Флоридійці допомагають українським сиротам
01/04/2003 | Serhiy Hrysch
Floridians help Ukrainian orphans
From: Alexander Olynyk < alexo@vax2.concordia.ca>
Miami Herald Online
Mon, Dec. 16, 2002
BY ELLEN KANNER
To Ukraine, with love
For 2,000 Ukrainian orphans, Santa Claus is a petite woman with caramel-colored hair.
Their Santa -- Clara Pascal -- comes not from the North Pole, but from Coral Gables.
Pascal was a far cry from Santa Claus when she first visited Odessa, Ukraine, in April 1995 to film a documentary about orphanages. Shocked by what she saw -- children who were neglected and malnourished, children with serious medical problems like cleft palates -- she ended up falling in love with one of the orphans and adopting him.
''There was one little baby,'' Pascal said. 'Everyone else was crying, sad, but he was the happy one, the survivor. He looked straight at me, and I thought, `I'm coming back for you.' ''
Pascal was 33 and single. Braving Ukrainian bureaucracy and adopting a foreign orphan seemed overwhelming, ''but somehow, I knew it would be possible,'' she recalled.
Two months after her return, Pascal, now 40, ended her film career to become Ukrainian programs director for Universal Aid for Children, Inc. Established in 1977, the Pompano Beach-based nonprofit agency focuses on humanitarian relief efforts and international adoption.
It would take her two years to adopt her son Luke, now 8.
''The love I had for Luke catapulted me. I knew I had to do something,'' said Pascal, who returns to Odessa [Odesa] several times a year to give the thousands of orphans she couldn't adopt some of the care they need.
Her programs serve 18 separate Ukrainian institutions, offering nutrition, health care, psychological counseling, education and scholarship opportunities for orphans who are otherwise released, without resources, to the state when they reach 17.
The Ukrainian government resisted outside help, so Pascal staffed her program with Odessa locals to help break down cultural barriers.
''Humanitarian was a word I had to explain [to government officials],'' Pascal said. ``It's a closed culture. It's a pride thing -- you have to respect that.''
Her top priorities: Providing orphans with proper nutrition and medical care. Creating emotional support, even joy, are also important.
Playing Santa
That's why Pascal looks forward to Christmas, when she gets to play Santa to 2,000 orphans, thanks to donations by individuals and organizations, including DHL and Florida Healthcare Supply.
``We try to get one present for each child. That in itself is a huge feat because there's so many of them. The sense of ownership is so big with them because they have to share everything they have.''
Christmas, which the Russian [sic] Orthodox celebrate on Jan. 6, was a concept these children couldn't grasp at first.
''Most of these kids don't even know their own birthdays, let alone what Christmas is. It would be like every other day, unless we did something,'' Pascal said.
The presents are basics -- sweaters, blankets and the like.
''They need everything. I can never keep up,'' said Pascal. ``We try to raise $25 per child and have our staff take them shopping. They pick out what they like and have it Christmas morning. For the little ones, we take stockings and put [warm clothing] in them. It's freezing and the heat is always off there.''
Pascal, who grew up in Maryland, got her leadership skills from her father, Robert Pascal, who worked in county government, and her charitable impulse from her mother, Nancy Ware Pascal Wainwright, a Miami native.
Giving spirit
''At Christmas, we always had a family we would go help,'' recalled Pascal. ``Being humanitarian was instilled in me by my mother.''
Pascal, who studied at the University of Central Florida in the mid-1980s, made Miami her home in 1994.
As Ukrainian programs director, she has received assistance from as far as California, and as close as South Florida.
Susan Macpherson, a nurse practitioner from West Palm Beach, first visited Odessa with Pascal in June 1995, during Pascal's first trip with Universal Aid for Children. Macpherson was on hand to assess the orphans' medical needs.
''Ophthalmology, orthopedics, plastic surgery, infectious disease -- really severe,'' she said.
Macpherson now sponsors sisters Galina and Irina Gromevnko [sic], for Universal Aid's scholarship program.
Through Macpherson's support, Galina, 22, has completed beauty school. Irina, 20, is studying at a university and wants to be a journalist.
''I send them care packages a couple times a year, clothing, extra money,'' said Macpherson. 'They've become very close to me. I told the girls, `Learn English and I'll bring you to spend a couple weeks in Florida.' ''
Since the scholarship program began four years ago, Pascal has raised $45,000, enabling 75 orphans to pursue a college education in the Ukraine.
''These kids are my mission now,'' said Pascal. ``All they need is the right environment and they thrive. What they overcome is phenomenal.''
She wants her son Luke to meet these young people who inspire her, but not yet, not this Christmas.
''I'm still protective of him,'' she said.
Although adopted children often have problems adjusting to a new environment, Luke has taken well to his. He says he loves to play kick and catch and freeze-tag.
Like her, he laughs a lot. And like her, he senses he is linked to a world far beyond Coral Gables. He studies pictures and videos of the other orphans, and talks about his brothers and sisters in Ukraine.
''I want to go over there and be with them and help them,'' Luke said.
''We're all citizens of the world. We're all in this together,'' said Pascal. ``I wish more people would become involved in a personal way, whether it's with the person next door or someone around the world. I believe goodness begets goodness. It helps us in the end, too.''
How to help
Universal for Children Inc accepts donations of money and various goods, like new clothing, which Land's End contributed last year. All donations are tax deductible.
To help or for more information, contact Clara Pascal, the agency's Ukrainian programs director, at 305-740-7279 or
e-mail cjpascal@attbi.com.
--------------------------------------------------------------------------------
© 2001 Miami and wire service sources.
All Rights Reserved.
www.miami.com
From: Alexander Olynyk < alexo@vax2.concordia.ca>
Miami Herald Online
Mon, Dec. 16, 2002
BY ELLEN KANNER
To Ukraine, with love
For 2,000 Ukrainian orphans, Santa Claus is a petite woman with caramel-colored hair.
Their Santa -- Clara Pascal -- comes not from the North Pole, but from Coral Gables.
Pascal was a far cry from Santa Claus when she first visited Odessa, Ukraine, in April 1995 to film a documentary about orphanages. Shocked by what she saw -- children who were neglected and malnourished, children with serious medical problems like cleft palates -- she ended up falling in love with one of the orphans and adopting him.
''There was one little baby,'' Pascal said. 'Everyone else was crying, sad, but he was the happy one, the survivor. He looked straight at me, and I thought, `I'm coming back for you.' ''
Pascal was 33 and single. Braving Ukrainian bureaucracy and adopting a foreign orphan seemed overwhelming, ''but somehow, I knew it would be possible,'' she recalled.
Two months after her return, Pascal, now 40, ended her film career to become Ukrainian programs director for Universal Aid for Children, Inc. Established in 1977, the Pompano Beach-based nonprofit agency focuses on humanitarian relief efforts and international adoption.
It would take her two years to adopt her son Luke, now 8.
''The love I had for Luke catapulted me. I knew I had to do something,'' said Pascal, who returns to Odessa [Odesa] several times a year to give the thousands of orphans she couldn't adopt some of the care they need.
Her programs serve 18 separate Ukrainian institutions, offering nutrition, health care, psychological counseling, education and scholarship opportunities for orphans who are otherwise released, without resources, to the state when they reach 17.
The Ukrainian government resisted outside help, so Pascal staffed her program with Odessa locals to help break down cultural barriers.
''Humanitarian was a word I had to explain [to government officials],'' Pascal said. ``It's a closed culture. It's a pride thing -- you have to respect that.''
Her top priorities: Providing orphans with proper nutrition and medical care. Creating emotional support, even joy, are also important.
Playing Santa
That's why Pascal looks forward to Christmas, when she gets to play Santa to 2,000 orphans, thanks to donations by individuals and organizations, including DHL and Florida Healthcare Supply.
``We try to get one present for each child. That in itself is a huge feat because there's so many of them. The sense of ownership is so big with them because they have to share everything they have.''
Christmas, which the Russian [sic] Orthodox celebrate on Jan. 6, was a concept these children couldn't grasp at first.
''Most of these kids don't even know their own birthdays, let alone what Christmas is. It would be like every other day, unless we did something,'' Pascal said.
The presents are basics -- sweaters, blankets and the like.
''They need everything. I can never keep up,'' said Pascal. ``We try to raise $25 per child and have our staff take them shopping. They pick out what they like and have it Christmas morning. For the little ones, we take stockings and put [warm clothing] in them. It's freezing and the heat is always off there.''
