04/07/2010 | Юрій Ноєвий

Євросоюз прагне знищувати національні держави за допомогою підтримки сепаратистських прагнень регіонів не тільки у себе, а й у сусідів, зокрема, і в Україні. Напередодні призначення Януковичем керівників кримської влади, у Брюсселі відбулися парламентські слухання про кримських татар. Результатом слухань стала ухвала про проект регіонального розвитку України з акцентом на Крим. Для розвитку Криму і, особливо, татар, згідно з "євроцінностями" (читай – послаблення України), докладе зусиль в економіці Великобританія, у громадському секторі – Нідерланди тощо.

Верхівка татар намагається себе поставити поза державними органами України і проводити свою (!) зовнішню політику. На початку року Меджліс, будучи незареєстрованою організацією, заявив про намір стати провідником політики ЄС "Східне партнерство" у Криму як представника кримських татар. А те, що татари – громадяни України – нічого не означає. Саме про це було сказано представниками татар на зустрічі із керівником ЄС у справах регіонів Л. Ван ден Бранде у Сімферополі: ЄС має сприймати Меджліс як суб’єкта у вирішенні питань нацменшин нарівні із владою України. Таку ж позицію нещодавно представлено і послу США в Україні Дж. Теффту.

Представник Меджлісу Рефат Чубаров, народний депутат за списками націонал-демократів НУ-НС, у своєму виступі перед європарламентарями говорив тільки про одне: системні утиски прав татар на всіх відтинках суспільного життя в Україні. Однак, про такі ж системні й вже давно спрямовані на самозбагачення антизаконні захоплення землі він промовчав. Як і про те, що кримські татари мають свої школи, культурні центри, газети і телебачення. У всій Європі не кожна нацменшина може похвалитися таким становищем. На відміну від татарської, українська культура у Криму піддається антизаконному тискові. Там налічується всього 7 шкіл з українською мовою викладання. Це становить 7% поряд із 81% загалом у країні. У такій ситуації постає питання: хто ж у Криму меншина?.

Як бачимо, інтереси ЄС і кримських татар співпадають. ЄС зацікавлений у потуранні сепаратистам по всій Європі. Саме з його допомогою розвалили Югославію. Сьогодні вже стоїть питання Іспанії. Таким чином він прагне послабити національну владу, поставивши певні групи населення над більшістю у певній країні. Легітимізована на представництво із міжнародними організаціями певна меншина насправді є аргументом тиску для ЄС, зокрема, в інтересах компаній із великих європейських країн – Німеччини, Франції.

Антиукраїнська політика ЄС, що останнім часом перемагає, сприяє Росії та Туреччині у впливові на Кримі, а відтак і на Україну загалом. Росія сильно закріпилася на півострові. Цей вплив посилюється із приходом до влади олігархічної і проросійської Партії регіонів. У Туреччині після останніх подій придушення спроби військового перевороту, резолюції США щодо визнання геноциду вірмен ще більше посилилася влада проісламських сил, які є при владі. Для ісламістів Крим завжди був їхньою частиною. І за неї вони вже досить давно ведуть інформаційну війну. Значна кількість татар вчиться саме у турецьких університетах, а кількість радикальних ісламістських угрупувань надзвичайно зросла в останні роки. Не варто забувати, що частину релігійно радикальних татар фінансує Саудівська Аравія.

Метою кримських татар є своя держава на території Криму. Про це записано у статуті Меджлісу: "…реалізація прав на вільне національно-державне самовизначення на своїй національній території". Принципи ЄС, спрямовані на розвал національних держав, сьогодні є одним із основних засобів у досягненні цілей татарського сепаратизму. Для помаранчевих націонал-демократів, які весь час допомагали кримським татарам збільшити свій вплив у Криму, останні можуть стати перешкодою для їхньої найбільшої мрії – здати українську незалежність Заходу, у руки євробюрократів.

Політика сильної України повинна спрямуватися на вирішення проблем кримських татар у руслі їхньої повної інтеграції в українське суспільство. Вплив іноземних чинників на відносини державних органів зі своїми громадянами має бути цілковито усунений. Радикальні ісламські організації для громадського спокою у цій області треба заборонити, як і практику земельного рейдерства під прикриттям гасел про національне пригнічення.

Український націоналізм поважає прагнення кримських татар до подолання наслідків совєцького геноциду. Однак, зробить все для подолання будь-якого сепаратизму.

Юрій Ноєвий