Відповіді

• 2007.07.19 | Iryna_

  Re: хтось має цьому пояснeння?

  Я довго не вірила, що наші академіки конкретно протидіють доступу до іноземної літератури, поки мені не переповіли розмову з відповідальним за одну таку систему доступу.Ця людина говорила, що НАНУ пропонували півроку на шару (ЦНБ + всі інститути) а потім за дуже дешеву ціну, але відповідальний академік відмовися з текстом "нам це не потрібно".
  
  Кажуть, що в ЦНБ щось є (здається ScienceDirect), але з поганою системою доступу. Там лише декілька комп'ютерів, при тому, що ліцензія на всі інститути НАНУ.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.07.19 | Вячеслав Хаврусь

    Щось у Вас не те з джерелами

    Iryna_ пише:
    > Кажуть, що в ЦНБ щось є (здається ScienceDirect), але з поганою системою доступу. Там лише декілька комп'ютерів, при тому, що ліцензія на всі інститути НАНУ.
    Я знаю, що в ЦНБ діє нормальна система доступу до журналів деяких видавництв, їх список див. тут: http://www.nbuv.gov.ua/online-2007/ Крім того, я особисто мав відношення до встановлення такої системи в своєму Інституті і нині маю доступ десь так до 90% потрібних мені передплачених ресурсів.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2007.07.19 | Englishman

      JSTOR, як я бачу, в них теж нема.

    • 2007.07.19 | Iryna_

      Re: Щось у Вас не те з джерелами

      Вячеслав Хаврусь пише:
      > Iryna_ пише:
      > > Кажуть, що в ЦНБ щось є (здається ScienceDirect), але з поганою системою доступу. Там лише декілька комп'ютерів, при тому, що ліцензія на всі інститути НАНУ.
      > Я знаю, що в ЦНБ діє нормальна система доступу до журналів деяких видавництв, їх список див. тут: http://www.nbuv.gov.ua/online-2007/ Крім того, я особисто мав відношення до встановлення такої системи в своєму Інституті і нині маю доступ десь так до 90% потрібних мені передплачених ресурсів.
      
      Може бути. У нас в інституті ніякого доступу до цих ресурсів нема (ентузіасти зробити це є, але є якісь обставини чому це неможливо).
      В ЦНБ їхати лінь, тому що там є знаю лише приблизно. Простіше комусь написати і попросити статтю.
      
      Але історія про відмову від доступу до ще однієї бази даних таки мала місце.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2007.07.20 | Вячеслав Хаврусь

        Re:

        Iryna_ пише:
        > Може бути. У нас в інституті ніякого доступу до цих ресурсів нема (ентузіасти зробити це є, але є якісь обставини чому це неможливо).
        Якщо є потреба, напишіть тут або хай зателефонують мені ентузіасти, я розповім на власному досвіді і зведу з людьми, які за наявності техн. умов зроблять що треба. Це не має бути надто складним і коштуватиме не надто великі гроші для Вашого Інституту (я грошей не збираюся з Вас брати).
        
        
        > Але історія про відмову від доступу до ще однієї бази даних таки мала місце.
        Я чомусь здогадуюся, хто відмовляв.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2007.07.20 | Iryna_

          Re:

          Дякую за відповідь. Зараз знавці у відпустці, потім спитаю. Наскільки я пам'ятаю, причина чисто технічна.

• 2007.07.20 | igorg

  елементарно

  http://pravopys.vlada.kiev.ua/index.php?id=569
  
  http://www.apn.ru/publications/print10660.htm
  2006-10-17 Иннокентий Андреев
  
  Отдельной проблемой для украинизаторов стала русскоязычность всех более-менее развитых областей науки. На украинский язык не переведено огромное количество литературы, необходимой для любого вузовского курса, что вызывало постоянное обращение к русскому культурному фонду. Бедность украинского культурно-научного фонда и неуклюжие попытки перевода научных терминов на украинский значительно улучшали образ России среди образованных слоев Украины. Однако в настоящее время на Украине осуществляется проект, который способен, в перспективе, свести на нет русское влияние в интеллектуальной сфере. Это проект Киево-Могилянской Академии. Преподавание в этом ВУЗе ведётся на украинском и английском языках. Качественное обучение английскому языку даёт возможность в принципе не обращаться к русскому культурному фонду, что выводит развитие всех передовых дисциплин из русла развития постсоветской науки и переводит их в развитие современных интеллектуальных течений Запада. Определённым аналогом такого института в России служит Европейский Университет, также огромное внимание уделяющий английскому языку и изучению англоязычной литературы. И если в России учёные Европейского Университета стараются дистанцироваться от политики (что им удается не всегда), то сотрудниками КМА прямо декларируется «демократическая» направленность – что в условиях Украины означает ориентацию на антироссийские политический силы. Данная ориентация щедро поддерживается западными грантами.
  
  Исключительно важной особенностью КМА и ЕУ является их передовой характер – это структуры, избавленные от академизма с его бесконечными поклонами «великим научным традициям» прошлого. В рамках этих структур существует передовая наука, которая на голову опережает постсоветскую академическую науку и котируется на Западе.
  
  Ответом на подобные «научные вторжения» должно стать формирование русскоязычных передовых научных центров. Представляется необходимым, формирование «зеркальной» гуманитарной научной структуры на территории Восточной Украины – Русского Института. Эта структура была бы свободна от академизма – путём рекрутирования молодых учёных из ведущих вузов, которые не могут войти в структуры академические, по различным причинам – от несогласия с традицией до банальных материальных проблем. Сотрудники этой структуры были бы избавлены от традиционных интеллигентских предрассудков о сотрудничестве с властью.