Расизм до татар з боку місцевої влади породжує радикальні рухи
06/15/2009 | Олексій Іл’яхов, Центр близькосхідних досліджень
ZaUA.org Частина татарського істеблішменту ще лояльна до України, але расистське ставлення до татар з боку місцевої влади і населення Криму породжує радикальні рухи. ZaUA.org дослідив кримськотатарські організації і рухи.
Останні кілька місяців Кабмін пікетують кримські татари. Вимоги банальні – справедливість при виділенні земельних ділянок. Акція начебто цілком звична і преса поставилася до неї, як до звичної декорації. Під стінами владних інститутів постійно хтось щось вимагає. Та нещодавно татари змусили заговорити більшість ЗМІ - змінивши тональність заяв.
Представники пікетувальників звинуватили Україну в геноциді кримськотатарського народу, погрожуючи звернутися до європейських інституцій, аби перешкодити прагненню українців приєднатися до євроспільноти. Пікетування проводилося рухом кримських татар Авдет.
Позиція Авдета викликала здивування, адже прийнято вважати, що кримські татари цілком лояльні до України, що вони чи не єдині наші союзники в Криму. Так дійсно було колись. Але сьогодні ситуація змінюється.
ZaUA.org розповідає про існуючі організації кримських татар, їхніх лідерів і політику.
Автор: Олексій Іл’яхов, Центр близькосхідних досліджень
Безправ'я у Криму змушує татар апелювати до Києва
Меджліс - "Кабмін" кримськотатарського народу
Меджліс, назва якого так часто звучить у наших ЗМІ - це виконавчо-розпорядчий орган Курултаю кримськотатарського народу, загальнонаціонального з’їзду, якого обирають раз на 5 років і збирають раз на 1-2 роки для вирішення актуальних питань.
У проміжках між сесіями Курултаю сформований ним Меджліс діє як уповноважений орган щодо всіх поточних питань. Будується на принципах самоорганізації, має розгалужену мережу місцевих меджлісів, які у певних питаннях, що їх не вирішує кримська влада, діють фактично як паралельні самоврядування.
Меджліс не має юридичного статусу, через що критики звуть його „самопроголошеним, нелегітимним”, однак визнається абсолютною більшістю кримських татар.
Політична орієнтація Меджлісу багато років пов’язана з Народним Рухом України, особа засновника якого – В’ячеслава Чорновола – шанується як взірець кримсько-української співпраці та взаєморозуміння.
Меджліс налаштований проукраїнськи і не підтримує закликів до антиукраїнської діяльності, натомість вважає метою встановлення у Криму кримськотатарської автономії як форми державності кримських татар у складі України.
Критика українських політиків та чиновників, починаючи від самого верхнього ешелону, може бути як завгодно жорсткою з боку Меджлісу у відповідь на якісь конкретні дії, але не буває критики держави як такої.
Заклики на акціях Меджлісу показово пишуться державною мовою
Земельні акції та протести, підтримані Меджлісом, можуть бути організовані й іншими організаціями; однак це не означає, що всі акції підтримані Меджлісом: в останній час багато рухів та організацій проводять акції самостійно і не узгоджуючи з Меджлісом, а іноді й всупереч його рішенням.
Своє офіційне ставлення про будь-яку акцію, що проводиться від імені кримських татар, вам можуть повідомити у самому Меджлісі.
Авдет (Повернення)
Відносно молодий рух, який існує з 2005 року, вперше згаданий під сьогоднішньою назвою 2007 як передвиборчий блок до Курултаю, але організаційно оформлений в якості громадської організації лише 2009 року.
Авдет починався як координаційний комітет поодиноких протестних дій у Сімферопольському районі, поступово залучуючи до своїх лав аналогічні „поляни протесту” по всьому Криму.
Зараз офіційно оголошена мета Авдету – це юридична та організаційна підтримка кримськотатарським акціям, спрямованим, насамперед, на наділення безземельних ділянками. Авдет – єдина кримськотатарська організація, яка неодноразово підтримувала земельні протести не кримськотатарських активістів.
Політична орієнтація Авдету розмита. Заради головної мети – наділення учасників „полян протесту” земельними ділянками – здатні на будь-які компроміси і союзи. Структура Авдету будується як мережа, що охоплює активістів по всьому Криму.
Останнім часом, пікетуючи Кабмін України, Авдет розгорнув явно антиукраїнські гасла: звинуватив спочатку Кабмін, а потім і просто Україну у „геноциді” кримських татар, пообіцяв блокувати вступ України до ЄС доти, доки не буде вирішене земельне питання кримських татар.
Койдешлер (Односельці)
Рух за наділення уродженців кримськотатарських сіл та селищ („кой”) землями у тих самих населених пунктах, звідки вони чи їхні батьки були депортовані. Койдешлер має статус громадської організації.
Політична орієнтація Койдешлер – максималістська, спрямована на якомога скоріше проведення реституції (повернення маєтків або компенсація збитків жертвам Депортації 1944 року), відновлення кримськотатарської автономії, що існувала у довоєнний час.
Койдешлер веде переговори з мерами міст про виділення ділянок, підтримують їх, поки домовленості виконуються, і переходять до протестів у разі затягування або розірвання домовленостей.
Молитва татарських протестуючих на Майдані
Фактично це є локальний рух, популярний на Південному узбережжі Криму: саме тут місцеві чиновники особливо ретельно обходять кримських татар при виділенні земельних ділянок, практично не допускаючи їх до проживання на курортному березі.
Ситуативно Койдешлер може використовувати як проукраїнські, так і антиукраїнські гасла.
Міллі-Фирка (Національна партія)
Офіційна опозиція Меджлісові. Заснована 2006 року як нібито правонаступник однойменної партії, що виникла під час революції 1917-1920 років, і діяла нелегально аж до тотальних репресій 1930-х.
Попри назву, з 2007 року має статус громадянської організації. Об’єднує діячів, які незадоволені проукраїнською позицією Меджлісу, з літа 2008 офіційно декларують проросійські погляди, ведуть активну антиукраїнську пропаганду.
Політична орієнтація Міллі-Фирка – останнім часом відверто проросійська. За допомогою доволі складної софістики її лідери перекладають головну провину за Депортацію та її наслідки з СРСР та Росії на Україну, звинувачують державу у злому намірі асимілювати та українізувати кримських татар, для чого активно використовують опуси окремих українських політиків та державних службовців.
До 2008 року Міллі-Фирка співпрацювала з БЮТ, залишаючи для себе „можливість” співробітництва з Народною самообороною, Партією регіонів.
Азатлик (Свобода)
З 2004 масовий рух, який ставить за мету видачу ділянок всім кримським татарам, які цього потребують; офіційно оформлений 2007-го як правозахисна організація, фігурував як передвиборчий блок на виборах до Курултаю 5-го скликання.
Політична позиція Азатлику неоднозначна. На виборах 2006 та 2007 року Надір Бекиров виступав з підтримкою БЮТ, водночас критикуючи Меджліс за союз із, на його думку, неперспективним та нещирим у співпраці, блоком НУ.
З 2008 Бекиров виступає проти практично всіх українських партій, звинувачує Україну у продовженні геноциду, розпочатого Депортацією 1944 року.
З цього ж моменту до того масовий рух Азатлик практично сходить нанівець, останні роки не було проведено жодної акції. Бекиров зосередився на публіцистичній та викладацькій роботі, багато уваги приділяє теоріям про „чистоту нації” та вимогам надати кримським татарам статусу корінного народу - як у деяких країнах Європи.
Аркадаш (Товариш)
Правозахисна організація, яка час від часу проводить мітинги і пікети. Як правило, тематика акцій – захист прав кримських татар, які постраждали від зловживань правоохоронних органів або місцевої влади.
Аркадаш також відомий боротьбою за кримськотатарську святиню Салгір-Баба.
Політична орієнтація Аркадашу формально нейтральна. Деякий час їх пов’язували з діяльністю тоді ще впливової СПУ, заступником голови кримського офісу якої був Рустем Халілов. Однак політичних заяв Аркадаш не робив.
Міллі Рух (Національний Дух)
Блок національних сил, створений на початку 2008 року. Об’єднав існуючі старі організації, такі як найдавніша партія „Адалет” (Справедливість), „Маарифчи” (Освітянин), ОКНД (Організація кримськотатарського національного руху).
Не дивлячись на гучні заяви, не провів поки що жодної акції.
Політична орієнтація Міллі Руху – поміркований націоналізм. Офіційно оголошується легальна боротьба за кримськотатарські права, такі як квотне представництво кримських татар у владі, поступове впровадження національної автономії, прийняття законів з остаточної реабілітації жертв Депортації та компенсації репресій, підвищення статусу кримськотатарської мови.
Неформально блок є політичним проектом Ремзі Ільясова, який претендує на посаду голови Меджлісу в разі відставки свого шефа Мустафи Джемілєва.
Блок підтриманий впливовим молодим бізнесменом Енвером Абдураїмовим, який невдало балотувався до складу Меджлісу та був заблокований Рефатом Чубаровим.
Фото з Центрального кінофотоархіву: Мустафа Джемілєв (праворуч) і Рефат Чубаров (посередині) на акції кримських татар 1992 року
Дюн’я Киримтатар Конгресі (Світовий конгрес кримських татар)
Створена в травні 2009 всесвітня організація, яка координує діяльність кримськотатарських емігрантських громад (дернеків) по всьому світові.
Частина дернеків Туреччини, що знаходяться під російським впливом, виступили проти визнання Дюн’я Конгресу.
Політична орієнтація Конгресу формально відсутня.
Конгрес визнав себе таким, що не має права безпосередньо брати участь у політичному процесі України, через свій статус міжнародної організації.
Разом із тим, Конгрес підтримує акції протесту, зокрема, навколо Соборної Мечеті, побудові якої багато років заважають чиновники Сімферополя.
Кримсько-татарські політики
Меджліс : голова – Мустафа Джемілєв (зверніть увагу на правильне написання прізвища українською, часто зустрічається помилкове „Джемільов”). Джемілєв - патріарх кримськотатарського спротиву, дисидент-"шестидесятник". Навіть у першій книжці скандального російського політика Едуарда Лімонова "Це я, Едічка" є згадка, як він на початку 70-их ходив у США на мітинг в захист ув'язненого в таборі Джемілєва.
Його заступники – Рефат Чубаров, Ремзі Ільясов; у керівництво входять також десятки найвідоміших чиновників та громадських діячів-кримських татар.
Авдет : Даніял Аметов, фактичний керівник, після реєстрації став радником голови з правових питань. Користується авторитетом у організації, в тому числі й духовним. Мустафа Маушев, формальний голова; Нариман Потєлов, Рішат Сейдалієв, Ділявер Рішатов та інші.
Койдешлер : Ібраїм Воєнний (голова), його брати Шаміль, Мурат, Емір (онуки загиблого у 1942 році оборонця Севастополя Мустафи Джелілова), Хатидже Усеїнова, керівники „полян протесту” з Південного берега Криму.
Міллі-Фірка : публіцисти Васві Абдураїмов, Тимур Дагджи, науковець Айдер Еміров, колишній член Меджлісу Решат Аблаєв. На місцях відділення Міллі-Фірка очолюють переважно представники „радянської” інтелігенції, а також бізнесмени та діячі, незадоволені діяльністю місцевих меджлісів.
Азатлик : Надір Бекиров, президент Фонду досліджень та підтримки корінних народів Криму, останнім часом відійшов від керівництва; Синавер Кадиров, офіційний лідер; Куртсеїт Абдуллаєв, герой та жертва справи „Коттон-Сімеїз”, колишній член Меджлісу. Саме скандальна справа, яка завершилася засудженням Абдуллаєва 2004 року, стала початком руху „Азатлик”, який почав акції з вимогою свободи Куртсеїтові та іншим хлопцям, засудженим разом із ним.
Аркадаш : Айдер Ісмаїлов, голова; Енвер Умеров, юрист; Сеїтабла Мамутов, Рефат Рефатов.
Міллі Рух : Ремзі Ільясов, віце-голова Меджлісу та віце-спикер кримського парламенту; Енвер Абдураїмов, бізнесмен; Ереджеп Хайреддинов, голова ОКНД; Февзі Кубетдинов, голова „Адалету”; Сафуре Каджаметова, голова „Маарифчи”.
Конгрес : Рефат Чубаров, голова, також один з претендентів на голову Меджлісу в разі відставки Мустафи Джемілєва.
Останні кілька місяців Кабмін пікетують кримські татари. Вимоги банальні – справедливість при виділенні земельних ділянок. Акція начебто цілком звична і преса поставилася до неї, як до звичної декорації. Під стінами владних інститутів постійно хтось щось вимагає. Та нещодавно татари змусили заговорити більшість ЗМІ - змінивши тональність заяв.
Представники пікетувальників звинуватили Україну в геноциді кримськотатарського народу, погрожуючи звернутися до європейських інституцій, аби перешкодити прагненню українців приєднатися до євроспільноти. Пікетування проводилося рухом кримських татар Авдет.
Позиція Авдета викликала здивування, адже прийнято вважати, що кримські татари цілком лояльні до України, що вони чи не єдині наші союзники в Криму. Так дійсно було колись. Але сьогодні ситуація змінюється.
ZaUA.org розповідає про існуючі організації кримських татар, їхніх лідерів і політику.
Автор: Олексій Іл’яхов, Центр близькосхідних досліджень
Безправ'я у Криму змушує татар апелювати до Києва
Меджліс - "Кабмін" кримськотатарського народу
Меджліс, назва якого так часто звучить у наших ЗМІ - це виконавчо-розпорядчий орган Курултаю кримськотатарського народу, загальнонаціонального з’їзду, якого обирають раз на 5 років і збирають раз на 1-2 роки для вирішення актуальних питань.
У проміжках між сесіями Курултаю сформований ним Меджліс діє як уповноважений орган щодо всіх поточних питань. Будується на принципах самоорганізації, має розгалужену мережу місцевих меджлісів, які у певних питаннях, що їх не вирішує кримська влада, діють фактично як паралельні самоврядування.
Меджліс не має юридичного статусу, через що критики звуть його „самопроголошеним, нелегітимним”, однак визнається абсолютною більшістю кримських татар.
Політична орієнтація Меджлісу багато років пов’язана з Народним Рухом України, особа засновника якого – В’ячеслава Чорновола – шанується як взірець кримсько-української співпраці та взаєморозуміння.
Меджліс налаштований проукраїнськи і не підтримує закликів до антиукраїнської діяльності, натомість вважає метою встановлення у Криму кримськотатарської автономії як форми державності кримських татар у складі України.
Критика українських політиків та чиновників, починаючи від самого верхнього ешелону, може бути як завгодно жорсткою з боку Меджлісу у відповідь на якісь конкретні дії, але не буває критики держави як такої.
Заклики на акціях Меджлісу показово пишуться державною мовою
Земельні акції та протести, підтримані Меджлісом, можуть бути організовані й іншими організаціями; однак це не означає, що всі акції підтримані Меджлісом: в останній час багато рухів та організацій проводять акції самостійно і не узгоджуючи з Меджлісом, а іноді й всупереч його рішенням.
Своє офіційне ставлення про будь-яку акцію, що проводиться від імені кримських татар, вам можуть повідомити у самому Меджлісі.
Авдет (Повернення)
Відносно молодий рух, який існує з 2005 року, вперше згаданий під сьогоднішньою назвою 2007 як передвиборчий блок до Курултаю, але організаційно оформлений в якості громадської організації лише 2009 року.
Авдет починався як координаційний комітет поодиноких протестних дій у Сімферопольському районі, поступово залучуючи до своїх лав аналогічні „поляни протесту” по всьому Криму.
Зараз офіційно оголошена мета Авдету – це юридична та організаційна підтримка кримськотатарським акціям, спрямованим, насамперед, на наділення безземельних ділянками. Авдет – єдина кримськотатарська організація, яка неодноразово підтримувала земельні протести не кримськотатарських активістів.
Політична орієнтація Авдету розмита. Заради головної мети – наділення учасників „полян протесту” земельними ділянками – здатні на будь-які компроміси і союзи. Структура Авдету будується як мережа, що охоплює активістів по всьому Криму.
Останнім часом, пікетуючи Кабмін України, Авдет розгорнув явно антиукраїнські гасла: звинуватив спочатку Кабмін, а потім і просто Україну у „геноциді” кримських татар, пообіцяв блокувати вступ України до ЄС доти, доки не буде вирішене земельне питання кримських татар.
Койдешлер (Односельці)
Рух за наділення уродженців кримськотатарських сіл та селищ („кой”) землями у тих самих населених пунктах, звідки вони чи їхні батьки були депортовані. Койдешлер має статус громадської організації.
Політична орієнтація Койдешлер – максималістська, спрямована на якомога скоріше проведення реституції (повернення маєтків або компенсація збитків жертвам Депортації 1944 року), відновлення кримськотатарської автономії, що існувала у довоєнний час.
Койдешлер веде переговори з мерами міст про виділення ділянок, підтримують їх, поки домовленості виконуються, і переходять до протестів у разі затягування або розірвання домовленостей.
Молитва татарських протестуючих на Майдані
Фактично це є локальний рух, популярний на Південному узбережжі Криму: саме тут місцеві чиновники особливо ретельно обходять кримських татар при виділенні земельних ділянок, практично не допускаючи їх до проживання на курортному березі.
Ситуативно Койдешлер може використовувати як проукраїнські, так і антиукраїнські гасла.
Міллі-Фирка (Національна партія)
Офіційна опозиція Меджлісові. Заснована 2006 року як нібито правонаступник однойменної партії, що виникла під час революції 1917-1920 років, і діяла нелегально аж до тотальних репресій 1930-х.
Попри назву, з 2007 року має статус громадянської організації. Об’єднує діячів, які незадоволені проукраїнською позицією Меджлісу, з літа 2008 офіційно декларують проросійські погляди, ведуть активну антиукраїнську пропаганду.
Політична орієнтація Міллі-Фирка – останнім часом відверто проросійська. За допомогою доволі складної софістики її лідери перекладають головну провину за Депортацію та її наслідки з СРСР та Росії на Україну, звинувачують державу у злому намірі асимілювати та українізувати кримських татар, для чого активно використовують опуси окремих українських політиків та державних службовців.
До 2008 року Міллі-Фирка співпрацювала з БЮТ, залишаючи для себе „можливість” співробітництва з Народною самообороною, Партією регіонів.
Азатлик (Свобода)
З 2004 масовий рух, який ставить за мету видачу ділянок всім кримським татарам, які цього потребують; офіційно оформлений 2007-го як правозахисна організація, фігурував як передвиборчий блок на виборах до Курултаю 5-го скликання.
Політична позиція Азатлику неоднозначна. На виборах 2006 та 2007 року Надір Бекиров виступав з підтримкою БЮТ, водночас критикуючи Меджліс за союз із, на його думку, неперспективним та нещирим у співпраці, блоком НУ.
З 2008 Бекиров виступає проти практично всіх українських партій, звинувачує Україну у продовженні геноциду, розпочатого Депортацією 1944 року.
З цього ж моменту до того масовий рух Азатлик практично сходить нанівець, останні роки не було проведено жодної акції. Бекиров зосередився на публіцистичній та викладацькій роботі, багато уваги приділяє теоріям про „чистоту нації” та вимогам надати кримським татарам статусу корінного народу - як у деяких країнах Європи.
Аркадаш (Товариш)
Правозахисна організація, яка час від часу проводить мітинги і пікети. Як правило, тематика акцій – захист прав кримських татар, які постраждали від зловживань правоохоронних органів або місцевої влади.
Аркадаш також відомий боротьбою за кримськотатарську святиню Салгір-Баба.
Політична орієнтація Аркадашу формально нейтральна. Деякий час їх пов’язували з діяльністю тоді ще впливової СПУ, заступником голови кримського офісу якої був Рустем Халілов. Однак політичних заяв Аркадаш не робив.
Міллі Рух (Національний Дух)
Блок національних сил, створений на початку 2008 року. Об’єднав існуючі старі організації, такі як найдавніша партія „Адалет” (Справедливість), „Маарифчи” (Освітянин), ОКНД (Організація кримськотатарського національного руху).
Не дивлячись на гучні заяви, не провів поки що жодної акції.
Політична орієнтація Міллі Руху – поміркований націоналізм. Офіційно оголошується легальна боротьба за кримськотатарські права, такі як квотне представництво кримських татар у владі, поступове впровадження національної автономії, прийняття законів з остаточної реабілітації жертв Депортації та компенсації репресій, підвищення статусу кримськотатарської мови.
Неформально блок є політичним проектом Ремзі Ільясова, який претендує на посаду голови Меджлісу в разі відставки свого шефа Мустафи Джемілєва.
Блок підтриманий впливовим молодим бізнесменом Енвером Абдураїмовим, який невдало балотувався до складу Меджлісу та був заблокований Рефатом Чубаровим.
Фото з Центрального кінофотоархіву: Мустафа Джемілєв (праворуч) і Рефат Чубаров (посередині) на акції кримських татар 1992 року
Дюн’я Киримтатар Конгресі (Світовий конгрес кримських татар)
Створена в травні 2009 всесвітня організація, яка координує діяльність кримськотатарських емігрантських громад (дернеків) по всьому світові.
Частина дернеків Туреччини, що знаходяться під російським впливом, виступили проти визнання Дюн’я Конгресу.
Політична орієнтація Конгресу формально відсутня.
Конгрес визнав себе таким, що не має права безпосередньо брати участь у політичному процесі України, через свій статус міжнародної організації.
Разом із тим, Конгрес підтримує акції протесту, зокрема, навколо Соборної Мечеті, побудові якої багато років заважають чиновники Сімферополя.
Кримсько-татарські політики
Меджліс : голова – Мустафа Джемілєв (зверніть увагу на правильне написання прізвища українською, часто зустрічається помилкове „Джемільов”). Джемілєв - патріарх кримськотатарського спротиву, дисидент-"шестидесятник". Навіть у першій книжці скандального російського політика Едуарда Лімонова "Це я, Едічка" є згадка, як він на початку 70-их ходив у США на мітинг в захист ув'язненого в таборі Джемілєва.
Його заступники – Рефат Чубаров, Ремзі Ільясов; у керівництво входять також десятки найвідоміших чиновників та громадських діячів-кримських татар.
Авдет : Даніял Аметов, фактичний керівник, після реєстрації став радником голови з правових питань. Користується авторитетом у організації, в тому числі й духовним. Мустафа Маушев, формальний голова; Нариман Потєлов, Рішат Сейдалієв, Ділявер Рішатов та інші.
Койдешлер : Ібраїм Воєнний (голова), його брати Шаміль, Мурат, Емір (онуки загиблого у 1942 році оборонця Севастополя Мустафи Джелілова), Хатидже Усеїнова, керівники „полян протесту” з Південного берега Криму.
Міллі-Фірка : публіцисти Васві Абдураїмов, Тимур Дагджи, науковець Айдер Еміров, колишній член Меджлісу Решат Аблаєв. На місцях відділення Міллі-Фірка очолюють переважно представники „радянської” інтелігенції, а також бізнесмени та діячі, незадоволені діяльністю місцевих меджлісів.
Азатлик : Надір Бекиров, президент Фонду досліджень та підтримки корінних народів Криму, останнім часом відійшов від керівництва; Синавер Кадиров, офіційний лідер; Куртсеїт Абдуллаєв, герой та жертва справи „Коттон-Сімеїз”, колишній член Меджлісу. Саме скандальна справа, яка завершилася засудженням Абдуллаєва 2004 року, стала початком руху „Азатлик”, який почав акції з вимогою свободи Куртсеїтові та іншим хлопцям, засудженим разом із ним.
Аркадаш : Айдер Ісмаїлов, голова; Енвер Умеров, юрист; Сеїтабла Мамутов, Рефат Рефатов.
Міллі Рух : Ремзі Ільясов, віце-голова Меджлісу та віце-спикер кримського парламенту; Енвер Абдураїмов, бізнесмен; Ереджеп Хайреддинов, голова ОКНД; Февзі Кубетдинов, голова „Адалету”; Сафуре Каджаметова, голова „Маарифчи”.
Конгрес : Рефат Чубаров, голова, також один з претендентів на голову Меджлісу в разі відставки Мустафи Джемілєва.