05/23/2008 | Центр Близькосхідних Досліджень

Центр Близькосхідних Досліджень

Семінар для ЗМІ: Конфліктний простір: земля, релігія та право в Крим

Прес- реліз

Презентація включає огляд історії кримськотатарської репатріації, проаналізованої через призму теорії суспільних рухів, яка підкреслює значення ціннісних мотивацій публічних дій. Окремо увага приділяється аналізу останніх конфліктів навколо культових об’єктів. У презентації проаналізовано роль найбільш активних груп, які брали участь у протистоянні як з боку кримських татар, так і етнічних росіян. Окрему увагу буде приділено питанням етнічної та інших форм групової ідентичності, ролі ідеологічних проектів у формуванні політичної поведінки різних груп та організацій. Буде окреслено роль новоутворених груп/організацій, побудованих на основі винайденої ідентичності.

Окрему увагу проблему становить медіа картина Криму – той спосіб, в який зображуються місцеві події, і як ці події вбудовують у ширший політичний контекст. Проблему медіа картини Криму варто розглядати на трьох рівнях: регіональному (кримському), загальнонаціональному (українському), та міжнародному (як частина глобальної картини політичних подій). На першому рівні проблема полягає у трансляції і відтворенні конфлікту і посиленні міжетнічних бар’єрів, для чого широко застосовується мова ворожнечі, феномен щодо якого громадянське суспільство, а надто держава, досі не спромоглися сформулювати концептуальної відповіді. Спроможність мови ворожнечі підривати основи суспільства часто не усвідомлюється або недооцінюється, елементи мови ворожнечі потрапляють у ширшу публічну дискусію і дискурс влади. Специфіка внутрішньої медіа ситуації в Криму полягає в створенні перебільшено негативної, загрозливої, картини подій, яка негативно впливає на свідомість аудиторії і посилює рівень конфліктності у міжетнічних відносинах. Загальнонаціональні (центральні) ЗМІ мали б збалансувати цей негатив, але й досі не спромоглися знайти відповідного місця для Криму, у загальнонаціональній медіа картині, сформулювати позицію і понятійний ряд для подання місцевих подій з погляду національних інтересів. На міжнародному рівні негативні образи кримських подій спотворюють імідж усієї української держави.

Ідеї, викладені у даному семінарі спираються на матеріали кількох дослідницьких проектів Центру близькосхідних досліджень, здійснені у період 2003 – 2008 років. Найважливіші з них: „Мусульмани та влада: іспит на громадянську толерантність” – дослідницький проект з метою формулювання рекомендацій для вдосконалення регіональної політики щодо Криму фінансований Міжнародним фондом „Відродження” (2006-2007 рр.); „Ісламська ідентичність в Україні: соціальний та політичний вимір” – дослідницький проект на основі польової роботи, фінансований Міжнародним фондом „Відродження” (2003 – 2005 рр.).

Центр також брав участь у розробці матеріалів до Указу Президента „Про політичне та соціально-економічне становище в Криму” (лютий 2006 р.); консультував Програму інтеграції та розвитку Криму ПроООН (1999-2001 рр.); видав колективну монографію „Ісламська ідентичність в Україні”