МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Притулі,Фомушкіну,Владзімірському, Овчаруку...та інш.наклепникам

03/26/2010 | Вирок Качулі
Газета «Нація і Держава» від 23 березня 2010 року №11(331)

ПРИ СВІТЛІ «КРИМСЬКОЇ СВІТЛИЦІ» АБО АРГУМЕНТИ ПРОТИ ОПОНЕНТІВ

Напевно, спочатку доцільно вдатися, так би мовити, до огляду звинувачень на адресу Видавництва.
Чи не першим зчинив галас на всеукраїнських теренах київський поет Василь Марсюк, опублікувавши 26.01.2010 в газеті "Нація і держава" (надалі "НіД") сенсаційне повідомлення: "Високі чини із Міністерства культури і туризму (співзасновник газети з 2008 р.!) пани В. Вовкун і В. Сатаренко напередодні Нового року і І7-річчя "Кримської світлиці" видали безпідставний наказ про звільнення її редактора Віктора Качули і наклали арешт на весь уже надрукований тираж газети..."
Зазначимо, що редакція газети "Кримська світлиця" є структурним підрозділом Видавницт¬ва Міністерства культури і туризму з 1 грудня 2006 року. А про "безпідставний наказ" мова піде пізніше.
Пізніше до цих подій увагу своїх читачів привернула "Літературна Україна" (ч.5, 11.02.2010), надавши для цього половину першої сторінки. "Чи хоч раз було викликано головного редактора на виробничу нараду до ГЖВ?" - запитує кримський письменник Данило Кононеко, він же - шеф-редактор газети "Джерельце", сумніваючись також, що Видавництво "сплачувало всі борги - за поліграфію, за оренду - і тепер має моральне право на кадровий диктат".
Авжеж, пане Кононенко, сплачувано не лише борги, а й витрати на папір, друк та оренду. Попри те, що з вересня минулого року Кабмін припинив фінансування нашого Видавництва. А головного редактора В. Качулу не раз запрошували прибути до Києва для порозуміння. На жаль, він ігнорував давати пояснення зблизька і наклав вето на такі поїздки для своїх підлеглих.
До речі, Д. Кононенко таки отримував платню од Видавництва.
У тому ж числі "ЛУ" письменник Іван Левченко спостерігає "затемнення над "Кримською світлицею", учинене руками столичних можновладців". Звісно, тут же опинився і Василь Марсюк, який трактує звільнення Качули вже як "рейдерську атаку київських чиновників", тобто співзасновника. А пішовши по другому колу бити на сполох на сторінках "НіД" (16.02.2010), він принагідно зневажливо скривився на зміст і оновлений модуль "КС" під орудою нового головного редактора Леоніда Пилунського, мовляв, нічого цікавого. Окрім усього, лише "кілька загальних заміток під рубрикою "Мова" і кілька загальних кпинів на адресу кримських комуністів і московських шовіністів".
Але ж чимало просвітян дійшли висновку щодо недоцільносте гучних закликів любити українську мову, ліпше запрошувати читачів до її студій, привертаючи увагу до характерних помилок. То невже кілька уроків (на двох шпальтах в одному числі) Володимира Островського і Галини Островської "А українською кажуть так..." є загальними замітками? Побійтеся Бога, пане Марсюк, за таку зневагу!
Ясна річ, у нового очільника "КС" є своє бачення її перспектив і розповсюдження як читва, в тому числі серед національних меншин півострова. З таких міркувань - і резюме російською та кримськотатарською мовами. Це ж бо всеукраїнське видання АР Крим, а не лише для україномовних українців півострова.

