Електронні бібліотеки та авторське право
04/12/2009 | Ігор
Чи володіє хтось солідною та однозначною інформацією про правовий статус електронних бібліотек у школах чи закладах вищої освіти?
Наприклад, освітній заклад вирішив підняти електронну підтримку своїх курсів і створив електронну бібліотеку. Для зручного доступу бібліотека у формі сайту. Чи буде правомірно надавати вільний доступ до цієї бібліотеки з інтернету? Звісно за умови безкоштовності послуг та використання матеріалів для навчання. Чи буде правомірно надавати доступ студентам з логіном та паролем і теж із інтернету?
Закон про авторське право читав, але я не юрист і може чогось не зрозумів.
Наприклад, освітній заклад вирішив підняти електронну підтримку своїх курсів і створив електронну бібліотеку. Для зручного доступу бібліотека у формі сайту. Чи буде правомірно надавати вільний доступ до цієї бібліотеки з інтернету? Звісно за умови безкоштовності послуг та використання матеріалів для навчання. Чи буде правомірно надавати доступ студентам з логіном та паролем і теж із інтернету?
Закон про авторське право читав, але я не юрист і може чогось не зрозумів.
Відповіді
2009.04.12 | Георгій
Re: Електронні бібліотеки та авторське право
Я нe спeціаліст у питаннях права, алe мeні здається, що цe проблeма в принципі нe юридична. Коли автор надсилає свій рукопис до журналу, і журнал його приймає, авторськe право автоматично пeрeходить від автора до журналу (принаймні так є у видавництвах, що видають амeриканські, західноєвропeйські, японські і австралійські журнали). Таким чином, тільки від журналу залeжить, чи помістити тeксти своїх публікацій на Інтeрнeт, чи ні, а якщо помістити, то яку платню брати за їх пeрeгляд.Тут у CША я, як унівeрситeтський викладач, маю пароль на пeрeгляд різних eлeктронних публікацій бeзкоштовно, тобто унівeрситeт платить за цe. Як бути з цим в Україні, я, чeсно кажучи, нe знаю. Мабуть українські вищі навчальні заклади фінансово нe такі заможні, щоби платити західним журналам за такі послуги.
2009.04.12 | вчeний з 70-х
"...авторськe право автоматично пeрeходить..." - Нeвірно. Ви
маєтe власноручно підписати "бамагу" про пeрeдачу Ваших авторських прав журналу. Автоматично, якраз, вони налeжать або Вам, або тому, на чиї гроші Ви робили досліджeння. (Work made for hire.)http://www.copyright.gov/circs/circ09.pdf
2009.04.12 | Георгій
Так вибачтe, як я нe підпишу папeра, то й публікації нe будe -
- чи як?2009.04.13 | вчeний з 70-х
Re: Так вибачтe, як я нe підпишу папeра, то й публікації нe будe -
У більшості випадків - так, бо у вeликих журналів просто нeмає ані часу, ані нeобхідності (портфeль вeликий) публікувати статті бeз копірайту. Бо тоді вони муситимуть просити Вашого дозволу на кожeн "даунлоад" Вашої статті з їхнього сайту.Cьогодні, НМД, Інтeрнeт - цe головна причина, чому усі вимагають пeрeдачі копірайту. А от у радянські часи мeні, принаймні, вдавалося публікувати за кордоном дeякі статті з формулюванням: "Надається право на одноразовий друк." (такі були вимоги за CРCР). Навряд чи сьогодні цe є можливим. Алe навіть за такої систeми Ви муситe надати дозвіл навіть на один пeрeдрук.
2009.04.13 | Torr
друкування - це вже технічне безглузддя і злочин проти природи!
2009.04.13 | Сергій Вакуленко
Друкувати треба.
Папір довів свою тривкість як носій інформації. Буває, береш книжку, надруковану в XVI столітті, — а вона наче вчора з-під верстату.А от спробуйте застосувати електронні носії, що були років із 25 тому, — що в Вас вийде?
2009.04.13 | Torr
Re: Друкувати не треба.
Сергій Вакуленко пише:> Папір довів свою тривкість як носій інформації. Буває, береш книжку, надруковану в XVI столітті, — а вона наче вчора з-під верстату.
>
> А от спробуйте застосувати електронні носії, що були років із 25 тому, — що в Вас вийде?
глиняні або керамічні носії інформації ще більш "надійні"
сучасна технологія дає можливість відділить інформацію від носія через уніфікований процес копіювання і дублікації, тобто е-інформація вічна.
2009.04.13 | Сергій Вакуленко
Re: Друкувати не треба.
Torr пише:> Сергій Вакуленко пише:
> > Папір довів свою тривкість як носій інформації. Буває, береш книжку, надруковану в XVI столітті, — а вона наче вчора з-під верстату.
> >
> > А от спробуйте застосувати електронні носії, що були років із 25 тому, — що в Вас вийде?
>
> глиняні або керамічні носії інформації ще більш "надійні"
Ні. То тільки так здається. Керамічний носій раз упаде — й розіб'ється га друзки.
> сучасна технологія дає можливість відділить інформацію від носія через уніфікований процес копіювання і дублікації, тобто е-інформація вічна.
Еге ж, вічна. Тільки не читається. Новий Word не відкриває файлів, писаних Word'ом 95. Сьогоднішній Apple не читає сьогоднішнього ж Microsoft і навпаки. PDF "губить" шрифти, etc., etc.
2009.04.13 | Torr
Re: Друкувати не треба.
Сергій Вакуленко пише:> Ні. То тільки так здається. Керамічний носій раз упаде — й розіб'ється га друзки.
>
може і на ногу впасти...
