За дві години на Майдані розпочнеться інтернет-конференція
08/15/2008 | Михайло Свистович
Ядвіги Хмельовської, яка 7 років перебувала у розшуку, працюючи у підпіллі. Це – керівник Східного відділу „Солідарності, яка бореться” (Solidarność Walcząca), Ядвіга Хмельовська. Про минуле і сучасне, Польщу, Росію, Україну, Грузію.
В зв’язку із щільним графіком польської делегації інтернет-конференція відбудеться у не дуже зручний для цього час – о 10.00 (можливо розпочнеться о 10.30). Тому питання просимо задавати прямо зараз у цій гілці (http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1218725514) українською або російською мовами, які пані Ядвіга чудово розуміє.
54-річна Яніна Ядвіга Хмельовська почала свою політичну антирадянську діяльність у 1978 році у видавництві опозиційного до тодішнього комуністичного уряду Польщі Комітету оборони робітників іще до виникнення у Польщі профспілкового руху „Солідарність”. У вересні 1980 року стала одним з засновників профспілки „Солідарність” у місті Катовіце. В лютому 1981 року увійшла до складу Кола оборонців людей, ув’язнених за переконання і в березні очолила регіональний комітет організації. В липні 1981-го обрана до керівництва Славсько-Домбровецького регіону „Солідарності”. 13 грудня 1981 року перейшла працювати у підпілля, щоб уникнути арешту. Станом на липень 1981-го залишалася єдиним незаарештованим членом регіонального керівництва „Солідарності”. З 10 квітня польська влада оголосила її в розшук, де Я. Хмельовська перебувала аж до 1 серпня 1990 року. На початку 1982 року заснувала підпільну регіональну координаційну комісію „Солідарності”, якою керувала до 1989 року. Організувала друкарню та друкарську школу. З 1982 року встановила контакт з „Солідарністю, яка бореться” (Solidarność Walcząca), з 1985 року очолила її католицький відділ. Заснувала „Відділ Сходу” у „Солідарності, яка бореться”. В 1988-1992 цілковито сконцентрувалася на роботі за межами Польщі – на Сході, кожні два місяці буваючи на теренах СРСР. В 1990-92 рр. була одним з засновників у Варшаві інформаційного осередку „Схід” східної фундації „Знання” („Wiedza”). Допомагала національним рухам в СРСР, які боролися за незалежність своїх республік. Зокрема деякі майданів ці пам’ятають її з часів допомоги польської „Солідарності” Українській студентській спілці. Під час Міжнародної конференції прав людини „Вільнюс-Ленінград – 1990” публічно заявила, що всі народи СРСР мають право на незалежне існування. Співпрацювала з Володимиром Буковським. Організувала друк літератури та радіопередачі для демократичних угрупувань у країнах соціалістичного табору. Організувала у Берліні (спільно з Ніною Карсов) пункт, через який Ядвіга Хмельовська та Петро Глебович (також давній наш знайомий „з тих часів”, перебуває нині в Україні) переправляли до СРСР як „заборонену літературу”, так і Біблію (мовами народів СРСР, в иючю і російською). Співпраця з польськими татарами (професор Селім Чазбієвич) зробила можливою не тільки друк Корану російською мовою в друкарні „Солідарності” у Гданську, але також постачання його до всіх „мусульманських” республік СРСР. Я. Хмельовська з П. Глебовичем їздили також до Стамбулу як кур’єри кримських татар (на прохання Мустафи Джемілєва) і брали участь в першому засіданні Меджлісу кримсько-татарського народу. Ядвіга Хмельовська була єдиною християнкою та жінкою, яка брала участь в конференціях деяких демократичних партій Середньої Азії і Казахстану. Спеціалізувалася у справах кавказьких республік. Під час боротьби Литви за незалежність координувала організацію допомоги шляхом щоденного приїзду дипломатичних автомобілів на трасі Варшава-Вільнюс. Разом з Петром Пачольським організувала ще не офіційне тоді посольство Литви у Польщі у Варшаві. В 193 році редагувала „Східний бюлетень”, що видавався Громадянським інститутом у Варшаві. Працювала у багатьох виданнях. Керувала у Спілці польських журналістів Ревізійною комісією, яка займалася люстрацією. Віце-президент Товариства репресованих під час військового стану. Член групи „Польща без агентів”, член люстраційної групи в Сеймовій комісії. Також очолює Східний відділ „Солідарності, яка бореться”.
Ядвіга Хмельовська перебуває у Києві на запрошення засновників Української гельсінської спілки, в зв’язку з 20-річчям заснування спілки. Сьогодні виступала на мітингах біля російського посольства та біля пам’ятника Шота Руставелі із засудженням російської агресії. У розмові з майданівцями вона критично висловилася щодо деяких польських політиків, вважаючи, що вони надають недостатню підтримку Грузії у відсічі російської агресії.
Ще раз нагадаємо, що інтернет-конференція розпочнеться завтра, 15 серпня, о 10.00 (можливо о 10.30) у цій гілці – http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1218725514
Нагороджена Золотим Хрестом Заслуги польською владою і Хрестом "Semper Fidelis" Спілкою Солідарності Польських Комбатантів. В минулому році Президент Польщі вручив Я. Хмельовській високу нагороду - Командорський хрест.
