Світ, у якому ми живемо, хворий на гріх і зло. Християнин зцілює себе прагненням іншого, ідеального, доброго світу, який дає Господь після смерті в цьому. Тобто в цьому світі його можна здобути в душі, якщо перемогти (вбити) в собі гріх. І праведники, які досягли царства Божого в своїй душі, отримують царство Боже після фізичної смерті тіла, а там більше ні гріха ні зла немає.
Є світ, що існує в любові. Світ, де Вас ніхто ніколи не обдурить, не зрадить. Де люди займаються улюбленою справою не тому, що їм треба їсти, а тому, що це їм цікаво, тому що вони цього просто хочуть. Світ, де в жодних очах не побачиш байдужості і жорстокості. Світ, де немає хвороб і смерті і де життя тебе не обтяжує. Світ, де слово "свобода" не має, як зараз, подвійного сенсу.
Недавно десь прочитала, що до гріхопадіння людина була справжнім царем звірів. Звірі їй підкорялися і слухалися її. А після гріхопадіння гріх так спотворив людський образ, що більшість тварин перестали людину впізнавати. Так от у тому Божому світі жоден звір не те що не посміє напасти на людину, а просто не схоче.
Можна ще довго розповідати. Думаю, якщо Господь створив людину такою, яка вона є, то Він не дасть їй нудьгувати в своєму світі. Думаю, що то буде, можливо, світ, чимось схожий на цей, тільки без усього, що приносить людині біль, розчарування і смерть. Ви скажете, що це - утопія? Утопія - коли такий світ намагаються побудувати люди, не позбувшися причини зла - гріха. А Богу все можливо. Що для людини утопія, те для Бога - реальність.
Пані Хлоє, це ж треба таке, щоби я з Вами не сперчався, а згоджувався:).
Про те, скільки всього люди робитимуть у Божому Царстві, Біблія пише на сотнях сторінок, особливо у так званих "пророцтвах відновлення" Ісайї, Михея, Осії, в заключному розділі книги Даниїла, і в книзі Об'явлення. До речі, знаменитий вислів, що став лозунгом ООН, і який красується на постаменті перед входом у будівлю ООН в Нью-Йорку - "вони перекують мечі свої на лемеші, і не вчитимуться більше війні" - взятий з книги Ісайї. Організація, звичайно, абсолютно "не та," але вислів правильний і дуже місткий.
Я ще хочу додати панові (-), що вся християнська етика побудована на принцципі індивідуальної відповідальності людини за свої вчинки. Тому Бог зовсім не бажає, щоби ми усувалися від теререшнього, земного життя. Треба старатися уникати зла, гріха, але добрі вчинки треба робити якомога активніше, і буквально до останнього подиху. Тому Ваш титул зовсім неправильний з точки зору християнина. Для християнина релігія, віра зовсім не означають смерті. Навпаки, безвір'я і життя в служінні злу є смертю, тоді як життя у вірі і служінні Богу є справжнім, повноцінним і дуже радісним життям. Павло писав у своїх апостольських листах, що він "завжди радіє." Взагалі слово "makarios" - щасливий, радісний, наповнений радістю - є одним з найбільш вживаних слів Нового Завіту, і також одна з прикмет самого Бога (1 Тимофія 1:11).
Георгій Пінчук писав(ла):
> Пані Хлоє, це ж треба таке, щоби я з Вами не сперчався, а згоджувався:).
Я рада.:-)
Святі отці кажуть, що перед кінцем світу усі будуть сперечатися. Ніхто не схоче миритися одне з одним через свою гордість. Давайте менше сперечатися.:-)
Щиро вітаю,
Хлоя.
2002.06.18 | Thinker
Відпочити на місяць я б в таку казку поїхав. Але не більше
Відповіді
2002.06.16 | Хлоя
Re: Совершенно верно. Христианин умирает для этого мира. (-)
2002.06.17 | ФУК
Вот как? Зачем тогда жить? Надо вешаться и быстрее к Богу (-)
2002.06.17 | Kostya Poroh
Е...Щоб ФУКу сповістити про Христа, напр. (-)
2002.06.17 | Thinker
Тобто щоб і ФУК помер для цього світу?
А нащо тоді взагалі цей світ? Повний абсурд.2002.06.17 | Хлоя
Re: Тобто щоб і ФУК помер для цього світу?
