Відповіді

• 2008.10.31 | Дневной дозор

  За последние годы в обществе существенно вырос уровень ксенофоби

  За последние 2-4 года в социуме существенно вырос уровень ксенофобии. Об этом шла речь в ходе заседания «круглого стола» на тему: «Пути преодоления ксенофобии в крымском обществе в процессе интеграции репатриантов» в Симферополе 30 октября.
  
  В мероприятии принимали участие эксперты и журналисты Владимир Притула, Валентина Самар, Николай Семена, Нариман Джелялов и другие.
  В частности, как заявил журналист Николай Семена, в последнее время характер ксенофобии в обществе «переходит от пассивного непонимания к активному протесту», представляя собой угрозу стабильности.
  Участники «круглого стола» считают, что причины усиления ксенофобии кроются в несовершенстве законодательства, отсутствии необходимых в этой сфере реформ и концепций межнациональных отношений у политических партий. Кроме того, влияет на уровень ксенофобии и то, что программа интеграции депортированных, в частности, крымских татар, в основном концентрируется на экономических вопросах и мало способствует разрешению гуманитарных проблем.
  
  http://www.kianews.com.ua/content/view/3558/49/

• 2008.10.31 | Observer

  Re: Ксенофобія в кримському суспільстві і інтеграція репатріантів

  Крымское информационное агенство нельзя упрекнуть в их работе, но вот картинка, которую подобрали для этой новости в этот раз не очень удалась.
  
  Короче, "килл муслимз" в продолжении темы о ксенофобии...
  
  http://www.kianews.com.ua/content/view/3558/49/
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.10.31 | Observer

    Re: Ксенофобія в кримському суспільстві і інтеграція репатріантів

    КИА - "килл муслимз"
    
    Что-то я не пойму. Если с главной страницы зайти и полистать, то этой новости уже нет в списке, а линк открывается. К чему это и как так получается? Кто может объяснить?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2008.11.01 | Ночной дозор

      Re: Ксенофобія в кримському суспільстві і інтеграція репатріантів

      Observer пише:
      > КИА - "килл муслимз"
      >
      > Что-то я не пойму. Если с главной страницы зайти и полистать, то этой новости уже нет в списке, а линк открывается. К чему это и как так получается? Кто может объяснить?
      
      Объясняю, вас прочитали и устыдились Слыхал, что там было несколько майдановских, и они устроили там маленький "Форум-Крым". Со всеми вытекающими...

