Українська Духовна Єдність
05/06/2003 | Вільнодум
* * *
Людина не може і не хоче жити одна. Вона потребує людського
оточення, яке можна описати різними рівнями людських спільнот,
серед яких є:
* сім'я
* рідня
* нація
* людство
Для здорового Способу Життя людини УСІ рівні людських
спільнот конче потрібні. Найбільш важливим рівнем є рівень
нації, тому що він відіграє в розвитку людини найважливішу
функцію. Він є тим джерелом, з якого людина отримує свою
культуру, цивільність, з якого вона все життя черпає своє
натхнення, духовну підтримку, який тримає звязок поколінь,
історію, мову, стабільність життя. Всі митці, письменники,
композитори, вчені, завжди мали національний початок, без
якого творчісь, напевно, взагалі неможлива. Надбання
національної культури створює духовний світ людини,
передугадує її поведінку, її відношення до собі-подібних.
Наприклад, маючи свободу дії, яку дає право на власне життя
і власність, людина не буде творити зло своїй сім'ї, роду,
нації, людству, бо в цьому немає потреби, і цим можна тільки
пошкодити своє власне життя. Вільна людина, на відміну від
поневоленої, стає скоріше людиною моральною.
Не тільки українці, а всі нації світу все більше і більше
розпорошуються глобально. Люба країну Європи має велику
частину своєї нації, яка проживає поза межами простору
держави. Останні десятиліття, в звязку з розвитком інтернету
і інших технологій звязку, люди однієї нації почали
об’єднуватися в глобальні “етно-мережі”, як їх назвав Микола
Пономаренко (див. http://www.mykola.com/orianity/orianity6.html).
Якість таких
об”єднань постійно покращується. Цьому допомагає
розвиток технологій і поверненням людей до національних
початків життя.
Теперішня Україна є духовно хвора. Її люди не мають
духовної єдності ні на Україні, ні поза її межами. Eкономічні
чи політичні заходи самі-по-собі не спасуть Україну, якщо
вона, перш-за-все, не відродиться духовно! Знаходження
шляху духовного відродження – це знаходження відповіді
для побудови держави, яка може будуватися тільки єдністю
людей.
Що роз"єднує Україну духовно? На це питяння не так важко
відповісти. Україна несе багатовікову спадщину
поневоленого народу, його рабську ментальність. Це
наслідство затуманило розум. Немає світобачення, яке
формується національною традицією. Колоніальне
наслідство засмітило рідну мову, яка є духовним кодом
нації. Втратився національний спосіб життя, власна
культурна спадщина. Не напрацьовано достатньо
національних мистецьких творів, книжок, картин, скульптур,
досліджень, монументів, які створюють “критичну масу”
незалежної культури і надзвичайно важливі для виховання
нового покоління, національної гордості. Забута історія,
міфологія, традиції, обряди, національні символи.
Існування в одній країні різних релігійних Церкв не
допомагає відродженню духовної єдності. Найбільші
Церкви на Україні є християнські, і як такі, проповідують
інтернаціональну ідеологію, яка має своєю ціллю світову
експансію. Ця ціль є важливіша для церкви за духовну
єдність Української нації. Власне, духовна єдність нації
навіть не входить до цілей християнської церкви і перечить
її доктрині. Інтернаціоналізм християнської Церкви, який є
надбанням її початкової структури, яка була створена для
інтернаціональних імперій Риму, Візантії, Росії, заважає їй
проповідувати дійсно християнське (Христове) вчення. Та це
є тема для іншої розмови.
Основні причини загибелі народів чи культур були слідуючі:
1. Природні, стихійні зміни, до яких люди не були готові.
2. Інтернаціоналізм ідеологій, чи релігій. Від цього
загинули Рим, Візантія, СРСР. Люди по своїй природі не
хочуть єднатися в світові системи, а хочуть жити
по-сімейному в національній державі, із своєю
національною рідною вірою, яка відтворує власне духовне надбання
народу.
3. Внутрішній баланс державних сил “розбалансовувався” і
приводив до влади кримінальну, або просто нерозумну
людину, що викликало трагедію і загибель держави.
Для порівняння, приведемо причини стабільності і довгого
існування народів чи культур.
