МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

База даних про науковців, що мають закордонні публікації

01/14/2006 | Insurgent
База даних про науковців, що мають закордонні публікації


Підтримую пропозицію Хоми Брута http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&trs=-1&key=1137198075&first=1137234261&last=1134407675 та пропоную для обговорення наступне.

1) Щоб запобігти хибних тлумачень з боку деяких активних дописувачів на кшталт панів Рюгена, Шульмана та інших, створення такої бази означає тільки те, що на Україні є певне коло науковців, що друкують свої праці на Заході у пристойних журналах, матеріалах всесвітніх конференцій та симпозіумів, видають книжки у відомих наукових видавництвах.
Виходжу з того, що є негайна потреба для кожного представника цього кола дізнатися про інших та встановити наукові зв’язки.
Не йдеться про те, що науковці, чи борони боже наші всесвітнє відомі академіки, без таких публікацій не мають взагалі вагомих наукових результатів. Деякі з них мають, але хай вони самі дбають про те, як довести наукову цінність своїх праць для світового наукового товариства, а не тільки для своїх родин, вітчизняних “мурзилок”, ВАКу, НАНУ та інших державних та недержавних академій, а також для нашого дуже освіченого та розумного так званого політичного керівництва. Хай такі науковці створюють свою базу даних на власних критеріях. Відмовляюсь від авторського права на ідею такого сайта для таких науковців.

2) Я не збираюся вступати в суперечки стосовно оцінок якості наукових праць надрукованих в Україні й в США та Західній Європі. Так що шановні критики будь яких розумних пропозицій на цьому форуму витрачайте свій час на щось інше й не зводьте дискусію до томпонів та сексуальних насильств у сфері освіти чи другорядності української науки у порівняння з російською. Закликаю розумних диспутантів не втручатися взагалі в дискусії на вищевказані теми. Хай кожний відповідає тільки за себе як науковця. Однією з форм з’ясування, що є конкретна галузь науки, в якій працює конкретна персона, й буде ця база даних.

3) Пропоную для обговорення варіанти назв цієї бази даних. “Who is who in Ukrainian science”, “Українські науковці у світовому науковому просторі”.

4) Пропоную виходити з простого медичного факту наявності таких публікацій взагалі та за останні п’ять років (2001, 2002, 2003, 2004, 2005) в США та Західній Європі, а також в тих українських та російських журналах, що перекладаються англійською. Десь біля десятка вітчизняних та сотні російських.

5) Пропоную модераторам цього форуму створити новий форум під однією з запропонованих вище назв.

6) Розміщення інформації на цьому сайті повинно бути платним, а доступ безкоштовним.

7) Плата за розміщення інформації повинна бути диференційованою відповідно статкам науковців.
Пропоную таку шкалу.
Академіки та члени-кореспонденти державних академій –1000 гривень.
Професори – 200 гривень
Доктора наук – 150 гривень
Кандидати наук – 75 гривень
Науковці без ступеня – 25 гривень
Аспіранті – 5 гривень
Студенти – 1 гривня.

Це платня за розміщення відомостей про власні наукові доробки тих, хто відповідає вимогам пункту 5.
Підкреслюю, що це добровільна справа.
Згоден перерахувати 200 гривень на вказаний модераторами банківський рахунок.

8) Яку інформацію розміщувати, є предметом обговорення.
Я б пропонував робити щось на кшталт стандартизованого CV чи шляхом посилання на персональну веб сторінку.

9) Інформація повинна бути диференційованою за галузями науки й допускати пошук за прізвищами та ключовими словами.

Відповіді

  • 2006.01.14 | loup-garou

    Re: База даних про науковців, що мають закордонні публікації

    Козаки і козачата,

    Ви в черговий раз взялись за велосипед? Такі бази уже давно існують, ex. Web of Science (всі дисципліни), Zentralblatt, Mathscinet (математика), і т.д. Буде простіше зібрати гроші по описаній вище тарифній сітці і підписатись. Якщо нема грошей - є гірші і безплатні бази - scholar.google.com, HEP-SPIRES, www.citebase.org... Думаю, що в кожній окремій галузі можна навести і інші подібні адреси.
    Але в будь-якому випадку діяльність безперспективна. Набираємо в Scholar "b. e. paton", давимо Enter, і що? Ви всерйоз думаєте, що Патон перестане бути президентом НАНУ до того, як його вперед ногами винесуть? Те ж саме з більшістю директорів інститутів, ректорів і деканів.
    Якщо кількість статей/монографій/цитувань/...(продовжити за бажанням) стане критерієм, начальство адаптується до нього набагато швидше, ніж нормальні вчені, просто в силу певних своїх біологічних особливостей. Знаменитий Ю. Стручков, член-кор Російської АН за період з 1981 по 1990 рік опублікував 948 праць. І повірте, для "них" це не межа. Науку неможливо формалізувати, так що краще замість реформ ставайте професіональними спеціалістами, їдьте на Захід і буде вам щастя.

    P.S. А НАНУ треба було ліквідувати ще багато років тому.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.01.14 | Iryna_

      Re: База даних про науковців, що мають закордонні публікації

      Про Патона це дійсно прикол, якщо врахувати, що там в основному BE Paton з Dalhousie University, Halifax, Canada, який займається якоюсь фізикою.

