Освіта дітей в контексті здоров'я
06/21/2005 | Igrot
16 червня 2005 року Київська асоціація "Мала академія наук" при Академії педагогічних наук України за сприяння Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва Академії медичних наук України та Інститут гуманітарного розвитку та освітніх технологій провели прес-конференцію "Освіта дітей в контексті здоров‘я".
Під час прес-конференції Директор Інституту гуманітарного розвитку та освітніх технологій звернула увагу присутніх, що сьогодні диктатура застарілих концепцій та уявлень про зміст та методи освіти веде до катастрофічного погіршення здоров’я нації. Кожна родина хоче бачити свою дитину вихованою і вивченою. Про це говорять майже всі батьки, не акцентуючи свою увагу на тому, що найважливіше для кожної сім’ї – це здорова дитина.
Так побудоване суспільне життя, що починаючи з 3-4 річного віку кожна людина 15-20 років знаходиться в освітньому середовищі. Це достатньо великий відрізок часу життя людини і бажано, щоб саме цей період сприяв не тільки професійній підготовці дитини, але й покращенню її здоров’я.
На здоров'я дитини впливає величезна кількість чинників: навколишнє середовище, харчування, спосіб життя, спадковість, інфекційний фон, медичне обслуговування, умови навчання в школі. Останній, шкільний чинник, має найважливіше значення, на його частку припадає 25 відсотків всіляких причин погіршення здоров'я дитини.
Півтора століття тому причини шкільних хвороб основоположник російської гігієни професор Імператорського Московського університету Ф. Ф. Ерісман обґрунтовував наступним: "Програми дуже обширні і мало відповідають віку і силам учнів; кількість уроків дуже велика, і учні надзвичайно завалені підготовчими роботами: більшість учителів не має уявлення про правильний розвиток розумових здібностей дитини..." Сьогодні ситуація в освіті навіть погіршилась, оскільки обсяг інформаційного навантаження неймовірно виріс, а радикальні зміни у методиках викладання, що враховують збільшення навчального матеріалу, не з’явились.
З великою ймовірністю сьогодні можна говорити про те, що обсяг знань перевищує не тільки здібності учня, але й перевищує його можливості. Якщо сьогодні виснажити дитину, то завтра вона не зможе реалізувати свої здібності. В даному випадку зрозумілий і очевидний один з механізмів - це зниження навантаження. А як бути із знаннями? Де та золота середина? Наскільки виправдане прагнення зменшити стартовий шкільний вік?
Оскільки з початком процесу навчання в ранньому віці в житті маляти з’являються сторонні люди, то в цьому випадку травмуюча ситуація для дитини практично неминуча. І тоді дитина зростає менш стійкою психологічно, менш усидливою і зосередженою, ніж ті діти, що вступили в зовнішнє суспільство більш самостійними і готовими психологічно.
Надмірно ранній перехід до логіки, до мислення в поняттях у дітей викликає ослаблення і навіть припинення розвитку творчих задатків. Слід розуміти, що творчий розвиток дитини у віці до семи років – це є розвиток його індивідуальності і самостійності, той самий ґрунт, який дає силу і уміння бачити і мислити самостійно, розвиває звичку ухвалення власних рішень, є основою побудови індивідуального, свого власного «я».
За оцінками психологів, невропатологів, педагогів, в основному до семи років у дітей складається необхідна сукупність здібностей і устремлінь для того, щоб вступити в новий світ – світ нових знань, нових порядків, нових людей, нових відносин. Якщо дитина опиняється в цьому світі дуже рано або з яких-небудь причин до нього не готова, то наслідки цього кроку неминуче позначаться на всіх сторонах її майбутнього життя. Замість всесторонньо розвиненої особистості виросте людина, думки і вчинки якої можна буде програмувати.
За останнє десятиліття школа як соціальний освітній інститут зазнає серйозні зміни. Науковий прогрес вимагає від системи освіти інтенсивнішої передачі знань, швидше за навіть не знання, як таких, а умінь і навиків, на які є запит в суспільстві на сьогоднішній день. Така інтенсифікація шкільної освіти веде до раннього початку навчання і збільшення його темпів і об'ємів.