Pascal, who grew up in Maryland, got her leadership skills from her father, Robert Pascal, who worked in county government, and her charitable impulse from her mother, Nancy Ware Pascal Wainwright, a Miami native.
Giving spirit
''At Christmas, we always had a family we would go help,'' recalled Pascal. ``Being humanitarian was instilled in me by my mother.''
Pascal, who studied at the University of Central Florida in the mid-1980s, made Miami her home in 1994.
As Ukrainian programs director, she has received assistance from as far as California, and as close as South Florida.
Susan Macpherson, a nurse practitioner from West Palm Beach, first visited Odessa with Pascal in June 1995, during Pascal's first trip with Universal Aid for Children. Macpherson was on hand to assess the orphans' medical needs.
''Ophthalmology, orthopedics, plastic surgery, infectious disease -- really severe,'' she said.
Macpherson now sponsors sisters Galina and Irina Gromevnko [sic], for Universal Aid's scholarship program.
Through Macpherson's support, Galina, 22, has completed beauty school. Irina, 20, is studying at a university and wants to be a journalist.
''I send them care packages a couple times a year, clothing, extra money,'' said Macpherson. 'They've become very close to me. I told the girls, `Learn English and I'll bring you to spend a couple weeks in Florida.' ''
Since the scholarship program began four years ago, Pascal has raised $45,000, enabling 75 orphans to pursue a college education in the Ukraine.
''These kids are my mission now,'' said Pascal. ``All they need is the right environment and they thrive. What they overcome is phenomenal.''
She wants her son Luke to meet these young people who inspire her, but not yet, not this Christmas.
''I'm still protective of him,'' she said.
Although adopted children often have problems adjusting to a new environment, Luke has taken well to his. He says he loves to play kick and catch and freeze-tag.
Like her, he laughs a lot. And like her, he senses he is linked to a world far beyond Coral Gables. He studies pictures and videos of the other orphans, and talks about his brothers and sisters in Ukraine.
''I want to go over there and be with them and help them,'' Luke said.
''We're all citizens of the world. We're all in this together,'' said Pascal. ``I wish more people would become involved in a personal way, whether it's with the person next door or someone around the world. I believe goodness begets goodness. It helps us in the end, too.''
How to help
Universal for Children Inc accepts donations of money and various goods, like new clothing, which Land's End contributed last year. All donations are tax deductible.
To help or for more information, contact Clara Pascal, the agency's Ukrainian programs director, at 305-740-7279 or
e-mail cjpascal@attbi.com.
--------------------------------------------------------------------------------
© 2001 Miami and wire service sources.
All Rights Reserved.
www.miami.com
Відповіді
2003.01.09 | Рибалка
Re: Флоридійці допомагають українським сиротам
Таку роботу яку обить Клара можу привітати. Але Сіргіє не могли б ви перекласти те що тут написано, багато учасників форуму не знають англійську мову (та й я користуюсь електронним перекладачем) і сказане тут залишеться непочутим.Ну а Миколай в спідниці це дійсно весело.
Я знаю що є багато організацій які ведуть подібну роботу то може краще їм об'єднати зусилля?
2003.01.11 | Serhiy Hrysch
Дякую.
На жаль, не можу перекладати, бо не має часу, так що це as-is.Я хочу у майбутньому створити базу даних про подібні рельні ініціативи і чаріті.
2003.01.11 | Рибалка
Хороша ідея!(-)
2003.01.11 | Георгій Пінчук
Мій переклад (вибачте, нашвидкоруч)
Мешканці Флоріди допомагають українським сиротам(повідомлення Олександра ОЛІЙНИКа, "Майємі Геральд Онлайн," понеділок, 16 грудня 2002 р.)
Автор: Еллен Кеннер
"Україні, з любов"ю"
Для 2000 українських сиріт, Санта Клаус - це маленького зросту і делікатної будови жінка, в якої волосся пофарбоване в рудуватий колір.
Цей їхній Санта Клаус - Клера Паскаль - прибуває до них не з Північного полюсу, а з коралових зарослів.
Коли пані Паскаль уперше відвідала українське місто Одесу у квітні 1995 року, щоби зняти там документальний фільм про будинки для сиріт, вона зовсім не була схожою на Санта Клауса. Її дуже негативно вразило те, що вона побачила: запущені, не нагодовані як слід діти, хворі діти з такими серйозними проблемами, як "вовча паща" (розщеплене піднебіння - генетичний дефект. --ГП). Але в кінці кінців, вона так полюбила одного маленького хлопчика-сироту, що взяла його у прийми.
"Була там оця маленька дитинка," - згадує Паскаль. "Всі інші плакали, були сумні, а цей виглядав задоволеним, як герой. Подивився він мені просто в очі, я й подумала: от повернуся і заберу тебе."
Тоді пані Паскаль було 33 роки і вона була незаміжня. Перебороти українських бюрократів і взяти у прийми маленького іноземця здавалося чимось неймовірно складним, але, як пані Паскаль згадує тепер, "якимось чином, я знала, що це станеться."
Через два місяці після тодішнього повернення з України, пані Паскаль (якій зараз 40 років) поклала край своїй кар"єрі кінодокументаліста і стала директором Української Програми в організації "Юніверсал Ейд фор Чілдрен, Інкорпорейтед" ("Всеохоплююча допомога дітям"). Ця некомерційна організація була заснована у 1977 році, має штаб-квартиру в місті Помпано Біч (штат Флоріда), і фокусується на гуманітарній допомозі та допомозі батькам, які бажають взяти в прийми дітей з інших країн.
Процедура оформлення взяття в прийми її приомного сина Люка, якому зараз 8 років, зайняла два роки.
"Моя любов до Люка штовхнула мене на цей вчинок. Я знала, що щось я таки мушу зробити!" - каже пані Паскаль. Тепер вона приїжджає до Одеси кілька разів на рік, і допомогає тим сиротам, яких вона не може взяти у прийми, даючи їм той догляд, якого вони потребують.
Програма, якою пані Паскаль керує, обслуговує 18 українських закладів і включає розподілення харчових продуктів, надання медичної допомоги, консультації психологів, освіту і стипендії для сиріт. Ці сироти живуть у своїх закладах до 17 років, і, якби програма не надавала їм допомоги, були б по досягненню цього віку випущені зі своїх закладів для самостійного життя в суспільстві без ніяких ресурсів.
Український уряд чинив опір діяльності цієї програми, як чомусь, що є допомогою з боку "іноземців," "не наших." Тоді пані Паскаль набрала в кадри своєї організації місцевих жителів, одеситів, і таким чином культурний бар"єр був знищений.
"Я мусила роз"яснювати цим чиновникам значення слова "гуманітарна допомога," каже пані Паскаль. "Вони мають дуже вузький світогляд, несприятливі до інших культур. Але це відображує їх певного роду гордість за себе. Це треба поважати."
2003.01.11 | Георгій Пінчук
Перепрошую, там ще далі є...
(Друга частина перекладу - вибачте, недодивився на свій "прінтаут")Її (п. Паскаль) голові пріоритети - дати сиротам належне харчування і медичну допомогу. Також важливо створити емоційну підтримку, атмосферу радості.
Саме через це пані Паскаль з таким нетерпінням чекає на Різдво, коли вона, завдяки матеріальній допомозі окремих добродійників і таких організацій, як "ДГЛ" і "Флоріда Хелскер Сепплай," грає роль Санта Клауса для 2000 сиріт.
"Ми намагаємося дати кожній дитині по подарунку. Це дуже нелегко, тому що їх так багато. Вони мають дуже гостре почуття "мого," тому що вони змушені жити на всьому "спільному."
Різдво, що його Російська (так в тексті. --ГП) Православна церква святкує 6 січня (так в тексті. --ГП), спочатку було для цих дітей чимось зовсім незрозумілим.
"Більшість з цих дітей," - каже пані Паскаль, "навіть не знають, коли в них день народження, а тим більше, що то за річ "Різдво." Якби ми нічого не робили, для них цей день був би таким самим, як і всі інші."
Подарунки - це дуже прості речі, такі, як светри і ковдри.