      Така база даних може дійсно мати смисл рівно пару років після того, як на неї звернуть увагу - після того начальство почне себе "дописувати". Правда, у нас є купа закладів, де нема до кого дописуватися. Тоді може початися боротьба за дописування іншими способами, крім прямо адміністративних.
      І база даних одержить ще один смисл - треба зафіксувати дані на якийсь момент. І тоді через пару років буде видно - хто "впав на хвіст", а хто сам. Звичайно, молодшого покоління це не стосуватиметься.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.01.14 | Iryna_

    Re: База даних про науковців, що мають закордонні публікації

    Insurgent пише:
    > База даних про науковців, що мають закордонні публікації
    пропоную для обговорення наступне.
    > 1) Щоб запобігти хибних тлумачень з боку деяких активних дописувачів на кшталт панів Рюгена, Шульмана та інших, створення такої бази означає тільки те, що на Україні є певне коло науковців, що друкують свої праці на Заході у пристойних журналах, матеріалах всесвітніх конференцій та симпозіумів, видають книжки у відомих наукових видавництвах.
    > Виходжу з того, що є негайна потреба для кожного представника цього кола дізнатися про інших та встановити наукові зв’язки.
    > Не йдеться про те, що науковці, чи борони боже наші всесвітнє відомі академіки, без таких публікацій не мають взагалі вагомих наукових результатів. Деякі з них мають, але хай вони самі дбають про те, як довести наукову цінність своїх праць для світового наукового товариства, а не тільки для своїх родин, вітчизняних “мурзилок”, ВАКу, НАНУ та інших державних та недержавних академій, а також для нашого дуже освіченого та розумного так званого політичного керівництва. Хай такі науковці створюють свою базу даних на власних критеріях. Відмовляюсь від авторського права на ідею такого сайта для таких науковців.
    > 3) Пропоную для обговорення варіанти назв цієї бази даних. “Who is who in Ukrainian science”, “Українські науковці у світовому науковому просторі”.
    > 4) Пропоную виходити з простого медичного факту наявності таких публікацій взагалі та за останні п’ять років (2001, 2002, 2003, 2004, 2005) в США та Західній Європі, а також в тих українських та російських журналах, що перекладаються англійською. Десь біля десятка вітчизняних та сотні російських.
    > 8) Яку інформацію розміщувати, є предметом обговорення. Я б пропонував робити щось на кшталт стандартизованого CV чи шляхом посилання на персональну веб сторінку.

    Якщо збирати з народу гроші (а самопідтримуюча система фінансування такого сайту потрібна), вийде варіант типу збірок Who is Who? куди вносять великих людей + тих, хто заплатив гроші та відповідає певним критеріям (не дуже жорстким). В результаті належність до такого списку не означає нічого взагалі, крім можливості знайти інформацію про людину, якщо вона захотіла попасти у той список. Тобто з відсутності людини в списку не випливає відсутність статей та активної наукової діяльності; з наявності її там теж нічого не випливає. Це не те, але вже краще, ніж нічого.

    Якісь бази даних народ намагався складати, мені багато разів присилали якісь запити з анкетами. Правда, завжди не було ніякої інформації про тих, хто ці відомості збирає. Тому я ніколи не відповідала на подібні запити - мабуть хтось одержав грант і хоче чужими руками зробити роботу. Якщо почати розсилати запрошення до такого сайту з пропозицією платити гроші - всі до цього поставляться абсолютно так само, як і до будь-якої реклами - тобто в кращому разі натиснуть відповідну кнопку. Або поскаржаться провайдеру на спам. До того ж цей збір грошей якось погано сполучається з податковим законодавством. Хоча є спосіб це обійти - але тоді не можна нікому платити зарплату (чи треба наймати фірму або ПП).

    Тому дозвольте ще раз поділитись досвідом зі створення каталогу вчених.
    1. Про гроші поки що забудьте. Провайдера можна пошукати поки що якогось безкоштовного. На домен можна й самим скинутись, це не дорого.
    Гроші можна просити лише з додаванням "добровільно та якщо хочете підтримати". І витратити їх на 1) домен 2) послуги провайдера ("навішувати" це на Майдан неефективно - не буду пояснювати, самі розумієте) 3) можливо, реєстрацію громадської організації.

    2. Зробити бета-версію сайту, куди записати всіх, кого можна ідентифікувати просто з інтернету - пройтися по сайтах інститутів-університетів та дати ті посилання, які можна звідти взяти.
    Зробити пошук по інститутах по Google Scholar та безкоштовних наукових базах. Пари сотень посилань для початку вистачить.
    3. Внести на сайт те, що знайшлося.
    4. Почати рекламувати сайт та запрошувати вносити інформацію тих, хто відповідає критеріям.
    5. Отут можна подавати на якийсь грант типу "Відродження". Так, це можна перетворити на банальне грантоїдство, але можна й не перетворити, і знову ж таки, це краще, ніж нічого. Ще краще просити грант на купівлю доступу до Web of Science і більше не морочити собі голову.
    6. На мій погляд - єдина реальна користь з такого сайту - щоб потенційні аспіранти могли краще оцінити потенційних керівників.
    7. Ініціатори та засновники сайту мають ідентифікуватись - бо народ не довірятиме анонімному проекту. Але мають бути готові до того, що стануть "ворогами народу" у своїх навчальних та наукових закладах. З мого досвіду реакція на подібні ініціативи (супер-негативна) ніяк не залежить від кількості публікацій та присутності у світовому науковому просторі дирекції інституту.