Шкільні програми міняються. Багато з них є фактично новими, часто не скоординованими ні з попереднім, ні з подальшим етапом навчання. Насиченість програм новою інформацією велика. В початковій школі окрім читання, письма, арифметики, іноземної мови вже введені інформатика, логіка, економіка і інші дисципліни, для освоєння яких потрібна велика інтелектуальна напруга.
Найголовніший недолік в школі, погіршуючий здоров'я дітей, - це перевтома. Здоров'я учня багато в чому залежить від вчителя, який теж потребує уваги і турботи.
Далі про свої дослідження, що стосуються результатів вивчення розвитку та стану здоров'я дитячого населення України, розповіли провідні наукові співробітники лабораторії гігієни навчальної діяльності Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва Академії медичних наук України Надія Сисоєнко, Аліна Платонова та завідуюча лабораторією Людмила Сєрих. Зокрема було відмічено, що за період навчання в освітніх закладах значно збільшується кількість дітей і підлітків з різними відхиленнями у стані здоров'я, зростає частота переходу гострих форм захворюваності у хронічні.
Вже серед першокласників реєструється лише 30% практично здорових дітей, а на час закінчення школи їх залишається не більше 6-10%. Близько 45% випускників шкіл мають функціональні відхилення, близько 40-60% - хронічні захворювання, третина яких обмежує вибір професії. Протягом періоду навчання збільшується кількість дітей з міопією, у 3-4 рази зростає частота порушень зору і постави, у 2-4 рази - нервово-психічних відхилень.
Важливими факторами, які впливають на здоров'я молоді, є наявність порушень умов навчання, виховання, проживання, оздоровлення та харчування.
Значною проблемою сучасної школи поряд з перевантаженістю є недоліки в організації навчально-виховного процесу, що призводять до порушень режиму дня, зниження рухової активності та формування нездорового способу життя.
Навчання в сучасній школі характеризується значним навчальним навантаженням та супроводжується статичним, психоемоційним напруженням, втомою очей від роботи при зниженій освітленості навчальних приміщень та невідповідних учбових та наочних посібників, програмних вимог і методів навчання психофізіологічним особливостям організму дітей та підлітків різного віку, що призводить до хронічної втоми, виникнення функціональних відхилень і розладів здоров'я учнів.
Високий рівень навчального навантаження школярів, особливо тих, які навчаються в інноваційних освітніх закладах (ліцеях, гімназіях), спричиняє значні порушення в режимі дня, перш за все в тривалості приготування домашніх завдань, скороченні часу перебування на свіжому повітрі та зменшенні тривалості нічного сну.
В зв'язку з недоліками організації навчання тривалість виконання домашніх завдань виходить за межі гігієнічних нормативів, в 46,2% випадків гімназисти та ліцеїсти на приготування домашніх завдань витрачають не менше 3-х годин. В результаті сумарне навчальне навантаження у таких школярів становить від 9 до 11 академічних годин. В середньому 67-72% навчального часу припадає на статичне навантаження школярів, що призводить до гіподинамії, порушення механізмів саморегуляції кровообігу та негативних зрушень з боку нервової, серцево-судинної систем.
Надмірне навчальне навантаження є однією з провідних причин того, що учні, особливо старшокласники, постійно недосипають. Так, за результатами наших досліджень дефіцит нічного сну в учнів 5-8 класів становить 24,1%, у старшокласників - 65,5%. Серед проведених причин недосипання учні найчастіше вказують на надмірний обсяг домашніх завдань.
На фоні дефіциту нічного сну та при значному навчальному навантаженні від 43,1% до 60,7% школярів недостатньо бувають на свіжому повітрі.
Серед дітей з тривалим порушенням режиму дня найчастіше спостерігалось швидке зниження розумової працездатності, відставання фізичного розвитку та розлади здоров'я.
