Рабська правосвідомість та її наукові наслідки
07/20/2007 | Г.Фейфер про наш менталітет
Незалежно від того, як ставляться до ВУА ЗЄЦН активні учасники цього форуму (від нейтрального та позитивного до суто негативного та знущального сприйняття) всіх їх об’єднує спільна риса – правовий нігілізм як у сенсі небажання знати та використовувати існуючу правову базу для зміни становища в вітчизняній науці, так у сенсі невіри у можливість змінити правовим шляхом це становище.
Головні риси такої правосвідомості сформулював після відвідування Радянського Союзу один відомий американський правознавець майже 50 років тому .
Шановні, не ображайтесь, але хиба це не про абсолютно переважну більшість з нас сказане:
«Як і суворий клімат, неродюча земля й бідне селянство, суди й право, мабуть, сприймаються [радянськими людьми] як ті особливості ландшафту, із якими нічого не можна вдіяти, оскільки така була воля вищих сил і так було завжди ... Коли я порушував конкретне питання, чи є суди «справедливими», відповіддю звичайно було знизування плечима й невпевнене «так». Знизування плечима - тому що саме запитання здавалося їм дивним. Пересічні радянські громадяни пасивно ставляться до таких речей, вони вважають закон і не добрим, і не злим, а невідворотним, і це залежить не від їхнього потягу до споглядальності. Можна сказати, що вони лише зрідка думають про право. «Що поробиш?»
Це (східне?) ставлення свідчить про те, що повага до закону як безумовного блага неприродна для радянських громадян. І про закон справді ніхто не говорив із захватом, навіть ті, хто вивчає право. Не випадково (як люблять говорити радянські професори) юридичні факультети та їхні студенти мають в університетах (заслужену) репутацію людей найнижчого інтелектуального рівня. Чи є це проявом традиційної нестачі в Росії індивідуалізму, раціоналізму чи легалізму, а може правового нігілізму, що пояснюється малопомітним місцем права в марксистській ідеології? Хоч би якою не була ця комбінація причин, я не зустрічав молодих громадян, яких би цікавило право. ПРАВО ЯК ДОРОГОЦІННЕ ДОСЯГНЕННЯ, КВІНТЕСЕНЦІЯ ЛЮДСЬКОГО ІНТЕЛЕКТУ, РОЗДУМІВ І СПІВЧУТТЯ, ЗАХИСНИК ПРАВ І ГІДНОСТІ, «НАЛЕЖНА ПРОЦЕДУРА», «РІВНИЙ ЗАХИСТ», «ВЕРХОВЕНСТВО ЗАКОНУ» - ТАКОГО РОЗУМІННЯ ПРАВА ВІДВЕРТО БРАКУЄ. ШЛЯХЕТНІСТЬ І ТВОРЧИЙ ГЕНІЙ РОСІЙСЬКОГО ДУХУ ТЕЧУТЬ ІНШИМИ РІКАМИ».
Г.Фейфер
В цьому відношенні між українським та російським духом не має принципової різниці, як це не прикро.
Це й пояснює чому в будь-якій галузі суспільного життя, в тому разі й в науці, «ми маємо те, що маємо». Зауважте, що ті, хто кажуть це, мають ВСЕ (в політиці, в бізнесі, в науці та інше) тільки завдяки нашій «правосвідомості», тобто фактично її відсутності.
Якщо у мозку нації така правосвідомість, то що казати про решту населення???
Відповіді
2007.07.20 | apolo
Re: Рабська правосвідомість та її наукові наслідки
я за те, щоб "Европейскі Цінності" були у Парламенті, але допомогти з цим я ніяк не можу.Вам треба знайти того політика, хто б Вас не просто серйозно сприйняв, а й надав дієву допомогу. Огляніться навколо. Дієвою особою на даний момент, напр. є Ю.В.Тимошенко. Відокремте головне від другорядного й знайдіть спосіб зустрітися з нею особисто (не критикуйте все що під ногами, багато з чого Вам же знадобиться).
І це все - лише для того - щоб дію "Европейских Цінностей" побачити більш-менш на широкий загал (відмінний від цього форуму).
А взагалі, напишіть мені тут як вдається вийти на лідера блоку свого імені (якщо бажаєте виходити звичайно).
З повагою
apolo
2007.07.20 | Iryna_
Re: Рабська правосвідомість та її наукові наслідки
В рамках існуючої законодавчої бази академіки - це все, а прості науковці - це ніщо.Також в рамках існуючої правової бази треба подавати всі статті на якісь експертизи та одержувати дозволи для публікації за кордоном. Також заборонено приносити в інститут і використовувати там власне обладнання і меблі (у т.ч. комп'ютери). Не кажу вже про софт. Бажаючі правосвідомі громадяни можуть це все виконувати. Вперед.
Проблеми науки не в нашій низькій правосвідомості, а в державі в цілому. Моя особиста точка зору - це не схвалення існуючої ситуації, а розуміння того, що нерабськими, але некваліфікованими зусиллями знизу можна її лише погіршити. Звичайно, повстання рабів - це дуже нерабська поведінка,
але 1) мене поки що до повстання не довели. Все не так погано
2) я не бачу, чому ті, хто закликає до повстання, можуть зробити щось краще. Поки що я бачу лише їхнє нерозуміння ситуації.
3) історія вчить, що звичайно після невдалих повстань становище рабів сильно погіршувалось. Після вдалих також погіршувалось. Покращення могло бути лише еволюційним за наявності певних історичних передумов.
2007.07.20 | apolo
Iryna_
2007.07.20 | igorg
Спека. Ви, шановні, зверталися до суду?
А до тих структур, що мають слідкувати за дотриманням закону?Про що мова, шановні?
І суд і закон були і залишаються всього-навсього інструментом для утримування на привязі таких як ми, такими як вони. Це є факт, який просто констатує наша свідомість. Може це й виглядає дуже дивно зі сторони. Як власне й язиком тріпати.
Тому грати в карти з нашою фемідою, коли й карти краплені й гравці - шулєри, ні в кого великого бажання нема. На випадок, якщо Вам пощастило і суд прийняв рішення на вашу користь то й тоді радіти не варто. Бо тоді в дію вступають спецчастини - виконавча служба
2007.07.20 | Torr
Re: Спека.
igorg пише:> Тому грати в карти з нашою фемідою, коли й карти краплені й гравці - шулєри, ні в кого великого бажання нема.
Так, правову державу ми тілько будуємо. Не забудьте проголосувать на внечергових виборах за відповідну політичну силу.
2007.07.21 | igorg
Звісно. І не тільки проголосуємо, але й проконтролюємо
наскільки зможемо