Міжнародний семінар "Наукова комунікація у відкритому доступі"
02/15/2005 | Olha_K
17-19 лютого 2005-го року - вперше на теренах Центрально-Східної Європи і в одному із найстаріших європейських університетів - у Національному університеті "Києво-Могилянська Академія" (вул. Сковороди, 2, Київ, Україна) відбудеться Міжнародний семінар "Наукова комунікація у відкритому доступі", за участі 130 науковців і освітян із 20 країн світу.
Організатори семінару - Міжнародний фонд "Відродження", Інститут відкритого суспільства, Національна академія наук України, Міжнародна асоціація академій наук, Національний університет "Києво-Могилянська Академія", за підтримки програми "Схід-Схід: Партнерство без кордонів" Інституту відкритого суспільства, Британської Ради в Україні та Посольства Королівства Нідерланди в Україні.
На семінарі йтиметься про потенціал наукової комунікації у відкритому доступі, яка стала однією із п'яти найважливіших наукових подій
2003-го року, а 2004-го року - провідною науково-освітньою практикою; про політичні перспективи і практики наукової комунікації у відкритому доступі Центрально-Східної Європи, Росії і Азії, та про розвиток адекватних копірайтів.
Короткий вступ до поняття відкритий доступ та програма семінару докладається (див. нижче). Детальнішу інформацію про семінар можна отримати у Ірини Кучми, Міжнародний фонд "Відродження", тел.: (044) 461-9500, факс: (044) 216-0166, ел.пошта: kuchma@irf.kiev.ua.
Короткий вступ до відкритого доступу
Література у відкритому доступі — це безкоштовна он-лайнова література у цифровому форматі, вільна від більшості копірайтів і ліцензійних застережень. Інтернет і автор як власник копірайту уможливлюють існування такої літератури.
З огляду на те, що у багатьох царинах наук наукові журнали не сплачують гонорари своїм авторам, автори активно погоджуються на відкритий доступ без втрати прибутків. Відмінність науковців і дослідників від більшості музикантів і творців фільмів у контексті сплати гонорарів очевидна. Отже, контроверсійні погляди на відкритий доступ до музики й фільмів не поширюються на науково-дослідницьку літературу.
Відкритий доступ повною мірою сумісний із рецензуванням і критичними оглядами й усі провідні ініціативи відкритого доступу до науково-дослідницької літератури наполягають на їхній важливості. Над статтями працюють як автори, так і редактори журналів і рецензенти шляхом наукової експертизи текстів.
Видання текстів у відкритому доступі не безкоштовне, хоча й значно дешевше, ніж звична для нас друкована література. Вочевидь річ не у пошуці шляхів безкоштовного видання дослідницької літератури, а у віднайденні ліпших способів сплати видатків, ніж стягування коштів із читачів із обмеженням їхнього доступу до текстів. Існують різні бізнес-моделі відкритого доступу в залежності від шляхів його забезпечення.
Відкритий доступ до дослідницької літератури забезпечується двома шляхами: через журнали відкритого доступу, або архіви чи репозитарії відкритого доступу.
§ Архіви чи репозитарії відкритого доступу не передбачають рецензування чи критичних оглядів, проте безкоштовно й безперешкодно пропонують свої ресурси широкому загалу. Такими ресурсами можуть бути як нерецензовані недруковані матеріали (препрінти), так і відрецензовані й друковані постпрінти, або і ті й інші. Архіви можуть належати організаціям (університетам, лабораторіям, тощо), або дисциплінам (фізика, економіка, тощо). Автори мають право архівувати свої недруковані матеріали без будь-яких дозволів, а щодо постпринтів, то більшість журналів уже дозволяє авторам архівувати їхні надруковані статті. Якщо архіви підтримують протокол обміну метаданими Ініціативи Відкритих Архівів (ОАІ), то вони сумісні з іншими ресурсами і користувачі можуть знайти матеріали таких архівів навіть не знаючи про їхнє існування, розташування й зміст. Нині існує безкоштовне програмне забезпечення із відкритим кодом для створення й підтримки таких ОАІ-сумісних архівів, яке активно застосовується у світі. Вартість таких архівів прийнятна — трохи дискового простору на сервері та кілька робочих годин технічного фахівця для налаштування архіву.