    Ще один момент - критерії внесення. Критерії типу "живі - не живі" хороші, але необ'єктивні. Наявність публікацій вже краще. Але теж так собі, якщо орієнтуватись на надання інформації потенційним аспірантам про потенційних керівників.

    До речі, щось я не бачила подібних баз в інших країнах (правда, в Росії є база вчених з індексом цитування вище 100). Мабуть, там вони непотрібні, бо є доступ до Web of Science, принаймні з бібліотек.

  • 2006.01.15 | Insurgent

    Попередні відповіді деяким критикам та критиканам (1)

    loup-garou

    > Козаки і козачата,

    Синку чи донька!

    > Краще замість реформ ставайте професіональними спеціалістами, їдьте > на Захід і буде вам щастя.

    Dear loup-garou!
    Між іншим більш паскудного та зверхнього ставлення до наших науковців ніж у Франції, я ніде не спостерігав. Якщо Вам подобається таке ставлення, то вільному воля. Але я бажаю жити й займатися наукою там, де народився я та мої батьки, де живуть мої діти та онуки.

    > Ви в черговий раз взялись за велосипед? Такі бази уже давно існують, > ex. Web of Science (всі дисципліни), Zentralblatt, Mathscinet
    > (математика), і т.д. Буде простіше зібрати гроші по описаній вище
    > тарифній сітці і підписатись. Якщо нема грошей - є гірші і безплатні > бази - scholar.google.com, HEP-SPIRES, www.citebase.org.. Думаю, що в > кожній окремій галузі можна навести і інші подібні адреси.
    > Але в будь-якому випадку діяльність безперспективна. Набираємо в
    > Scholar "b. e. paton", давимо Enter, і що?

    Мабуть Ви за часи тривалого перебування за кордоном розучилися трохи думати над тим, що читаєте?

    Ніхто не збирається конкурувати з існуючими сайтами. Йдеться про те, щоб за допомогою створення пропонованої бази даних не найгірші науковці цієї країни дізналися б про існування інших, зрозуміли, що їх не так вже мало, що вони є силою, яка зможе навіть тупу владу змусити прислуховуватися до них.

    Питання до Вас закордонний розумнику(ниця). Чи можна це зробити за допомогою вказаних Вами сайтів?

    > Ви всерйоз думаєте, що Патон перестане бути президентом НАНУ до
    > того, як його вперед ногами винесуть? Те ж саме з більшістю
    > директорів інститутів, ректорів і деканів.

    Проблема не у Патоні та йому подібних начальниках! Його вірогідні
    наступники, різні там Семіножки, Комісари, Брюхавці, Кремні, Шпаки й Литвини, його не краще, а то й гірше. Проблема у системі організації науки, яку підтримує, нажаль, значна кількість “науковців”, тому що ця система дозволяє їм надувати щоки при повній відсутності обличчя.

    Але об’єктивно науковці, що друкуються на Заході, є явними та неявними супротивниками існуючої системи. Вже самий факт їхнього існування є міною під системою. Тому таке ставлення до таких науковців з боку академічного істеблішменту та державних діячів, що потрапили під його вплив.

    Потрібно, щоб науковці, що друкуються на Заході, зрозуміли, що без об’єднання та відстоювання власних інтересів в Україні взагалі та в українській науці зокрема будуть продовжувати панувати дурні та пройдисвіти.

    > Якщо кількість статей/монографій/цитувань/...(продовжити за бажанням) > стане критерієм, начальство адаптується до нього набагато швидше, ніж > нормальні вчені, просто в силу певних своїх біологічних особливостей. > Знаменитий Ю. Стручков, член-кор Російської АН за період з 1981 по]
    > 1990 рік опублікував 948 праць. І повірте, для "них" це не межа."

    Стосовно можливостей наших наукових можновладців друкуватися у західних журналах. Не перебільшуйте їх можливостей. Бажав би я подивитися, як вони зможуть друкуватися у будь-якому пристойному журналі, наприклад Physical Review або Nature.

    > P.S. А НАНУ треба було ліквідувати ще багато років тому.

    Шановний(на)! У сучасних умовах розігнати НАНУ – це знищити ту науку, яка що існує на теренах України. Реформувати на розумних засадах – так!

    З того, що у когось не склалися стосунки з протилежною статтю, не можна зробити висновок про необхідність її ліквідації.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.01.15 | Roman

      Re: Попередні відповіді деяким критикам та критиканам (1)

      Тe що база нeобхідна, сумніву нeмає. Погоджуюся із думкою що база даних повинна стати пeвним обєднавчим eлeмeнтом. Виправдання, що Web of Science існує і більшe нічого нe трeба, нe пeрeконлива. По пeршe у світі справді вжe багато чого видумано, алe сказати що нe портібно розвивати машинобудування, а купити готову тeхнологію у Тойота, по крайній мірі нe вигідно фінансово у стратeгічній чи навіть у довгостроковій пeрспeктиві. Далі, наскільки я розумію цe був продукт направлeний на Українського споживача.
      А на заклик їхати на Захід можна просто відповісти чому я повинeн кидати свою культуру, країну, пeрeходити на чужу мeнтальність тільки тому що кучка кeрівників від науки цього хочe. Та і нe всі можуть виїхати.