"Їм потрібно все. Я ніколи не маю почуття, що все вже зроблено," - каже п. Паскаль. "Ми намагаємося одержати від добродійників по 25 доларів на дитину, і тоді ведемо цю дитину до крамниці. Діти показують нам, що саме вони хочуть мати, і тоді ми їм це купуємо і даємо на наступний ранок, як різдвяний подарунок. Для маленьких, ми кладемо цей подарунок у панчоху. Часто подарунки - це теплий одяг, тому що тут стоїть мороз, а отоплення ніколи не працює."
Пані Паскаль виросла у штаті Меріленд і отримала деякі практичні організаційні навички від свого батька, Роберта Паскаля, який працював в уряді одного з місцевих округів. Схильність до добродійництва вона успадкувала від своєї матері, Ненсі Уейр Паскаль Уейнрайт, яка народилася в Майямі.
Пані Паскаль згадує: "Ми завжди допомагали якійсь родині на Різдво. Моя мама виховала в мені добродійницю."
Пані Паскаль вчилася в Університеті Центральної Флориди у 1980-і роки, а в 1994 році поселилася в Майямі.
Як директор української добродійницької програми, вона одержала допомогу як з віддалених місць - наприклад, з Каліфорнії, - так і з самого півдня штату Флоріда, де програма базується.
Сюзен Макферсон, медсестра з міста Уест Палм Біч, вперше відвідала Одесу разом з п. Паскаль у червні 1994 року, під час першої поїздки п. Паскаль як представника "Юніверсал Ейд фор Чілдрен." Пані Макферсон робила все, що було потрібно для хворих дітей.
"Треба було допомагати дітям з хворобами очей, переламами і вивихами кісток, робити пластичні операції, лікувати інфекції - дійсно дуже суворі випадки," - каже п. Макферсон.
Пані Макферсон зараз матеріально допомагає сестрам Галині і Ірині Громевнко (так у тексті. --ГП), даючи гроші на їх стипендію в рамках навчальноі програми "Юніверсал Ейд."
Завдяки підтримці п. Макферсон, Галина, якій зараз 22 роки, закінчила косметицчну школу. Ірина, якій зараз 20, навчається в університеті і хоче бути журналістом.
"Я надсилаю їм маленьки пакунки пару разів на рік," - каже п. Макферсон. "Одяг, трохи грошей. Вони стали мені такими близькими. Я кажу цим дівчатам, вивчайте англійську мову, а я вас заберу до себе на Флоріду на два тижні."
З початку діяльності програми чотири роки тому, п. Паскаль зібрала 45000 доларів на допомогу семидесяти п"яти сиротам навчатися в українських вищих навчальних закладах.
"Ці діти зараз є моєю місією," - каже п. Паскаль. "Все, що їм потрібне, це хороші умови життя. Вони тоді розквітають. Долають неймовірні перешкоди."
Вона хоче, щоби її син Люк зустрівся з цими молодими людьми, що так її надихають, але ще не на це Різдво.
"Я все ще хочу оберігти його від складностей життя," - каже п. Паскаль.
Прийомні діти важко адаптуються до нових умов життя, але Люк почуває себе добре. Він каже, що любить гратися в м"яча і піжмурки.
Як і його прийомна мати, Люк багато сміється. І також як його прийомна мати, він відчуває, що світ, з яким він є зв"язаним, значно більший, ніж "Коралові Зарослі" (Флоріда). Він розглядає картинки і дивиться відеофільми з іншими сиротами, і говорить про своїх братів і сестер в Україні.
"Я хочу туди поїхати, бути з ними, допомагати їм," - каже Люк.
"Ми всі - громадяни світу. Ми всі робимо одну справу," - каже п. Паскаль. "Я б хотіла, щоби більше людей приєдналося до нас особисто, чи то сусіди, чи то люди з протилежного кінця планети. Я вірю, що доброта породжує доброту. В кінці кінців, ми ж самі й виграємо від цього."
ЯК ДОПОМОГТИ
"Юніверсал Ейд фор Чілдрен, Інкорпорейтед" приймає дарунки грошима і різними речами, особливо новий одяг - минулого року такий дарунок прийшов від фірми одягу "Лендз Енд." Всі дарунки дадуть змогу тим, хто дарує, списати гроші з податку (мається на увазі федеральний податок США. --ГП).
Для допомоги і подальшої інформації, звертайтеся до Клери Паскаль, директора Українських програм, телефон 305-740-7279, або через електронну пошту, cjpascal@attbi.com.