Притча про сіяча
03/16/2003 | Георгій
Дорогі форумники,
Оскільки внас давно точиться дискусія на тему, а в чому ж полягає вчення Христа, я подумав: може, цікаво буде послухати наші опінії про знамениті Христові притчі? Як, наприклад, ви розумієте притчу Христа про сіяча (Матв. 13:3-23, Марка 4:3-20, Луки 8:5-15)?
Мені особисто до вподоби таке тлумачення цієї притчі. Грунт, про який там іде мова, це є стан людського серця. Люди, в яких серце (внутрішня особа, сукупність найінтимніших мотивацій) подібне до грунту на добре втоптаній стежці, є людьми занадто занятими повсякденними справами, чимось таким, що стосується кар'єри, політики, тощо. "Зерно" віри в них просто не входить, а залишається на поверхні і зникає.
Люди, в яких серце подібно до кам'янистого грунту, є людьми духовними, сприятливими до чогось вищого за повсякденні життєві клопоти, але такими, хто має всередині якусь невиправлену гіркоту, злість, роздратованість, душевну "зачерствілість" (такими часто є, наприклад, люди, яких дуже сильно ображали в дитинстві, або жертви статевих злочинів і т.д.). "Зерно" віри в таких людей входить досить легко, але вантаж внутрішньої гіркоти і зачерствілості такий великий, що це "зерно" не укорінюється і за несприятливих обставин (опозиція з боку рідних і близьких, побутові чи "романтичні" складності тощо) перестає існувати, "всихає."
Люди, в яких серце подібно до хорошого грунту, але з тернинами чи будяками, є людьми з тим, що по-англійськи називається "split loyalties." Вони можуть бути надзвичайно духовними, і "зерно" віри в них не зникає, а дає сильні паростки (тобто ці люди можуть бути щиро віруючими і такими, хто деякий час активно працює у християнських осередках). Але вони, так би мовити, розділені. Їх мотивація є, з одного боку, бути Божими слугами, а з другого - бути слугами "світу" з його матеріальними і духовними пожадливостями (1 Івана 2:15-17). Оскільки вони не стримують росту цих пожадливостей ("тернин"), ті у певний момент виснажують їх, забирають у цих людей всю їх силу, енергію, і не залишають їм нічого для того, щоби вони могли продовжувати функціонувати як активні, свідомі християни.
Що ви думаєте?
--Георгій
Оскільки внас давно точиться дискусія на тему, а в чому ж полягає вчення Христа, я подумав: може, цікаво буде послухати наші опінії про знамениті Христові притчі? Як, наприклад, ви розумієте притчу Христа про сіяча (Матв. 13:3-23, Марка 4:3-20, Луки 8:5-15)?
Мені особисто до вподоби таке тлумачення цієї притчі. Грунт, про який там іде мова, це є стан людського серця. Люди, в яких серце (внутрішня особа, сукупність найінтимніших мотивацій) подібне до грунту на добре втоптаній стежці, є людьми занадто занятими повсякденними справами, чимось таким, що стосується кар'єри, політики, тощо. "Зерно" віри в них просто не входить, а залишається на поверхні і зникає.
Люди, в яких серце подібно до кам'янистого грунту, є людьми духовними, сприятливими до чогось вищого за повсякденні життєві клопоти, але такими, хто має всередині якусь невиправлену гіркоту, злість, роздратованість, душевну "зачерствілість" (такими часто є, наприклад, люди, яких дуже сильно ображали в дитинстві, або жертви статевих злочинів і т.д.). "Зерно" віри в таких людей входить досить легко, але вантаж внутрішньої гіркоти і зачерствілості такий великий, що це "зерно" не укорінюється і за несприятливих обставин (опозиція з боку рідних і близьких, побутові чи "романтичні" складності тощо) перестає існувати, "всихає."
Люди, в яких серце подібно до хорошого грунту, але з тернинами чи будяками, є людьми з тим, що по-англійськи називається "split loyalties." Вони можуть бути надзвичайно духовними, і "зерно" віри в них не зникає, а дає сильні паростки (тобто ці люди можуть бути щиро віруючими і такими, хто деякий час активно працює у християнських осередках). Але вони, так би мовити, розділені. Їх мотивація є, з одного боку, бути Божими слугами, а з другого - бути слугами "світу" з його матеріальними і духовними пожадливостями (1 Івана 2:15-17). Оскільки вони не стримують росту цих пожадливостей ("тернин"), ті у певний момент виснажують їх, забирають у цих людей всю їх силу, енергію, і не залишають їм нічого для того, щоби вони могли продовжувати функціонувати як активні, свідомі християни.
Що ви думаєте?
--Георгій
Відповіді
2003.03.16 | Іван
Re: Притча про сіяча. Згідний!
Так пояснюють і священики в церкві. Може не в таких обширних формах.2003.03.17 | Вільнодум
Re: Притча про сіяча
Георгій пише:> Що ви думаєте?
(V) Я думаю, що байки Крилова моють більше мудрості, ніж ця казочка з Біблії. Якщо Ви хочете погратися в дитячий садочок і послухати інтерпретації і моралі цієї казочки, то я пропоную свою версію, яка є більш правдивою -:-)
ЧУЖЕ "ЗЕРНО" для нашої землі є шкідливим, -- воно є бур'ян, який треба прополоти. І немає значення де він росте - на дорозі, під дорогою, на огороді, чекає свого часу на камені, чи де!
Це щось подібне до Хрущовської кукурузи, яка погубила наше землеробство!
Ви забули, у нас, Оріїв, є СВОЄ ЗЕРНО, яке є найкраще, і чужого нам не треба!
Як Вам моя казка?
бубликів в'язка,
глек молока
і булка мяка?
~;-}
2003.04.04 | Марко
Re: Я думаю, що байки Крилова моють більше мудрості
Вільнодум пише:> (V) Я думаю, що байки Крилова моють більше мудрості, ніж ця казочка з Біблії. Якщо Ви хочете погратися в дитячий садочок і послухати інтерпретації і моралі цієї казочки, то я пропоную свою версію, яка є більш правдивою -:-)
>
> ЧУЖЕ "ЗЕРНО" для нашої землі є шкідливим, -- воно є бур'ян, який треба прополоти. І немає значення де він росте - на дорозі, під дорогою, на огороді, чекає свого часу на камені, чи де!
Ну і як Ви пропонуєте всіх примусити вчити байки Крилова ?
М.
2003.04.04 | Вільнодум
Re: Я думаю, що байки Крилова моють більше мудрості
Марко пише:> Ну і як Ви пропонуєте всіх примусити вчити байки Крилова ?
(V) Ваша відповідь показує таке НЕрозуміння алегорій і суті сказаного, що я не хотів відповідати спочатку, але вирішив сказати вам це, щоб Ви знали...
Щиро,
Вільнодум
2003.04.04 | Марко
Байкар Крилов
Вільнодум пише:> Марко пише:
> > Ну і як Ви пропонуєте всіх примусити вчити байки Крилова ?
>
> (V) Ваша відповідь показує таке НЕрозуміння алегорій і суті сказаного, що я не хотів відповідати спочатку, але вирішив сказати вам це, щоб Ви знали...
Чи можете поділитися з загалом про особливості духовного життя Крилова, можливо тоді буде зрозуміло звідкіля він черпав ті алегорії для своїх пречудових байок ?
М.
2003.04.04 | Анатолій
Re: Байкар Марко.
Ваш один великий учитель, також з юдейською кров"ю, говорив -учитися, учитися і ще раз учитися. Отже, якщо Ви бажаєте, вивчайте Крилова, а хочете Гліболва, а не хочете, не компостуйте мозок іншим, розумійте так, як розвинутий Ваш розум.
Анатолій
2003.04.04 | Георгій
Крилов
Пане Анатолію, от Ви знову напали на людину, а правила ж як?Щодо Крилова, він, звичайно, позичав багато сюжетів у Ляфонтена і в Езопа, але це не робить його нижчим за тих двох. Мені особисто жанр байки в поезії не особливо подобається, але фігура Крилова для мене асоціюється з іншими фігурами раннього російського романтичного ренесансу в поезії, такими, як Гнедич, Баратинський, Батюшков, Жуковський (наполовину турок...), Веневітінов, Кюхельбекер, Вяземський і, звичайно, Пушкін. В Академічному зібранні творів Пушкіна є чудова літографія, де він зображений поруч з "дідусем" Криловим. (Здається, про цю літографію Пушкін написав свою знамениту онєгінську станцу, яку заради пристойності сам вилучив з остаточного тексту - "Там, першедши мост Кукушкин,...".)Колосальний пушкінський геній був виплеканий у спілкуванні з цими людьми.
Про російську літературу є чудовий жарт Даниїла Хармса. "От мені говорили - Пушкін геній, Толстой геній, Достоєвський геній, Чехов геній... коли ж воно все скінчиться? От все одразу і скінчилося!.."
2003.04.04 | Анатолій
Re: Крилов Пінчуку!
Пане Пінчук! Вам сильно хочеться штрикнути мене? Штрикніть, я Вам це прощу навіть, якщо штрикнете тисячу разів, ТІЛЬКИ ПРОЗРІЙТЕ.Чому набрали в рот води щодо постингу "Визволяймо Бога". Що, про це ні у яких главах біблії не написано? Так от, саме про це і написано, тому давайте, доказуйте .....
Анатолій
2003.04.04 | Георгій
Та не хочу я Вас штрикати...
А про той пост - не бачу підстав здіймати бурю в чайній ложці. Є точний український еквівалент староєврейського слова Ель - Бог. Модна також сказати, що є точний староєврейський еквівалент українського слова Бог - Ель. Про що базар?2003.03.17 | Марко
Re: Притча про сіяча
> Оскільки внас давно точиться дискусія на тему, а в чому ж полягає вчення Христа, я подумав: може, цікаво буде послухати наші опінії про знамениті Христові притчі? Як, наприклад, ви розумієте притчу Христа про сіяча (Матв. 13:3-23, Марка 4:3-20, Луки 8:5-15)?> Мені особисто до вподоби таке тлумачення цієї притчі. Грунт, про який там іде мова, це є стан людського серця.
Мені здається, що все має дозріти. Інколи люди ще просто не
готові до Слова, а дехто можливо і не стане ніколи готовим до того, що воно йому відкриється. Потрібно стукати, щоб воно відкрилося.
Але мені б хотілось заакцентувати увагу на інше. На сіяча Слова в прямому сенсі. Хто саме сіє ті слова.
Ось навіть на нашому форумі - присутності Сіячів відчувається мало, попри існування тисяч українських церков різних деномінацій в Україні і за її межами. Мені здається, що саме їх відсутність тут і не дає змоги тим хто, що ще не знає Слова або не розуміє його - мати шанс зрозуміти.
Як ви думаєте - в чому причина відсутності на нашому форумі пасторів, дияконів, попів, ксьондзів, настоятелів різних церков і т.д. ?
Мені здається, що від їхньої присутності серед нас "виграли" б усі. Можливо варто кожному з нас запрошувати їх час від часу заходити на цю сторінку і дописувати їхні думки ?
М.
2003.03.17 | Георгій
Священики і пастори на цьому форумі
Пане Марку, Ви підняли дуже важливе питання. Я абсолютно згоден, що ми всі дуже виграли б, якби на цій сторінці виступало більше українських священиків і пасторів різних християнських деномінацій, а також професійних теологів інших релігій (мусульманських мулл, юдейських рабинів, буддистських лам тощо). На жаль, тут, де я зараз живу (північно-східна частина штату Місісіпі) українців дуже мало, а українських релігійних діячів ще менше. Я особисто тут не знаю жодного. Але там, де я жив раніше - у місті Сіетл - є кілька українських священиків і пасторів, з якими я особисто знайомий. Напишу їм, може, вони знайдуть час і бажання до нас приєднатися. --ГП2003.03.17 | Franko
Ja probuju zaraz probyty odyn proekt
Velykyj xrystyjans'kyj web-portal, misce dlja spilkuvannja, shchos' bil'she i strukturovanishe, nizh prosto forum - statti, propovidi, opytuvannja, konkursy, a takozh obovjazkovo prjamyj zvjazok zi svjashchennykamy jak osnovnyj element - adzhe same jix dumka najavtorytetnisha.Ce ne bude konkurencija, bo forumom c'ogo proektu za mojim zadumom maje buty same cej majdanivs'kyj forum.
2003.03.17 | Марко
"Сіячі" на цьому форумі.
Георгій пише:> Напишу їм, може, вони знайдуть час і бажання до нас приєднатися.
Мені також здається, що досконале не-володіння мовою не повинно їх відштовхувати від прийняття рішення приєднатися. Мову з часом можна відшліфувати при бажанні. Їхня присутність навіть англійською (сша, канада) чи іспанською (мексика, аргентина) лише збагатить форум якісно.
Зрозуміло, що в Україні одиниці серед них мають вільний доступ до мережі, але все ж вже є деякі церкви, які володіють такими засобами. Я намагаюсь заохочувати приєднуватись до форуму на майдані пасторів різних деномінацій також.
Як зауважив Франко
>Velykyj xrystyjans'kyj web-portal, misce dlja spilkuvannja, shchos' >bil'she i strukturovanishe, nizh prosto forum - statti, propovidi,
>opytuvannja, konkursy, a takozh obovjazkovo prjamyj zvjazok zi >svjashchennykamy jak osnovnyj element - adzhe same jix dumka >najavtorytetnisha.
>Ce ne bude konkurencija, bo forumom c'ogo proektu za mojim zadumom >maje buty same cej majdanivs'kyj forum. Ale ot pid to treba znajty >groshi i rozruxaty Svjatojurs'ku goru. Tak shcho ja ZOVSIM ne peven, >shcho meni ce vdast'sja (ale budu probuvaty, jak til'ky vernusja >dodomu).
Дуже корисні ідеї, але мабуть цінність форуму майдану може полягати саме в присутності різних християнських деномінацій.
Для початку буде добре відчувати присутність навіть на цьому форумі
пасторів (хто може відповісти на різні запитання щодо тонкощів розуміння Слова) з різних церков. Створювати форум однієї християнської деномінації, мені здається не варто. Такі, як правило створюються силами окремих церков на їхніх офіційних сайтах.
М.
2003.03.17 | Franko
"Одноi християнськоi дeномiнацii" - нi в якому разi!
Задумка власнe в тому i полягаe, щоб цe був, сeрeд усього iншого, i мiжконфeсiйний дiалог. Я взагалi планую просити, щоб "шeфство" УГКЦ над сайтом було якомога бiльш прихованe, а bias - конфeсiйна упeрeджeнiсть - взагалi була звeдeна до нуля. Такий собi christian.net.ua, а нe ugkc.net.ua...2003.03.18 | Анатолій
Re: Притча про сіяча - Цікаво.
Панове!Серце це справа не погана, але без розуму, без менталу воно є тільки фізиологічною та філософською категоріями. Моя думка, що грунт, це перш за все СТАН РОЗУМУ ТА СТАН СВІДОМОСТІ ЛЮДИНИ. Бо ми знаємо, що людина приходить у цей світ циклічно для ЕВОЛЮЦІЇ СВІДОМОСТІ.
Саме тому я гадаю, що юдео-християнство є тим зерном, що впало на грунт поверхневий, дало росток, але згодом його випалило Сонце, тобто світло розуму та свідомості. Бо розум для того і надано людині від бога, щоби вона могла свідомо відділяти зерна від плевел. Слава Богу, сьогодні люди України є не ті, що були у ХІІ столітті за розумовим станом та станом свідомості.
Хай живе Україна.
Анатолій
2003.03.18 | Георгій
Серце
Анатолій пише:> Панове!
> Серце це справа не погана, але без розуму, без менталу воно є тільки фізиологічною та філософською категоріями. Моя думка, що грунт, це перш за все СТАН РОЗУМУ ТА СТАН СВІДОМОСТІ ЛЮДИНИ.
(ГП) Правильно, але я ж говорив про фігуральне "серце" як "внутрішню людину," її мотивацію, думки, плани, надії, переживання, тощо. Біблія дуже часто вживає слово "серце" саме в такому розумінні. Воно включає розум і свідомість.
>Бо ми знаємо, що людина приходить у цей світ циклічно для ЕВОЛЮЦІЇ СВІДОМОСТІ.
> Саме тому я гадаю, що юдео-християнство є тим зерном, що впало на грунт поверхневий, дало росток, але згодом його випалило Сонце, тобто світло розуму та свідомості. Бо розум для того і надано людині від бога, щоби вона могла свідомо відділяти зерна від плевел. Слава Богу, сьогодні люди України є не ті, що були у ХІІ столітті за розумовим станом та станом свідомості.
(ГП) Якщо Ви говорите про нашарування на християнство, що утворилися внаслідок його "одержавленості," то я згоден.
> Хай живе Україна.
(ГП) Так, обов'язково. Без неї світ неповний.
> Анатолій
2003.03.18 | Анатолій
Re: Серце та розум. Пінчуку.
Пане Пінчук.Я говорю саме про християнство, яке у нас в Україні має старт не з дати охрещення Русі, тобто з 988 року, а саме х ХІІ століття, коли у чисте Ісусове християнство почали просочувати юдейську Тору та бруд, який розділив ПОВНЕ ПРАВОСЛАВ"Я, В ЯКОМУ БУЛО МІСЦЕ І ЧИСТОМУ ХРИСТИЯНСТВУ. Після ХІІ століття, як відомо з історії, люди Русі, побачивши, що Православ"я було викривлене і перевернуте з ніг на голову і почало слугувати, як я Вам неодноразово казав, Чорнобогові, ішли на самоспалення. Але Вам дуже тяжко донести якісь знання, бо як тільки Ви почуєте Астрал, а такого немає у Біблії, Ви зразу, за складом Вашого розуму, втрачаєте інтерес до співбесіди. То ж, або ставте конкретні питання і я Вам буду пояснювати, або, нажаль, нам немає про що говорити, бо ми з Вами на протилежних берегах і не тільки на фізичному рівні.
Анатолій
2003.03.18 | Анатолій
Панове! Не погребуйте відповісти.
Панове. Для нормального розуміння всіх Вас та Ваших духовних уподобань, прошу написати, де хто зараз мешкає.Я українець. Мешкаю у Києві. Ніколи своє місцеперебування не змінював, хіба що тільки коли служив у Армії та коли маю відрядження.
З повагою, Анатолій
2003.03.18 | Георгій
Re: Панове! Не погребуйте відповісти.
Я теж українець і киянин за народженням. Мати теж народилася у Києві, батько - в Полтаві, один з дідів - у селі Великі Сорочинці (так, гоголівському!), одна з бабусь - у Миргороді. Але я не "чистий" українець в етнічному сенсі, маю домішки не-українських генів. Прізвище одного з моїх прадідів - Цалікі, він був грек з південного узбережжя Криму. Інший мій пращур мав прізвище фон Бер (німець і, здається, родич знаменитого біолога-еволюціоніста Карла Ернста фон Бера). Ще інший пращур мав прізвище Ніколаєв і був нібито росіянином (хоча це могло бути і русифіковане Миколаїв). Втім, більшість моїх генів українські, від родин Пінчуків, Столярів і Дороганів. Я мешкав у Києві з народження (1957 р.) до вступлення до аспірантури (1981 р.), потім у Москві (1981-1984), потім знову в Києві (1984-1990). У травні 1990 року був запрошений на стажування у США. Жив у Лос Анджелесі (1990-1991), Сіетлі (1991-1998), а зараз живу в місті Старквіллі (північно-східна частина штату Місісіпі). Залишаюся українським громадянином, стараюся бувати в Україні не рідше, ніж раз на 2 роки. Мати живе в Києві, велика родина дружини (мати, сестра, чоловік сестри, двоє племінниць і купа тіток) - у Луцьку і в селі Сокіль на Волині. --Георгій