1. Спосіб життя народу, який базувався на власній духовній
доктрині, або вірі. Духовна єдність нації давала силу
переборювати труднощі, і бажання творити власне щасливе
життя. Суспільства з духовною єдністю поколінь мали
спільність свідомості, світобачення, яку створювала мова,
обряди, спосіб підтримання порядку, оборони, будівництва,
власні науки, власні культурні надбання нації.
2. Розумне використання природних ресурсів.
3. Соціальна структура, яка базована на гармонії владової,
духовної, військової і робітничої частин нації. В такій
системі персональна відповідальність гарантована, тому що
вона є природною для людини.
Зверніть увагу, що спосіб життя, який пропонується
інтернаціональними ідеологіями не приживається серед
людей. Спосіб життя в єдності народів і рас, подібно до ідеї
життя в Радянськоми Союзі, не приживається, бо перечить
природнім законам життя людських спільнот – сім’я, родина,
нація. Ідеологія інтернаціоналізму провалилася в
Радянському Союзі, і провалюється в США. Вона також
провалилась в Християнстві, тому що воно розкололось на
Протестанізм (з багатьма фрагментами), Православну Церкву
(з багатьма фрагментами), і багато, багато сект. Тут є та сама
проблема – відсутність концентрації на національній
культурі, без якої, як історія показує, людина не хоче
існувати, тому що без неї досягнення щастя стає важким або
неможливим.
"Духовна сила нації" породжується її духовною єдністю, або Єдиною
Національною Вірою. Віра і релігія не завжди одне і те ж,
але взаємозвязані. Без єдиної національної віри сильною
нація бути не може. Наприклад, причиною протестанства
якраз і було бажання країн створити національні віри і
церкви, -- лютеранство для німців, англіканська церква для
британців, і.т.д. Сучасний католицизм стримує розвиток в
країнах де він існує, бо є інтернаціональним, не дає
народам національної духовної єдності. Велика кількість
релігійних об"єднань США заважає духовному об"єднанню
людей і ослаблює країну, хоча свобода віросповідування має
позитивну сторону, як одно із прав людини. Сильною є НЕ та
держава, яка має сильну армію, економіку, багато державних
послуг і велику казну, яка все контролює, включаючи
поведінку своїх громадян, а сильною є держава, яка має
Об"єднану Духовну Силу Народу, де людина є вільною і її
права захищені.
Перш за все, Україні потрібна Духовна Єдність. Тому
першою реформою має буде створення Української Національної
Церкви, яка буде зацікавлена в національній духовній
єдності. Об"єднання існуючих церкв буде зроблено
державним декретом, який об"єднає всі існуючі церкви в
одну і підпорядкує їх Києву, заборонивши їм вклонятися
Москві, Істамбулу і Риму! Це буде силове державне
примушення церкв служити своєму народу і зупинить їх
сварки, які викликані інтернаціональною церковною політикою.
Тобто Інтернаціональні церкви будуть перетворені на одну
Національну Церкву по “організаційній структурі”.
Існуючі церкви самі в цьому зацікавлені і підуть назустріч цьому
і не будуть чинити великий опір.
Самі ж вони це зробити не здатні, і ніколи не зроблять,
в силу своїх інтернаціональних доктрин.
Ця міра не буде
підпорядкуванням церкви державі. Це буде тимчасова міра
перебудови існуючих духовних структур в одну цільну,
Українську, національну, після чого незалежність церкви
буде їй повернена і свобода віросповідування дана, але в країні буде єдина духовна структура.
Після створення Національної Української Церкви почнеться
духовне відродження народу в напрямку духовної єдності.
Щось подібне було зроблене в Британії під час королеви Єлізавети,
що дало неймовірний поштовх до розвитку і досягненню небувалої
могутності Англії, як відомо.
Нова духовність, її розвиток, буде натуральним, а не примусовим процесом.
Коли Церква стане національною по суті, а не по назві,
вона відродить наші національні традиції і обряди і знайде шляхи
приваблення людей до духовного національного життя. У
Нової Церкви звільняться руки від занять міжусобною
церковною війною для занять духовним життям людей
України. Вільний національний розвиток цієї інституції
змінить і її саму в напрямку відродження і створення більш
глибокої Національної Віри.
Новий Спосіб Життя.
В цому новому суспільстві, де буде відроджуватись духовна
єдність нації, як всередині України, так і поза її межами,
запанує свобода і права громадянина, які р"яно
обороняються державою, почне формуватися нова людина і її
спільноти. В межах України цей процес буде йти в напрямку
створення способу життя подібного до життя Українського
Села. Це трапиться тому, що людей потягне до життя на
природі, до близькому контакту з землею, як традиційного
Українського. Більшість буде жити в нових спільнотах, але
працювати в технологічних, розумових структурах, які в
більшості матимуть глобальний характер. Така праця не
заважатиме національному спілкуванню, яке матиме
складний характер, об’єднуючи місцеві і міжнародні связки
українців. Це буде тільки збагачувати персональне життя, і
допомагати загальній справі -- національній духовній
єдності і економічному успіху.
Нове Село не є утопія, а тенденція сучасного розвитку
багатьох розвинених країн. Мова йде не про
“міста-спальні”, а зовсім новий тип забудов, який відтворює
стиль життя маленьких поселень, на зразок минулого, з
усіма послугами але з можливістю жити життям, яке не має
проблем сучасного міста. Перевага України в цьому
напрямку розвитку буде її тісніша духовна єдність людей. В
інших країнах така єдність слабка або відсутня, особливо
серед таких інтернаціональних країн, як США, чи Канада. Ця
проблема розмежовування між людьми існує і в
Європейських країнах, їз-за їх історичного розвитку і
формування способу життя, який не мав такої єдності, як
Українське село. Ця особливість нашого села є те, що може
дати нам велику перевагу в майбутньому Способі Життя.
Без духовного відродження майбутнє України мертве!
Це відродження неможливе без Єдиної Української Національної Церкви!
Хай Буде!
Людина не може і не хоче жити одна. Вона потребує людського
оточення, яке можна описати різними рівнями людських спільнот,
серед яких є:
* сім'я
* рідня
* нація
* людство
Для здорового Способу Життя людини УСІ рівні людських
спільнот конче потрібні. Найбільш важливим рівнем є рівень
нації, тому що він відіграє в розвитку людини найважливішу
функцію. Він є тим джерелом, з якого людина отримує свою
культуру, цивільність, з якого вона все життя черпає своє
натхнення, духовну підтримку, який тримає звязок поколінь,
історію, мову, стабільність життя. Всі митці, письменники,
композитори, вчені, завжди мали національний початок, без
якого творчісь, напевно, взагалі неможлива. Надбання
національної культури створює духовний світ людини,
передугадує її поведінку, її відношення до собі-подібних.
Наприклад, маючи свободу дії, яку дає право на власне життя
і власність, людина не буде творити зло своїй сім'ї, роду,
нації, людству, бо в цьому немає потреби, і цим можна тільки
пошкодити своє власне життя. Вільна людина, на відміну від
поневоленої, стає скоріше людиною моральною.
Не тільки українці, а всі нації світу все більше і більше
розпорошуються глобально. Люба країну Європи має велику
частину своєї нації, яка проживає поза межами простору
держави. Останні десятиліття, в звязку з розвитком інтернету
і інших технологій звязку, люди однієї нації почали
об’єднуватися в глобальні “етно-мережі”, як їх назвав Микола
Пономаренко (див. http://www.mykola.com/orianity/orianity6.html).
Якість таких
об”єднань постійно покращується. Цьому допомагає
розвиток технологій і поверненням людей до національних
початків життя.
Теперішня Україна є духовно хвора. Її люди не мають
духовної єдності ні на Україні, ні поза її межами. Eкономічні
чи політичні заходи самі-по-собі не спасуть Україну, якщо
вона, перш-за-все, не відродиться духовно! Знаходження
шляху духовного відродження – це знаходження відповіді
для побудови держави, яка може будуватися тільки єдністю
людей.
Що роз"єднує Україну духовно? На це питяння не так важко
відповісти. Україна несе багатовікову спадщину
поневоленого народу, його рабську ментальність. Це
наслідство затуманило розум. Немає світобачення, яке
формується національною традицією. Колоніальне
наслідство засмітило рідну мову, яка є духовним кодом
нації. Втратився національний спосіб життя, власна
культурна спадщина. Не напрацьовано достатньо
національних мистецьких творів, книжок, картин, скульптур,
досліджень, монументів, які створюють “критичну масу”
незалежної культури і надзвичайно важливі для виховання
нового покоління, національної гордості. Забута історія,
міфологія, традиції, обряди, національні символи.
Існування в одній країні різних релігійних Церкв не
допомагає відродженню духовної єдності. Найбільші
Церкви на Україні є християнські, і як такі, проповідують
інтернаціональну ідеологію, яка має своєю ціллю світову
експансію. Ця ціль є важливіша для церкви за духовну
єдність Української нації. Власне, духовна єдність нації
навіть не входить до цілей християнської церкви і перечить
її доктрині. Інтернаціоналізм християнської Церкви, який є
надбанням її початкової структури, яка була створена для
інтернаціональних імперій Риму, Візантії, Росії, заважає їй
проповідувати дійсно християнське (Христове) вчення. Та це
є тема для іншої розмови.
Основні причини загибелі народів чи культур були слідуючі:
1. Природні, стихійні зміни, до яких люди не були готові.
2. Інтернаціоналізм ідеологій, чи релігій. Від цього
загинули Рим, Візантія, СРСР. Люди по своїй природі не
хочуть єднатися в світові системи, а хочуть жити
по-сімейному в національній державі, із своєю
національною рідною вірою, яка відтворує власне духовне надбання
народу.
3. Внутрішній баланс державних сил “розбалансовувався” і
приводив до влади кримінальну, або просто нерозумну
людину, що викликало трагедію і загибель держави.
Для порівняння, приведемо причини стабільності і довгого
існування народів чи культур.
1. Спосіб життя народу, який базувався на власній духовній
доктрині, або вірі. Духовна єдність нації давала силу
переборювати труднощі, і бажання творити власне щасливе
життя. Суспільства з духовною єдністю поколінь мали
спільність свідомості, світобачення, яку створювала мова,
обряди, спосіб підтримання порядку, оборони, будівництва,
власні науки, власні культурні надбання нації.
2. Розумне використання природних ресурсів.
3. Соціальна структура, яка базована на гармонії владової,
духовної, військової і робітничої частин нації. В такій
системі персональна відповідальність гарантована, тому що
вона є природною для людини.
Зверніть увагу, що спосіб життя, який пропонується
інтернаціональними ідеологіями не приживається серед
людей. Спосіб життя в єдності народів і рас, подібно до ідеї
життя в Радянськоми Союзі, не приживається, бо перечить
природнім законам життя людських спільнот – сім’я, родина,
нація. Ідеологія інтернаціоналізму провалилася в
Радянському Союзі, і провалюється в США. Вона також
провалилась в Християнстві, тому що воно розкололось на
Протестанізм (з багатьма фрагментами), Православну Церкву
(з багатьма фрагментами), і багато, багато сект. Тут є та сама
проблема – відсутність концентрації на національній
культурі, без якої, як історія показує, людина не хоче
існувати, тому що без неї досягнення щастя стає важким або
неможливим.
"Духовна сила нації" породжується її духовною єдністю, або Єдиною
Національною Вірою. Віра і релігія не завжди одне і те ж,
але взаємозвязані. Без єдиної національної віри сильною
нація бути не може. Наприклад, причиною протестанства
якраз і було бажання країн створити національні віри і
церкви, -- лютеранство для німців, англіканська церква для
британців, і.т.д. Сучасний католицизм стримує розвиток в
країнах де він існує, бо є інтернаціональним, не дає
народам національної духовної єдності. Велика кількість
релігійних об"єднань США заважає духовному об"єднанню
людей і ослаблює країну, хоча свобода віросповідування має
позитивну сторону, як одно із прав людини. Сильною є НЕ та
держава, яка має сильну армію, економіку, багато державних
послуг і велику казну, яка все контролює, включаючи
поведінку своїх громадян, а сильною є держава, яка має
Об"єднану Духовну Силу Народу, де людина є вільною і її
права захищені.
Перш за все, Україні потрібна Духовна Єдність. Тому
першою реформою має буде створення Української Національної
Церкви, яка буде зацікавлена в національній духовній
єдності. Об"єднання існуючих церкв буде зроблено
державним декретом, який об"єднає всі існуючі церкви в
одну і підпорядкує їх Києву, заборонивши їм вклонятися
Москві, Істамбулу і Риму! Це буде силове державне
примушення церкв служити своєму народу і зупинить їх
сварки, які викликані інтернаціональною церковною політикою.
Тобто Інтернаціональні церкви будуть перетворені на одну
Національну Церкву по “організаційній структурі”.
Існуючі церкви самі в цьому зацікавлені і підуть назустріч цьому
і не будуть чинити великий опір.
Самі ж вони це зробити не здатні, і ніколи не зроблять,
в силу своїх інтернаціональних доктрин.
Ця міра не буде
підпорядкуванням церкви державі. Це буде тимчасова міра
перебудови існуючих духовних структур в одну цільну,
Українську, національну, після чого незалежність церкви
буде їй повернена і свобода віросповідування дана, але в країні буде єдина духовна структура.
Після створення Національної Української Церкви почнеться
духовне відродження народу в напрямку духовної єдності.
Щось подібне було зроблене в Британії під час королеви Єлізавети,
що дало неймовірний поштовх до розвитку і досягненню небувалої
могутності Англії, як відомо.
Нова духовність, її розвиток, буде натуральним, а не примусовим процесом.
Коли Церква стане національною по суті, а не по назві,
вона відродить наші національні традиції і обряди і знайде шляхи
приваблення людей до духовного національного життя. У
Нової Церкви звільняться руки від занять міжусобною
церковною війною для занять духовним життям людей
України. Вільний національний розвиток цієї інституції
змінить і її саму в напрямку відродження і створення більш
глибокої Національної Віри.
Новий Спосіб Життя.
В цому новому суспільстві, де буде відроджуватись духовна
єдність нації, як всередині України, так і поза її межами,
запанує свобода і права громадянина, які р"яно
обороняються державою, почне формуватися нова людина і її
спільноти. В межах України цей процес буде йти в напрямку
створення способу життя подібного до життя Українського
Села. Це трапиться тому, що людей потягне до життя на
природі, до близькому контакту з землею, як традиційного
Українського. Більшість буде жити в нових спільнотах, але
працювати в технологічних, розумових структурах, які в
більшості матимуть глобальний характер. Така праця не
заважатиме національному спілкуванню, яке матиме
складний характер, об’єднуючи місцеві і міжнародні связки
українців. Це буде тільки збагачувати персональне життя, і
допомагати загальній справі -- національній духовній
єдності і економічному успіху.
Нове Село не є утопія, а тенденція сучасного розвитку
багатьох розвинених країн. Мова йде не про
“міста-спальні”, а зовсім новий тип забудов, який відтворює
стиль життя маленьких поселень, на зразок минулого, з
усіма послугами але з можливістю жити життям, яке не має
проблем сучасного міста. Перевага України в цьому
напрямку розвитку буде її тісніша духовна єдність людей. В
інших країнах така єдність слабка або відсутня, особливо
серед таких інтернаціональних країн, як США, чи Канада. Ця
проблема розмежовування між людьми існує і в
Європейських країнах, їз-за їх історичного розвитку і
формування способу життя, який не мав такої єдності, як
Українське село. Ця особливість нашого села є те, що може
дати нам велику перевагу в майбутньому Способі Життя.
Без духовного відродження майбутнє України мертве!
Це відродження неможливе без Єдиної Української Національної Церкви!
Хай Буде!
Відповіді
2003.05.06 | Вільнодум
Re: Українська Духовна Єдність
Мені сумно, що ми сперечаємося більше, ніж вирішуємо важливі питання. Наприклад, цей мій допис про Українську духовну єдність є принципово важливим, на мою думку, але не отримує достатньо уваги і обговорення, бо всі зайняті сварками. Закликаю вас, хлопці і дівчата, кинути сперечатися і об'єднатися!Хай Буде!