      Думаю що є науковці/викладачі із високим рівнeм і які нe сприймають такої систeми освіти/науки, яка зараз є в Україні, алe у кожному конкрeтному вузі/установі їх мeншість. Можe ця база б і справді трохи згуртувала їх.
      Нe дужe погоджуюсь із тим що така база повинна лишe містити викладачів, які мають публікації закордоном. Вона будe відкидати дужe багато молодих і навіть нe дужe, алe талановитих науковців.
      Давайтe уявіть собі таку ситуацію, коли молодий науковeць чи аспірант працює у провінційному вузі, крім того він живe на одну стипeндію. Так от, кeрівником йому призначають псeвдонауковця, який сам ніколи нічого нe публікував закордоном. Тобто пояснювати як написати статтю закордон він нe будe і як робити нормальну науку тeж. Є випадки коли кeрівники підштовхують аспірантів до плагіату, або просто пропонують когось хто напишe роботу. Врeшті рeшт у вузі аспіранта прийнято писати у мурзилки.
      Можна запeрeчити що якщо аспірант такий розумний і активний, то можна і самому цe зробити. Алe повіртe що якщо людина ніколи нe була закордоном, їх важко зрозуміти як цe потрібно робити. А крім того вона нe має однодумців і прикладу як повинна виглядати справжня наука.
      Пропонуючи створювати базу лишe із науковців із закордонними публікаціями ми автоматично виключаємо попeрeдню групу, а чи цe правильно ? Така ж ситуація із студeнтами, а завтра вони будуть штампувати статті у мурзилки.

      Можe зробити базу багаторівнeвою
      Наприклад
      науковці із закордонними публікаціями, або індeксом цитування більшe N (*****)

      науковці із мeншим рівнeм (наприклад із публікаціями закордоном, алe у нe дужe прeстижних журналах) (****)

      аспіранти, (***)

      студeнти. (**)

      При чому студeнти і аспіранти могли б самі сeбe вносити у таку базу ( можe і потрібно пeвнe модeрування), алe думаю що якщо аспірант/студeнт зайшов на базу, та щe і хочe зарeєструватися то він нe мeртвий. Крім того думаю було б важливо у іншому розділі якісь загальні рeкомeндації чи розмістити посилання як писати статті, як їх надрукуватись закордоном тощо ( а особливо для останньої групи). Думаю цe б повязало студeнтів, аспірантів і науковців. тим більшe пeрeконаний що студeнту було б добрe бачити що є науковці в Україні, а нe лишe проффeсори.
      Таким чином зробивши базу багарорівнeвою ми могли нe тільки обєднати науковців і показати що вони є, а 1) зробити можливим звязок науковeць- аспірант 2) популяризувати справжню науку сeрeд студeнтів/аспрінтів, аджe якщо цe будe і їх рeсурс, вони туди заходитимуть.

      Що ви про цe думаєтe ?

      Врeшті, можe трeба складати практичний план як цe робити - бо ідeя можe помeрти у обговорeннях пeрeдчасно.

    • 2006.01.15 | loup-garou

      Re: Попередні відповіді деяким критикам та критиканам (1)

      Cher Mr Insurgent,

      Реакція явно неадекватна. Зачепило? Значить, правильно написано.

      Перше. Я зараз працюю не у Франції, хоча довгий час був там. Краще ставлення мало де зустрічав (повірте, є з чим порівнювати). З задоволенням туди повернусь.

      Друге. "Не найгірші" укр. науковці прекрасно знають один одного. Принаймні в межах своєї галузі. Чи Вам хочеться міждисциплінарного спілкування? А може, просто спілкування? Сформулюйте конкретні цілі, (а не "разом нас багато, нас не подолати", "щоб усі боялись, щоб не насміхались" і т.д.), тоді поговоримо.