Важливою умовою формування здоров'я та здорового способу життя молоді України є формування позитивної мотивації до фізичного вдосконалення та збереження і зміцнення здоров’я, виховання потреби в заняттях фізичною культурою, залучення до занять спортом. Цьому повинні сприяти, перш за все, добре організовані уроки фізичної культури та забезпечення умов фізичного виховання в освітніх закладах. Є необхідність введення повноцінного третього уроку фізкультури. Однак сучасні реалії школи - лише два уроки фізкультури, а в окремих школах один з уроків замінюється іншими предметами.
Така недооцінка практичного уроку фізичної культури збільшує негативний вплив статичного навантаження, зменшує рухову активність, перешкоджає формуванню у молоді здорової моделі поведінки та способу життя, направленого на фізичне вдосконалення та збереження свого здоров'я.
Разом з тим на фоні низької рухової активності, значного навчального навантаження та статичного перевантаження близько 53% сучасних школярів мають різні порушення фізичного розвитку, захворювання опірно-рухового апарату, серцево-судинної системи.
На жаль, ще є випадки, коли в школах використовуються підручники, що не задовольняють екологічно-санітарним нормам.
Під час прес-конференції, було відмічено, що необхідно об’єднання зусиль всього суспільства для позитивних змін в освітній сфері. Стратегія розвитку України повинна визначати стратегічні напрямки в освіті, де є відповіді на такі першочергові питання, як: - Чи забезпечують знання громадян постійний розвиток держави? Чи достатньо знань, які одержують учні в школі для вступу до вищих навчальних закладів? Чи може випускник школи мати хоч яку-небудь спеціальність, що дозволить йому в майбутньому отримати роботу? Чи оправдані фінансові витрати на навчання і чи володіє випускник школи знаннями, які потрібні в повсякденному житті такі як – гігієна і харчування, ведення сімейного бюджету, виховання своїх дітей та інше.
Тільки громада може вплинути на такий фактор в освіті, що з’явився останнім часом: - Платний збиток здоров'ю дитини, що активно підтримується батьками. Дуже важливо, щоб при створенні освітніх стандартів першочерговими були здоров'я і освіта дитини, а не кількість зайнятих вчителів, як це було в початковій школі, або основній при вивченні зарубіжної літератури тощо.
Наприкінці прес-конференції Лідія Митько звернулась із пропозицією про створення Всеукраїнської електронної батьківської Ради. Ознайомитись із Зверненням можна за адресою: http://www.obriy.org.ua
* * *
Під час прес-конференції Директор Інституту гуманітарного розвитку та освітніх технологій звернула увагу присутніх, що сьогодні диктатура застарілих концепцій та уявлень про зміст та методи освіти веде до катастрофічного погіршення здоров’я нації. Кожна родина хоче бачити свою дитину вихованою і вивченою. Про це говорять майже всі батьки, не акцентуючи свою увагу на тому, що найважливіше для кожної сім’ї – це здорова дитина.
Так побудоване суспільне життя, що починаючи з 3-4 річного віку кожна людина 15-20 років знаходиться в освітньому середовищі. Це достатньо великий відрізок часу життя людини і бажано, щоб саме цей період сприяв не тільки професійній підготовці дитини, але й покращенню її здоров’я.
На здоров'я дитини впливає величезна кількість чинників: навколишнє середовище, харчування, спосіб життя, спадковість, інфекційний фон, медичне обслуговування, умови навчання в школі. Останній, шкільний чинник, має найважливіше значення, на його частку припадає 25 відсотків всіляких причин погіршення здоров'я дитини.
Півтора століття тому причини шкільних хвороб основоположник російської гігієни професор Імператорського Московського університету Ф. Ф. Ерісман обґрунтовував наступним: "Програми дуже обширні і мало відповідають віку і силам учнів; кількість уроків дуже велика, і учні надзвичайно завалені підготовчими роботами: більшість учителів не має уявлення про правильний розвиток розумових здібностей дитини..." Сьогодні ситуація в освіті навіть погіршилась, оскільки обсяг інформаційного навантаження неймовірно виріс, а радикальні зміни у методиках викладання, що враховують збільшення навчального матеріалу, не з’явились.
