Хочу винести в окрему тему...
04/27/2002 | Георгій Пінчук
Дорогі форумники,
Якщо ви не заперечуєте, я хотів би винести в окрему тему обговорення ставлення різних релігій до гомосексуалістів і гомосексуалізму. Цей допис - повторення моєї відповілі на ремарки пані Хлої про гомосексуалістів у гілці про евтаназію (http://maidan.org.ua/n/rel/1019910019).
Вітаю всіх,
--Георгій
----------------------------
Пані Хлоя писала:
>>Лікнеп: гомосексуалізм, Мері, це здебільшого спосіб виділитися з натовпу (якщо більше нічим). Тому вони так і кричать про свої "права". Бо без пафосу не буде сенсу взагалі бути гомосексуалістом. Тому вони так і протестують, коли люди не хочуть про них чути. Гомосексуаліст - це людина, яка не хоче шукати спільну мову з іншою статтю, не хоче приймати іншої точки зору, не хоче бути такою, якою її зробила природа. Це виклик суспільству, природі, Богу.
(ГП) Де в чому погоджуюся, де в чому ні. Дійсно, в США багато гомосексуалістів часто поводять себе з викликом. Це неприємно. Їх активісти тиснуть на американську державу (не знаю, як в інших країнах), вимагають більшої уваги до їх групи, до їх стилю життя, іноді навіть у гротескних формах. Коли моя дочка ходила до середньої школи в Сіетлі, там просто біля входу висів величезний плакат з описами прав статевих меншин. Ми з дружиною дуже дивувалися і сміялися з цього: ну нащо 11-14-річним дітлахам знати про ті права? Дай Боже їм взагалі зрозуміти щось просто про права і обов'язки людини. І про статеві меншини такі молоді люди ще не можуть мати чіткого поняття. Але сперечатися, протестувати марно, тому що Сіетл має величезну громаду гомосексуалістів, і їх лідери користуються великим впливом на всі сфери життя міста, включаючи й навчальні заклади. Це недобре. Але на це є причини.
У двох словах про причини ненормально сильного впливу гомосексуалістів на життя в деяких регіонах США. Річ у тому, що США традиційно були дуже консервативною країною і мали схильність занадто дріб'язково регламентувати приватне життя людей. У багатьох штатах, особливо на Середньому Заході і на Півдні, існували (а в кількох штатах ще й досі існують) абсолютно ідіотські закони, які ділять статеві стосунки на "хороші" і "погані." Наприклад, у деяких південних штатах можна (принаймні теоретично) отримати тюремне ув'язнення за оральний секс - навіть із власним чоловіком чи дружиною! Такі "закони" у 1960-і - 1970-і роки внесли свою лепту у виштовхування маси неконформістськи настроєної молоді з цих консервативних штатів у більш ліберальні штати Східного і особливо Західного узбережжя. У тому ж напрямку діяли і християнські церкви, які на переважно сільському Середньому Заході і Півдні часто поводили себе нав'язливо, сували свого носа у приватне життя людей і особливо молоді, ображали людську гідність молоді. Таким чином, склалася своєрідна "конткультура," центрами якої є центральна і південна Каліфорнія (Сан-Франціско, Голлівуд), західний Вашінгтон (Сіетл), окремі райони Нью-Йорка (Грініч Вілледж), південна Флоріда (Кі Уест), і деякі інші точки. Ця "контркультура" і досі дуже добре розвинута і впливова.
З іншого боку, я не думаю, що кожний індивідуальний гомосексуаліст - обов'язково бунтар, який кидає виклик суспільству, природі і Богу і не хоче шукати спільної мови з іншою статтю. Деякі люди дійсно мають надзвичайно розвинуту гомосексуальну орієнтацію, настільки виражену (причому іноді з дитинства або підліткового віку), що для них статеві стосунки з особою протилежної статі абсолютно виключені. Я маю одного дуже хорошого приятеля, з яким я зростав разом (наші батьки були дуже близькими приятелями). Зараз він актор і кінорежисер. Якби він тільки міг мати стосунки з жінками, він був би найщасливішою людиною на світі! Він дуже цікава людина, надзвичайно гарний, виглядає мужньо (в молоді роки грав романтичних революціонерів :), талановитий, працьовитий, дуже чесний, справжній інтелігент, відданий своїй театральній і кінематографічній роботі. Для нього не було б ніякої проблеми знайти чудову дружину. (Я знаю принаймні одну дуже знамениту екс-радянську кіноактрису, яка була в нього закохана до безмежності :) ). Але для нього це виключено. Він може бути другом, приятелем жінки - і дійсно приятелює з багатьма, але жити з нею статевим життям для нього так само неможливо, як для мене (гетеросексуаліста) жити з мужчиною. Ніякого виклику ні суспільству, ні природі, ні Богу він не кидає. Ні за які свої права він не бореться, він просто чесно живе й працює.
Я думаю, що відношення християн до гомосексуалістів повинно бути дуже обережним, спокійним, ніжним, люблячим. Звичайно, гомосексуальна практика засуджена Біблією і тому християни не мають права її підтримувати. Але неприязнь до гріха не можна переносити на людину, яка той гріх чинить. Тому християни ні в якому разі не повинні ненавидіти гомосексуалістів як людей. Ні в якому разі не можна допускати образливих ремарок про того чи іншого індивідуума з гомосексуальною орієнтацією. Треба протестувати проти насильства по відношенню до гомосексуалістів, обсмикувати тих, хто дозволяє собі брудну лайку чи войовничу риторику в їх адресу. Також треба знати, і пояснювати іншим, що серед гомосексуалістів тільки крихітна меншість є небезпечними статевими злочинцями, тоді як абсолютна більшість з них, як і гетеросексуалісти, не мають ніякого нахилу до злочинної поведінки, живуть у злагоді з юридичними нормами.