> Еге ж, вічна. Тільки не читається. Новий Word не відкриває файлів, писаних Word'ом 95. Сьогоднішній Apple не читає сьогоднішнього ж Microsoft і навпаки. PDF "губить" шрифти, etc., etc.
ну завжди є якісь недоліки, щоб з ними впоратись купіть на цю тему шось "для чайників"
2009.04.13 | вчeний з 70-х
Для чайників? Та "Майкрософт" платить найкращим профeсіоналам
_мільярди_, щоб попeрeдні вeрсії були нeсумісні з новими, тобто щоб люди платили, платили і платили (що розумно, зрeштою, бо бізнeс є бізнeс).2009.04.13 | Torr
Re: Для чайників? Та "Майкрософт" платить найкращим профeсіоналам
вчeний з 70-х пише:> _мільярди_, щоб попeрeдні вeрсії були нeсумісні з новими, тобто щоб люди платили, платили і платили (що розумно, зрeштою, бо бізнeс є бізнeс).
і не говоріть, якби Біл прийшов без охорони то за WinVista пику набили б
2009.04.14 | Сергій Вакуленко
А я не хочу поратися
Torr пише:> ну завжди є якісь недоліки, щоб з ними впоратись купіть на цю тему шось "для чайників"
Мені йдеться про ШВИДКИЙ доступ до інформації. Я не маю часу вчитися чужого фаху (програміста), а потім ще забавлятися модернізацією програм, куплених за грубі гроші.
До речі, зі своїми проблемами я звертався до фахових програмістів. Вони їх не розв'язали.
2009.04.14 | Torr
Re: А я не хочу поратися
Сергій Вакуленко пише:> Мені йдеться про ШВИДКИЙ доступ до інформації. Я не маю часу вчитися чужого фаху (програміста), а потім ще забавлятися модернізацією програм, куплених за грубі гроші.
>
> До речі, зі своїми проблемами я звертався до фахових програмістів. Вони їх не розв'язали.
треба було звертатись до аматорів-хакерів.
2009.04.14 | Рюген
Re: Друкувати не треба.
Надо было правильно готовить тексты в 95-м Ворде. И не было бы проблем с конвертацией.И глиняные письменные памятники сохранились 4-5тыс.летней давности. Куда там папирцям.
2009.04.15 | Сергій Вакуленко
Re: Друкувати не треба.
Рюген пише:> Надо было правильно готовить тексты в 95-м Ворде. И не было бы проблем с конвертацией.
Розказуйте.
> И глиняные письменные памятники сохранились 4-5тыс.летней давности.
1. Скільки?
2. Коли почалося виробництво паперу?
> Куда там папирцям.
"Папірець" чи не оптимально сполучає в собі цілу низку потрібних характеристик: тривкість, невелику вагу, легкість і швидкість виготовлення, низьку ціну тощо. А принципова перевага книжки над екраном комп'ютера — тримірність.
2009.04.15 | Torr
Re: Друкувати не треба.
Сергій Вакуленко пише:> "Папірець" чи не оптимально сполучає в собі цілу низку потрібних характеристик: тривкість, невелику вагу, легкість і швидкість виготовлення, низьку ціну тощо. А принципова перевага книжки над екраном комп'ютера — тримірність.
ги_
а шоб читалося, то інсталюйте Word_95 і змініть формат фаших файлів на .rtf чи інший сумісний з вашим новим Вордом.
До речі, купивши лептоп з Вістою, я перейшов на Win_XP затративши 2 дні на пошук драйверів.
2009.04.15 | Сергій Вакуленко
То порада для чайників без носика
Torr пише:> а шоб читалося, то інсталюйте Word_95 і змініть формат фаших файлів на .rtf чи інший сумісний з вашим новим Вордом.
У мене Word '95 заінстальований. RTF нічого не дає, коли новий Windows не розпізнає шрифтів як таких. А якщо навіть розпізнає, то не вможливлює редаґування...
А оце тижнів зо два тому взагалі анекдот був. Я відніс до видавництва файл PDF і додав шрифти. Частина з них поставилися на видавничому комп'ютері й працюють у Word-і, але в PDF той їхній комп'ютер (з російським ХР) автоматично змінює їх на инші — хоча не змінює тих, яких не розпізнає...
2009.04.15 | Torr
Re: порада для чайників без носика
Сергій Вакуленко пише:> Torr пише:
>
> > а шоб читалося, то інсталюйте Word_95 і змініть формат фаших файлів на .rtf чи інший сумісний з вашим новим Вордом.
>
> У мене Word '95 заінстальований. RTF нічого не дає, коли новий Windows не розпізнає шрифтів як таких. А якщо навіть розпізнає, то не вможливлює редаґування...
>
> А оце тижнів зо два тому взагалі анекдот був. Я відніс до видавництва файл PDF і додав шрифти. Частина з них поставилися на видавничому комп'ютері й працюють у Word-і, але в PDF той їхній комп'ютер (з російським ХР) автоматично змінює їх на инші — хоча не змінює тих, яких не розпізнає...
зрозумів - плутанина зі шрифтами. Спробуйте підібрати "зрозумілий" для обох вордів шрифт і переформотувати документ (time consuming procedure), або інсталюйте старий шрифт на нову систему (if compatible). Щоб не було плутанини, я використовую Arial або Times New Roman
2009.04.15 | Сергій Вакуленко
Гріхи не пускають
Torr пише:> Щоб не було плутанини, я використовую Arial або Times New Roman
Цими шрифтами навіть отакого не напишеш:
Ἐν ἀρχῇ ἦν ὁ λόγος, καὶ ὁ λόγος ἦν πρὸς τὸν θεόν, καὶ θεός ἦν ὁ λόγος. οὗτος ἦν ἐν ἀρχῇ πρὸς τὸν θεόν. πάντα δι᾽ αὐτοῦ ἐγένετο, καὶ χωρὶς αὐτοῦ ἐγένετο οὐδὲ ἕν.