• 2008.11.19 | Tatarchuk

  Харківська міліція позбудеться мови ворожнечі

  Харківська міліція позбудеться мови ворожнечі
  
  19.11.2008
  ImageЩоб запобігти навіть ненавмисному розповсюдженню інформації, яка може спричинити поширення ворожнечі на національному ґрунті, Громадська рада при ГУМВС України в Харківській області з питань забезпечення прав людини прийняла рішення рекомендувати відділу зв'язків з громадськістю ГУМВС у своїх повідомленнях замість етнічного походження правопорушників зазначати лише їх характеристику за категоріями «громадянин України» та «не громадянин України».
  Останнім часом непоодиноким стало використання в повідомленнях українських ЗМІ заїжджених кліше на кшталт «грузини – крадії», «цигани – шахраї», «азербайджанці – ринкові кидали», «нігерійці – наркоторговці» і т.п., які перекочовують з недбало підготовлених повідомлень міліцейських Центрів зв'язків з громадськістю на шпальти газет та телеекрани всієї країни. На жаль, серед деяких співробітників правоохоронних органів чітко укоріненою є точка зору про існування так званої «етнічної злочинності», притаманної представникам певних національностей, що мешкають в Україні. Частіше за все, до таких, «призвичаєних до скоєння правопорушень» етносів, у міліцейських кулуарах відносять циганів (ромів), кримських татар, так званих «осіб кавказької національності», а також вихідців з Африки та Азії .
  Приготовлена таким чином інформація потім транслюється у масову свідомість завдяки ЗМІ. І статей, радіо- та телесюжетів, зроблених за подібною схемою, можна навести десятки й сотні. При цьому чітко вираженою є тенденція, за якою вищеописаний підхід не використовується по відношенню до представників національностей, які є переважаючою більшістю в країні (так званої «титульної» нації») або регіоні: ви ніколи не побачите статтю, в якій би було зібрано факти про злочини та правопорушення, скоєні самими лише українцями (з чітким зазначенням національності зловмисників) або росіянами, хоча співзвучних матеріалів про «кримінальників-кавказців» або ромів чи то африканців – бозна скільки. Отже, таке перекручене подання інформації є нічим іншим, як застосуванням певного дискримінаційного підходу.
  З огляду на те, що зараз навколокримінальна тематика стала ледь не провідною не тільки в міліцейських виданнях, але й у переважній більшості всіх газет та телеканалів, особливу тривогу викликає нав'язування негативних етнічних стереотипів, створення у громадськості через однобоке подання інформації у ЗМІ упередженого ставлення до мігрантів. І влада, і політики, і ЗМІ акцентують увагу винятково на негативних наслідках міграції.
  В непростій ситуації, що склалася останнім часом в Україні, коли прояви расизму та ксенофобії дедалі частішають, особливого значення набуває безумовне дотримання засобами масової інформації Декларації ЮНЕСКО 1978 року щодо основних принципів, що стосуються внеску ЗМІ у зміцнення миру та міжнародного взаєморозуміння, у розвиток прав людини і у боротьбу проти расизму і апартеїду та підбурення до війни. Натомість використання у засобах масової інформації мови ворожнечі (hate speech) є важливим чинником розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
  Роттердамська хартія 1996 р. «Охорона правопорядку силами поліції в поліетнічному суспільстві» попереджає: «Поліція повинна визнати, що поширення засобами масової інформації неточних відомостей і стереотипів самим негативним образом відбивається на відношенні населення до етнічних меншин... Потрібно мати на увазі небезпеку концентрації уваги на даних про рівень злочинності в групах етнічних меншин... Існує небезпека навішення кримінального ярлика на всю етнічну меншину. Стереотипні уявлення про криміналізованість етнічних меншин, швидше за все, будуть підхоплюватися популярною періодикою та іншими ЗМІ».
  Уникнення акцентування на етнічному походженні правопорушників у звітності правоохоронців для ЗМІ є чітко визначеною вимогою Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи № R (97) 20, схваленої 30 жовтня 1997 р. Принцип 1 Додатку до Рекомендації визначає: «Уряди країн-членів, органи влади і владні інституції на національному, регіональному й місцевому рівнях, як і посадовці, несуть особливу відповідальність щодо утримання від заяв, зокрема в ЗМІ, які можна інтерпретувати як мову ворожнечі або вислови для імовірної легітимізації, поширення чи сприяння расовій ненависті, ксенофобії, антисемітизму, іншим формам дискримінації або нетерпимості на основі ненависті. Такі заяви мають бути заборонені та публічно заперечені за яких би умов вони не з'явилися».
  Характерно, що українська журналістська спільнота має власний досвід у виробленні запобіжників щодо недопущення проявів мови ворожнечі. Так, у квітні 2001 р. на зустрічі журналістів південних регіонів України в Ялті була ухвалена «Декларація основних принципів роботи журналістів у поліетнічних суспільствах», в якій міститься такий припис: «Журналіст не має права акцентувати увагу на расовій, етнічній приналежності, політичних і релігійних переконаннях суб'єкта інформації. Виключення можуть складати лише ті випадки, коли це має самостійне значення в рамках підготовленої інформації. Особливо цей принцип належить до матеріалів про злочини, коли згадування приналежності підозрюваного чи злочинця до якоїсь релігійної, етнічної або іншої меншини може викликати негативне ставлення до цих груп».
  У сусідній Росії, яку вже накрила хвиля злочинів на расовому ґрунті, вимушені йти на тверді обмежувальні кроки. Так, з минулого року Московська міліція вирішила не згадувати у своїх повідомленнях національності правопорушників. Щоб уникнути масових безладів, як у Кондопозі, міліціонери будуть зазначати тільки громадянство: «громадянин Росії або не громадянин Росії».
  Щоб запобігти розповсюдженню інформації, яка може спричинити поширення ворожнечі на національному ґрунті, Громадська рада при ГУМВС України в Харківській області з питань забезпечення прав людини на своєму засіданні, що відбулось 18 листопада, прийняла рішення рекомендувати:
  - органам та структурним підрозділам ГУМВС України в Харківській області відмовитися від поширення інформації із зазначенням етнічного походження (національності, раси) правопорушників, злочинців та осіб, що підозрюються у скоєнні адмінправопорушень та кримінальних діянь;
  - ВЗГ у своїх повідомленнях замість етнічного походження правопорушників зазначати лише їх характеристику за категоріями «громадянин України» та «не громадянин України».
  Харківські правозахисники та працівники міліції спільно дійшли згоди у питанні про необхідність відмови від розповсюдження матеріалів, які дають негативну оцінку представникам певних етнічних груп. Адже правопорушення здійснюють конкретні люди (які часто мають багатоетнічне походження), а не народи. Можливо, приклад харків'ян буде гідним для наслідування по всій Україні.
  
  Юрій Чумак, помічник Міністра МВС з прав людини по Харківській області
  
  http://imi.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=173914&Itemid=1