З великою ймовірністю сьогодні можна говорити про те, що обсяг знань перевищує не тільки здібності учня, але й перевищує його можливості. Якщо сьогодні виснажити дитину, то завтра вона не зможе реалізувати свої здібності. В даному випадку зрозумілий і очевидний один з механізмів - це зниження навантаження. А як бути із знаннями? Де та золота середина? Наскільки виправдане прагнення зменшити стартовий шкільний вік?
Оскільки з початком процесу навчання в ранньому віці в житті маляти з’являються сторонні люди, то в цьому випадку травмуюча ситуація для дитини практично неминуча. І тоді дитина зростає менш стійкою психологічно, менш усидливою і зосередженою, ніж ті діти, що вступили в зовнішнє суспільство більш самостійними і готовими психологічно.
Надмірно ранній перехід до логіки, до мислення в поняттях у дітей викликає ослаблення і навіть припинення розвитку творчих задатків. Слід розуміти, що творчий розвиток дитини у віці до семи років – це є розвиток його індивідуальності і самостійності, той самий ґрунт, який дає силу і уміння бачити і мислити самостійно, розвиває звичку ухвалення власних рішень, є основою побудови індивідуального, свого власного «я».
За оцінками психологів, невропатологів, педагогів, в основному до семи років у дітей складається необхідна сукупність здібностей і устремлінь для того, щоб вступити в новий світ – світ нових знань, нових порядків, нових людей, нових відносин. Якщо дитина опиняється в цьому світі дуже рано або з яких-небудь причин до нього не готова, то наслідки цього кроку неминуче позначаться на всіх сторонах її майбутнього життя. Замість всесторонньо розвиненої особистості виросте людина, думки і вчинки якої можна буде програмувати.
За останнє десятиліття школа як соціальний освітній інститут зазнає серйозні зміни. Науковий прогрес вимагає від системи освіти інтенсивнішої передачі знань, швидше за навіть не знання, як таких, а умінь і навиків, на які є запит в суспільстві на сьогоднішній день. Така інтенсифікація шкільної освіти веде до раннього початку навчання і збільшення його темпів і об'ємів.
Шкільні програми міняються. Багато з них є фактично новими, часто не скоординованими ні з попереднім, ні з подальшим етапом навчання. Насиченість програм новою інформацією велика. В початковій школі окрім читання, письма, арифметики, іноземної мови вже введені інформатика, логіка, економіка і інші дисципліни, для освоєння яких потрібна велика інтелектуальна напруга.
Найголовніший недолік в школі, погіршуючий здоров'я дітей, - це перевтома. Здоров'я учня багато в чому залежить від вчителя, який теж потребує уваги і турботи.
Далі про свої дослідження, що стосуються результатів вивчення розвитку та стану здоров'я дитячого населення України, розповіли провідні наукові співробітники лабораторії гігієни навчальної діяльності Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва Академії медичних наук України Надія Сисоєнко, Аліна Платонова та завідуюча лабораторією Людмила Сєрих. Зокрема було відмічено, що за період навчання в освітніх закладах значно збільшується кількість дітей і підлітків з різними відхиленнями у стані здоров'я, зростає частота переходу гострих форм захворюваності у хронічні.
Вже серед першокласників реєструється лише 30% практично здорових дітей, а на час закінчення школи їх залишається не більше 6-10%. Близько 45% випускників шкіл мають функціональні відхилення, близько 40-60% - хронічні захворювання, третина яких обмежує вибір професії. Протягом періоду навчання збільшується кількість дітей з міопією, у 3-4 рази зростає частота порушень зору і постави, у 2-4 рази - нервово-психічних відхилень.
Важливими факторами, які впливають на здоров'я молоді, є наявність порушень умов навчання, виховання, проживання, оздоровлення та харчування.
Значною проблемою сучасної школи поряд з перевантаженістю є недоліки в організації навчально-виховного процесу, що призводять до порушень режиму дня, зниження рухової активності та формування нездорового способу життя.
Навчання в сучасній школі характеризується значним навчальним навантаженням та супроводжується статичним, психоемоційним напруженням, втомою очей від роботи при зниженій освітленості навчальних приміщень та невідповідних учбових та наочних посібників, програмних вимог і методів навчання психофізіологічним особливостям організму дітей та підлітків різного віку, що призводить до хронічної втоми, виникнення функціональних відхилень і розладів здоров'я учнів.
Високий рівень навчального навантаження школярів, особливо тих, які навчаються в інноваційних освітніх закладах (ліцеях, гімназіях), спричиняє значні порушення в режимі дня, перш за все в тривалості приготування домашніх завдань, скороченні часу перебування на свіжому повітрі та зменшенні тривалості нічного сну.
В зв'язку з недоліками організації навчання тривалість виконання домашніх завдань виходить за межі гігієнічних нормативів, в 46,2% випадків гімназисти та ліцеїсти на приготування домашніх завдань витрачають не менше 3-х годин. В результаті сумарне навчальне навантаження у таких школярів становить від 9 до 11 академічних годин. В середньому 67-72% навчального часу припадає на статичне навантаження школярів, що призводить до гіподинамії, порушення механізмів саморегуляції кровообігу та негативних зрушень з боку нервової, серцево-судинної систем.
Надмірне навчальне навантаження є однією з провідних причин того, що учні, особливо старшокласники, постійно недосипають. Так, за результатами наших досліджень дефіцит нічного сну в учнів 5-8 класів становить 24,1%, у старшокласників - 65,5%. Серед проведених причин недосипання учні найчастіше вказують на надмірний обсяг домашніх завдань.
На фоні дефіциту нічного сну та при значному навчальному навантаженні від 43,1% до 60,7% школярів недостатньо бувають на свіжому повітрі.
Серед дітей з тривалим порушенням режиму дня найчастіше спостерігалось швидке зниження розумової працездатності, відставання фізичного розвитку та розлади здоров'я.
Важливою умовою формування здоров'я та здорового способу життя молоді України є формування позитивної мотивації до фізичного вдосконалення та збереження і зміцнення здоров’я, виховання потреби в заняттях фізичною культурою, залучення до занять спортом. Цьому повинні сприяти, перш за все, добре організовані уроки фізичної культури та забезпечення умов фізичного виховання в освітніх закладах. Є необхідність введення повноцінного третього уроку фізкультури. Однак сучасні реалії школи - лише два уроки фізкультури, а в окремих школах один з уроків замінюється іншими предметами.
Така недооцінка практичного уроку фізичної культури збільшує негативний вплив статичного навантаження, зменшує рухову активність, перешкоджає формуванню у молоді здорової моделі поведінки та способу життя, направленого на фізичне вдосконалення та збереження свого здоров'я.
Разом з тим на фоні низької рухової активності, значного навчального навантаження та статичного перевантаження близько 53% сучасних школярів мають різні порушення фізичного розвитку, захворювання опірно-рухового апарату, серцево-судинної системи.
На жаль, ще є випадки, коли в школах використовуються підручники, що не задовольняють екологічно-санітарним нормам.
Під час прес-конференції, було відмічено, що необхідно об’єднання зусиль всього суспільства для позитивних змін в освітній сфері. Стратегія розвитку України повинна визначати стратегічні напрямки в освіті, де є відповіді на такі першочергові питання, як: - Чи забезпечують знання громадян постійний розвиток держави? Чи достатньо знань, які одержують учні в школі для вступу до вищих навчальних закладів? Чи може випускник школи мати хоч яку-небудь спеціальність, що дозволить йому в майбутньому отримати роботу? Чи оправдані фінансові витрати на навчання і чи володіє випускник школи знаннями, які потрібні в повсякденному житті такі як – гігієна і харчування, ведення сімейного бюджету, виховання своїх дітей та інше.
Тільки громада може вплинути на такий фактор в освіті, що з’явився останнім часом: - Платний збиток здоров'ю дитини, що активно підтримується батьками. Дуже важливо, щоб при створенні освітніх стандартів першочерговими були здоров'я і освіта дитини, а не кількість зайнятих вчителів, як це було в початковій школі, або основній при вивченні зарубіжної літератури тощо.