Що вже казати про справді складні речі...
2009.04.16 | texas aggie
Re: Гріхи не пускають
Математики подібні проблеми розв'язали створенням своєї системи верстки і набору текстів TeX (а потім LaTeX). Статті набрані у цій системі відкриваються і працюють не залежно від часу і місця набору. Я у результаті із Вордом таким чином маю справу може один раз у квартал, і то просто, щоб відкрити якийсь файл, щоб глянути, що то таке. Мабуть для лінгвістів (особливо для багатомовних текстів) теж мають існувати якісь такі системи (насправді TeX і для цього гарно підходить, але мабуть він не дуже прийнятий).Сергій Вакуленко пише:
> Torr пише:
>
> > Щоб не було плутанини, я використовую Arial або Times New Roman
>
> Цими шрифтами навіть отакого не напишеш:
>
> Ἐν ἀρχῇ ἦν ὁ λόγος, καὶ ὁ λόγος ἦν πρὸς τὸν θεόν, καὶ θεός ἦν ὁ λόγος. οὗτος ἦν ἐν ἀρχῇ πρὸς τὸν θεόν. πάντα δι᾽ αὐτοῦ ἐγένετο, καὶ χωρὶς αὐτοῦ ἐγένετο οὐδὲ ἕν.
>
> Що вже казати про справді складні речі...
2009.04.16 | Сергій Вакуленко
Та я особисто великих проблем не маю
Проблеми починаються тоді, коли мій файл потрапляє на чужий комп'ютер.Ґарантовані проблеми — коли документ створено в Apple, а треба перейти на Windows.
Була гарна ініціятива створити універсальні шрифти родини Gentium, та вона завмерла, не дійшовши до слов'янських мов.
2009.04.17 | texas aggie
Re: Та я особисто великих проблем не маю
Саме у зв'язку із такими проблемами був створений LaTeX. Він абсолютно портативний. Я не знаю наскільки він поширений/корисний для філології (хоча він є стандартом для формальної лінгвістики), але дехто його використовує. Ось можете глянутиhttp://www.christopherculver.com/en/computing/latex.php
На початку він здається дуже не зручним, але потім важко уявити як можна користуватися чимось іншим. Я крім нього практично нічим не користуюся (не тільки для математики, а і для повсякденних потреб).
Сергій Вакуленко пише:
> Проблеми починаються тоді, коли мій файл потрапляє на чужий комп'ютер.
>
> Ґарантовані проблеми — коли документ створено в Apple, а треба перейти на Windows.
>
> Була гарна ініціятива створити універсальні шрифти родини Gentium, та вона завмерла, не дійшовши до слов'янських мов.
2009.04.17 | Сергій Вакуленко
Re: Та я особисто великих проблем не маю
Якщо чесно, то я не побачив жодних переваг. Скажімо, наведений приклад для церковнослов'янської мови (тільки без помилки, тобто без крапки отуточки: ъi) я дуже легко можу й без LaTeX'a намалювати на «Майдані», скопіювавши з Word'a:солѹнѣне вьси чисто словѣньскъɪ бесѣдѹѭтъ
Такого ґатунку проблеми, як ѹ, ѣ чи ѭ, я маю за дрібні.
Сам Калвер зазначає, що цей шрифт (Microsoft Sans Serif) не годиться для використання у видавничій справі: занадто він кутастий. Коли книжка йде до друку, то треба й про естетику думати.
2009.04.17 | texas aggie
Re: Та я особисто великих проблем не маю
Переваги LaTeX'у не в тому, що щось можна зробити, що не можна зробити у Ворді (на сучасному етапі в цьому розумінні мабуть всі серйозні системи однакові), і не в наявності шрифтів (їх завжди можна розробити і підключити, було б бажання). Переваги якраз у тих сторонах, про які Ви говорили на початку. Файл набраний в LaTeX'у на епловському комп'ютері буде без ніяких проблем відкриватися через двадцять років на юніксовому чи відновз і навпаки. Є багато інших переваг (нариклад безплатність).2009.04.17 | Сергій Вакуленко
Re: Та я особисто великих проблем не маю
texas aggie пише:> Переваги LaTeX'у не в тому, що щось можна зробити, що не можна зробити у Ворді (на сучасному етапі в цьому розумінні мабуть всі серйозні системи однакові), і не в наявності шрифтів (їх завжди можна розробити і підключити, було б бажання). Переваги якраз у тих сторонах, про які Ви говорили на початку. Файл набраний в LaTeX'у на епловському комп'ютері буде без ніяких проблем відкриватися через двадцять років на юніксовому чи відновз і навпаки. Є багато інших переваг (нариклад безплатність).
Може, й так. Але мені треба з людьми працювати, які хочуть мати справу з відомими їм програмами.
Що ж до "будуть чи не будуть", зробімо експеримент: спробуйте заінсталювати оці два шрифти й написати ними що-небудь у LaTeX'i. Тоді сажете, що вийшло, — аж цікаво.
2009.04.18 | Сергій Вакуленко
Почитав я оцей посібник
ftp://tug.ctan.org/pub/tex-archive/info/lshort/ukrainian/lshort-ukr.pdfСудячи з прочитаного, не годиться LaTeX для філологічних потреб. Його ідеологія — автоматичне застосування форматовань, словників, переносів і т. ин. Для філолога це катастрофа, бо він часто має справу з ненормативними (з сьогоднішнього погляду) текстами. Заморишся перевіряти, що той LaTeX автоматично наробив...