В зв’язку із щільним графіком польської делегації інтернет-конференція відбудеться у не дуже зручний для цього час – о 10.00 (можливо розпочнеться о 10.30). Тому питання просимо задавати прямо зараз у цій гілці (http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1218725514) українською або російською мовами, які пані Ядвіга чудово розуміє.
54-річна Яніна Ядвіга Хмельовська почала свою політичну антирадянську діяльність у 1978 році у видавництві опозиційного до тодішнього комуністичного уряду Польщі Комітету оборони робітників іще до виникнення у Польщі профспілкового руху „Солідарність”. У вересні 1980 року стала одним з засновників профспілки „Солідарність” у місті Катовіце. В лютому 1981 року увійшла до складу Кола оборонців людей, ув’язнених за переконання і в березні очолила регіональний комітет організації. В липні 1981-го обрана до керівництва Славсько-Домбровецького регіону „Солідарності”. 13 грудня 1981 року перейшла працювати у підпілля, щоб уникнути арешту. Станом на липень 1981-го залишалася єдиним незаарештованим членом регіонального керівництва „Солідарності”. З 10 квітня польська влада оголосила її в розшук, де Я. Хмельовська перебувала аж до 1 серпня 1990 року. На початку 1982 року заснувала підпільну регіональну координаційну комісію „Солідарності”, якою керувала до 1989 року. Організувала друкарню та друкарську школу. З 1982 року встановила контакт з „Солідарністю, яка бореться” (Solidarność Walcząca), з 1985 року очолила її католицький відділ. Заснувала „Відділ Сходу” у „Солідарності, яка бореться”. В 1988-1992 цілковито сконцентрувалася на роботі за межами Польщі – на Сході, кожні два місяці буваючи на теренах СРСР. В 1990-92 рр. була одним з засновників у Варшаві інформаційного осередку „Схід” східної фундації „Знання” („Wiedza”). Допомагала національним рухам в СРСР, які боролися за незалежність своїх республік. Зокрема деякі майданів ці пам’ятають її з часів допомоги польської „Солідарності” Українській студентській спілці. Під час Міжнародної конференції прав людини „Вільнюс-Ленінград – 1990” публічно заявила, що всі народи СРСР мають право на незалежне існування. Співпрацювала з Володимиром Буковським. Організувала друк літератури та радіопередачі для демократичних угрупувань у країнах соціалістичного табору. Організувала у Берліні (спільно з Ніною Карсов) пункт, через який Ядвіга Хмельовська та Петро Глебович (також давній наш знайомий „з тих часів”, перебуває нині в Україні) переправляли до СРСР як „заборонену літературу”, так і Біблію (мовами народів СРСР, в иючю і російською). Співпраця з польськими татарами (професор Селім Чазбієвич) зробила можливою не тільки друк Корану російською мовою в друкарні „Солідарності” у Гданську, але також постачання його до всіх „мусульманських” республік СРСР. Я. Хмельовська з П. Глебовичем їздили також до Стамбулу як кур’єри кримських татар (на прохання Мустафи Джемілєва) і брали участь в першому засіданні Меджлісу кримсько-татарського народу. Ядвіга Хмельовська була єдиною християнкою та жінкою, яка брала участь в конференціях деяких демократичних партій Середньої Азії і Казахстану. Спеціалізувалася у справах кавказьких республік. Під час боротьби Литви за незалежність координувала організацію допомоги шляхом щоденного приїзду дипломатичних автомобілів на трасі Варшава-Вільнюс. Разом з Петром Пачольським організувала ще не офіційне тоді посольство Литви у Польщі у Варшаві. В 193 році редагувала „Східний бюлетень”, що видавався Громадянським інститутом у Варшаві. Працювала у багатьох виданнях. Керувала у Спілці польських журналістів Ревізійною комісією, яка займалася люстрацією. Віце-президент Товариства репресованих під час військового стану. Член групи „Польща без агентів”, член люстраційної групи в Сеймовій комісії. Також очолює Східний відділ „Солідарності, яка бореться”.
Ядвіга Хмельовська перебуває у Києві на запрошення засновників Української гельсінської спілки, в зв’язку з 20-річчям заснування спілки. Сьогодні виступала на мітингах біля російського посольства та біля пам’ятника Шота Руставелі із засудженням російської агресії. У розмові з майданівцями вона критично висловилася щодо деяких польських політиків, вважаючи, що вони надають недостатню підтримку Грузії у відсічі російської агресії.
Ще раз нагадаємо, що інтернет-конференція розпочнеться завтра, 15 серпня, о 10.00 (можливо о 10.30) у цій гілці – http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1218725514
Нагороджена Золотим Хрестом Заслуги польською владою і Хрестом "Semper Fidelis" Спілкою Солідарності Польських Комбатантів. В минулому році Президент Польщі вручив Я. Хмельовській високу нагороду - Командорський хрест.