Співчуття кримськотатарському народові з 65-ї річниці Депортації
05/18/2009 | Всеукраїнське об’єднання ветеранів
ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ
ВЕТЕРАНІВ
Україна, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 64-А,
телефон/факс 289-84-57
Вих № 198/1805 від “ 18 ” травня 2009р.
Вельмишановні друзі – кримські татари!
Всеукраїнське об’єднання ветеранів та Спілка офіцерів України, як і весь свідомий український народ, з болем в серці, щорічно 18 травня, у відповідності з Указом Президента України від 14.04.1994 року № 165/94, вшановує, разом з вами, трагедію кримсько-татарського народу - День пам’яті жертв депортації в 1944 році кримсько-татарського народу, що сталася 18-20 травня 1944 року.
Цей злочин проти людяності був узаконений прийнятою в Москві нашим спільним окупантом – Росією, її Державним комітетом оборони, постановою від 11 травня 1944р. про переселення кримських татар із Криму в східні райони СРСР, за звинуваченням у нібито співпраці з німецьким режимом.
І мабуть знаменним є той факт, що на захист кримських татар в свій час став українець, військовий - генерал Григоренко, який тепер є спільним Героєм наших народів.
Були вивезенні понад 188 тисяч Кримських татар до Казахстану та Середньої Азії. Під час депортації, за різними оцінками, загинуло від 42,5% до 50% Вашого народу, тисячі так і не повернулись до своїх обійсть та батьківських могил не перенісши знущань в місцях депортації...
А тим хто повернувся – і до сьогодні залишки колишньої злочинної влади не дають можливості повноцінно відродити своє обістя...
У продовж травня 1944р. з Криму були депортовані також 20 тис. місцевих греків, 20 тис. вірмен і 17 тис. болгар. В довершення цього злочину 30 червня 1950 року Кримсько-Татарська АРСР була перетворена на Кримську область.
І це в той час, коли тисячі кримських татар в лавах радянської армії героїчно боролися проти іншого окупанта-фа-шистської Німеччини. Підтвердженням цього є тисячі кримських татар орденоносців та Героїв Радянського Союзу.
Отак один окупант віддячив тим, хто ціною своєї крові та власного життя захистив його від іншого окупанта.
Іншого, мабуть, і сподіватися було нічого!
Аналогічна ситуація була і з українським народом. Жуков та Бєрія підписали розпорядження і про виселення українського народу, та, дякувати Богу, цей злочин повністю їм вчинити не вдалося. Лише 19-21 жовтня 1947р., московські окупанти депортували із Західної України 150 тисяч українців до Сибіру. І це була, на жаль не перша і не остання депортація, за більш як триста років поневолення, москалями українців з України…
В лавах Всеукраїнського об’єднання ветеранів та Спілки офіцерів України сьогодні, разом з ветеранами та офіцерами - українцями будь-якого етнічного походження, знаходяться і кращі сини кримсько-татарського народу.
Вчора, згідно з Указом Президента України В.Ющенка №431/2007 від 21.05.07р., ми всі разом вшанували пам’ять жертв політичних репресій в Україні - невинно убієнних кращих синів і дочок наших народів.
Сотні років московити чи то під назвою Московського царства, чи то під переіначеною в 1713р. назвою нашої Київської Русі - Росією, чи то під вивіскою не менш кровавого комуністичного СРСР, винищували мільйони кращих синів і дочок наших народів фізично, а ще підліше – духовно.
Від духовних покручів народжувались такі ж манкурти та яничари і, на жаль, вони і досі при владі навіть в незалежній Україні...
На місце виселених, вимордуваних голодоморами та тортурами українців та кримських татар завозилися москалі, нащадки яких і сьогодні є ”п’ятою колоною” Москви в Криму, на півдні та сході України.
Ось чому наші народи, ставши юридично незалежними, вісімнадцять років не можуть значно покращити своє життя, відчути захищеність та впевненість в завтрашньому дні в співдружності країн НАТО, не відчули себе в сім’ї вільних народів світу.
Коли вояки Київської Русі та Кримських татар разом героїчно боролися пліч - о - пліч проти наших спільних ворогів: чи то проти Московського царства, чи то проти Речі Посполитої, вони завжди добряче їх громили і отримували великі перемоги не лише під Конотопом чи Батогом…
А з черговою перемогою наших народів тепер вже над нашим внутрішнім ворогом в Помаранчевій революції ми мали не лише надію, а і впевненість в суттєвих змінах на краще в нашому житті…
Коли кримських татар вивозили до Казахстану, на Урал чи то в інші напівдикі місцини, українці вже були туди депортовані і допомагали кримським татарам вижити.
Нас поєднує не лише наша спільна чарівна українська земля, наша спільна героїчна історія, а і наші спільні споконвічні вороги та наші спільні перемоги над ними...
Разом виживали і перемагали раніше-разом відродимо Україну-нашу спільну батьківщину для себе і своїх нащадків!
Вічна пам’ять жертвам депортацій та політичних репресій в Україні!
Слава українському і кримсько-татарському народам!
За дорученням Ради Київського міського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів та
Проводу Київської організації Спілки офіцерів України,
капітан 1 рангу Євген Лупаков
ВЕТЕРАНІВ
Україна, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 64-А,
телефон/факс 289-84-57
Вих № 198/1805 від “ 18 ” травня 2009р.
Вельмишановні друзі – кримські татари!
Всеукраїнське об’єднання ветеранів та Спілка офіцерів України, як і весь свідомий український народ, з болем в серці, щорічно 18 травня, у відповідності з Указом Президента України від 14.04.1994 року № 165/94, вшановує, разом з вами, трагедію кримсько-татарського народу - День пам’яті жертв депортації в 1944 році кримсько-татарського народу, що сталася 18-20 травня 1944 року.
Цей злочин проти людяності був узаконений прийнятою в Москві нашим спільним окупантом – Росією, її Державним комітетом оборони, постановою від 11 травня 1944р. про переселення кримських татар із Криму в східні райони СРСР, за звинуваченням у нібито співпраці з німецьким режимом.
І мабуть знаменним є той факт, що на захист кримських татар в свій час став українець, військовий - генерал Григоренко, який тепер є спільним Героєм наших народів.
Були вивезенні понад 188 тисяч Кримських татар до Казахстану та Середньої Азії. Під час депортації, за різними оцінками, загинуло від 42,5% до 50% Вашого народу, тисячі так і не повернулись до своїх обійсть та батьківських могил не перенісши знущань в місцях депортації...
А тим хто повернувся – і до сьогодні залишки колишньої злочинної влади не дають можливості повноцінно відродити своє обістя...
У продовж травня 1944р. з Криму були депортовані також 20 тис. місцевих греків, 20 тис. вірмен і 17 тис. болгар. В довершення цього злочину 30 червня 1950 року Кримсько-Татарська АРСР була перетворена на Кримську область.
І це в той час, коли тисячі кримських татар в лавах радянської армії героїчно боролися проти іншого окупанта-фа-шистської Німеччини. Підтвердженням цього є тисячі кримських татар орденоносців та Героїв Радянського Союзу.
Отак один окупант віддячив тим, хто ціною своєї крові та власного життя захистив його від іншого окупанта.
Іншого, мабуть, і сподіватися було нічого!
Аналогічна ситуація була і з українським народом. Жуков та Бєрія підписали розпорядження і про виселення українського народу, та, дякувати Богу, цей злочин повністю їм вчинити не вдалося. Лише 19-21 жовтня 1947р., московські окупанти депортували із Західної України 150 тисяч українців до Сибіру. І це була, на жаль не перша і не остання депортація, за більш як триста років поневолення, москалями українців з України…
В лавах Всеукраїнського об’єднання ветеранів та Спілки офіцерів України сьогодні, разом з ветеранами та офіцерами - українцями будь-якого етнічного походження, знаходяться і кращі сини кримсько-татарського народу.