Тривалий час не вщухають пристрасті навколо газети "Кримська світлиця" (надалі "КС"), власне, що¬до звільнення її колишнього очічьника. Підживлюють їх войовничо-патріотичними фразами і деякі запальні письменники, не переймаючись наслідками упередженого підходу до справи. На відміну од більш обачних представників журналістської братії.
Отож, творчі працівники ДП "Газетно-журнальне видавництво" Міністерства культури і туризму України вимушені ще до судової ухвали дещо охолодити емоції таких "захисників української преси" на півострові.
Є докір і стосовно публікацій про греків і кримських татар, зокрема про місцевого художника Олега Каленчука, який прийняв іслам і став Алі Мухаммедом, образившись свого часу на священика. Але тут же (ч. 4-5 "КС") - чимале інтерв'ю з єпископом Сімферопольським і Кримським Климентом. А він засвідчує чимало випадків протилежного - переходу кримських татар у християнство. І взагалі, виявляється, вони приходять до української церкви, "як до себе додому", бо "ваш Бог сильніший". Але цього інтерв'ю Марсюк чомусь не помітив.
І, нарешті, про репліку, що в Марселі не видають газети із резюме іншими мовами. Річ у тім, що у Франції не існує жодних загроз для державної мови, отже, нема потреби шукати союзників у боротьбі проти російського шовіністичного засилля.
Майже у всіх публікаціях захисники "КС" переймаються долею трудового колективу, якого "викинули на вулицю чиновники з Києва". Зверніть увагу на підписи під публікаціями в оновленій газеті. Все ті ж - Тамара Соловей, Лідія Степко, Катерина Криворученко, Олекса Носаненко... Так, у "КС" з'явилися нові імена. Відомі журналісти, письменники, студенти факультету журналістики охоче допомагають робити газету. Попри те, що "КС" взагалі не виплачує гонорарів.
І ще про кадри. "Викинутого на вулицю" письменника Кононенка члени видавничої ради Іван Малюта та Орест Когут доволі довго переконували по телефону не подавати заяву "за власним проханням". На жаль, пан Данило не зміг змиритися з тим, що оновлена "КС" втратить "кримський дух", адже робитиметься вона в Києві. Одразу ж заперечимо - "КС" створюється у Сімферополі, її шпальти лише пересилаються до київської друкарні електронною поштою. Тут же знаходиться й центр доставки видання. Погодьтеся, що загальноукраїнську газету, а саме такий статус дістала торік "КС", значно оперативніше і дешевше доставляти з Києва, скажімо, до Львова чи Івано-Франківська, ніж із Сімферополя.
А що кажуть із цього приводу кримські просвітяни?
Порівняно об'єктивною, виваженою виявилась публікація у "Слові Просвіти" (ч. 7, 18 -24.02.2010) Володимира Проценка, заслуженого діяча мистецтв України, голови Севастопольського міського об'єднання ВУТ "Просвіта" імені Т. Шевченка. Під враженням зустрічі просвітян на своєму розшире¬ному засіданні з новим головним редактором "КС" - Леонідом Пилунським, досить знаною, самодостатньою людиною на півострові, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, заступником голови депутатської фракції "Курултай-Рух" (працює в комітеті свободи слова).
Звичайно, не обійшлося на засіданні без дорікань, зокрема з приводу підвищення ціни на передплату "КС". Одначе виступ Л. Пилунського декого переконав у необхідності кадрових змін. Скажімо, Ольга Клітчук прихильно сприйняла задум редакції робити газету за європейським зразком, аби вона могла конкурувати з нашестям у Криму російськомовної преси.
Але чому Світлана Дорошенко вважає, що "з початку 2009 року пан Вовкун припинив фінансування "Дзвону Севастополя"? Хіба Міністерство культури і туризму було колись його засновником? Жодного відношення це відомство не має і до газети "Флот України". Як кажуть у народі, "чула дзвін...". Попри це, можна погодитись із заувагою С. Дорошенко, що перед реорганізацією "КС" слід було порадитись із просвітянами. І тоді, "можливо, тривог і не виникло б, але склалася думка, що здійснено політичну розправу..."
Хибність останнього міркування спростовує хоча б той факт, що звільнення відбулося ще до першого туру президентських виборів. А головне, що журналісти державних ЗМІ не повинні встрявати у політичні баталії.
З іншого боку, хочеться запитати, а хто ж сприяв тому, що саме така "склалася думка"? Чи не причетна до цього і сама пані Дорошенко? Адже в тому ж числі "Слова Просвіти" у своїй публікації, перейнявшись домислами В. Марсюка, вона дозволила собі зневажити Видавничу раду Видавництва, нібито «її моральний рівень викликає великі сумніви». Чому? Бо "порядні люди не посягатимуть на чужу інтелектуальну власність, віднімаючи в колег засіб до існування".
Ну коли вже посягають на "моральний рівень" радних, навіть не знаючи їх, доведеться нарешті вдатися до аргументів. Але йтиметься про власність: приватну і державну.
Будемо лаконічні.
Відомий журналіст Віктор Качула, зі статусом очільника видання "КС", водночас керував і комерційним підприємством "Об'єднана редакція газети "КС". І не лише ним одним.
Згідно з п. 4 Постанови Кабміну від 03.04.1993 р. № 245 посада головного редактора структурного підрозділу державного підприємства не передбачає сумісництво.