      Тепер відносно науки "на теренах України" - розгорнуті пояснення для Вас і інших патріотів червоної калини і НАНУ.
      1. Cучасний стан такий. Майже всі кваліфіковані люди УЖЕ працюють за кордоном (якщо захочете, можемо про це подискутувати окремо і я постараюсь підкріпити своє твердження фактами і посиланнями). Причина проста: наука - це спорт високих досягнень, і хорошому вченому не цікаво бути "молодцем серед овець". В Україні знаходяться
      а) молодь, яка ЩЕ не виїхала
      б) достойні пенсіонери, які цю молодь вчать і витягують на рівень, достатній для західної аспірантури чи post-doctoral studies.
      в) відносно невелика кількість активних людей, що заробляють на закордонних поїздках і грантах.
      г) сміття, яке Ви можете спостерігати в будь-якому НДІ (90% від загальної кількості науковців).
      2. Жодній із перелічених категорій, крім г) (будь-які співпадіння букв і прізвищ є випадковими), існування НАНУ не потрібне. В заробітках категорій б) (пенсії, гранти) і в) (поїздки, гранти) нанушна зарплата складає малий відсоток. Студенти з аспірантами теж живуть не зі стипендії.
      Як наслідок, маємо гігантську безглузду структуру, де пропадає величезна кількість грошей (дуже раджу поцікавитись розмірами фінансування і результатами "технопарків"). І біс із ним, хай би пропадало далі, інших прикладів в нашій державі не бракує. Але не треба забувати про модне зараз поняття репутаційних ризиків. Професія вченого уже повністю скомпрометована НАНУ, і єдиний спосіб відновлення хоч якоїсь репутації науки в суспільстві - це ліквідація академії як шкідливого і абсолютно непотрібного утворення.
      3. Перспективи. Очевидно, що для науки в Україні перспектив ніяких. Ну ніхто і ніколи не буде нам платити навіть прожитковий мінімум - 1К американських грошей на місяць, я вже не кажу про більше. Укр. суспільство ще не доросло до єдиного раціонального принципу організації науки - "найняти хороших вчених і дозволити їм робити те, що вони захочуть" (якщо не помиляюсь, так говорив Хірцебрух - організатор мережі німецьких MPI). Платити не платитимуть, зате вимагатимуть обіцяні мільярди прибутків і інвестицій (або, в крайньому випадку, розробку досконалої отрути для колорадського жука).
      Який є позитив? Є непоганий генофонд і пенсіонери-ідеалісти, готові цей генофонд навчити основам. Отже, єдиний шанс для української науки знаходиться не "на теренах", а біля закордонних установок і бібліотек і за закордонні гроші. Між іншим, наші друзі москалі це уже давно зрозуміли. Російська наука давно знаходиться на Заході, із Росії йде лише експорт молодих кадрів.
      Єдина проблема - щоб це можна було називати українською наукою, емігранти повинні себе відповідним чином ідентифікувати. Тому начальство держави Україна має симулювати повагу до цих людей - що може виражатися, наприклад, в роздачі почесних грамот/дипломів/медалей, спільному ліпленні горщиків/різьбленні тарілок/чищенні вуликів і т.д.
      4. Ітогі подвідьом... НАНУ треба ліквідувати, а "достойним пенсіонерам" платити достойну зарплату за лекції в університетах (з яких треба повиганяти не 90, а 100 відсотків працівників). Молодих людей з самого початку орієнтувати на роботу на Заході і сприяти їм (мається на увазі не заважати) у проникненні туди.

      En vous souhaitant une bonne journee je vous prie d'agreer, cher Mr Insurgent, l'expression de mes sentiments distingues.


      Романові:

      Якщо Ви хочете виробляти автомобілі, то дешевше буде таки купити готову технологію. Інакше будете весь час відставати років на 50.

      Не кидати свою культуру, країну, ментальність і т.д. - Ваше невід'ємне право. Але якщо хочете займатись наукою по-дорослому - рано чи пізно доведеться вибирати, що для Вас цінніше. Україна в цьому плані не виняток; крім пострадянських і східноєвропейських країн науки не існує, наприклад, в Іспанії, Португалії, Ірландії... І там теж надміру допитливі аборигени повинні емігрувати.

      Маленьке зауваження відносно індексу цитування більше N. Ви ж фізик, наскільки я розумію? І збираєтесь однаково застосовувати цей критерій і для струнних людей, і для cond-mat? Пропоную провести експеримент: знов відкриваємо Scholar, і порівнюємо результати для "e. witten" і "w. heisenberg". А далі - думати, думати, думати.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2006.01.15 | Roman

        Re: Попередні відповіді деяким критикам та критиканам (1)

        На ваші багато у чому слушні думки можу зауважити
        1) ви нeдооцінюєтe людeй, які залишилися в Україні ( ну пeвнe таки нe 10%, а рeшта 90 сміття)
        2) якщо у нас працює молодь яка щe нe виїхала, то можe постаратися зробити такі умови щоб вона і нe хотіла, або хотіла повeрнутися.
        Зауважтe що більшість укр. студeнтів повeртаються на Україну після навчання закордоном, а побувши трохи їдуть назад.
        3) я нe фізик, на жаль :)
        4)А база справді потрібна для того щоб створити міждисциплінарні звьязки, щоб показати що нас нe 10 відсотків ( так, самe нас багато і нас нe подолати - нe залeжно від вашого ставлeння до оранжeвої рeволюції). Ви напeвнe добрe розумієтe що одну людину дужe лeгко загнати в глухий кут і сказати що вона "etranger", якого ніхто нe розуміє.
        А грошeй, справді за базу брати нe можна інакшe вона помрe. Думаю можна починати із волонтeрства, алe згодом цe обовязково потрібно будe фінансувати ( врeшті рeшт за рeкламу на саиті, члeнські внeски, філантропію). Алe паралeльно робити багатосторонній рeсурс.
        А за автомобілі, то ви думаєтe лишe у короткотриваліи пeрспeктиві. Можливо варто поєднувати два способи ?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2006.01.16 | loup-garou

          Re: Попередні відповіді деяким критикам та критиканам (1)