Вчора, згідно з Указом Президента України В.Ющенка №431/2007 від 21.05.07р., ми всі разом вшанували пам’ять жертв політичних репресій в Україні - невинно убієнних кращих синів і дочок наших народів.
Сотні років московити чи то під назвою Московського царства, чи то під переіначеною в 1713р. назвою нашої Київської Русі - Росією, чи то під вивіскою не менш кровавого комуністичного СРСР, винищували мільйони кращих синів і дочок наших народів фізично, а ще підліше – духовно.
Від духовних покручів народжувались такі ж манкурти та яничари і, на жаль, вони і досі при владі навіть в незалежній Україні...
На місце виселених, вимордуваних голодоморами та тортурами українців та кримських татар завозилися москалі, нащадки яких і сьогодні є ”п’ятою колоною” Москви в Криму, на півдні та сході України.
Ось чому наші народи, ставши юридично незалежними, вісімнадцять років не можуть значно покращити своє життя, відчути захищеність та впевненість в завтрашньому дні в співдружності країн НАТО, не відчули себе в сім’ї вільних народів світу.
Коли вояки Київської Русі та Кримських татар разом героїчно боролися пліч - о - пліч проти наших спільних ворогів: чи то проти Московського царства, чи то проти Речі Посполитої, вони завжди добряче їх громили і отримували великі перемоги не лише під Конотопом чи Батогом…
А з черговою перемогою наших народів тепер вже над нашим внутрішнім ворогом в Помаранчевій революції ми мали не лише надію, а і впевненість в суттєвих змінах на краще в нашому житті…
Коли кримських татар вивозили до Казахстану, на Урал чи то в інші напівдикі місцини, українці вже були туди депортовані і допомагали кримським татарам вижити.
Нас поєднує не лише наша спільна чарівна українська земля, наша спільна героїчна історія, а і наші спільні споконвічні вороги та наші спільні перемоги над ними...
Разом виживали і перемагали раніше-разом відродимо Україну-нашу спільну батьківщину для себе і своїх нащадків!
Вічна пам’ять жертвам депортацій та політичних репресій в Україні!
Слава українському і кримсько-татарському народам!
За дорученням Ради Київського міського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів та
Проводу Київської організації Спілки офіцерів України,
капітан 1 рангу Євген Лупаков
Відповіді
2009.05.18 | Местный житель из Судака
Re: Співчуття кримськотатарському народові з 65-ї річниці Депортації
Восхищен сочувствием и соболезнованиями в адрес крымских татар. Действительно, только узнавая историю не по учебникам, придуманным советскими пропагандистами, а по настоящим архивным документам, начинаешь осознавать весь кошмар советской эпохи. Пистолетами загнали в красное ярмо Прибалтику, Западную Украину. Ведь жили спокойно работящие люди на своей земле, богато жили. Прибалты ловили рыбу, продавали по всей Европе, украинцы производили сельхозпродукцию. А русские решили, что, это - кулаки, куркули, - надо и их сделать нищими. Как в их песне "Интернационал" - "весь мир до основанья мы разрушим..." Разрушили..."Кто был никем, тот станет всем"... Вот ОНО и стало... Безграмотные, злые и жадные плебеи захватили власть. Алчные и ленивые бездари уничтожили всю творческую и ученую интеллигенцию. Уничтожали языки, культуру, книги, пыталсь стереть у людей память... НЕ ВЫШЛО!!! Выжила украЇнська мова, сохранились татарские обычаи. Не удалось стереть память, передающуюся из поколения в поколение. И главное сейчас, дружно и мирно создавать в Украине общество, основанное на принципах морали и духовности. Не зависимо от вероисповедания строить простые, человеческие добрые отношения. Тогда проще будет развивать науку, повышать культуру всего народа и растить здоровых потомков, любящих свою родину - Украину.