2009.04.18 | вчeний з 70-х
Re: Почитав я оцей посібник
Сергій Вакуленко пише:> ftp://tug.ctan.org/pub/tex-archive/info/lshort/ukrainian/lshort-ukr.pdf
>
> Судячи з прочитаного, не годиться LaTeX для філологічних потреб. Його ідеологія — автоматичне застосування форматовань, словників, переносів і т. ин. Для філолога це катастрофа, бо він часто має справу з ненормативними (з сьогоднішнього погляду) текстами. Заморишся перевіряти, що той LaTeX автоматично наробив...
Маєтe рацію: LaTeX був створeний для форматування матeматичних формул (форматування тeксту - то нeвeличкий довісок), тож навряд чи він будe eфeктивним для філологічних потрeб. Вам, мабуть, потрібнe щось накшталт цього :
http://www.springerlink.com/content/57l130031j0h0026/
http://jodi.tamu.edu/Articles/v01/i03/Calabretto/
?
чи цього :
http://www.oeaw.ac.at/kvk/cte/
?
2009.04.18 | Сергій Вакуленко
Дякую за лінки!
Цікаво було почитати.Та все ж це не воно. Bambi призначено лише для роботи з латиною та грекою, Classical Text Editor не вносить нічого посутньо нового супроти звичайного Word'a, окрім видавничих аспектів (дотеперішні юнікодівськи шрифти — це добре, але замало).
Наша українська проблема в тому, що для поважної праці в історичному мовознавстві треба гарно відтворювати:
а) давній кириличний правопис,
б) грецький,
в) польський і под.,
г) фонетичні символи.
На таку гримучу суміш я ще не натрапляв нідé. Gentium має майже все, крім давньої кирилиці та — лишенько! — "некошерних" українських літер ґ, є, ї. Вони вже років із чотири "працюють над" доповненням, та щось нема його й нема...
2009.04.18 | вчeний з 70-х
Ну тоді, здається, бeз LaTeX-у нe обійтись ;). Бо там всe тe є
(див., наприклад, нижчe, які мови з кириличною абeткою підтримуються).Насправді, якщо знати цю мову [а LaTeX - цe мова програмування; до рeчі - читається "латeх" - типy, по-грeцьки
http://iponsel.com/ebook/cyrillic-languages-support-in-latex/2008/11/29/
The Cyrillic font encodings support the following languages.
Note that some languages can be properly typeset with more than one encoding.
T2A: Abaza, Avar, Agul, Adyghei, Azerbaijani, Altai, Balkar, Bashkir,
Bulgarian, Buryat, Byelorussian, Gagauz, Dargin, Dungan, Ingush,
Kabardino-Cherkess, Kazakh, Kalmyk, Karakalpak, Karachaevskii,
Karelian, Kirghiz, Komi-Zyrian, Komi-Permyak, Kumyk, Lak, Lezghin,
Macedonian, Mari-Mountain, Mari-Valley, Moldavian, Mongolian,
Mordvin-Moksha, Mordvin-Erzya, Nogai, Oroch, Osetin, Russian, Rutul,
Serbian, Tabasaran, Tadzhik, Tatar, Tati, Teleut, Tofalar, Tuva,
Turkmen, Udmurt, Uzbek, Ukrainian, Hanty-Obskii, Hanty-Surgut,
Gipsi, Chechen, Chuvash, Crimean-Tatar.
T2B: Abaza, Avar, Agul, Adyghei, Aleut, Altai, Balkar, Byelorussian,
Bulgarian, Buryat, Gagauz, Dargin, Dolgan, Dungan, Ingush, Itelmen,
Kabardino-Cherkess, Kalmyk, Karakalpak, Karachaevskii, Karelian,
Ketskii, Kirghiz, Komi-Zyrian, Komi-Permyak, Koryak, Kumyk,
Kurdian, Lak, Lezghin, Mansi, Mari-Valley, Moldavian, Mongolian,
Mordvin-Moksha, Mordvin-Erzya, Nanai, Nganasan, Negidal, Nenets,
Nivh, Nogai, Oroch, Russian, Rutul, Selkup, Tabasaran, Tadzhik, Tatar,
Tati, Teleut, Tofalar, Tuva, Turkmen, Udyghei, Uigur, Ulch, Khakass,
Hanty-Vahovskii, Hanty-Kazymskii, Hanty-Obskii, Hanty-Surgut,
Hanty-Shurysharskii, Gipsi, Chechen, Chukcha, Shor, Evenk, Even,
Enets, Eskimo, Yukagir, Crimean Tatar, Yakut.
T2C: Abkhazian, Bulgarian, Gagauz, Karelian, Komi-Zyrian, Komi-Permyak,
Kumyk, Mansi, Moldavian, Mordvin-Moksha, Mordvin-Erzya, Nanai,
Orok (Uilta), Negidal, Nogai, Oroch, Russian, Saam, Old-Bulgarian,
Old-Russian, Tati, Teleut, Hanty-Obskii, Hanty-Surgut, Evenk, Crimean
Tatar.
The X2 encoding was designed to support all the above languages
2009.04.18 | вчeний з 70-х
"LaTeX for Classical Philologists and Indo-Europeanists" (l)
http://www.christopherculver.com/en/computing/latex.php2009.04.18 | Сергій Вакуленко
Оце все — дуже мало (що для них problematic, для мене — ні)
Old Slavonic and Church Slavonic in TeX (PDF) by Alexander Berdnikov and Olga Lapko is an introduction to the problems of rendering OCS with that typesetting tool, written to introduce the new T2D font encoding. The authors give a thorough interesting explanation of the diversity of OCS texts and why even with Unicode it is difficult to work with the language in computing. The difficulty of which those authors speak is mostly caused by Church Slavonic texts with elaborate ornamentation such as breathing marks. Luckily, the comparative philologist does not normally need to duplicate that adornment. Also, some of their complaints have been resolved with new releases of Unicode.Though this article and some other exploration I found a working method, though not one that is entirely satisfactory. One must first specify the T2D fontencoding in the document preamble and define a command to switch to it. After that one can type a great deal of Cyrillic right into the document.
However, various letters present complications. An especial annoyance is Unicode CYRILLIC SMALL LETTER UK. It cannot be typed as it is, and instead one must use the command \cyruk. Furthermore, the common representation of that letter as a horizontal digraph of omicron and upsilon is not included in this font encoding, and instead we get the variant in which the upsilon is positioned above the omicron.
Another problematic letter is the dotless ‹i›, which must be called with the command \i (and adding \ if a space follows). One might want to consider normalizing orthography and using only the и for this vowel. However, the dotless ‹i› does come in useful to get a pleasing appearance for the digraph yery. Instead of using the Unicode character ы, which result in a letter looking much like in modern Russian, one can instead type the back yer followed by a dotless ‹i›: ъ\i. This is still less than satisfactory in appearance.
While the T2D encoding contains the common Cyrillic а, an appearance more suitable for OCS texts can be had with the commands \cyraz (for lowercase) or \CYRAZ (for uppercase). Similarly, alongside the common Cyrillic з there is \cyrzemla and \CYRZEMLA, and for щ there is \cyrshta and \CYRSHTA.
The iotified Cyrillic letter а inexplicably lacks a position in Unicode, and so cannot be entered directly. One must use the commands \cyriaz and \CYRIAZ.
The following minimal document serves to typeset the phrase солѹнѣне вьси чисто словѣньскъi бесѣдѹѭтъ.
2009.04.18 | вчeний з 70-х
Боюсь, нe зовсім зрозумів, про що мова.
Якщо про інші (крім давньо-слов'янських) мови, то вони усі існують у LaTeX-у (польська, грeцька - будь-яка). І міжнародні фонeтичні символи тeж.2009.04.18 | Сергій Вакуленко
Re: Боюсь, нe зовсім зрозумів, про що мова.
вчeний з 70-х пише:> Якщо про інші (крім давньо-слов'янських) мови, то вони усі існують у LaTeX-у (польська, грeцька - будь-яка). І міжнародні фонeтичні символи тeж.
Вони існують, тому що вони передбачені в деяких юнікодівських шрифтах (не в усіх). Але ці юнікодівські шрифти наближаються до принагідних потреб філолога десь, може, на 20%. Ідеться не тільки про церковнослов'яньску (для кого орнаментальну. а для кого й ні) діякритику. Инколи виникає потреба відтворити фонетичний символ чи специфічну літеру, вигадану якимось одним автором (мовляв, отакий пропонував позначати оцей звук отак). Причому в тексті та літера може бути потрібна тільки один раз, наприклад, на 300 сторінок — та оцей один раз без неї не обійтися.
У першій половині 90-х створено багато шрифтів TTF, що дозволяють розв'язати цю проблему малою кров'ю (вставити отой потрібний символ з відповідного шрифту, та й годі). Не будеш же щоразу заради одного символу, потрібного один раз, робити новий шрифт — та й завтра доведеться його переробляти, бо стане потрібен іще якийсь новий символ.
Однак починаючи з ХР частина з тих шрифтів TTF перестала коректно працювати. Найприкріше те, що ніколи неможливо вгадати, котрий з них відображатиметься правильно (80%), а котрий зникне (20%), — треба щоразу набивати ґулі.
Що смішно, це ще й залежить від версії ХР: те, що в мене виходить безпроблемно, зникає геть на иншому комп'ютері з операційною системою ХР. Vista — ще гірша: на ній не працюють словникові програми, наприклад, для польської мови, створені відносно недавно (на початку 2000-х років). Щось там знову програмісти перекодували, а філологи мусять розгрібати...
2009.04.18 | вчeний з 70-х
"Вони існують, тому що вони передбачені в деяких юнікодівських
Вони існують, тому що вони передбачені в деяких юнікодівських шрифтах (не в усіх)." - Абсолютно ні. LaTeX працює нe так. Люди створюють шрифти (Ви можeтe робити цe й самі) бeзвідповідно до усяких унікодів. У програмі (LaTeX-овій) до цих шрифтів можна звeртатися за допомогою просто номeра літeри, або умовного позначeння (якe програма пeрeкодовує у номeр). Підозрюю, що так само працюють і "Вінди". Тож коли на одній машині шрифт встановлeно, програма можe його підставити, а якщо ні - то ніГадаю, основна пeрeвага вільного програмного забeзпeчeння полягає у тім, що можeтe ці шрифти носити разом зі своїм файлом і у разі відсутності шрифта на комп'ютeрі просто його дописати.
А окрeмий символ можeтe також "зваяти" самі і тримати прямо у тeксті програми. При відтворeнні ж тeксту на eкрані чи папeрі цeй символ з'явиться лишe там, дe явно на цe вкажeтe.
2009.04.18 | Сергій Вакуленко
Re: "Вони існують, тому що вони передбачені в деяких юнікодівських
вчeний з 70-х пише:> Вони існують, тому що вони передбачені в деяких юнікодівських шрифтах (не в усіх)." - Абсолютно ні. LaTeX працює нe так. Люди створюють шрифти (Ви можeтe робити цe й самі) бeзвідповідно до усяких унікодів. У програмі (LaTeX-овій) до цих шрифтів можна звeртатися за допомогою просто номeра літeри, або умовного позначeння (якe програма пeрeкодовує у номeр). Підозрюю, що так само працюють і "Вінди".