Наприкінці прес-конференції Лідія Митько звернулась із пропозицією про створення Всеукраїнської електронної батьківської Ради. Ознайомитись із Зверненням можна за адресою: http://www.obriy.org.ua
* * *
Відповіді
2005.07.07 | avk
Re: Освіта дітей в контексті здоров'я
Сьогодні освіта шкідлива для здоров'я дітей.2005.07.22 | Free
Re: Освіта дітей в контексті здоров'я
Ех, от як реально вплинути на наших чиновників від освіти, щоб вони прислухались до батьків щодо реформування системи освіти? Бо враження таке ніби стукаєш лобом у стіну. Ніби-то нова влада, новий міністр освіти і науки, а от продуктивної реакції на волання нещасних батьків, які переймаються неякісною освітою і здоров"ям своїх дітей, не видно. Руки опускаються.2005.08.26 | Лариса
Re: Освіта дітей в контексті здоров'я
Про які зміни мріємо? Ті ж "нові люди" - вихованці старої "совкової" системи. Наші педвузи готують за тими ж старими методиками, адміністративні працівники системи освіти - то вже трагедія для школи. Складається таке враження, що ці люди і дня не були в школі, уявлення не мають, що таке викладання предмета. Я сама колишній вчитель, але нізащо не хочу повертатися в ту затхлу атмосферу, здатну вбити не лише паростки творчості, а й дитячу душу.2005.07.22 | Igrot
Re: Кабмін і Міносвіти - Освіта дітей в контексті здоров'я
Українська команда на міжнародній олімпіаді з математики посіла 8-ме місце серед 93 команд і має абсолютне перше місце (випускник УФМЛКУ). Слава нашим дітям! Але, як би команда приїхала в Мексіку хоч за 48 годин до початку олімпіади, а не за 8 годин і дітей перед початком змагань хоч нагодували, то результати були б мабуть кращі (Тут знову про піклування про здоров‘я дітей). Цікаво, що з цього приводу думає пан Томенко? Оскільки держава не змогла забезпечити своєчасне прибуття команди до Мексіки (вона не була присутня на відкритті, тому не ввійшла до реєстру команд, що розповсюджується по всьому світу)- це не сприяло покращенню іміджу України. Пани держслужбовці, будь-ласка, хоч-трішки полюбіть українських дітей, а не тільки своїх!2005.08.26 | Лариса
Re: Освіта дітей в контексті здоров'я
Про який фізичний розвиток може іти мова, коли в школі уроки фізкультури майже відсутні (говорю про сільські школи). Вчителів фізкультури майже немає, до того ж, щоб зекономити на оплаті, ці уроки віддають іншим вчителям "на півставки" - у нас "викладає" фізкультуру вчитель молодших класів: тітонька вагою під 90 кг, яка не лише не може показати дітям, як треба правильно виконувати нормативні вправи, а й має дуже обмежені теоретичні знання. По-друге, ці уроки постійно вважають непотрібними, за їх рахунок проводять виховні години, прибирають територію тощо, щоб не витрачати вчителчм свій час на подібні заняття. По-третє, допоки ми будемо на догоду всяким суркісам заміняти нормальний фізичний розвиток грою у футбол. Безперечно, це дуже цікава і корисна гра, але ж існують інші не менш цікаві і корисні види спорту. А потім ми будемо ще говорити про кризу у спорті, будуть нові крайнощі - терміново вводитимуться уроки якогось конкретного виду спорту. Мені жаль дивитися на дівчат, яких змушують грати у футбол з хлопцями. Якщо є у дівчини бажання поганяти мяча, то нічого страшного, але ж не всім подобаються синці на ногах, інші травми, бо футбол досить контактний вид спорту, розірване взуття і одяг. Зате фактично жодна дівчина з класу не може стати "на мостик", до 7-го класу ще не бачили ніяких спортивних знарядь. Спортивних секцій НЕМАЄ НІЯКИХ. Я самотужки намагаюсь трохи тренувати доньку (сама колись активно займалась спортом, була постійним учасником районних, обласних змагань)але не всі ж можуть вдома це робити, та й інвентаря не вистачає. Навіть не вірю, що колись у школі щось зміниться на краще, тільки гіршає.2005.08.26 | Георгій