2003.05.06 | Георгій
Re: Українська Духовна Єдність
Пане Вільнодуме, мою думку про це Ви вже знаєте. Я обома руками за український патріотизм, за глибше вивчення нашої історії і мови, за відродження наших старовинних обрядів. Мені також близькі до серця Ваші думки про нове українське село, яке повинно замінити бездушні "спальні масиви" українських індустіальних міст. Але я категорично проти перетворення українського патріотизму в релігію, і ще більше проти створення того, що Ви називаєте "Єдиною Українською Національною Церквою." Якщо Ви бажаєте сповідувати нативістьську, нео-паганістську релігію - будь ласка, хто ж Вам забороняє? Сповідайте її собі на здоров"я, будуйте блакитні храми, називайте їх служителів "татами," вклоняйтеся Дажбогу (Єдиному в Сварзі), тощо. Тільки мене туди, будь ласка, не тягніть. Я маю свою християнську віру. А щодо суперечок - дійсно, не варто сперечатися. Справ забагато. Давайте он краще маленькій безручці-Інесочці допоможемо. Я вже написав листа до "Легасі" і чекаю на відповідь. (До речі, їх штаб-квартира у Вірджінії, дуже близько від Вашої домівки.) --ГП2003.05.06 | Вільнодум
Re: Українська Духовна Єдність
Георгій пише:> Пане Вільнодуме, мою думку про це Ви вже знаєте. Я обома руками за український патріотизм, за глибше вивчення нашої історії і мови, за відродження наших старовинних обрядів. Мені також близькі до серця Ваші думки про нове українське село, яке повинно замінити бездушні "спальні масиви" українських індустіальних міст. Але я категорично проти перетворення українського патріотизму в релігію, і ще більше проти створення того, що Ви називаєте "Єдиною Українською Національною Церквою." Якщо Ви бажаєте сповідувати нативістьську, нео-паганістську релігію - будь ласка, хто ж Вам забороняє? Сповідайте її собі на здоров"я, будуйте блакитні храми, називайте їх служителів "татами," вклоняйтеся Дажбогу (Єдиному в Сварзі), тощо. Тільки мене туди, будь ласка, не тягніть. Я маю свою християнську віру. А щодо суперечок - дійсно, не варто сперечатися. Справ забагато. Давайте он краще маленькій безручці-Інесочці допоможемо. Я вже написав листа до "Легасі" і чекаю на відповідь. (До речі, їх штаб-квартира у Вірджінії, дуже близько від Вашої домівки.) --ГП
(V) Я не думаю, що Ви мене розумієте. Коли я кажу Українська Національна Церква, то не маю на увазі релігію, а маю на увазі ОРГАНІЗАЦІЮ, в якій буде місце і для християн
Відносно Legacy International ( http://www.legacyintl.org/) то це зовсім не та організація, яка Вам допоможе. Якщо це та, про яку я думаю. Це є ультра-ліберальна (типу " харі-кришна") організація, яка була створена професором в сандалях на босу ногу, тобто старин гіпі, з ідеєю звозити дітей в літні лагеря для створення миру на землі. Діти мають бути з різних воюючих лагерів, як скажемо, палестинці і євреї, серби і боснійці, і подібне. Ідея, наскільки мені відомо, не працює! Але гроші на це від налогодавців їм до сих пір діставати вдається. Я колись з ними мав справу. Вони від мене далеко, в горах, Віргінія велика, як Вам відомо, але мають представництво близько тут. Якщо Ви дійсно хочете допомогти, то готівка в банк є найбільш ефективним і раціональним шляхом, якщо гроші дійдуть по назначенню, звичайно.
2003.05.06 | Георгій
Re: Українська Духовна Єдність
Вільнодум пише:> (V) Я не думаю, що Ви мене розумієте. Коли я кажу Українська Національна Церква, то не маю на увазі релігію, а маю на увазі ОРГАНІЗАЦІЮ, в якій буде місце і для християн
(ГП) Цього не станеться, тому що християни не підуть молитися Богу спільно з не-християнами (язичниками, пантеїстами, тощо).
>Але церква цих християн має бути реформована, щоб не мати своїм центром Істамбул, Москву або Рим, а тільки одне місце, здогадались (?) -- КИЇВ ! І мені начхати на Ваші проблеми канонічності, так само як начхати ВСІМ українцям на них, включаючи тих, хто себе вважає християнином і ніким більше! ЧУЄТЕ ? ЧИ НІ?!