§ Журнали відкритого доступу здійснюють експертну оцінку текстів і публікують затверджені матеріали у безперешкодному доступі. Видатки на такі журнали складаються з вартості рецензування, підготовки рукописів і простору на сервері. Журнали відкритого доступу сплачують свої видатки так само як теле- і радіокомпанії — платить той, хто зацікавлений у поширенні інформації, тоді як доступ до неї безкоштовний для кожного за наявності належного обладнання. На практиці це означає, що журнали отримують субсидії від університетів чи наукових товариств. Або, що редакції журналів встановлюють внески за обробку затверджених до публікації статей для авторів чи спонсорів (роботодавця, організації, яка фінансує дослідження, тощо). Обсяг таких внесків є досить гнучким. Вочевидь, за наявності субсидій публікації у журналах безкоштовні. Зменшення обсягів субсидій чи розмірів внесків досягається за рахунок прибутків від інших публікацій, реклами, платних оголошень, додаткових послуг. Існують організації та консорціуми, які надають знижки для таких внесків. Або якщо науково-освітня організація планує впродовж року публікувати тексти співробітників у журналі відкритого доступу, то внесок сплачує вона, а не автори. У будь-якому разі простір для творчих підходів до розвитку журналів відкритого доступу безмежний, а їхній потенціал — очевидний.
http://www.earlham.edu/~peters/fos/brief.htm
Пітер Субер,
Директор Проекту Відкритого доступу, Public Knowledge,
Професор філософії, Earlham College,
Провідний дослідник, SPARC,
peters@earlham.edu
Довший вступ із посилання на дотичні матеріали міститься в Огляді відкритого доступу Пітера Субера: http://www.earlham.edu/~peters/fos/overview.htm.
Copyright © 2004-2005, Пітер Субер. Це документ відкритого доступу.
Програма
17 лютого 2005 Керівник сесії: Ірина Кучма, Міжнародний фонд "Відродження" (МФВ)
(1-й корпус, Актова зала (кімната 217)
8:30 - 9:00 Реєстрація
9:00 - 9:20 Привітання:
Жан-Клод Гюедон, Інститут відкритого суспільства (ІВС)
Анатолій Шпак, Перший віце-президент Національної Академії Наук України (НАНУ)
Михайло Брик, Перший віце-президент Національного університету Києво-Могилянська Академія (НаУКМА)
9:20 - 9:45 Загальний огляд відкритого доступу — Мелісса Хагеманн, ІВС
Журнали відкритого доступу
Керівник сесії: Жан-Клод ГюЕдон, ІВС
(1-й корпус, Актова зала (кімната 217)
9:45 - 10:15 Рекомендації до публікації у відкритому доступі — Рейм Кроу, Чейн Брідж Груп
a) Як започаткувати новий журнал відкритого доступу
b) Як трансформувати передплатний журнал у журнал відкритого доступу
10:15 – 10:45 Біолайн Інтернешенел – Леслі Чан, Біолайн Інтернешенел
10:45 – 11:00 Чай/Кава (кімната 223)
Інституційні архіви
Керівник сесії: Мелісса Хагеманн, ІВС
(1-й корпус, Актова зала (кімната 217)
11:00 - 11:30 Вступ до інституційних архівів — Ліліан ван дер Варт, Елефтерія менеджмент
11:30 – 12:00 Рекомендації до публікації у відкритому доступі (продовження) — Рейм Кроу, Чейн Брідж Груп
c) Огляд програмних продуктів для створення електронних інституційних архівів
12:00 – 13:00 Обід (Бурса/Трапезна)
Інституційні архіви (продовження)
Керівник сесії: Мелісса Хагеманн, ІВС
(1-й корпус, Актова зала (кімната 217)
13:00 – 13:30 Архів e-prints Університету Ґлазґо — Сюзан Ешворт, Бібліотека університету Ґлазґо
Потенціал Відкритого доступу: Журнали відкритого доступу та Інституційні архіви
Керівник сесії: Леслі Чан, Біолайн Інтернешенал
(1-й корпус, Актова зала (кімната 217)
13:30 – 14:00 "Зелений" та "золотий" шлях до відкритого доступу — Жан-Клод Гюедон, ІВС
14:00 – 14:15 Питання та обговорення
Наукова комунікація у відкритому доступі в Центральній та Східній Європі, Росії, Азії: перспективи політики
Керівник сесії: Ірина Кучма, МФВ
(1-й корпус, Актова зала (кімната 217)
14:15 – 14:45 Ліцензії Креатив Комонс в Україні: "Деякі права зберігаються": Розвиток адекватних копірайтів — Андрій Пазюк, Прайвесі Юкрейн
14:45 – 15:15 Наукова комунікація в Киргизтані: Сьогодні та Завтра — Нурлан Дженчураєв, електронний науковий журнал "Полісфера", Академія наук Киргизстану
15:15 – 15:45 Чай/Кава (кімната 223)
15:45 – 16:15 Створюючи національну систему відкритого доступу – Дезіслава Мілушева, бібліотека Нового Болгарського університету
16:15 – 16:45 Пропаганда ідей відкритого доступу серед бібліотечної спільноти Росії — Євгєній Нєгуляєв, Наукова бібліотека Уральського державного університету
17:45 – 17:15 Питання та обговорення
Фуршет
18 лютого 2005
Наукова комунікація у відкритому доступі у Центральній та Східній Європі, Росії, Азії: практичне застосування
Керівник сесії: Ірина Кучма, МФВ
(1-й корпус, Актова зала (кімната 217)
8:30 – 9:00 Чай/Кава (кімната 223)
9:00 – 9:30 Журнал відкритого доступу: Chemnet.ru — Владімір Міняйлов, Московський державний університет
9:30 – 10:00 Журнал відкритого доступу: Biorganica Acta — Сергій Ярмолюк, Інститут молекулярної біології та генетики, НАНУ
10:00 – 10:30 Журнал відкритого доступу: Журнал "Фізика низьких температур" — Костянтин Мацієвський, Фізико-технологічний інстиут низьких температур, НАНУ
10:30 – 11:00 Чай/Кава (кімната 223)
11:00 – 11:30 Журнал відкритого доступу: Електроний журнал Історії України — Андрій Плахонін, Інститут історії України, НАНУ
11:30 – 12:00 Мотиви та перепони до Відкритого Доступу. Наше бачення — Ігор Зінкович, Донецький державний медичний університет
12:00 - 13:00 Обід (Бурса / Трапезна)
Створюючи інституційний архів
13:00 – 14:15 Круглий стіл — модератор Ліліан ван дер Варт, Елефтерія менеджмент
(1-й корпус, Актова зала (кімната 223)
Круглий стіл для організацій, які знаходяться в процесі створення наукового електронного архіву.
14:15 – 14:45 Наступні кроки
15:00 - 18:30 Екскурсійна програма (НаУКМА, оглядова екскурсія по Києву)
19 лютого 2005
Тренінг з Epritns та Dspace
9:30 – 10:00 Чай/Кава
10:00 - 12:00 Презентація архіву Уральського державного університету, тренінг з Dspace — Євгєній Нєгуляєв, Наукова бібліотека Уральського державного університету
12:00 – 12:15 Чай/Кава
12:15 - 14:15 Тренінг з Epritns — Олег Нездемовський/Ірина Кучма, , МФВ
14:15 – 15:15 Обід (Трапезна)
Організатори семінару - Міжнародний фонд "Відродження", Інститут відкритого суспільства, Національна академія наук України, Міжнародна асоціація академій наук, Національний університет "Києво-Могилянська Академія", за підтримки програми "Схід-Схід: Партнерство без кордонів" Інституту відкритого суспільства, Британської Ради в Україні та Посольства Королівства Нідерланди в Україні.
На семінарі йтиметься про потенціал наукової комунікації у відкритому доступі, яка стала однією із п'яти найважливіших наукових подій
2003-го року, а 2004-го року - провідною науково-освітньою практикою; про політичні перспективи і практики наукової комунікації у відкритому доступі Центрально-Східної Європи, Росії і Азії, та про розвиток адекватних копірайтів.
Короткий вступ до поняття відкритий доступ та програма семінару докладається (див. нижче). Детальнішу інформацію про семінар можна отримати у Ірини Кучми, Міжнародний фонд "Відродження", тел.: (044) 461-9500, факс: (044) 216-0166, ел.пошта: kuchma@irf.kiev.ua.
Короткий вступ до відкритого доступу
Література у відкритому доступі — це безкоштовна он-лайнова література у цифровому форматі, вільна від більшості копірайтів і ліцензійних застережень. Інтернет і автор як власник копірайту уможливлюють існування такої літератури.
З огляду на те, що у багатьох царинах наук наукові журнали не сплачують гонорари своїм авторам, автори активно погоджуються на відкритий доступ без втрати прибутків. Відмінність науковців і дослідників від більшості музикантів і творців фільмів у контексті сплати гонорарів очевидна. Отже, контроверсійні погляди на відкритий доступ до музики й фільмів не поширюються на науково-дослідницьку літературу.
Відкритий доступ повною мірою сумісний із рецензуванням і критичними оглядами й усі провідні ініціативи відкритого доступу до науково-дослідницької літератури наполягають на їхній важливості. Над статтями працюють як автори, так і редактори журналів і рецензенти шляхом наукової експертизи текстів.
Видання текстів у відкритому доступі не безкоштовне, хоча й значно дешевше, ніж звична для нас друкована література. Вочевидь річ не у пошуці шляхів безкоштовного видання дослідницької літератури, а у віднайденні ліпших способів сплати видатків, ніж стягування коштів із читачів із обмеженням їхнього доступу до текстів. Існують різні бізнес-моделі відкритого доступу в залежності від шляхів його забезпечення.
Відкритий доступ до дослідницької літератури забезпечується двома шляхами: через журнали відкритого доступу, або архіви чи репозитарії відкритого доступу.
§ Архіви чи репозитарії відкритого доступу не передбачають рецензування чи критичних оглядів, проте безкоштовно й безперешкодно пропонують свої ресурси широкому загалу. Такими ресурсами можуть бути як нерецензовані недруковані матеріали (препрінти), так і відрецензовані й друковані постпрінти, або і ті й інші. Архіви можуть належати організаціям (університетам, лабораторіям, тощо), або дисциплінам (фізика, економіка, тощо). Автори мають право архівувати свої недруковані матеріали без будь-яких дозволів, а щодо постпринтів, то більшість журналів уже дозволяє авторам архівувати їхні надруковані статті. Якщо архіви підтримують протокол обміну метаданими Ініціативи Відкритих Архівів (ОАІ), то вони сумісні з іншими ресурсами і користувачі можуть знайти матеріали таких архівів навіть не знаючи про їхнє існування, розташування й зміст. Нині існує безкоштовне програмне забезпечення із відкритим кодом для створення й підтримки таких ОАІ-сумісних архівів, яке активно застосовується у світі. Вартість таких архівів прийнятна — трохи дискового простору на сервері та кілька робочих годин технічного фахівця для налаштування архіву.
§ Журнали відкритого доступу здійснюють експертну оцінку текстів і публікують затверджені матеріали у безперешкодному доступі. Видатки на такі журнали складаються з вартості рецензування, підготовки рукописів і простору на сервері. Журнали відкритого доступу сплачують свої видатки так само як теле- і радіокомпанії — платить той, хто зацікавлений у поширенні інформації, тоді як доступ до неї безкоштовний для кожного за наявності належного обладнання. На практиці це означає, що журнали отримують субсидії від університетів чи наукових товариств. Або, що редакції журналів встановлюють внески за обробку затверджених до публікації статей для авторів чи спонсорів (роботодавця, організації, яка фінансує дослідження, тощо). Обсяг таких внесків є досить гнучким. Вочевидь, за наявності субсидій публікації у журналах безкоштовні. Зменшення обсягів субсидій чи розмірів внесків досягається за рахунок прибутків від інших публікацій, реклами, платних оголошень, додаткових послуг. Існують організації та консорціуми, які надають знижки для таких внесків. Або якщо науково-освітня організація планує впродовж року публікувати тексти співробітників у журналі відкритого доступу, то внесок сплачує вона, а не автори. У будь-якому разі простір для творчих підходів до розвитку журналів відкритого доступу безмежний, а їхній потенціал — очевидний.
http://www.earlham.edu/~peters/fos/brief.htm
Пітер Субер,
Директор Проекту Відкритого доступу, Public Knowledge,
Професор філософії, Earlham College,
Провідний дослідник, SPARC,
peters@earlham.edu
Довший вступ із посилання на дотичні матеріали міститься в Огляді відкритого доступу Пітера Субера: http://www.earlham.edu/~peters/fos/overview.htm.
Copyright © 2004-2005, Пітер Субер. Це документ відкритого доступу.
Програма
17 лютого 2005 Керівник сесії: Ірина Кучма, Міжнародний фонд "Відродження" (МФВ)
(1-й корпус, Актова зала (кімната 217)
8:30 - 9:00 Реєстрація
9:00 - 9:20 Привітання:
Жан-Клод Гюедон, Інститут відкритого суспільства (ІВС)
Анатолій Шпак, Перший віце-президент Національної Академії Наук України (НАНУ)
Михайло Брик, Перший віце-президент Національного університету Києво-Могилянська Академія (НаУКМА)
9:20 - 9:45 Загальний огляд відкритого доступу — Мелісса Хагеманн, ІВС
Журнали відкритого доступу
Керівник сесії: Жан-Клод ГюЕдон, ІВС
(1-й корпус, Актова зала (кімната 217)
9:45 - 10:15 Рекомендації до публікації у відкритому доступі — Рейм Кроу, Чейн Брідж Груп
a) Як започаткувати новий журнал відкритого доступу
b) Як трансформувати передплатний журнал у журнал відкритого доступу
10:15 – 10:45 Біолайн Інтернешенел – Леслі Чан, Біолайн Інтернешенел
10:45 – 11:00 Чай/Кава (кімната 223)
Інституційні архіви
Керівник сесії: Мелісса Хагеманн, ІВС
(1-й корпус, Актова зала (кімната 217)
11:00 - 11:30 Вступ до інституційних архівів — Ліліан ван дер Варт, Елефтерія менеджмент
11:30 – 12:00 Рекомендації до публікації у відкритому доступі (продовження) — Рейм Кроу, Чейн Брідж Груп
c) Огляд програмних продуктів для створення електронних інституційних архівів
12:00 – 13:00 Обід (Бурса/Трапезна)
Інституційні архіви (продовження)
Керівник сесії: Мелісса Хагеманн, ІВС
(1-й корпус, Актова зала (кімната 217)
13:00 – 13:30 Архів e-prints Університету Ґлазґо — Сюзан Ешворт, Бібліотека університету Ґлазґо
Потенціал Відкритого доступу: Журнали відкритого доступу та Інституційні архіви
Керівник сесії: Леслі Чан, Біолайн Інтернешенал
(1-й корпус, Актова зала (кімната 217)
13:30 – 14:00 "Зелений" та "золотий" шлях до відкритого доступу — Жан-Клод Гюедон, ІВС
14:00 – 14:15 Питання та обговорення
Наукова комунікація у відкритому доступі в Центральній та Східній Європі, Росії, Азії: перспективи політики
Керівник сесії: Ірина Кучма, МФВ
(1-й корпус, Актова зала (кімната 217)
14:15 – 14:45 Ліцензії Креатив Комонс в Україні: "Деякі права зберігаються": Розвиток адекватних копірайтів — Андрій Пазюк, Прайвесі Юкрейн
14:45 – 15:15 Наукова комунікація в Киргизтані: Сьогодні та Завтра — Нурлан Дженчураєв, електронний науковий журнал "Полісфера", Академія наук Киргизстану
15:15 – 15:45 Чай/Кава (кімната 223)
15:45 – 16:15 Створюючи національну систему відкритого доступу – Дезіслава Мілушева, бібліотека Нового Болгарського університету
16:15 – 16:45 Пропаганда ідей відкритого доступу серед бібліотечної спільноти Росії — Євгєній Нєгуляєв, Наукова бібліотека Уральського державного університету
17:45 – 17:15 Питання та обговорення
Фуршет
18 лютого 2005
Наукова комунікація у відкритому доступі у Центральній та Східній Європі, Росії, Азії: практичне застосування
Керівник сесії: Ірина Кучма, МФВ
(1-й корпус, Актова зала (кімната 217)
8:30 – 9:00 Чай/Кава (кімната 223)
9:00 – 9:30 Журнал відкритого доступу: Chemnet.ru — Владімір Міняйлов, Московський державний університет
9:30 – 10:00 Журнал відкритого доступу: Biorganica Acta — Сергій Ярмолюк, Інститут молекулярної біології та генетики, НАНУ
10:00 – 10:30 Журнал відкритого доступу: Журнал "Фізика низьких температур" — Костянтин Мацієвський, Фізико-технологічний інстиут низьких температур, НАНУ
10:30 – 11:00 Чай/Кава (кімната 223)
11:00 – 11:30 Журнал відкритого доступу: Електроний журнал Історії України — Андрій Плахонін, Інститут історії України, НАНУ
11:30 – 12:00 Мотиви та перепони до Відкритого Доступу. Наше бачення — Ігор Зінкович, Донецький державний медичний університет
12:00 - 13:00 Обід (Бурса / Трапезна)
Створюючи інституційний архів
13:00 – 14:15 Круглий стіл — модератор Ліліан ван дер Варт, Елефтерія менеджмент
(1-й корпус, Актова зала (кімната 223)
Круглий стіл для організацій, які знаходяться в процесі створення наукового електронного архіву.
14:15 – 14:45 Наступні кроки
15:00 - 18:30 Екскурсійна програма (НаУКМА, оглядова екскурсія по Києву)
19 лютого 2005
Тренінг з Epritns та Dspace
9:30 – 10:00 Чай/Кава
10:00 - 12:00 Презентація архіву Уральського державного університету, тренінг з Dspace — Євгєній Нєгуляєв, Наукова бібліотека Уральського державного університету
12:00 – 12:15 Чай/Кава
12:15 - 14:15 Тренінг з Epritns — Олег Нездемовський/Ірина Кучма, , МФВ
14:15 – 15:15 Обід (Трапезна)