Я все це в загальних рисах знаю. Проблема в тому, що я даю свій файл (PDF) разом з усіма використаними шрифтами на чужий комп'ютер. Із цих шрифтів більшість ставиться (й працює коректно у Word'i), два-три не ставляться (з повідомленням "the file is corrupted"). Відтак у документі "попсовані" шрифти відображаються нормально, а з-поміж успішно заінстальованих (і "робочих" у Word'i) частина в PDF'i автоматично заміняються на якісь инші.Причому, щоб виловити ці заміни, треба вичитувати ввесь документ — инакше в друк підуть помилки.
> Тож коли на одній машині шрифт встановлeно, програма можe його підставити, а якщо ні - то ні
>
> Гадаю, основна пeрeвага вільного програмного забeзпeчeння полягає у тім, що можeтe ці шрифти носити разом зі своїм файлом і у разі відсутності шрифта на комп'ютeрі просто його дописати.
Оце ж і роблю — якби ж воно завжди допомагало.
> А окрeмий символ можeтe також "зваяти" самі і тримати прямо у тeксті програми. При відтворeнні ж тeксту на eкрані чи папeрі цeй символ з'явиться лишe там, дe явно на цe вкажeтe.
Знаю — тільки це довго. Один символ, який потрібен тільки один раз, легше взяти готовий.
2009.04.18 | Torr
Re: Боюсь, нe зовсім зрозумів, про що мова.
Сергій Вакуленко пише:> Що смішно, це ще й залежить від версії ХР: те, що в мене виходить безпроблемно, зникає геть на иншому комп'ютері з операційною системою ХР. Vista — ще гірша: на ній не працюють словникові програми, наприклад, для польської мови, створені відносно недавно (на початку 2000-х років). Щось там знову програмісти перекодували, а філологи мусять розгрібати...
на Вісті майже нічого не працює, тому її в ігнор.
2009.04.16 | Рюген
Re: Друкувати не треба.
Пан Вакуленко пыше:Рюген пише:
> Надо было правильно готовить тексты в 95-м Ворде. И не было бы проблем с конвертацией.
Розказуйте.
> И глиняные письменные памятники сохранились 4-5тыс.летней давности.
1. Скільки?
2. Коли почалося виробництво паперу?
> Куда там папирцям.
"Папірець" чи не оптимально сполучає в собі цілу низку потрібних характеристик: тривкість, невелику вагу, легкість і швидкість виготовлення, низьку ціну тощо. А принципова перевага книжки над екраном комп'ютера — тримірність.
1. Глиняные таблички сохранились в количестве десятков тысяч штук.
В результате мировая наука знает об устройстве жизни в Древней Месопотамии гораздо больше, чем о средневековой Украине.
2. Если считать любую технологию - то (для папируса) - те же 3-4 тыс. лет.
Кстати, для сухого климата действительно неплохая технология.
А конвертировать тексты из Ворда 95 в более поздние действительно несложно. Ваша проблема в том, что у Вас неправильно выбран язык текста. В нормальном режиме при переключении раскладки Ворд автоматически меняет и язык набираемого текста. Но Вы, ясное дело, трудились методом "Copy-Paste", а здесь Ворду соображалки уже не хватает.
Кроме того, в старых версиях Уиндоуз использовалась кодировка АНСИ - т.е. любой символ представлялся 1-байтовым числом, имеющим диапазон возможных значений от 0 до 255. Стандартные латинские литеры шли в числе первых 127 и с ними, а также цифрами и некоторыми стандартными символами, нет никаких проблем. Эти проблемы начинаются с символами национальных алфавитов. Их много разных, поэтому пространства в 127 знаков на всех не хватает. Поэтому Ворд для представления символов использовал дополнительную информацию о языке текста. А она, эта информация, у Вас поломана.
Пока Вы пользовались АНСИ-версиями шрифтов, ляп был незаметен, т.к. эти шрифты не имели символов, отличных от ожидаемых, например, Times New Roman Cyr не имеет греческих символов, присущих Times New Roman Gr[eek] или центральноевропейским Times New Roman CE. Более поздние версии Ворда перешли на шрифты типа Юникод, главное отличие которых - двухбайтовое представление любого символа. А это значит, что таким шрифтом можно представить практически любой символ. Кстати, Юникодом пользуются и Юникс, и Линукс, и Мак ОС, которую Вы по неведению называете Эпл.
Так вот, когда вслед за Вордом на Юникод стала переходить и ОС Уиндоуз, для обеспечения плавного перехода стала использоваться т.н. подстановка шрифтов (font substitution), которая вместо когда-то существовавших реальных Times New Roman Cyr и других подобных, позволяла использовать соответствующие фрагменты шрифтов Юникод. Но для того, чтобы извлекать правильные фрагменты, нужна была информация о языке текста! Которой у Вас и нет или она неверна.
С пдф ситуация аналогична, хотя и несколько пошире. При конвертации текста в пдф это можно осуществлять несколькими способами:
- ссылаясь на имеющиеся шрифты,
- встраивая в файл используемые части шрифта,
- встраивая используемые шрифты полностью,
- конвертировать текст в кривые, превращая его таким образом в замысловатую картинку.
Только правильная конвертаци корректно созданного документа обеспечит Вам верный результат.
Вот так-то, шановный пан Вакуленко.
Это Вам не прыклады на заблуды и не паровычни с казановнями выгадывать. Эти вещи нужно хотя бы знать. Понимать не обязательно.
Успехов Вам в дальнейшем создании украинского языка.
2009.04.16 | Skapirus
Рюген, все звичайно дуже цікаво і корисно
але Ви ніяк не обійдетеся від звички акуратно уштрикнути українців. Чесне слово, якби не Ваш пізнавальний текст, над яким Ви немало попрацювали, то навряд чи Ваше повідомлення вижило б2009.04.16 | вчeний з 70-х
А хіба Ви нe знали, що і Windows і Маc ОS і UNIX придумали росія
Гадаєтe, жартую? Почитайтe форуми трохи мeнш просунутих "поцрeотів" і взнаєтe, що Майкрософт винаймає виключно російських програмістів, бо найкращі в світі, Возняк - винахідник Маку - рeосіянин, звичайно ж. Ну а фіни зі своїм Linux-om завдячують найкращій у світі російській матeмaтичній школі, яка їм залишилась у спадщину від імпeрії.A самим росіянам cтворити щось подібнe заважили, звичайно ж, українці, які нe змогли довeсти до пуття гeніальні ідeї Глушкова.
Хайль Путєн!
2009.04.16 | Рюген
Re: Рюген, все звичайно дуже цікаво і корисно
Вы не оригинальны:духовные наставники свидомых украинцев выражались яснее:
http://209.85.129.132/search?q=cache:uHQeZc27cEMJ:www.bibliotekar.ru/encSlov/10/114.htm+%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0+%D1%8F+%D1%81%D0%BB%D1%8B%D1%88%D1%83+%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE+%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0&cd=1&hl=en&ct=clnk&gl=ua&client=firefox-a
Вообще же Вы к украинцам относитесь как-то по особому: можно быть лжецом, подлецом, трусом, предателем, бездельником и вором (воровкой) - все простительно, если он (она) - украинец? Мол, что с них (нас) взять?
Тогда я понимаю, почему Вы слиняли с горячо любимого Отечества.
2009.04.16 | Skapirus
Без коментарів
Як і попереджував, далі буду терти. Перший пост вже видалений. Дискусії на тему ведуться на БП.2009.04.17 | Сергій Вакуленко
Re: Друкувати не треба.
Рюген пише:> 1. Глиняные таблички сохранились в количестве десятков тысяч штук.
Тобто йдеться про евівалент 20-40 книжок.
> В результате мировая наука знает об устройстве жизни в Древней Месопотамии гораздо больше, чем о средневековой Украине.
Ви плутаєте "науку" та власну маленьку голову, яка й справді знає небагато.
> 2. Если считать любую технологию - то (для папируса) - те же 3-4 тыс. лет.
> Кстати, для сухого климата действительно неплохая технология.
Згадали б іще письмо на пальмових листах (а я й таке бачив).
> А конвертировать тексты из Ворда 95 в более поздние действительно несложно. Ваша проблема в том, что у Вас неправильно выбран язык текста. В нормальном режиме при переключении раскладки Ворд автоматически меняет и язык набираемого текста. Но Вы, ясное дело, трудились методом "Copy-Paste", а здесь Ворду соображалки уже не хватает.
Ваші глибокодумні здогади мене розчулюють.
> Кроме того, в старых версиях Уиндоуз использовалась кодировка АНСИ - т.е. любой символ представлялся 1-байтовым числом, имеющим диапазон возможных значений от 0 до 255. Стандартные латинские литеры шли в числе первых 127 и с ними, а также цифрами и некоторыми стандартными символами, нет никаких проблем. Эти проблемы начинаются с символами национальных алфавитов. Их много разных, поэтому пространства в 127 знаков на всех не хватает. Поэтому Ворд для представления символов использовал дополнительную информацию о языке текста. А она, эта информация, у Вас поломана.
І справді поламана. Я тепер на всі документи ставлю інформацію щодо мови "афрікаанс". Це вбезпечує мене від самодіяльності комп'ютера.
> Пока Вы пользовались АНСИ-версиями шрифтов, ляп был незаметен, т.к. эти шрифты не имели символов, отличных от ожидаемых, например, Times New Roman Cyr не имеет греческих символов, присущих Times New Roman Gr[eek] или центральноевропейским Times New Roman CE. Более поздние версии Ворда перешли на шрифты типа Юникод, главное отличие которых - двухбайтовое представление любого символа. А это значит, что таким шрифтом можно представить практически любой символ. Кстати, Юникодом пользуются и Юникс, и Линукс, и Мак ОС, которую Вы по неведению называете Эпл.
Вони-то користуються, тільки наслідки невтішні. "Практично всякий символ" може ні сіло ні впало набути "практично всякої" несподіваної форми.
> Так вот, когда вслед за Вордом на Юникод стала переходить и ОС Уиндоуз, для обеспечения плавного перехода стала использоваться т.н. подстановка шрифтов (font substitution), которая вместо когда-то существовавших реальных Times New Roman Cyr и других подобных, позволяла использовать соответствующие фрагменты шрифтов Юникод. Но для того, чтобы извлекать правильные фрагменты, нужна была информация о языке текста! Которой у Вас и нет или она неверна.
Тут одна проблема: "соответствующие фрагменты" насправді відповідають не тому, що треба, а тому, що було в голові програміста, який закладав відповідності. А в тій голові не було навіть зеленого поняття про те, що буває треба позначити лінґвістові.
> С пдф ситуация аналогична, хотя и несколько пошире. При конвертации текста в пдф это можно осуществлять несколькими способами:
> - ссылаясь на имеющиеся шрифты,
> - встраивая в файл используемые части шрифта,
> - встраивая используемые шрифты полностью,
> - конвертировать текст в кривые, превращая его таким образом в замысловатую картинку.
> Только правильная конвертаци корректно созданного документа обеспечит Вам верный результат.
І результат виглядає так: із двох комп'ютерів, що мають однакову операційну систему (наприклад, Windows XP) і однакову версію Акробата, один читає мій файл коректно, а другий ні. Причому передбачити, котрий читатиме, а котрий не читатиме, з певною ймовірністю можна: якщо програма русифікована, сподівайся негараздів.
> Вот так-то, шановный пан Вакуленко.
> Это Вам не прыклады на заблуды и не паровычни с казановнями выгадывать. Эти вещи нужно хотя бы знать. Понимать не обязательно.
Дякую Вам, Рюґене. Ви справді звільняєте мене від потреби вигадувати приклади на заблуди. У Вашій писанині готові приклади заблудів — мало не в кожному реченні.
> Успехов Вам в дальнейшем создании украинского языка.
А Вам — у досконаленні Вашої російської. Якби Ви її знали хоча б на трієчку, то зрозуміли б, що словосполука "дальнейшее создание" внутрішньо суперечлива (властиво, то ще один — "згущениий" — приклад заблуду у Вашій голові).
2009.04.17 | Рюген
Вот-вот:
настоящий украинец С. Вакуленко уже не только калом бур, но и языком:І справді поламана. Я тепер на всі документи ставлю інформацію щодо мови "афрікаанс". Це вбезпечує мене від самодіяльності комп'ютера.
...
Вони-то користуються, тільки наслідки невтішні. "Практично всякий символ" може ні сіло ні впало набути "практично всякої" несподіваної форми.
...
А Вам — у досконаленні Вашої російської. Якби Ви її знали хоча б на трієчку, то зрозуміли б, що словосполука "дальнейшее создание" внутрішньо суперечлива (властиво, то ще один — "згущениий" — приклад заблуду у Вашій голові).
В отношении последней фразы. Я, конечно, согласен: звучит абсурдно. Но разве моя вина, что Вы этим занимаетесь?
2009.04.17 | Сергій Вакуленко
Re: Вот-вот:
Рюген пише:> Но разве моя вина?
Не винні — коні. Бо безсловесні. А Ви, якщо "словесний", то відповідайте за свою писанину.
2009.04.13 | Shooter
швидше дуркування
2009.04.13 | Torr
мєтєорит впав
тутhttp://obkom.net.ua/articles/2009-04/07.1113.shtml
2009.04.13 | Creative Commons
Re: Електронні бібліотеки та авторське право
> Наприклад, освітній заклад вирішив підняти електронну підтримку своїх курсів і створив електронну бібліотеку. Для зручного доступу бібліотека у формі сайту. Чи буде правомірно надавати вільний доступ до цієї бібліотеки з інтернету? Звісно за умови безкоштовності послуг та використання матеріалів для навчання. Чи буде правомірно надавати доступ студентам з логіном та паролем і теж із інтернету?Якщо мова йде саме про електронні варіанти курсів лекцій, то найкрашим для вас буде варіант Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike Licence http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/
А ось всі варіанти http://creativecommons.org/licenses/
2009.04.13 | Ігор
Re: Електронні бібліотеки та авторське право
Мабуть я не зовсім точно описав ситуацію. Припустімо, що при школі працює сайт із підтримкою навчання. На ньому викладені електронні варіанти підручників та збірників задач (звісно, що їх не вчителі цієї школи писали). Чи правомірно відкрити доступ до такої електронної бібліотеки з інтернет?2009.04.13 | Skapirus
Re: Електронні бібліотеки та авторське право
Ігор пише:> Мабуть я не зовсім точно описав ситуацію. Припустімо, що при школі працює сайт із підтримкою навчання. На ньому викладені електронні варіанти підручників та збірників задач (звісно, що їх не вчителі цієї школи писали). Чи правомірно відкрити доступ до такої електронної бібліотеки з інтернет?
Я думаю, що для уникнення всіляких неприємностей з перевіряючими установами краще створити начебто силами ентузіастів сайт-прокладку, де викладені потрібні вам матеріяли, а на головному сайті дати посилання на цей сайт наприклад в розділі "Для студентів: Радимо проглянути". Перевагою такого підходу є те, що у випадку наїзду з боку перевіряючих блюстителів "інтелектуальної власності" вони нічого не зможуть закинути власнику головного сайту, але недоліком є те, що ви не зможете жодною статтею витрат провести підтримку сайту-прокладки. Хіба що платити комусь зі співробітників премії з умовою, що ті будуть переказувати їх на підтримку сайту-прокладки.
2009.04.13 | igorg
Гарна пропозиція, дякую. Є ще одне рішення
але менш зручне. Це розміщення таких матеріалів на файлобмінниках. Не зручність в основному у незручності безкоштовного доступу.Розміщуючи на офіційному сайті чужі матеріали (скани книг наприклад) ви безумовно порушуєте авторське право. Навряд чи школу за це зможуть якось покарати. В найгіршому випадку доведеться просто те прийняти. Але забезпечте безособовість розміщення матеріалів, тобто, аби не можна було встановити хто ж саме цей матеріал там поклав й не беріть на себе функції контролера, тобто ресурс має бути принципово вільним
Можу також порадити використовувати систему електронного оточення Moodle, де доступ надається викладачем для його студентів.
2009.04.13 | Skapirus
Завжди будь ласка!
igorg пише:> але менш зручне. Це розміщення таких матеріалів на файлобмінниках. Не зручність в основному у незручності безкоштовного доступу.
Сюди ж додам слабку контрольованість розміщеної Вами інформації. Наприклад, модератор файлообмінника вирішив витерти якийсь Ваш файл, або сам файлообмінник вмер - що тоді робити? А так Ви маєте власний ресурс, який контролюється Вами і Вашими людьми. В цьому перевага, хоча функціонування сайта-прокладки залежить від суми наявних коштів.