Світ, у якому ми живемо, хворий на гріх і зло. Християнин зцілює себе прагненням іншого, ідеального, доброго світу, який дає Господь після смерті в цьому. Тобто в цьому світі його можна здобути в душі, якщо перемогти (вбити) в собі гріх. І праведники, які досягли царства Божого в своїй душі, отримують царство Боже після фізичної смерті тіла, а там більше ні гріха ні зла немає.2002.06.17 | Thinker
А що є?
2002.06.17 | Хлоя
Re: А що є?
Є світ, що існує в любові. Світ, де Вас ніхто ніколи не обдурить, не зрадить. Де люди займаються улюбленою справою не тому, що їм треба їсти, а тому, що це їм цікаво, тому що вони цього просто хочуть. Світ, де в жодних очах не побачиш байдужості і жорстокості. Світ, де немає хвороб і смерті і де життя тебе не обтяжує. Світ, де слово "свобода" не має, як зараз, подвійного сенсу.Недавно десь прочитала, що до гріхопадіння людина була справжнім царем звірів. Звірі їй підкорялися і слухалися її. А після гріхопадіння гріх так спотворив людський образ, що більшість тварин перестали людину впізнавати. Так от у тому Божому світі жоден звір не те що не посміє напасти на людину, а просто не схоче.
Можна ще довго розповідати. Думаю, якщо Господь створив людину такою, яка вона є, то Він не дасть їй нудьгувати в своєму світі. Думаю, що то буде, можливо, світ, чимось схожий на цей, тільки без усього, що приносить людині біль, розчарування і смерть. Ви скажете, що це - утопія? Утопія - коли такий світ намагаються побудувати люди, не позбувшися причини зла - гріха. А Богу все можливо. Що для людини утопія, те для Бога - реальність.
2002.06.17 | Георгій Пінчук
Дуже згоден
Пані Хлоє, це ж треба таке, щоби я з Вами не сперчався, а згоджувався:).Про те, скільки всього люди робитимуть у Божому Царстві, Біблія пише на сотнях сторінок, особливо у так званих "пророцтвах відновлення" Ісайї, Михея, Осії, в заключному розділі книги Даниїла, і в книзі Об'явлення. До речі, знаменитий вислів, що став лозунгом ООН, і який красується на постаменті перед входом у будівлю ООН в Нью-Йорку - "вони перекують мечі свої на лемеші, і не вчитимуться більше війні" - взятий з книги Ісайї. Організація, звичайно, абсолютно "не та," але вислів правильний і дуже місткий.
Я ще хочу додати панові (-), що вся християнська етика побудована на принцципі індивідуальної відповідальності людини за свої вчинки. Тому Бог зовсім не бажає, щоби ми усувалися від теререшнього, земного життя. Треба старатися уникати зла, гріха, але добрі вчинки треба робити якомога активніше, і буквально до останнього подиху. Тому Ваш титул зовсім неправильний з точки зору християнина. Для християнина релігія, віра зовсім не означають смерті. Навпаки, безвір'я і життя в служінні злу є смертю, тоді як життя у вірі і служінні Богу є справжнім, повноцінним і дуже радісним життям. Павло писав у своїх апостольських листах, що він "завжди радіє." Взагалі слово "makarios" - щасливий, радісний, наповнений радістю - є одним з найбільш вживаних слів Нового Завіту, і також одна з прикмет самого Бога (1 Тимофія 1:11).
--Георгій
2002.06.17 | Хлоя
Re: :-)
Георгій Пінчук писав(ла):> Пані Хлоє, це ж треба таке, щоби я з Вами не сперчався, а згоджувався:).
Я рада.:-)
Святі отці кажуть, що перед кінцем світу усі будуть сперечатися. Ніхто не схоче миритися одне з одним через свою гордість. Давайте менше сперечатися.:-)
Щиро вітаю,
Хлоя.
2002.06.18 | Thinker
Відпочити на місяць я б в таку казку поїхав. Але не більше
2002.06.18 | Хлоя
:-) (-)
2002.06.17 | Kostya Poroh
Точно. "Ми вмерли для гріха"
Колосянам 2 13,"Коли ви були мертві у ваших гріхах... Бог оживив вас у Христі. Він простив нам всі наші гріхи"
2002.06.17 | Георгій Пінчук
Дуже згоден
Але не вмерли для інших людей, яких ми мусимо любити, поки життя нашого. Вітаю, --ГП