Чи нема у діях Ісуса певної награності чи театральності?
07/06/2002 | Карло
Коли він дотримується старих пророцтв і виконує їх, немовби лібретто чи театральний сценарій, навіть садовиться на віслюка і згідно древньому пророцтву в'їздить до Єрусаліму на віслюку? Хіба віслюк то так принципово? Чи він мав сумніви, що люди повірять у нього і вважав цей штрих важливим та переконуючим? Тоді звичайно, так, якщо віслюк переконуючий штрих та важливий аргумент, то його дійсно не можна було уникати! Взагалі пророцтва таким чином використовують елемент фантастичних творів про машину часу, де передказується результат матчу чи якась інша подія, щоб довести справжність подорожів у часі. Проте з такого боку значно переконливіше було б пророчити щось таке незалежне від людини, таке, що не можна підробити. Наприклад, хтось спробував відібрати у Ісуса віслюка, але ж тут пішов град і градиною луснуло грабіжника по голові, він тимчасово знепритомнів, а Ісус тим часом тріумфально в'їхав до Єрусаліму. Оце дійсно важко підробити. А купити ішака багато хто міг би.
Відповіді
2002.07.06 | Георгій Пінчук
Re: Чи нема у діях Ісуса певної награності чи театральності?
Я так розумію смисл епізоду з віслюком (точніше, ослям), що Ісус в'їхав до Єрусалиму не як могутній політичний володар, а як надзвичайно скромна, тиха, мирна людина. Як це й пророкував Ісайя, називаючи його "князем миру," він не шукав собі слави і почестей земного царя, навіть і при тому, що був (і є) Царем над Царями. Він цим хотів донести до людей ту просту істину, що їх врятує не політична чи військова могутність, а любов, милосердя, сумирність і слухняність Божій волі. Ми, християни, і зараз віримо, що саме так і станеться. --ГП2002.07.06 | Георгій Пінчук
І ще, про досконалість і вади
Біблія дійсно каже про Христа, що він не мав ніякого гріха, тобто був, з біблійної точки зору, досконалим. Але він був, разом з тим, і дуже людяним. Він втомлювався, дратувався, голоднів, пітнів, плакав. Під час останньої вечері він обмив ноги своїм учням і закликав їх робити те саме один одному і іншим людям. Фарисеї говорили про нього, що він ласун і п'яниця. (Це, звичайно, не означає, що він напивався до непристойності, тому що це дійсно було б гріхом, але це дає нам зрозуміти, що він зовсім не був аскетом.) Тобто Христос під час свого земного служіння дійсно поводив себе як дуже звичайна, симпатична, мирна людина, а не як відірваний від людей герой чи цар. Але він при цьому спромігся не зробити нічого такого, що розходилося б з Божею волею, Божими планами. Нам важко собі таке навіть і уявити, тому що для нас образ пересічної людини завжди містить якісь вади і грішки. Христос вкладається у цей образ тільки частково. --ГП2002.07.06 | Карло
Як скромняга, міг би й пішки прийти...
А що мул чи верблюд то дуже нескромно. Так ні, вистави, співпадіння хотілося. До речі, якщо то не віслюк, а маленьке осля, чого його мучити?2002.07.07 | Георгій Пінчук
Re: Як скромняга, міг би й пішки прийти...
Але ж він був також і духовний лідер, вчитель. ТОму їхав, а не йшов пішки. Але разом з тим їхав дуже скромно, не на роззолоченій колісиці.