(ГП) Звичайно чую, не глухий
> Відносно Legacy International ( http://www.legacyintl.org/) то це зовсім не та організація, яка Вам допоможе. Якщо це та, про яку я думаю. Це є ультра-ліберальна (типу " харі-кришна") організація, яка була створена професором в сандалях на босу ногу, тобто старин гіпі, з ідеєю звозити дітей в літні лагеря для створення миру на землі. Діти мають бути з різних воюючих лагерів, як скажемо, палестинці і євреї, серби і боснійці, і подібне. Ідея, наскільки мені відомо, не працює! Але гроші на це від налогодавців їм до сих пір діставати вдається. Я колись з ними мав справу. Вони від мене далеко, в горах, Віргінія велика, як Вам відомо, але мають представництво близько тут. Якщо Ви дійсно хочете допомогти, то готівка в банк є найбільш ефективним і раціональним шляхом, якщо гроші дійдуть по назначенню, звичайно.
(ГП) Я вишлю гроші, а Легасі робить не тільки те, що Ви пишете. Я робив для них переклади і тому трохи знаю про їх роботу. Вони мають багато програм допомоги дітям-інвалідам.
2003.05.07 | Вільнодум
Re: Українська Духовна Єдність
Георгій пише:> (ГП) ...тому що християни не підуть молитися Богу спільно з не-християнами (язичниками, пантеїстами, тощо).
(V) Ніхто їх не збирається силувати. Ви ж знаєте, я за Вільний Дух у Вільному Тілі!
2003.05.07 | Franko
Ремарки на полях
На деякі моменти зверну увагу.Найбільші Церкви на Україні є християнські, і як такі, проповідують
інтернаціональну ідеологію, яка має своєю ціллю світову
експансію.
Це невірно. Греко-католицька церква після Бога одразу ставить державу і націю (причому Бога - не за рахунок держави і нації). Взагалі, тяжко уявити більш "нацюківську" Церкву, ніж УГКЦ. За нею впевнено слідують українські православні церкви, за винятком УПЦ(МП), яка і становить найбільшу проблему.
Ця ціль є важливіша для церкви за духовну
єдність Української нації. Власне, духовна єдність нації
навіть не входить до цілей християнської церкви і перечить
її доктрині.
Ні, це не так! Я не зустрічав ніде пропагування Церквою інтернаціональних ідей, і дуже багато разів - пропагування ідей національних. Звичайно, Церква стверджує, що Бог один для всіх народів. Але я не бачу тут загрози національній ідеї як такій.
Інтернаціоналізм християнської Церкви, який є
надбанням її початкової структури, яка була створена для
інтернаціональних імперій Риму, Візантії, Росії
Яка Росія "в трі часа ночі"!
Ідеологія інтернаціоналізму провалилася в
Радянському Союзі, і провалюється в США. Вона також
провалилась в Християнстві, тому що воно розкололось на
Протестанізм (з багатьма фрагментами), Православну Церкву
(з багатьма фрагментами), і багато, багато сект.
Я не знаю, де Ви знайшли "ідеологію інтернаціоналізму" в Християнстві. Наведіть мені місце, тезис в Христянській доктрині, де йдеться про "інтернаціоналізм". Теза "Бог один для всіх народів" - може, Ви про це? Так розколи ставалися зовсім не через це. Якраз цю тезу повнотою приймають абсолютно усі християни, навіть псевдохристиянські секти.
Без єдиної національної віри сильною
нація бути не може. Наприклад, причиною протестанства
якраз і було бажання країн створити національні віри і
церкви, -- лютеранство для німців, англіканська церква для
британців, і.т.д. Сучасний католицизм стримує розвиток в
країнах де він існує, бо є інтернаціональним, не дає
народам національної духовної єдності.
Now we are getting somewhere! Отже, Україні загрожує не саме по собі християнство, а те, що, скажімо, помісна церква є елементом ширшої, інтернаціональної структури? Ну то мушу Вам сказати, що наша греко-католицька церква має багато проблем і нерозуміння в Ватикані саме через це, що вона понад усе прагне зберегти саме цю національну особливість, не бажає підлаштовуватися під латинську традицію. Прочитайте ось останнє інтерв'ю Гузара (воно на основній сторінці Майдану ще повинне бути).
Загалом таки згоден з паном Пінчуком. Ви говорите про об'єднання необ'єднуваного. Щось приблизно те саме, що створити одну політичну партію, де "знайдеться місце для всіх". Це неможливо і непотрібно. Але я підтримую Вашу тезу про те, що українській цервкі не можна цілком підпорядковуватися ні Римові, ні тим паче Москві.
2003.05.07 | Вільнодум
Ціль а потім Шлях? Чи навпаки?
Коли починаються оці дебати про те, що "церква не може", "церква не буде", "це проти доктрини християнства", "не наша УГК а іхня МП винувата", і т.д. і т.п. То хочеться витягнути умовну булаву і розбити диспутанту голу-ву!ЩО МИ ХОЧЕМО? ЯКА НАША ЦІЛЬ? ВСЕ МОЖЛИВО, якщо ми захочемо! Якщо можливим було хрещення Русі, то реформа ЦЕРКВИ тим більше є можлива, якою б вона не була !!!!!!!. Ця реформа потрібна нам. Вона є питанням життя або смерті для України. Без духовного відродження майбутнє України мертве!
Давайте згодимося, яка наша ЦІЛЬ? Духовна єдність? А тоді вже будемо розмовляти, який до цієї цілі має бути ШЛЯХ. А то юдЕо-християни забули, як запрягати коня в воза, бо починають "запрягати" воза попереду коня!
2003.05.07 | Георгій
Re: Ціль а потім Шлях? Чи навпаки?
Я думаю, ціль людини - це щастя і вічне життя з Богом. Всі ці "духовні відродження" саме от українського суспільства - мара. Україна є, ми - її діти - є, але ціль однакова що в українця, що в малайця, що в китайця, що в удмурта, і ця ціль суто індивідуальна, а не "групова." Як правильно сказав на цьому форумі деякий час тому п. Когутек - опікловуйтеся спасінням Вашої душі, а не спасінням людства (чи "духовним відродженням українського суспільства"). Тоді будете щасливими Ви, і Ваші діти, і Україна.2003.05.07 | тестер
Re: Пане Георгію! Почитайте уважно яку дурість Ви написали
Якщо не зрозумієте я поясню по буквах! Фе!2003.05.07 | Franko
Ну тут я теж з Вами не згоден, на жаль
Одна з небагатьох точок дотику у мене з Вільнодумом - це те, що духовний розвиток людини є нерозривно пов'язаний з її нацією, традиціями та культурою. (Тільки Вільнодум протиставляє християнство національній культурі, а я вважаю, що одне одному лише сприяє.) Я ставлю категорію НАЦІЇ в духовному розумінні понад категорією ДЕРЖАВИ. Звичайно, над усім цим стоїть Господь. Проте служіння йому не означає відкидання усього духовного і національного. Навпаки, - одним з уроків Старого Завіту є те, що Богові не все одно, якого рівня національної свідомості є Його люди. Тому ось це -опікловуйтеся спасінням Вашої душі, а не спасінням людства (чи "духовним відродженням українського суспільства"). Тоді будете щасливими Ви, і Ваші діти, і Україна.
є невірним. Очевидно, Ви невірно висловилися, бо Ви ніколи не заперечували, що в усіх християн є Місія, яка полягає не тільки в спасенні самого себе, але й в служінні людям, добру, в яке (в добро) входить абсолютно усе, що пов'язане з нашою чудовою державою і нацією.
2003.05.07 | Георгій
Re: Ну тут я теж з Вами не згоден, на жаль
Franko пише:> Одна з небагатьох точок дотику у мене з Вільнодумом - це те, що духовний розвиток людини є нерозривно пов'язаний з її нацією, традиціями та культурою. (Тільки Вільнодум протиставляє християнство національній культурі, а я вважаю, що одне одному лише сприяє.) Я ставлю категорію НАЦІЇ в духовному розумінні понад категорією ДЕРЖАВИ. Звичайно, над усім цим стоїть Господь. Проте служіння йому не означає відкидання усього духовного і національного. Навпаки, - одним з уроків Старого Завіту є те, що Богові не все одно, якого рівня національної свідомості є Його люди. Тому ось це -
>
> опікловуйтеся спасінням Вашої душі, а не спасінням людства (чи "духовним відродженням українського суспільства"). Тоді будете щасливими Ви, і Ваші діти, і Україна.
>
> є невірним. Очевидно, Ви невірно висловилися, бо Ви ніколи не заперечували, що в усіх християн є Місія, яка полягає не тільки в спасенні самого себе, але й в служінні людям, добру, в яке (в добро) входить абсолютно усе, що пов'язане з нашою чудовою державою і нацією.
(ГП) ПРАВИЛЬНО! Я ж цим не сперечаюся. