РПЦ презентувала своє бачення прав людини
07/14/2009 | Tatarchuk
Православна церква презентувала правозахисникам своє бачення прав людини
13 липня в Києво-Печерській Лаврі голова громадської правозахисної організації «Спільна мета» Руслан Бортнік взяв участь в семінарі з нагоди української презентації «Основ учення Руської Православної Церкви про достоїнство, свободу і права людини».
Учасниками семінару стали високопреосвященніший Лазар, митрополит Сімферопольський і Кримський, Архімандрит Кирил (Говорун), голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви, Ніна Іванівна Карпачова, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Леонід Данилович Кучма, екс-Президент України, Архієпископ Іван Юркович, Апостольський Нунцій в Україні, широке коло політиків, громадських діячів та правозахисників.
«Основи учення Руської Православної Церкви про достоїнство, свободу і права людини» розробила робоча група під керівництвом митрополита Смоленського і Калінінградського Кирила, нині Патріарха Московського і всієї Русі. Прийнято його на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви, що відбувся 24-29 червня 2008 року в Москві. В цьому документі викладений погляд Церкви щодо демократичних прав людини на життя, здоров’я, свободу власність, тощо, а також - на такі головні релігійно-моральні категорії як гідність й свобода.
Так Церква вказує, що права людини – це надзвичайно високі, Творцем дані людині, можливості, але вони не можуть бути вищими за цінності духовного світу й неприпустимим та небезпечним є тлумачення прав людини як вищих універсальних основ суспільного життя, яким мають підпорядковуватися релігійні погляди та практика. А суспільство забезпечуючи свободу людини має дбати й про вироблення механізму виховання соціальної та індивідуальної відповідальності.
У своєму виступі голова «Спільної Мети» зазначив, що сучасна система так званих «універсальних прав людини» відображена в більшості міжнародних документів, сформувалася переважно на основі ліберально-протестантської західної традиції з притаманним їм антропоцентризмом та крайнім індивідуалізмом. А 18-річна практика імплементації цієї концепції на українському ґрунті демонструє значні проблеми втілення, відторгнення окремих її елементів та низьку ефективність. Така ситуації дозволяє деяким критикам, як в Україні, так і за кордоном, стверджувати про певну «відсталість», цивілізаційну та соціальну «недорозвиненість» українського суспільства.
В такому розрізі розробка і видання «Основ учення Руської Православної Церкви про достоїнство, свободу і права людини» є без перебільшення епохальною справою. Адже саме у цьому документі висвітлено питомі морально-етнічні основи розвитку слов’янського і українського суспільства, які, в дечому відрізняються від утилітаристських та прагматичних принципів західної цивілізації. «Основами» не лише долається прірва між традиційною церквою та сучасним ліберальним суспільством, але й закладаються істинно слов’янські, українські, філософсько-теологічні підвалини прав людини й правозахисної діяльності та спрямовується в цьому напрямку колосальний авторитет Церкви.
За результатами роботи семінару учасники прийняли спільне комюніке.
Автор : Правозахисна організація"Спільна Мета"
13 липня в Києво-Печерській Лаврі голова громадської правозахисної організації «Спільна мета» Руслан Бортнік взяв участь в семінарі з нагоди української презентації «Основ учення Руської Православної Церкви про достоїнство, свободу і права людини».
Учасниками семінару стали високопреосвященніший Лазар, митрополит Сімферопольський і Кримський, Архімандрит Кирил (Говорун), голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви, Ніна Іванівна Карпачова, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Леонід Данилович Кучма, екс-Президент України, Архієпископ Іван Юркович, Апостольський Нунцій в Україні, широке коло політиків, громадських діячів та правозахисників.
«Основи учення Руської Православної Церкви про достоїнство, свободу і права людини» розробила робоча група під керівництвом митрополита Смоленського і Калінінградського Кирила, нині Патріарха Московського і всієї Русі. Прийнято його на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви, що відбувся 24-29 червня 2008 року в Москві. В цьому документі викладений погляд Церкви щодо демократичних прав людини на життя, здоров’я, свободу власність, тощо, а також - на такі головні релігійно-моральні категорії як гідність й свобода.
Так Церква вказує, що права людини – це надзвичайно високі, Творцем дані людині, можливості, але вони не можуть бути вищими за цінності духовного світу й неприпустимим та небезпечним є тлумачення прав людини як вищих універсальних основ суспільного життя, яким мають підпорядковуватися релігійні погляди та практика. А суспільство забезпечуючи свободу людини має дбати й про вироблення механізму виховання соціальної та індивідуальної відповідальності.
У своєму виступі голова «Спільної Мети» зазначив, що сучасна система так званих «універсальних прав людини» відображена в більшості міжнародних документів, сформувалася переважно на основі ліберально-протестантської західної традиції з притаманним їм антропоцентризмом та крайнім індивідуалізмом. А 18-річна практика імплементації цієї концепції на українському ґрунті демонструє значні проблеми втілення, відторгнення окремих її елементів та низьку ефективність. Така ситуації дозволяє деяким критикам, як в Україні, так і за кордоном, стверджувати про певну «відсталість», цивілізаційну та соціальну «недорозвиненість» українського суспільства.
В такому розрізі розробка і видання «Основ учення Руської Православної Церкви про достоїнство, свободу і права людини» є без перебільшення епохальною справою. Адже саме у цьому документі висвітлено питомі морально-етнічні основи розвитку слов’янського і українського суспільства, які, в дечому відрізняються від утилітаристських та прагматичних принципів західної цивілізації. «Основами» не лише долається прірва між традиційною церквою та сучасним ліберальним суспільством, але й закладаються істинно слов’янські, українські, філософсько-теологічні підвалини прав людини й правозахисної діяльності та спрямовується в цьому напрямку колосальний авторитет Церкви.
За результатами роботи семінару учасники прийняли спільне комюніке.
Автор : Правозахисна організація"Спільна Мета"
Відповіді
2009.07.14 | Ультраклерикал
Не своє
> морально-етнічні основи розвитку слов’янського і українського суспільства, які, в дечому відрізняються від утилітаристських та прагматичних принципів західної цивілізації......але незважаючи на це, цілком (за винятком фразеологічно-косметичного викладення тих самих положень іншими словами) передрані з Компендіуму соціального вчення Католицької Церкви. І це неминуче, адже поки Захід в цілому та Католицтво зокрема вивчали світ та людину в ньому і розробляли вчення про людину в світі і впроваджували його, увага сходу була безроздільно поглинута тонкощами традицій, обрядів, ісконностей, "збереження слов'янства" та тому подібною фофуддєю. А тепер, коли виклики сталі просто загрозливі, і стало якость непристойно без відповідного вчення на міжнародних диспутах з'являтися, кинулися наздоганяти.
Звісно, що треба тепер на західну цивілізацію нявкнути, аби в плагіаті не запідозрили.
2009.07.15 | просто Клерикал
вас ждут у кураева
Ну и кому вы это все разъясняете с таким жаром? Шли бы вы, коллега, на курятник (кураев.ру или где они сейчас) и там разъясняйте. Там оценят. Но ваша точка зрения, предупреждаю, неоригинальна. Давно известно, что значительная часть учения МП вообще никак не кодифицирована, что допускает двоякие толкования и связанные с этим сложности. Отсюда и попытки создать наконец полный вероучительный кодекс по большинству вопросов, подобный тому, которым обладает Рим. Естественно, никто никогда не признается в подражательстве. Пусть кодифицируют. Вам-то что?Зачем эта тема вообще здесь и на БП поднята, не понимаю. Идите на курятник, откройте тему. Там специалисты сидят. На насестах.