 млн. грн. 2007 року на реалізацію Програми облаштування й соціально культурного розвитку депортованих громадян профінансовано 85354, 7 тис. грн., зокрема з бюджету АР Крим 19087 тис. грн. Однак на території Криму понад 600 релігійних організацій діють без реєстрації статуту. Зростанню кількості послідовників радикальних релігійних течій сприяє робота в духовних навчальних закладах Криму іноземних місіонерів, які представляють різні неурядові організації. Міжнаціональну ситуацію в республіці ускладнює наявність і радикальних молодіжних організацій. Випадки ксенофобії відзначені в місті Сімферополі, Сімферопольському й Білогірському районах, де на стінах будинків виявлені образливі для деяких етнічних груп написи, за цими фактами порушені кримінальні справи.

Погрози релігійного екстремізму розглядалися в Сімферополі й на засіданні круглого столу, в якому брали участь учені, громадські діячі, журналісти, керівники державних і громадських організацій. Як повідомив «Дню» керівник Кримського незалежного центру політичних дослідників і журналістів, які проводили круглий стіл, Володимир Притула, учасники дискусії вирішили, що хоча проявів екстремізму в Криму ще немає, однак до них може призвести діяльність радикальних релігійних і громадських організацій, кількість яких у Криму значно зросла.

Причина цих явищ у тому, вважає Рефат Чубаров, що українська влада не розв’язує назрілих проблем Криму, кримськотатарського народу. Учасники мітингу ухвалили резолюцію, в якій, зокрема, заявили: «Процес повернення кримськотатарського народу на свою Батьківщину не завершено, наші родини розділені, десятки тисяч кримських татар усе ще перебувають проти своєї волі в місцях депортації. Українська держава та країни-члени СНД не лише самоусунулися від виконання раніше взятих зобов’язань щодо сприяння в поверненні на свої землі раніше депортованих кримських татар і їхніх нащадків, а й створюють нові перешкоди на шляху їхнього повернення, — зазначається в резолюції. — Не може бути ніякого виправдання влади, що не ухвалила за 17 років незалежності України жодного закону, спрямованого на відновлення політичних, економічних, соціальних і культурних прав кримськотатарського народу. Подальше ігнорування керівництвом України й значною частиною українських політиків законних інтересів і прав кримськотатарського народу є прямим викликом, декларованим принципам демократії й справедливості, що мають бути закладені в основу будівництва незалежної й демократичної України».

Незважаючи на те, що Віктор Ющенко доручив найближчим часом винести на розгляд Верховної Ради проект закону про відновлення прав депортованих, Рефат Чубаров заявив у інтерв’ю «Дню», що не бачить необхідних умов для ухвалення в парламенті України цього закону.

Над мобілізацією зусиль міжнародних організацій на допомогу демократичній Україні лідери кримських татар працюють уже більш як півроку. Зокрема, глава меджлісу народний депутат України Мустафа Джемільов цими днями замість уже традиційному виступу на всекримському мітингу взяв участь у засіданні Асамблеї непрезентованих народів у Брюсселі, де збирається розповісти про проблеми кримських татар у процесі відновлення своїх прав. Меджліс сьогодні активно працює над створенням Всесвітнього конгресу кримських татар, що об’єднає представників народу, розсіяних по всій земній кулі.

Як повідомив Рефат Чубаров, уже більш як 50 організацій, зокрема й більш як 30 зі складу діаспори, дали письмову згоду на участь у роботі конгресу. Це дасть можливість, за його словами, не тільки об’єднати інтелектуальні сили кримських татар, а й організувати лобіювання в міжнародному масштабі розв’язання проблем народу.

Постійний представник Президента України в Криму Леонід Жунько у своєму зверненні до кримчан з нагоди Дня пам’яті жертв депортації наполягає на тому, що рішення суду про виділення земельної ділянки для будівництва Cоборної мечеті в Сімферополі мусить бути виконане. «Президент України неодноразово заявляв про те, що релігійні права громадян мають бути гарантовані. У зв’язку з цим, переконаний, що рішення суду про виділення землі під будівництво соборної мечеті в Сімферополі має бути виконане й що громадянським і людським обов’язком органів самоврядування є забезпечення права мусульман звести в кримській столиці свій головний храм». Однак інакше, напевно, вважають депутати Сімферопольської міськради, які вже три роки не можуть розв’язати цю проблему.

— Те, що ми демонструємо на цьому етапі останні півроку, й через певні обставини, особливо щодо Соборної мечеті, свідчить про те, що всі розмови про певний розкол кримськотатарського співтовариства є не більш як розмовами, — сказав Рефат Чубаров у інтерв’ю «Дню» — Кримські татари почнуть дії, що вестимуть до зміцнення внутрішньої єдності й вирішення внутрішніх питань. Ми максимально спиратимемося на чинне законодавство, щоб найближчим часом (і ми шукаємо для цього нові підходи), щоб у кожному селі, селищі відкривати школи й класи з кримськотатарською мовою навчання, й ми інакше підходимо до тенденцій, що спостерігаються у сфері кримськотатарської мови. Друге. Меджліс кримськотатарського народу сприятиме релігійним громадам кримських татар у задоволенні їхніх духовних потреб. Результатом усіх зазначених дій стане ренесанс кримськотатарської нації. Проблема не в тому, коли відгукнуться міжнародні експерти. Проблема в тому, коли українська влада (й це стосується не лише кримських татар) піде на відкритий діалог, адже навіть за умови неможливості на цьому етапі розв’язання тієї чи іншої проблеми діалог є кращим, ніж глухе мовчання...»

№86, вівторок, 20 травня 2008

http://www.day.kiev.ua/201247/201347


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua