Хто може поділитися, як саме святкують в Вашій церкві день Матері ?
М.
Відповіді
2003.05.06 | Георгій
А чи в Україні...
... взагалі прийнято святкувати День Матері - я думав, що це суто американська традиція?
За часів СРСР Дня Матері не святкували - святкували день жінок (8 березня). На жаль, це свято було дуже скомпрометоване, тому що це фактично був день народження комуністки і фаворитки Леніна Клари Цеткін. Але ідея святкувати День Жінки - хороша, на мою думку. У США такого свята нема, а шкода. Мати - це функція, тоді як Жінка - це Явище. Одне другого не замінює...
У сіетльських українських церквах "мамин день" традиційно відмічають дитячим концертом. Діти читають вірші.
Георгій пише:
> ... взагалі прийнято святкувати День Матері - я думав, що це суто американська традиція?
Невже день Матері в Європі не святкується і не святкувався раніше, звідкіля ж пішла ця традиція взагалі ?
> За часів СРСР Дня Матері не святкували - святкували день жінок (8 березня).
Неправда, в середовищі комунізованого міщанства справді святкували
8 березня, але в середовищі залишків української інтелігенції свято Матері тихенько святкували.
> На жаль, це свято було дуже скомпрометоване, тому що це фактично був день народження комуністки і фаворитки Леніна Клари Цеткін.
Де можна про його відносини з цією фавориткою прочитати, хіба його фавориткою була ще й Клара Цеткін на додачу до Інесси Арманд, з якою в нього народилась незаконна дитина 1903 року ? Адже сина Інесси Арманд - Андре відповідно до свідоцтв про народження французьких служб, вона мала від Владіміра Лєніна. Чи мала Клара дітей від Владіміра Лєніна також ?
> Але ідея святкувати День Жінки - хороша, на мою думку. У США такого свята нема, а шкода. Мати - це функція, тоді як Жінка - це Явище. Одне другого не замінює...
Думав що 8-ме березня у світі святкують лише в бувшому таборі.
> У сіетльських українських церквах "мамин день" традиційно відмічають дитячим концертом. Діти читають вірші.
Це гарно, а як відмічають це свято в американських церквах, не українських, от наприклад в Царствах Свідків Яхве чи Церквах Христа ?
>Це гарно, а як відмічають це свято в американських церквах, не українських, от наприклад в Царствах Свідків Яхве чи Церквах Христа ?
(ГП) Ніяк. ЦХ, яку я знаю (в нашому місті Старквіллі) не робить спеціальних святкувань світських свят. Вони періодично влаштовують виступи дітей під час вечірньої недільної служби (діти читають вірші), але ці виступи не приурочені ні до якої особливої календарної дати. Свідки Єгови колективно, в Залах Царства, не відмічають ніяких свят, крім одного - День Спомину (14 нісана - день смерті Христа). (В себе по домівках, звичайно, Свідки святкують Новий Рік, а також річниці своїх весіль і спонтанні персональні свята.)
2003.05.09 | Марко
Ще одна точка зору на день Матері
Георгій пише:
> Але ідея святкувати День Жінки - хороша, на мою думку... Мати - це функція, тоді як Жінка - це Явище. Одне другого не замінює...
День матері, який святкуємо у другу неділю травня, в умах наших співгромадян часто протиставляється Дню жінки, який звикли святкувати восьмого березня. Це протиставлення можна пізнати в арґументах на кшталт "то не українське свято, його нам нав'язали", або "ми вже звикли його святкувати", "уваги до жінок не буває забагато" і т.д.
Насправді ж різність між цими двома святами лежить при самій основі того, як трактується жінка у контексті кожного із цих свят. У Дні матері жінка трактується як та, котру особливим чином покликано до служіння через материнство, власне те, що відкидається традицією святкування Восьмого березня арґументом, здавалося б, наскрізь очевидним: "не всі жінки є матерями". Але ця суперечність перестає бути такою, коли бачимо, що саме розуміння материнства у контексті цих свят виходить із двох різних традицій думання. Секулярна традиція, у контексті якої постає свято Восьмого березня, трактує материнство як стан жінки, що настає після факту народження. У християнській же традиції, в контексті якої з'являється День матері, материнство розуміється як саме покликання жінки, те, через яке вона реалізовує себе як особу. У ньому нема категоричного пов'язування материнства із дітонародженням. Материнство -- це, насамперед, стан буття жінки, у якому вона може найбільш продуктивно реалізовувати свою любов. Дійсність материнства Церква, насамперед, наповнює духовним сенсом. Мати Тереза не мала своїх рідних дітей, але це не перешкодило їй стати символом материнства цілої епохи. Будучи самим станом буття материнство реалізується впродовж усього життя, від утроби матері аж до смерті. Застосовуючи це розуміння до експонованої фотографії ми побачимо на ній не тільки донечок, які прикрашають свою маму, але також осіб, які через своє дарування вже тепер реалізовують своє материнство.
> Насправді ж різність між цими двома святами лежить при самій основі того, як трактується жінка у контексті кожного із цих свят. У Дні матері жінка трактується як та, котру особливим чином покликано до служіння через материнство, власне те, що відкидається традицією святкування Восьмого березня арґументом, здавалося б, наскрізь очевидним: "не всі жінки є матерями". Але ця суперечність перестає бути такою, коли бачимо, що саме розуміння материнства у контексті цих свят виходить із двох різних традицій думання. Секулярна традиція, у контексті якої постає свято Восьмого березня, трактує материнство як стан жінки, що настає після факту народження. У християнській же традиції, в контексті якої з'являється День матері, материнство розуміється як саме покликання жінки, те, через яке вона реалізовує себе як особу. У ньому нема категоричного пов'язування материнства із дітонародженням. Материнство -- це, насамперед, стан буття жінки, у якому вона може найбільш продуктивно реалізовувати свою любов. Дійсність материнства Церква, насамперед, наповнює духовним сенсом. Мати Тереза не мала своїх рідних дітей, але це не перешкодило їй стати символом материнства цілої епохи. Будучи самим станом буття материнство реалізується впродовж усього життя, від утроби матері аж до смерті. Застосовуючи це розуміння до експонованої фотографії ми побачимо на ній не тільки донечок, які прикрашають свою маму, але також осіб, які через своє дарування вже тепер реалізовують своє материнство.
(ГП) Це дуже цікава і глибока думка, ІМХО. Але я все-таки не був би таким радикальним, називаючи другий підхід християнським. Може, краще казати "традиційно-християнський," чи "кафоличний." Не впевнений. Річ у тому, що є все-таки багато жінок, які ніколи не реалізують своїх материнських нахилів і тим не менш самі себе вважають реалізованими як особи. Були і є жінки-військові, жінки-вчені (от хоча б Нобелівські лауреатки Марія Кюрі чи Барбара МакКлінток), або жінки типу Біллі Голідей чи Дасті Спрінгфілд, які реалізували себе в нетрадиційному мистецтві і богемному стилі життя. Звичайно, можна сказати - а, то все збочення, от СПРАВЖНІ жінки завжди жіночі, лагідні, материнські... Але хто визначає, знову ж таки, яка жінка справжня, а яка ні? Повертаємося до суперечки про нормальність...
Знаю одну молоду жінку, яка чекала одружитися і мати родину-діти.
Це була ціль її життя. Інші вибирають карєри, Галина просто хотіла бути мамаю. Та життя не дарувало їй цієї радости. З медичних причин чоловіка та і її самої, дітей вони не могли мати. Все ж це не зупинило її від того, щоб стати -мамою. Вона усиновила троє хлопчиків.
Двоє з певними медичними вадами. Щаслива, бо має діточок. Я колись запиталася її, як же все таки вона почувається виховуючи "чужих дітей"
Галина обурилась. "-Вони не чужі, це мої діти"-відповіла мені.
"-Я так дивлюся на це"-, продовжувала Галина. Є три роди матерів.
"-Одні, що родять, люблять,виховують.
Другі це такі, які родять і викидають їх на сміття.
Ну, а треті, то це такі, як я. Підбирають викинуте і своїю надмірною любов'ю дають їм життя, виховання, освіту."-
То хиба така жінка не заслуговує на "Свято Матері"?
... але деяка жінка - не мати, чи вона родить, чи ні...
Пригадую деякі жіночі фігури зі світу мистецтва, зокрема музики. Ось, наприклад, Едіт Піаф. Не можу уявити її матір"ю. Вона була як той соловейко, що так усього себе вкладає в свою пісню, що гине, коли досягає найвищої ноти. Так і вона. Все її життя було пісня і наркотики (щоб стимулювати нерви і досягати ще вищих соловейкових нот, відтягуючи смерть). Доспівала, і померла. Але результат... "Non, rien de rien, non, je ne regrai de rien..." Велично, неповторно. І ТІЛьКИ ЖІНКА могла ОТАК проспівати. Але, от вже вибачте, ну не мати. Ніяк, ні в чому. То вона не заслуговує ні на яке свято?
Раніше святкувалося свято Матері, бо МАМА заслужила собі на таку увагу. Тепер додалися День Батька, День Бабусь і Дідусів, День секретарки. Америка, як то кажуть, з дуру дуріє. А головне, це продати речі у формі подарунків. Тобто все стало комерційне. Згубилася
сптавжня ідея відзначення Дня Мами.
Бачу, пане Георгію, Вам дуже хочеться признати свято жінки, до якого Ви привикли в Совєтському Союзі. Святкуйте собі на здоров'ячко. Я рада, що ми повернулися назад до святкування Дня МАМИ. Це для мене святість. Мама у мене понад усе. В Галичині є чудовий звичай відзначати "Маївки". Це цілий травень, моляться до Божої Матері.
Адріана пише:
> (...) Бачу, пане Георгію, Вам дуже хочеться признати свято жінки, до якого Ви привикли в Совєтському Союзі.
(ГП) Та ні, пані Адріано, ми з Лесею вже сто років Восьмого березня не святкували. Святкуємо Мамин день. Але мені здається, що повинне бути і свято Жінки теж. До речі в СРСР теж не було цього свята. Восьме березня офіційно називалося "Міжнародним днем солідарності ТРУДЯЩИХ жінок."
>Святкуйте собі на здоров'ячко. Я рада, що ми повернулися назад до святкування Дня МАМИ. Це для мене святість. Мама у мене понад усе. В Галичині є чудовий звичай відзначати "Маївки". Це цілий травень, моляться до Божої Матері.
(ГП) Для мене материнство теж є святим, але я розглядаю жіночість як щось ширше, ніж материнство.
2003.05.11 | Георгій
З поезії північного сусіда про Жінку (не обов'язково Матір)
Тьмою здeсь всe занавeшeно, и тишина, как на днe.
Вашe Вeличeство Жeнщина - ну нeужeли ко мнe?
Тусклоe здeсь eлeктричeство, с крыши сочится вода.
Жeнщина, Вашe Вeличeство - ну нeужeли сюда?
О, Ваш приход как пожарищe - дымно, и трудно дышать.
Ну, заходитe, пожалуйста - что ж на порогe стоять?
Кто Вы такая? Откуда Вы? Ах, я смeшной чeловeк...
Просто Вы двeрь пeрeпутали, улицу, город, и вeк.
Заeзджий музыкант цeлуeтся с трубою,
Пассажи по утрам, так просто, ни о чeм.
Он любит нe тeбя! Опомнись, Бог с тобою!
Прижмись ко мнe плeчом, прижмись ко мнe плeчом...
Живeт он трeтий дeнь в гостиницe районной,
Гдe койка у окна всeго лишь по рублю,
И на своeй трубe, как чайник, раскалeнной
Вздыхаeт тяжeло. А я тeбя люблю.
Трубач играeт гимн, трубач потeeт в гаммe,
Трубач хрипит своe и кашляeт, хрипя,
И словно лик судьбы, он вeсь в оконной рамe -
Да любит нe тeбя! А я люблю тeбя.
Дождусь я лучших днeй, и новый плащ одeну*,
Чтоб прeд тобой проплыть, как поздний лист, кружа.
Нe многого ль хочу, всeму давая цeну?
Нe сладко ль я живу, тобой лишь дорожа?
Тeбя нe соблазнить ни платьями, ни снeдью -
- Заeзджий мызукант играeт на трубe,
Что мир вeсь рядом с ним, с eго горячeй мeдью.
Судьба, судьбы, судьбe, судьбою, о судьбe.
(Булат Окуджава, 1970-і рр.)
*Так в оригіналі. Взагалі по-російськи було би правильно "надену." --ГП
О не рухайтесь панно я не просто дивлюся на Вас,
Я творю Ваш портрет із дрібних поцілунків олії,
На моїм полотні завмирає скуйовджений час,
І побачить вас Бог, так як я лиш Вас бачити вмію
О не рухайтесь, панно, будьте там, на отому стільці,
Він скрипить під котом, а під Вами принишк, наче миша,
Тільки пензель зітха у моїй ледь тремтячій руці,
Та немов полотно, під мазками вгинається тиша.
І немов полотно на мольберти натягнутий час,
Не витримує грунту і фарбу життя не тримає,
І вона обліта, ну а я бачу Вас, тільки Вас,
І крім Вас в цьому світі для мене нікого немає.
О не рухайтесь, панно, хай там час розганя свій візок,
В нього є що втрачати, отож хай як вміє втрачає,
Ну а я ще не кваплюсь покласти останній мазок,
І востаннє піднести Вам чашку осіннього чаю.
О не рухайтесь, панно, вже не довго, іще тільки раз,
Жовтий пензлик, мов песик, лизне намальовану мрію,
На моїм полотні завмирає скуйовджений час,
І побачить вас Бог, так як я лиш Вас бачити вмію,
І побачить вас Бог.
Панове!
Щиро підтримую святкування Дня матері в Україні і, при цьому, поздоровляю всіх матерів з цим святом.
Що цікаво, що цей день співпав з древнім українським Навським Днем, тобто днем пам"яті за померлими. Але що ще цікавіше, то Навський день несе жіночий аспект, а отже не протерічить Дню Матері.
ПОЗДОРОВЛЯЮ.
Анатолій
Відповіді
2003.05.06 | Георгій
А чи в Україні...
... взагалі прийнято святкувати День Матері - я думав, що це суто американська традиція?За часів СРСР Дня Матері не святкували - святкували день жінок (8 березня). На жаль, це свято було дуже скомпрометоване, тому що це фактично був день народження комуністки і фаворитки Леніна Клари Цеткін. Але ідея святкувати День Жінки - хороша, на мою думку. У США такого свята нема, а шкода. Мати - це функція, тоді як Жінка - це Явище. Одне другого не замінює...
У сіетльських українських церквах "мамин день" традиційно відмічають дитячим концертом. Діти читають вірші.
2003.05.06 | Марко
Re: А чи в Україні...
Георгій пише:> ... взагалі прийнято святкувати День Матері - я думав, що це суто американська традиція?
Невже день Матері в Європі не святкується і не святкувався раніше, звідкіля ж пішла ця традиція взагалі ?
> За часів СРСР Дня Матері не святкували - святкували день жінок (8 березня).
Неправда, в середовищі комунізованого міщанства справді святкували
8 березня, але в середовищі залишків української інтелігенції свято Матері тихенько святкували.
> На жаль, це свято було дуже скомпрометоване, тому що це фактично був день народження комуністки і фаворитки Леніна Клари Цеткін.
Де можна про його відносини з цією фавориткою прочитати, хіба його фавориткою була ще й Клара Цеткін на додачу до Інесси Арманд, з якою в нього народилась незаконна дитина 1903 року ? Адже сина Інесси Арманд - Андре відповідно до свідоцтв про народження французьких служб, вона мала від Владіміра Лєніна. Чи мала Клара дітей від Владіміра Лєніна також ?
> Але ідея святкувати День Жінки - хороша, на мою думку. У США такого свята нема, а шкода. Мати - це функція, тоді як Жінка - це Явище. Одне другого не замінює...
Думав що 8-ме березня у світі святкують лише в бувшому таборі.
> У сіетльських українських церквах "мамин день" традиційно відмічають дитячим концертом. Діти читають вірші.
Це гарно, а як відмічають це свято в американських церквах, не українських, от наприклад в Царствах Свідків Яхве чи Церквах Христа ?
М.
2003.05.06 | Георгій
В не-українських американських церквах...
>Це гарно, а як відмічають це свято в американських церквах, не українських, от наприклад в Царствах Свідків Яхве чи Церквах Христа ?(ГП) Ніяк. ЦХ, яку я знаю (в нашому місті Старквіллі) не робить спеціальних святкувань світських свят. Вони періодично влаштовують виступи дітей під час вечірньої недільної служби (діти читають вірші), але ці виступи не приурочені ні до якої особливої календарної дати. Свідки Єгови колективно, в Залах Царства, не відмічають ніяких свят, крім одного - День Спомину (14 нісана - день смерті Христа). (В себе по домівках, звичайно, Свідки святкують Новий Рік, а також річниці своїх весіль і спонтанні персональні свята.)
2003.05.09 | Марко
Ще одна точка зору на день Матері
Георгій пише:> Але ідея святкувати День Жінки - хороша, на мою думку... Мати - це функція, тоді як Жінка - це Явище. Одне другого не замінює...
Тут є цікава точка зору щодо материнства:
http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=9815
День матері, який святкуємо у другу неділю травня, в умах наших співгромадян часто протиставляється Дню жінки, який звикли святкувати восьмого березня. Це протиставлення можна пізнати в арґументах на кшталт "то не українське свято, його нам нав'язали", або "ми вже звикли його святкувати", "уваги до жінок не буває забагато" і т.д.
Насправді ж різність між цими двома святами лежить при самій основі того, як трактується жінка у контексті кожного із цих свят. У Дні матері жінка трактується як та, котру особливим чином покликано до служіння через материнство, власне те, що відкидається традицією святкування Восьмого березня арґументом, здавалося б, наскрізь очевидним: "не всі жінки є матерями". Але ця суперечність перестає бути такою, коли бачимо, що саме розуміння материнства у контексті цих свят виходить із двох різних традицій думання. Секулярна традиція, у контексті якої постає свято Восьмого березня, трактує материнство як стан жінки, що настає після факту народження. У християнській же традиції, в контексті якої з'являється День матері, материнство розуміється як саме покликання жінки, те, через яке вона реалізовує себе як особу. У ньому нема категоричного пов'язування материнства із дітонародженням. Материнство -- це, насамперед, стан буття жінки, у якому вона може найбільш продуктивно реалізовувати свою любов. Дійсність материнства Церква, насамперед, наповнює духовним сенсом. Мати Тереза не мала своїх рідних дітей, але це не перешкодило їй стати символом материнства цілої епохи. Будучи самим станом буття материнство реалізується впродовж усього життя, від утроби матері аж до смерті. Застосовуючи це розуміння до експонованої фотографії ми побачимо на ній не тільки донечок, які прикрашають свою маму, але також осіб, які через своє дарування вже тепер реалізовують своє материнство.
2003.05.09 | Георгій
Re: Ще одна точка зору на день Матері
Марко пише:> Насправді ж різність між цими двома святами лежить при самій основі того, як трактується жінка у контексті кожного із цих свят. У Дні матері жінка трактується як та, котру особливим чином покликано до служіння через материнство, власне те, що відкидається традицією святкування Восьмого березня арґументом, здавалося б, наскрізь очевидним: "не всі жінки є матерями". Але ця суперечність перестає бути такою, коли бачимо, що саме розуміння материнства у контексті цих свят виходить із двох різних традицій думання. Секулярна традиція, у контексті якої постає свято Восьмого березня, трактує материнство як стан жінки, що настає після факту народження. У християнській же традиції, в контексті якої з'являється День матері, материнство розуміється як саме покликання жінки, те, через яке вона реалізовує себе як особу. У ньому нема категоричного пов'язування материнства із дітонародженням. Материнство -- це, насамперед, стан буття жінки, у якому вона може найбільш продуктивно реалізовувати свою любов. Дійсність материнства Церква, насамперед, наповнює духовним сенсом. Мати Тереза не мала своїх рідних дітей, але це не перешкодило їй стати символом материнства цілої епохи. Будучи самим станом буття материнство реалізується впродовж усього життя, від утроби матері аж до смерті. Застосовуючи це розуміння до експонованої фотографії ми побачимо на ній не тільки донечок, які прикрашають свою маму, але також осіб, які через своє дарування вже тепер реалізовують своє материнство.
(ГП) Це дуже цікава і глибока думка, ІМХО. Але я все-таки не був би таким радикальним, називаючи другий підхід християнським. Може, краще казати "традиційно-християнський," чи "кафоличний." Не впевнений. Річ у тому, що є все-таки багато жінок, які ніколи не реалізують своїх материнських нахилів і тим не менш самі себе вважають реалізованими як особи. Були і є жінки-військові, жінки-вчені (от хоча б Нобелівські лауреатки Марія Кюрі чи Барбара МакКлінток), або жінки типу Біллі Голідей чи Дасті Спрінгфілд, які реалізували себе в нетрадиційному мистецтві і богемному стилі життя. Звичайно, можна сказати - а, то все збочення, от СПРАВЖНІ жінки завжди жіночі, лагідні, материнські... Але хто визначає, знову ж таки, яка жінка справжня, а яка ні? Повертаємося до суперечки про нормальність...