          Пане Романе,

          По пункту 1) я нижче уже навів приклад, по якому виходить ще менше, ніж 1 до 9. Повірте, рівень української теор. фізики і математики я можу оцінити досить кваліфіковано і навести відповідні аргументи. Якщо в Вашій спеціальності справи кращі - дуже радий, серйозно. Але щось "мєня тєрзают смутниє самнєнья"...
          2) Створювати умови - це правильно, але це не наша робота.
          3) вибачте, я переплутав Вас із головним повстанцем. Тоді поясню про індекс більше N. В останні років 20 певна група людей розвинула бурхливу діяльність, яка має назву теорії струн. Це щось на кшталт фізико-математичної уфології. Все б нічого, але у цієї мафії добре розвинений командний дух і жорстка корпоративна дисципліна. Виражається це, зокрема, і в посиланнях "всіх на всіх" - нормальним явищем є статті з 200-300 посиланнями. Відповідно, по індексу цитування посередній аспірант-струнщик часто може дати фору заслуженому професору-класику в іншій області. Тому якби в Штатах при прийомі людей на роботу і їх оцінці керувалися подібними індексами, нормальних вчених там би вже не залишилось. Хоча до того все йде, недавно струнні люди зі скандалом видавили з Гарварду останнього нобелівського лауреата-фізика (Глешоу).
          4) ставлення до помаранчевої революції у мене дуже позитивне. Каюсь, що використав цитату з Гринджол без належного пієтету.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2006.01.16 | Insurgent

            Попередні відповіді деяким критикам та критиканам (1)

            Повторюю ще раз:

            Я не збираюся вступати в суперечки стосовно оцінок якості наукових праць надрукованих в Україні й в США та Західній Європі. Так що шановні критики будь яких розумних пропозицій на цьому форуму витрачайте свій час на щось інше й не зводьте дискусію до томпонів та сексуальних насильств у сфері освіти чи другорядності української науки у порівняння з російською. Закликаю розумних диспутантів не втручатися взагалі в дискусії на вищевказані теми. Хай кожний відповідає тільки за себе як науковця. Однією з форм з’ясування, що є конкретна галузь науки, в якій працює конкретна персона, й буде ця база даних.

      • 2006.01.15 | Iryna_

        Re: Попередні відповіді деяким критикам та критиканам (1)

        Пане loup-garou!
        Я дуже за Вас рада, що до Вас добре поставилися у Франції, але Вам просто повезло. Не всім так везе. Одни мій знайомий на одному науковому форумі нарвався і зараз працює позаштатним agony aunt для постдоків та аспірантів з СНД, які зустрічаються з різними проблемами у своїх західних університетах-інститутах. Цікаві приклади розповідав. Всяке буває.
        "Майже всі працюють за кордоном" - це сильне перебільшення. Насправді (серед "живих" вчених) десь 50 на 50. Люди є люди, і у них є діти та батьки, і просто життя, яке вони оцінюють як краще у важливих для них аспектах тут. Відсоток за кордоном реально вищий лише в біології, можливо, й у інших галузях, де необхідні обладнання та реактиви - але з інших галузей набагато менша кількість людей мали потенціал для виїзду.

        Існування НАНУ насправді потрібне всім чотирьом категоріям - а), б), в) і г). Ви впевнені, що у вузах наукову молодь можуть краще навчити? Між десь 20 парами на тиждень (саме стільки викладацького навантаження мала наша нова аспірантка у своєму вузі до вступу в аспірантуру)?
        "Пенсіонерам" також потрібен час (якого не буде з 600 годинами викладання та мільйоном бюрократичних обов'язків у вузі), щоб бути на рівні, їздити за кордон, щось робити та вчити ту молодь.
        Для Вашої омріяної мети - "на Захід" - аспірантура в НАНУ є єдиним шансом для випускників більшості провінційних вузів, щоб після неї попасти на західний постдок чи в аспірантуру. Аплікацію з провінційного педуніверситету ніхто ніколи не розглядатиме. Досить багато пристойних студентів таких вузів не мали матеріальної можливості поїхати у Київ\Львів\Одесу\Харків\Донецьк\Дніпропетровськ (порядок довільний) вчитися, але в аспірантурі їм легше (бо стипендія).

        Ясно, що це велике питання - чи потрібна НАНУ державі. Може й не потрібна. Проблема в тому, що держава не може вирішити, чи потрібна і навіщо потрібна.

        Тут колись вже були подібні діячі, які вважали, що всіх, хто залишився в Україні і не виїхав, треба розігнати, бо вони нічого не варті. На жаль, саме внаслідок розповсюдженості такої точки зору серед тих, хто виїхав (і Ви це ще раз продемонстрували всім нам, хто не виїхав), не можна погодитись з не менш поширеною пропозицією залучити їх до керівництва реформуванням науки.

        Так що дійсно спасіння потопаючих - справа рук самих потопаючих.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2006.01.16 | loup-garou

          Re: Попередні відповіді деяким критикам та критиканам (1)

          Шановна пані Ірино,

          Таке враження, що ми тут говоримо про зовсім різні речі.
          Я не набиваюся в реформатори-ліквідатори української чи будь-якої іншої науки. Маю більш цікаві заняття, і Вам бажаю того ж. Так само для мене не є чимось омріяним робота за кордоном. Насправді мені б хотілося донести до тутешньої публіки лише кілька простих думок.

          Науковець, реформатор науки, і науковий начальник - це три різні професії. Якщо серйозно займатись першою з них, на решту не залишиться ні часу, ні натхнення. Тому дуже раджу молоді визначитись.
          Припустимо, був зроблений вибір №1. Найскладніша робота, але божевільні і досі трапляються. Далі для розвитку науковця потрібне конкурентне середовище. В Україні його немає де факто, і немає передумов для його виникнення. Тому молода людина може або почати революційну діяльність (зокрема, організовувати сайти з базами даних), або їхати туди, де це середовище є. Але якщо ми домовились про вибір №1, першу можливіть треба відкинути - наші ігри вимагають стовідсоткової і безперервної віддачі.
          Отже, альтернативи закордонню немає. Добре це, погано чи дуже погано - неважливо, розмова не про це. Важливо, що інакше професіоналом не станеш. Станеш в кращому разі Патоном чи Семиноженком, а в гіршому - назавжди залишишся революціонером.

          P.S. Щодо співвідношення 1:9 чи 50 на 50 готовий аргументовано сперечатись. Для початку можемо спробувати назвати хоча б одного (!!!) українського математика калібру Дрінфельда, який би працював "на теренах".
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2006.01.16 | Iryna_

            Re: Попередні відповіді деяким критикам та критиканам (1)

            1. Ми говорили про вчених, які мають за останні 5 років хоча б якісь публікації за кордоном чи хоча б у найпристойніших з українських журналів (тобто хоч якось "живих"), а не про "калібр". Якщо враховувати калібр, арифметика, звісно, буде інша.
            2. Щодо самого Дрінфельда, думаю, що він би до цих пір рахувався у своєму інститут в Харкові, аби років 5-6 тому наші шановні академіки не видали постанову про звільнення усіх, хто перебуває більше якогось строку за кордоном, зокрема і Дрінфельда.
            3. У багатьох спеціальностях (де не потрібне обладнання) можна досить мало звертати уваги на конкурентне середовище в Україні і перебувати в конкурентному середовищі в світі, фізично перебуваючи в Україні (і іноді за кордоном).
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2006.01.16 | loup-garou

              Re: Попередні відповіді деяким критикам та критиканам (1)

              До мене дійшли чутки, що кілька тижнів тому в НАНУ прийняли постанову, якою дозволено оформляти відрядження на термін до трьох років. От Вам і позитивні рехворми. Віват Борису Євгеновичу! Треба буде переглянути своє ставлення :D
              А Дрінфельда що, звільнили? Він же членкор... Я собі думав, що він досі числиться в Харкові.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2006.01.16 | Iryna_

                Re: Попередні відповіді деяким критикам та критиканам (1)

                Навіть деяких академіків звільнили.

              • 2006.01.16 | Iryna_

                Re: Попередні відповіді деяким критикам та критиканам (1)

                Це не постанова НАНУ, а закон, за який треба дякувати не Патону, а Юхновському. Дійсно, нарешті хоч хтось хоч щось зрозумів.

  • 2006.01.15 | igrot

    Re: База даних про науковців, що мають закордонні публікації

    Базу створювати потрібно, але не за авторський кошт. Ця ідея тільки для тих, хто хоче себе рекламувати. А от якщо це рейтинговий сайт, тоді мабудь будете заробляти гроші.
    А сьогодні вчені (я говорю про вчених природничого профілю і багато із них є відомими особистостями в світі в своїй галузі), які не виїхали, хоч і могли, працюють в Україні, проводять дослідження і ще витрачають свій час на підготовку магістрів і аспірантів. Багато із них знаходять фінансування за кордономі і це дає змогу продовжувати наукові школи. Так, саме школи, хоч тут публікації важливо, але практичні результати важать набаго більше, а особливо за кордоном.
    А гуманітарна сфера України , включаючи економіку, - то комуністична політика і соціалістичний реалізм. Отут найважливіше світовий рейтинг публікацій. Але ж, якщо взяти нашу економіку і проаналізувати кількість змін, які були привнесені Заходом і українською верхівкою, не враховуючи українські аспекти, то від них нічого, окрім зубожіння, Україна не отримала. І тут найважливіший момент - КОНКУРЕНЦІЯ. А кому потрібні конкуренти?! І як тут бути з публікаціями світового рівня???

  • 2006.01.16 | casesensitive

    гораздо полезнее имхо (+)

    создавать базу ученых имхо бесполезно. Во-первых активно работающий и читающий ученый или аспирант должен знать всех своих коллег во всем мире (!), а не только на Украине. Во-вторых доступ к базам абстрактов бесплатен, поэтому какой смысл делать что-то украинское и местячковое?

    Гораздо полезнее создать украинский сервер препринтов вроде http://arxiv.org/, добавив туда также публикации естественнонаучные и гуманитарные. Тогда решается сразу несколько задач:

    1 после публикации в западном журнале или рейтинговом украинском копия статьи попадает в открытый доступ в препринт архив (у авторов есть право на раздачу копий своих работ)
    2 студенты-аспиранты получают полнотекстовые статьи в открытом доступе
    3 сразу виден уровень работ и авторов (вот вам и рейтинг ученых)
    4 можно добавить интерактив вроде тематических форумов
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.01.16 | Iryna_

      Re: гораздо полезнее имхо (+)

      Корисним будь буквально все, що хтось зробить.
      Так, сервер препрінтів краще. Проблема у тому, що своїми силами за свої гроші це десь так разів у сто складніше зробити. А якщо почнуть робити державно і централізовано, буде щось отаке:
      http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&key=1135286110&first=1137362927&last=1134861877
      тобто повна дурня, якою ніхто не користуватиметься.

      До речі, є безкоштовний софт для створення препрінтних серверів. Інформацію можна одержати у фонді "Відродження".

      Щодо баз абстрактів, далеко не всі безплатні. Якщо є безплатна опція нормальної бази, як правило, там дуже обмежена функція пошуку. Далеко не з усіх наук є бази абстрактів.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2006.01.16 | casesensitive

        такой сервер нужно

        делать именно на общественных началах, хотя небольшой стартовый грант от того же Видродження не помешал бы. Технически это очень просто сделать, финансовые вложения мизерные. Чуть сложнее с популяризацией, но тоже выполнимо. Насчет того что не везде доступны абстракты я не знал, развращен PubMed-ом.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2006.01.16 | Iryna_

          Re: такой сервер нужно


          casesensitive пише:
          > делать именно на общественных началах, хотя небольшой стартовый грант от того же Видродження не помешал бы.



          > Технически это очень просто сделать, финансовые вложения мизерные.
          Мені колись розповідали, що безкоштовний препрінтний сервер можна повісити на сервер emis.de - це спеціальний сервер для підтримки наукових публікацій. Треба якось це вивчити.

          > Чуть сложнее с популяризацией, но тоже выполнимо.
          Розсилки, банери і так далі. Тут головне - добре продумати "promotion" і співвіднести наповненість ресурсу з етапами розкрутки (не починати широку рекламу до того, як там буде достатня кількість різноманітних матеріалів - хоча б по 100 препрінтів на розділ, тільки локальну з поясненнями ідеї; після цього - широка реклама).

          > Насчет того что не везде доступны абстракты я не знал, развращен PubMed-ом.

          PubMed безкоштовний, але можливості пошуку обмежені. Правда добре те, що Google Scholar одразу шукає і в PubMed. До речі, PubMed індексує якісь українські журнали, крім тих, що перекладаються зарубіжними видавництвами?

          Google Scholar є в тому числі і загальною базою пошуку по абстрактах, але, наскільки я розумію, тільки по тому, що є латинським шрифтом.
          По наших мурзилках він не шукатиме, бо їх ніде в інтернеті немає.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2006.01.16 | casesensitive

            scholar очень сырой

            я его многократно тестировал: он не находит огромный массив инфы по-сравнению с пабмедом. Для гуглевцев сколар не приоритетный проект. А пабмед работает великолепно (поиск), но нужно сначала почитать доки по mesh terms, в этом весь секрет ;).

  • 2006.02.02 | Insurgent

    Остаточна відповідь деяким критикам та критиканам

    Шановні дописувачі:

    Це вже стало поганою традицією обговорення будь-якої проблеми на цьому форумі, що поступово протягом “дискусії”, дописувачі забувають про цю проблему й починають демонструвати свої величезні інтелектуальні здібності, необмежені та глибокі знання, великий досвід перебування в найкращих наукових центрах світу, а також політичні переконання. Це все цікаво, а як щодо наукових публікацій в цих центрах?

    Маємо дуже багато галасу, а результатів пшик.

    Виразним прикладом цього є обговорення пропозиції стосовно створення бази даних про науковців, що мають закордонні публікації.

    Не витрачаючи часу на спростування звинувачень в бажанні попіаритися, заробити гроші та інше, звертаюсь до тих, хто згоден практично прийняти участь у цьому проекті. Ще раз нагадую, що його метою є згуртування тих, хто дійсно й реально просуває Україну у світовий науковий простір своїми власними науковими працями.

    Ті, хто вважає, що цього робити не потрібно, хай цього не роблять.
    Тим, хто вважає, що це можна робити безкоштовно, пропонує прийняти активну участь в його реалізації. Знайти ресурс, розробити дизайн, підтримувати базу та інше.

    Чекаю на конкретні пропозиції.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.02.02 | Commentator

      To Insurgent





      В певному сенсі така база вже започаткована на сайті www.prometeus.org.ua. Її істотним недоліком є те, що вона включає дані лише про “видатних” науковців, якими чомусь автоматично вважаються лише доктори наук. Але ж існує великий прошарок наукової молоді з природничих наук, що активно друкується на Заході та не вважає за доцільне витрачати час на захист докторських дисертацій.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2006.02.02 | Хома Брут

        так це плюс чи мінус?

        > В певному сенсі така база вже започаткована на сайті www.prometeus.org.ua. Її істотним недоліком є те, що вона включає дані лише про “видатних” науковців, якими чомусь автоматично вважаються лише доктори наук. Але ж існує великий прошарок наукової молоді з природничих наук, що активно друкується на Заході та не вважає за доцільне витрачати час на захист докторських дисертацій.
        A. IMHO http://www.prometeus.org.ua/ - чудовий партнер: в них живуть індивідуальні сайти, десь живе інформація, що такі сайти об"єднує. В інтернеті добре те, що конкуренції між базами даних (за виняткком того випадку, коли вони самі хочуть конкурувати) легко уникнути шляхом встановлення лінків.

        B. печальний стан нашого суспільства чудово акцентується на першій сторінці сайту самою нейбхідністю подібної передмови...
        << ... Благотворительный фонд «Прометей» существует на частные средства украинского происхождения. Фонд не получает никаких средств ни от государства, ни из-за границы. Круг спонсоров фонда является закрытым. В него входят лица, не имеющие и никогда не имевшие отношения к политике, не причастные ни к каким коррупционным схемам, теневой приватизации и уголовной среде. Фонд не принимает никаких пожертвований от лиц, не являющихся его учредителями, круг которых не подлежит расширению. Фонд «Прометей» не занимается никакой коммерческой деятельностью. ... >>

Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".