Якщо ви не заперечуєте, я хотів би винести в окрему тему обговорення ставлення різних релігій до гомосексуалістів і гомосексуалізму. Цей допис - повторення моєї відповілі на ремарки пані Хлої про гомосексуалістів у гілці про евтаназію (http://maidan.org.ua/n/rel/1019910019).
Вітаю всіх,
--Георгій
----------------------------
Пані Хлоя писала:
>>Лікнеп: гомосексуалізм, Мері, це здебільшого спосіб виділитися з натовпу (якщо більше нічим). Тому вони так і кричать про свої "права". Бо без пафосу не буде сенсу взагалі бути гомосексуалістом. Тому вони так і протестують, коли люди не хочуть про них чути. Гомосексуаліст - це людина, яка не хоче шукати спільну мову з іншою статтю, не хоче приймати іншої точки зору, не хоче бути такою, якою її зробила природа. Це виклик суспільству, природі, Богу.
(ГП) Де в чому погоджуюся, де в чому ні. Дійсно, в США багато гомосексуалістів часто поводять себе з викликом. Це неприємно. Їх активісти тиснуть на американську державу (не знаю, як в інших країнах), вимагають більшої уваги до їх групи, до їх стилю життя, іноді навіть у гротескних формах. Коли моя дочка ходила до середньої школи в Сіетлі, там просто біля входу висів величезний плакат з описами прав статевих меншин. Ми з дружиною дуже дивувалися і сміялися з цього: ну нащо 11-14-річним дітлахам знати про ті права? Дай Боже їм взагалі зрозуміти щось просто про права і обов'язки людини. І про статеві меншини такі молоді люди ще не можуть мати чіткого поняття. Але сперечатися, протестувати марно, тому що Сіетл має величезну громаду гомосексуалістів, і їх лідери користуються великим впливом на всі сфери життя міста, включаючи й навчальні заклади. Це недобре. Але на це є причини.
У двох словах про причини ненормально сильного впливу гомосексуалістів на життя в деяких регіонах США. Річ у тому, що США традиційно були дуже консервативною країною і мали схильність занадто дріб'язково регламентувати приватне життя людей. У багатьох штатах, особливо на Середньому Заході і на Півдні, існували (а в кількох штатах ще й досі існують) абсолютно ідіотські закони, які ділять статеві стосунки на "хороші" і "погані." Наприклад, у деяких південних штатах можна (принаймні теоретично) отримати тюремне ув'язнення за оральний секс - навіть із власним чоловіком чи дружиною! Такі "закони" у 1960-і - 1970-і роки внесли свою лепту у виштовхування маси неконформістськи настроєної молоді з цих консервативних штатів у більш ліберальні штати Східного і особливо Західного узбережжя. У тому ж напрямку діяли і християнські церкви, які на переважно сільському Середньому Заході і Півдні часто поводили себе нав'язливо, сували свого носа у приватне життя людей і особливо молоді, ображали людську гідність молоді. Таким чином, склалася своєрідна "конткультура," центрами якої є центральна і південна Каліфорнія (Сан-Франціско, Голлівуд), західний Вашінгтон (Сіетл), окремі райони Нью-Йорка (Грініч Вілледж), південна Флоріда (Кі Уест), і деякі інші точки. Ця "контркультура" і досі дуже добре розвинута і впливова.
З іншого боку, я не думаю, що кожний індивідуальний гомосексуаліст - обов'язково бунтар, який кидає виклик суспільству, природі і Богу і не хоче шукати спільної мови з іншою статтю. Деякі люди дійсно мають надзвичайно розвинуту гомосексуальну орієнтацію, настільки виражену (причому іноді з дитинства або підліткового віку), що для них статеві стосунки з особою протилежної статі абсолютно виключені. Я маю одного дуже хорошого приятеля, з яким я зростав разом (наші батьки були дуже близькими приятелями). Зараз він актор і кінорежисер. Якби він тільки міг мати стосунки з жінками, він був би найщасливішою людиною на світі! Він дуже цікава людина, надзвичайно гарний, виглядає мужньо (в молоді роки грав романтичних революціонерів :), талановитий, працьовитий, дуже чесний, справжній інтелігент, відданий своїй театральній і кінематографічній роботі. Для нього не було б ніякої проблеми знайти чудову дружину. (Я знаю принаймні одну дуже знамениту екс-радянську кіноактрису, яка була в нього закохана до безмежності :) ). Але для нього це виключено. Він може бути другом, приятелем жінки - і дійсно приятелює з багатьма, але жити з нею статевим життям для нього так само неможливо, як для мене (гетеросексуаліста) жити з мужчиною. Ніякого виклику ні суспільству, ні природі, ні Богу він не кидає. Ні за які свої права він не бореться, він просто чесно живе й працює.
Я думаю, що відношення християн до гомосексуалістів повинно бути дуже обережним, спокійним, ніжним, люблячим. Звичайно, гомосексуальна практика засуджена Біблією і тому християни не мають права її підтримувати. Але неприязнь до гріха не можна переносити на людину, яка той гріх чинить. Тому християни ні в якому разі не повинні ненавидіти гомосексуалістів як людей. Ні в якому разі не можна допускати образливих ремарок про того чи іншого індивідуума з гомосексуальною орієнтацією. Треба протестувати проти насильства по відношенню до гомосексуалістів, обсмикувати тих, хто дозволяє собі брудну лайку чи войовничу риторику в їх адресу. Також треба знати, і пояснювати іншим, що серед гомосексуалістів тільки крихітна меншість є небезпечними статевими злочинцями, тоді як абсолютна більшість з них, як і гетеросексуалісти, не мають ніякого нахилу до злочинної поведінки, живуть у злагоді з юридичними нормами.