Тільки автономія шкіл вирішить ці проблеми
Пані Ларисо, ну не можна на рівні всієї держави одразу впровадити позитивні зміни - ні у викладанні фізичної культури, ні у викладанні інших предметів, ні в наукових дослідженнях. Це просто утопія, фантазія. Школи повинні мати достатньо юридично закріплених ПРАВ для того, щоби САМИМ, без спускання чогось зверху, наймати вчителів, формувати програму викладання, і т.д. Інакше так і буде продовжуватися чергування різнокольорових революцій і скиглення після кожної з них, а за що ж ми боролися. Не прийде добренький цар-батюшка. Не буде нового хорошого прогресивного міністра і міністерства. Не задовільнить ніяка нова "влада" потреб різних батьків, різних дітей, різних шкіл, різних культур, різних світоглядів тощо. Не працюватиме в Україні стара вертикальна модель. Треба міняти її на більш горизонтальну.2005.08.26 | igrot
Re: Тільки автономія шкіл вирішить ці проблеми
Про яку автономію сьогодні може йти мова, коли сьогодні існує поняття про Гриф на використання навчальних матеріалів. Тобто, якщо подивитись, то вчитель фактично не може використовувати навіть свої наробки на своїх уроках, якщо вони не розглянуті на комісіях і не отримали дозволу на використання - "Гриф". Саме "Гриф"- це сприяння корупції, оскільки видаються такі підручники за державний кошт.І хто може відповісти на питання- Чим відрізняються "нові" підручники 2005 року для 5-го класу від підручників 2004 року? Безкоштовні підручники сприяють погіршенню знань, оскільки після закінчення навчального року вони повертаються в бібліотеку, а повторити матеріал уже неможливо, оскільки цей підручник у іншої дитини. Існує ймовірність про поширення інфекцій через підручники, але дослідження фактично не проводилися. А висока вартість підручників для батьків (перевищує від 2-5 разів вартість, за якою купує держава), багатьом батькам не дозволяє купувати для своїх дітей.
Переглянути ситуацію і спрямовувати кошти на придбання підручників дитині, а не видавництвам не вигідно нікому перед виборами.
2005.08.27 | Георгій
Re: Тільки автономія шкіл вирішить ці проблеми
igrot пише:> Про яку автономію сьогодні може йти мова,
(ГП) Просто про автономію, і саме про неї і мусить іти мова. На мій погляд - хоча я, звичайно, можу помилятися, - всі інші розмови на цій сторінці похідні. От, ректор поганий, треба замінити на хорошого. А який хороший? А про якого міністр скаже, що він хороший. А міністр сам теж не дуже. Значить, треба просити Президента, щоб той замінив не дуже хорошого на дуже хорошого. Але ж це все система "віри у доброго царя." Не працює воно так. Ректор поганий, значить ЛЮДИ повинні замінити йог на хорошого САМІ, без спускання їм якогось нібито хорошого зверху. Те саме програми шкіл, якість викладання, здоров"я дітей і т.д. У цій школі погано - тоді батьки повинні мати змогу знайти кращу. Цей ВНЗ ідіотський - тоді студенти повинні мати змогу пробувати поступати до кращого. Президенти чи міністри тут не допоможуть. Люди, вчителі, батьки повинні робити все це самі, і спиратися при цьому на закони, які повинна прийняти ВР України і які б забезпечували ГОРИЗОНТАЛьНІСТь системи і у середній, і у вищій освіті, і в науці. Наприклад, повинен бути якийсь закон про авономію ВНЗ, академічну свободу, так щоби ніякий міністр принципово НЕ МІГ "спускати" ректора людям. Я просто не бачу доцільності продовжувати квилити, пхенькати без кінця, що от "у нас" те не так, і те не так, і тому, бачте, ДЕРЖАВА повинна нам зробити те і те і ще оте, а вона не робить...
>коли сьогодні існує поняття про Гриф на використання навчальних матеріалів. Тобто, якщо подивитись, то вчитель фактично не може використовувати навіть свої наробки на своїх уроках, якщо вони не розглянуті на комісіях і не отримали дозволу на використання - "Гриф". Саме "Гриф"- це сприяння корупції, оскільки видаються такі підручники за державний кошт.
(ГП) Так чому ж ви, українці, не протестуєте проти цього? Я щось не бачив на цьому форумі навіть і натяку про громадську ініціативу щодо скасування цієї системи грифів І ІНШИХ ЕЛЕМЕНТІВ диктату державної владної вертикалі в освіті і науці. Натомість продовжується скиглення: Ліпа поганий, Шміпа ще гірший, дітей у школах не оздоровлюють, екзамени не такі, хабарі беруться, бідна, бідна, бідна Україна...
> І хто може відповісти на питання- Чим відрізняються "нові" підручники 2005 року для 5-го класу від підручників 2004 року?
(ГП) Не повино бути одних для всіх шкіл підручників. ВАМ не подобається підручник 2004 року чи 2007 року - ВИ Й НАПИШІТь КРАЩИЙ!!!
2005.08.29 | igrot
Re: Тільки автономія шкіл вирішить ці проблеми
Шановний Георгію,"Закони, які повинна прийняти ВР України і які б забезпечували ГОРИЗОНТАЛьНІСТь системи і у середній, і у вищій освіті, і в науці" повинна приймати Верховна Рада. Протягом останніх років Комісію у Верховній Раді, що опікується освітою і наукою, очолював нинішній Міністр освіти і науки, який мав дружні стосунки з Міністерством, що підтвержується залишенням майже всіх заступників на своїх місцях.
Тому зміни в освіті фактично не відбуваються, а направлені на передвиборні перегони.
(ГП) Так чому ж ви, українці, не протестуєте проти цього? Я щось не бачив на цьому форумі навіть і натяку про громадську ініціативу щодо скасування цієї системи грифів І ІНШИХ ЕЛЕМЕНТІВ диктату державної владної вертикалі в освіті і науці. Натомість продовжується скиглення: Ліпа поганий, Шміпа ще гірший, дітей у школах не оздоровлюють, екзамени не такі, хабарі беруться, бідна, бідна, бідна Україна...
- На жаль, сьогодні ще дуже мало людей в Україні, що відкрито говорять та пишуть про негаразди в освіті. Основна причина, на мою думку, - це безправність батьків перед диктатом вчителів. Сьогодні в нашій пресі відсутні дані, про кількість дітей, що пішли із школи завдяки "особистісного" підходу в школі, так і про дитячий суїцид, що формується завдяки погрозам і зневажливому відношенню вчителів, яке мабуть несвідомо підтримується батьками.
В Україні відсутній відбір вчителів, який є у цивілізованому світі.
А професійний відбір як вчителів так і викладачів педагогічних університетів відсутній.
> І хто може відповісти на питання- Чим відрізняються "нові" підручники 2005 року для 5-го класу від підручників 2004 року?
(ГП) Не повино бути одних для всіх шкіл підручників. ВАМ не подобається підручник 2004 року чи 2007 року - ВИ Й НАПИШІТь КРАЩИЙ!!!
- А стосовно підручників для 5-го класу, то це підтверження того, що попередні програми мають незначні зміни від нових прийнятих. А отже, хто відповість за те, що витратили державні кошти на нові неапробовані підручники, якими не будуть забезпечені всі учні 5-х класів, а вчителі змушені будуть використовувати попередні.
Маючи досвід написання підручників та програм, можу впевнено сказати, що в Україні на сьогодні, оскільки підручники видаються за державний кошт, повинні підручники писати колективи на тендерній основі. А обговорювати їх потрібно не в Національній академії наук, бо НАН не працює з випускниками шкіл, а в першу чергу в Київському Націнальному університеті ім. Т Шевченка та в інших провідних вузах. Було б добре, коли б до обговорення могли б мати доступ вчителі та батьки.