2003.05.09 | Адріана
Re: Жінка -Мати, не лише тоді родить
Знаю одну молоду жінку, яка чекала одружитися і мати родину-діти.Це була ціль її життя. Інші вибирають карєри, Галина просто хотіла бути мамаю. Та життя не дарувало їй цієї радости. З медичних причин чоловіка та і її самої, дітей вони не могли мати. Все ж це не зупинило її від того, щоб стати -мамою. Вона усиновила троє хлопчиків.
Двоє з певними медичними вадами. Щаслива, бо має діточок. Я колись запиталася її, як же все таки вона почувається виховуючи "чужих дітей"
Галина обурилась. "-Вони не чужі, це мої діти"-відповіла мені.
"-Я так дивлюся на це"-, продовжувала Галина. Є три роди матерів.
"-Одні, що родять, люблять,виховують.
Другі це такі, які родять і викидають їх на сміття.
Ну, а треті, то це такі, як я. Підбирають викинуте і своїю надмірною любов'ю дають їм життя, виховання, освіту."-
То хиба така жінка не заслуговує на "Свято Матері"?
2003.05.09 | Георгій
... але деяка жінка - не мати, чи вона родить, чи ні...
Пригадую деякі жіночі фігури зі світу мистецтва, зокрема музики. Ось, наприклад, Едіт Піаф. Не можу уявити її матір"ю. Вона була як той соловейко, що так усього себе вкладає в свою пісню, що гине, коли досягає найвищої ноти. Так і вона. Все її життя було пісня і наркотики (щоб стимулювати нерви і досягати ще вищих соловейкових нот, відтягуючи смерть). Доспівала, і померла. Але результат... "Non, rien de rien, non, je ne regrai de rien..." Велично, неповторно. І ТІЛьКИ ЖІНКА могла ОТАК проспівати. Але, от вже вибачте, ну не мати. Ніяк, ні в чому. То вона не заслуговує ні на яке свято?2003.05.09 | Адріана
Re: Америка має аж забагато "свят"
Раніше святкувалося свято Матері, бо МАМА заслужила собі на таку увагу. Тепер додалися День Батька, День Бабусь і Дідусів, День секретарки. Америка, як то кажуть, з дуру дуріє. А головне, це продати речі у формі подарунків. Тобто все стало комерційне. Згубиласясптавжня ідея відзначення Дня Мами.
Бачу, пане Георгію, Вам дуже хочеться признати свято жінки, до якого Ви привикли в Совєтському Союзі. Святкуйте собі на здоров'ячко. Я рада, що ми повернулися назад до святкування Дня МАМИ. Це для мене святість. Мама у мене понад усе. В Галичині є чудовий звичай відзначати "Маївки". Це цілий травень, моляться до Божої Матері.
2003.05.09 | Георгій
Re: Америка має аж забагато "свят"
Адріана пише:> (...) Бачу, пане Георгію, Вам дуже хочеться признати свято жінки, до якого Ви привикли в Совєтському Союзі.
(ГП) Та ні, пані Адріано, ми з Лесею вже сто років Восьмого березня не святкували. Святкуємо Мамин день. Але мені здається, що повинне бути і свято Жінки теж. До речі в СРСР теж не було цього свята. Восьме березня офіційно називалося "Міжнародним днем солідарності ТРУДЯЩИХ жінок."
>Святкуйте собі на здоров'ячко. Я рада, що ми повернулися назад до святкування Дня МАМИ. Це для мене святість. Мама у мене понад усе. В Галичині є чудовий звичай відзначати "Маївки". Це цілий травень, моляться до Божої Матері.
(ГП) Для мене материнство теж є святим, але я розглядаю жіночість як щось ширше, ніж материнство.
2003.05.11 | Георгій
З поезії північного сусіда про Жінку (не обов'язково Матір)
Тьмою здeсь всe занавeшeно, и тишина, как на днe.Вашe Вeличeство Жeнщина - ну нeужeли ко мнe?
Тусклоe здeсь eлeктричeство, с крыши сочится вода.
Жeнщина, Вашe Вeличeство - ну нeужeли сюда?
О, Ваш приход как пожарищe - дымно, и трудно дышать.
Ну, заходитe, пожалуйста - что ж на порогe стоять?
Кто Вы такая? Откуда Вы? Ах, я смeшной чeловeк...
Просто Вы двeрь пeрeпутали, улицу, город, и вeк.
(Булат Окуджава, 1960-i рр.)
2003.05.11 | Георгій
І ще про почуття до Жінки (не обов'язково Матері)
Заeзджий музыкант цeлуeтся с трубою,Пассажи по утрам, так просто, ни о чeм.
Он любит нe тeбя! Опомнись, Бог с тобою!
Прижмись ко мнe плeчом, прижмись ко мнe плeчом...
Живeт он трeтий дeнь в гостиницe районной,
Гдe койка у окна всeго лишь по рублю,
И на своeй трубe, как чайник, раскалeнной
Вздыхаeт тяжeло. А я тeбя люблю.
Трубач играeт гимн, трубач потeeт в гаммe,
Трубач хрипит своe и кашляeт, хрипя,
И словно лик судьбы, он вeсь в оконной рамe -
Да любит нe тeбя! А я люблю тeбя.
Дождусь я лучших днeй, и новый плащ одeну*,
Чтоб прeд тобой проплыть, как поздний лист, кружа.
Нe многого ль хочу, всeму давая цeну?
Нe сладко ль я живу, тобой лишь дорожа?
Тeбя нe соблазнить ни платьями, ни снeдью -
- Заeзджий мызукант играeт на трубe,
Что мир вeсь рядом с ним, с eго горячeй мeдью.
Судьба, судьбы, судьбe, судьбою, о судьбe.
(Булат Окуджава, 1970-і рр.)
*Так в оригіналі. Взагалі по-російськи було би правильно "надену." --ГП
2003.05.11 | Ygirl
Портрет
Ігор ЖУКПОРТРЕТ
О не рухайтесь панно я не просто дивлюся на Вас,
Я творю Ваш портрет із дрібних поцілунків олії,
На моїм полотні завмирає скуйовджений час,
І побачить вас Бог, так як я лиш Вас бачити вмію
О не рухайтесь, панно, будьте там, на отому стільці,
Він скрипить під котом, а під Вами принишк, наче миша,
Тільки пензель зітха у моїй ледь тремтячій руці,
Та немов полотно, під мазками вгинається тиша.
І немов полотно на мольберти натягнутий час,
Не витримує грунту і фарбу життя не тримає,
І вона обліта, ну а я бачу Вас, тільки Вас,
І крім Вас в цьому світі для мене нікого немає.
О не рухайтесь, панно, хай там час розганя свій візок,
В нього є що втрачати, отож хай як вміє втрачає,
Ну а я ще не кваплюсь покласти останній мазок,
І востаннє піднести Вам чашку осіннього чаю.
О не рухайтесь, панно, вже не довго, іще тільки раз,
Жовтий пензлик, мов песик, лизне намальовану мрію,
На моїм полотні завмирає скуйовджений час,
І побачить вас Бог, так як я лиш Вас бачити вмію,
І побачить вас Бог.
***
2003.05.11 | Георгій
Чудово (-)
2003.05.12 | Адріана
Re: Три матері
Три матері, три рожі в моїм серці,Вони відвічні, мов зорі в небесах.
Я б не змогла без них життя прожити,
А була б завжди просто землі прах.
Що перша матінка, це мама моя рідна,
Яка дала мені оце земне життя,
Любов плекавши, готова була б вмерти,
Щоб мала я і їжу і пиття.
Немов той ангел, розпроставши крила,
На себе брала всі удари життьові,
А я собі цвіла і з ласки її жила,
Збирала в пригорщі простори голубі.
А друга матінка, Пречиста Божа Мати,
Вона хоронить душу в чистоті,
Веде стежками правди, а по смерті
З'єднає з Сином там на висоті.
Серце полонить моя третя мати,
Рідна земля батьків моїх, дідів,
Де небо чисте, золота пшениця,
Тризуб князя несе славу віків.
О, мати рідна, ненько Україно!
Пройшли роки, та туга не зника
І млосно так і любо, що на скроні,
Твоя прощаюча ласкавая рука.
2003.05.12 | Георгій
Дуже гарно! (-)
2003.05.12 | Анатолій
Re: Святкування дня Матері.
Панове!Щиро підтримую святкування Дня матері в Україні і, при цьому, поздоровляю всіх матерів з цим святом.
Що цікаво, що цей день співпав з древнім українським Навським Днем, тобто днем пам"яті за померлими. Але що ще цікавіше, то Навський день несе жіночий аспект, а отже не протерічить Дню Матері.
ПОЗДОРОВЛЯЮ.
Анатолій