Видавництво оплачує пере¬бування редакції, несе увесь тягар заборгованості, а інше підприємство безоплатно користується цими ресурсами. До речі, найбільша частка навіть неповного фінансування Видавництва йшла саме на видатки редакції "КС", а для київських видань - що залишиться...
З метою унеможливити зло¬вживання службовим станови¬щем Колегія Міністерства куль¬тури і туризму заздалегідь (29.08.2006) ухвалила рішення про припинення існування редакції газети "КС" зі статусом юридичної особи у формі під¬приємства. Одначе В. Качула, незважаючи на нагадування, так і не виконав це розпорядження.
Очевидно, саме тому протя¬гом існування "КС" у складі Видавництва (з грудня 2006 р.) всі кошти від реалізації газети не надходили на його рахунок. Ад¬же воно фінансувало видатки на друк, закупівлю паперу, сплату за оренду, платню працівникам редакції.
Колектив під орудою Качули добирався за зразком сімейного підряду. Заступник головного редактора - його донька Юлія Качула, відповідальний секретар - Володимир Совик, провідний бухгалтер - Любов Совик, оператор комп'ютерного набору - Галина Совик. А це є порушенням законодавчого обмеження спільної роботи родичів на державних підприємствах, в установах та організаціях.
Керівник підприємства "Об'єднана редакція газети "КС" В. Качула здійснював (із 1.12.2006 р.) випуск дитячої газети "Джерель¬це", засновником якої є благодійний фонд "Відродження української мови, культури і духовності" - "КС" (керівник - той же Качула). Гроші на "Джерельце" надходили од кримського уряду. Верстку видання та його вихід у світ безоплатно здійснювали працівники структурного підрозділу Видавництва - редакції "КС", які не є членами названого підприємства. Видатки на папір і друк Качула, за уміло підтасованими документами, компенсував за рахунок Видавництва.
Державним коштом у "КС" видавалися й газети "Будьмо!" та "Кримспорт", засновники яких - той же фонд.
Всі ці факти є підставою для притягнення В. Качули до відповідальності за Кримінальним кодексом України (ст. 364 "Зло¬вживання владою або службовим становищем" і ст. 365 "Перевищення влади або службових повноважень").
І це ще не все.
Після входження редакції "КС" до складу ДП "Газетно-жур¬нальне видавництво" вона по¬винна була за постановою Колегії Міністерства культури і туризму мати статус "Всеукраїнської літературно-публіцистичної та мистецької газети". Але голо¬вний редактор В. Качула зареєстрував її як "Всеукраїнську загальнополітичну та літературно-художню газету".
У газетних кіосках півострова продавали лише 9-11 відсотків "КС", решту списували, кидали під ніж. Про реалізацію хоча б в обласних центрах України не доводиться говорити.
За три місяці 2009 року (лю¬тий, березень, квітень) підприємство В. Качули заборгувало Видавництву за реалізацію газети 28 тисяч гривень.
Останніх трьох фактів до¬статньо для притягнення очільника до відповідальності за Цивільним кодексом України.
Навздогін додамо факти, так би мовити, "по дотичній". Партія "Собор" передала на потреби "КС" 17 тонн паперу, одначе, це чомусь не зафіксовано в жодному редакційному документі за підписом В. Качули. Як і те, яку і коли отримував фінансову допомогу від спонсорів, меценатів, української діаспори. Та й це ще не все про бурхливу діяльність Качули.
І нарешті - те, що обурило весь колектив Видавництва, у підрозділах якого відбулася вимушена реорганізація зі скороченням штату з огляду на зменшення фінансування. Головний редактор В. Качула відмовився виконувати накази (2009 р.) про затвердження нового штатного розкладу "КС", що призвело до значної заборгованості у фонді зарплати. Як наслідок - усі пра¬цівники отримували платню на 10-20 відсотків менше.
З приводу обумовлених наказів до В. Качули було надіслано сім листів. Нагадаємо, що за невиконання розпоряджень керівництва передбачено дисциплінарне стягнення або звільнення з роботи. Зрештою, до крайнього заходу і вимушений був вдатися директор Видавництва Віталій Сатаренко, попередньо погодивши наказ із міністром.
Попри все, шануючи журналістський хист колишнього кримського колеги - В. Качули та його демократичні переко¬нання, ми зовсім не бажали публічного розголосу, тим паче посилатися на Кримінальний кодекс України. Але, коли він, сподіваючись постати в очах українства жертвою чиновницького свавілля, звернувся із позовом до суду, про що вже повідомив у ЗМІ, вирішили застерегти. Невже не передбачає вагомі зустрічні претензії?
Кримінальний кодекс, за висловом великого комбінатора Остапа Бендера, таки треба шанувати.
Принагідно зазначимо, що тепер - за нового редактора - попит на "КС" зріс, незважаючи на збільшення вартості передплати та інші несприятливі чинники. У кіосках АР Крим - переважно дефіцит на це видання. А попит дає підстави збільшити замовлення на "КС", з чим і вітаємо наших кримських колег.
Володимир БУРБАН,
письменник, заслужений
працівник культури України;
Іван МАЛЮТА,
заслужений журналіст України;
Анатолій СИТНИК,
заслужений журналіст України.

Відповіді

  • 2010.03.27 | Вирок Притулі

    Як наклепники-журалюги вводять в оману громадськість

    http://www.radiosvoboda.org/content/article/1929823.html?page=2&x=1#relatedInfoContainer

    Президент не допоміг – команда Тимошенко бере під контроль «Кримську світлицю»
    14.01.2010
    Володимир Притула

    Сімферополь – Уряд призначив нового головного редактора газети «Кримська світлиця». Від учорашнього вечора – це лідер кримської організації Народного руху України. У середу високопосадовці Міністерства культури і туризму України представили трудовому колективу видання нового керівника. Втім, ця єдина в Криму україномовна газета і далі не виходить.
    Незадовго до нового року Мінкультури звільнило головного редактора «Кримської світлиці» Віктора Качулу, заблокувало поширення першого (вже віддрукованого) числа газети і не дозволило друк другого. У вівторок на зустрічі з регіональними журналістами Президент України Віктор Ющенко заявив, що врятує «Кримську світлицю» і доручив міністру культури Василю Вовкуну у дводенний термін розібратися із ситуацією.

    Наскільки стало відомо Радіо Свобода із джерел в Представництві Президента України в Криму, якихось формальних дій чи заходів Секретаріат глави держави, попри публічне доручення Віктора Ющенка, не вживав. Натомість, реакція Мінкультури була майже миттєвою – вже наступного дня до Сімферополя літаком прилетіли чотири високопосадовці, серед яких – заступник міністра Микола Яковина, шеф-редактор державного видавництва Анатолій Сєриков і його директор Віталій Сатаренко. У Сімферополі до них приєднався місцевий підприємець Юрій Колесников, який, як очікується, фінансуватиме «Кримську світлицю» на час президентських виборів.

    Київські гості привезли наказ, завізований міністром Вовкуном, про призначення новим редактором газети Леоніда Пилунського. Попередній редактор Віктор Качула відмовився передавати майно редакції і свій кабінет, тож нове керівництво змінило замки на дверях редакції. Частина журналістів підтримали Віктора Качулу і написали заяви про звільнення, серед них – редактор дитячого додатку «Джерельце», заслужений журналіст України Данило Кононенко і відповідальний секретар газети Володимир Совик.

    Конфлікт не вичерпано

    Леоніду Пилунському – 62 роки. У 90-ті роки він був відомим російськомовним радіожурналістом, який об’єктивно висвітлював непрості політичні події на півострові. Спершу вів радіопрограми для моряків, потім створив першу в Криму інтерактивну програму «Радіо Сірєнєвий Айсберг». Потім, познайомившись із Вячеславом Чорноволом, пішов у політику, став депутатом. До виходу на пенсію працював у виконавчій владі.

    В інтерв’ю Радіо Свобода він сказав, що має намір повернути «Кримській світлиці» «справжнє обличчя», зробити її «сучасною і живою», підняти наклад до 10 тисяч примірників і відкрити корпункти в усіх найбільших містах півострова. Вихід нового числа «Світлиці» Леонід Пилунський обіцяє вже наступного тижня.

    Разом з тим, Віктор Качула не збирається здаватися і готується до суду, куди подав позов. Він каже, що усе ще сподівається, хоч і мало, на Президента Ющенка, більше – на позицію кримської громадськості. Сьогодні, до речі, низка громадсько-політичних лідерів Криму знову закликала владу припинити руйнування «Кримської світлиці».
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.03.27 | Хитрий карлік

      Re: Як наклепники-журалюги вводять в оману громадськість

      Після наклепу Притули все і почалося!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.03.28 | Степан Максимович

        Re: Як наклепники-журалюги вводять в оману громадськість

        В.Бурбан, І.Малюта, А.Ситник у газеті «Нація і Держава» пишуть:

        «…Колектив під орудою Качули добирався за зразком сімейного підряду. Заступник головного редактора - його донька Юлія Качула, відповідальний секретар - Володимир Совик, провідний бухгалтер - Любов Совик, оператор комп'ютерного набору - Галина Совик. А це є порушенням законодавчого обмеження спільної роботи родичів на державних підприємствах, в установах та організаціях.
        Керівник підприємства "Об'єднана редакція газети "КС" В. Качула здійснював (із 1.12.2006 р.) випуск дитячої газети "Джерельце", засновником якої є благодійний фонд "Відродження української мови, культури і духовності" - "КС" (керівник - той же Качула). Гроші на "Джерельце" надходили од кримського уряду. Верстку видання та його вихід у світ безоплатно здійснювали працівники структурного підрозділу Видавництва - редакції "КС", які не є членами названого підприємства. Видатки на папір і друк Качула, за уміло підтасованими документами, компенсував за рахунок Видавництва...»
        Всі ці наведені факти били відомі «відомому» журналісту, відомої і знаної радіостанції «Свобода», бо він декілька разів дзвонив пану В. Сатеренку – директору ГЖВ, і пан Віталій у подробицях розповідав про ці факти, з дозволу казати, «журналісту» Притулі. Більш того, всі ці факти, у присутності свідків, Притула неодноразово обговорював з Качулою та іншими учасниками цього довготривалого конфлікту, але чому він зайняв позицію відвертого наклепника та модератора цієї ганебної події саме на боці звільненого редактора? Для чого саме Притула почав, таку ж ганебну, компанію травлю нового редактора «Кримської світлиці» Заслуженого журналіста України (про це, до речі, він, чомусь, жодного разу не згадує) Л.Пилунського? Точно відомо Притула знав, що Пилунський пішов на посаду після тривалих уговорів багатьох відомих кримських и київських діячів (у тому числі і діячів близьких до Притули), а вже більш двох тижнів головним редактором працювала інша людина. Але «удар» з боку ЗМІ п. Притулою було скеровано саме проти Пилунського.
        Під впливом яких сил, діячів, чиєю зацікавленістю керувався журналіст Притула, який через світову мережу «Радіо Свобода» вводив в оману та займався відвертими наклепами? Як можна довіряти цієї людині «Моніторинг вільної преси в Криму» та діяльність «інформатора» такої радіостанції, як «Радіо Свобода». На наш погляд, керівництво «РС», та міжнародні фонди, які фінансують діяльність «фондів», якими керує цей діяч в Криму, має підстави провести ретельні перевірки поданих матеріалів та звітів. Більш того треба негайно перевірити, чому «Радіо Свободу» неможливо почути, масовому слухачу саме у Криму – в єдиному регіоні України? У нас є велика підозра, що до цього долучився саме Притула, тому, що більшість його матеріалів мають підтасований та навмисно скерований зміст!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2010.03.28 | Спрвжній кримський бандерівець

          Вже вкрай потрібне каяття!

          Казали ж тобі, Вовчику: "Не буди лихо - поки воно тихе..." А ти... А тепер...Бачишь що вийшло? А що ще вийде?? Поки не пізно, вербний тиждень, покайся, синку! Вже треба!! Але публічно!!!
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2010.03.28 | Закоханий в епіграми.., та фейлетони

            Каяття не допоможе - потрібне очищення. Глістованіє!

            Анонс балади-фейлетона "Про спивака-редактора та його недолугу рать"

            ...Підскакав Притула
            На радіо-тачанці.
            У цебрі від мула -
            Мікрофонна куля,
            У заплічним ранці
            Адреса писанців.
            Тих, що пишуть добре –
            Брудом заробляють:
            «Де тут наших топчуть?
            Кого тут чіпляють?
            Враз через «Свободу»
            Виллю брудну воду!
            Всіх позалякаю...

            (Далі буде. Слідкуйте за рекламой)


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua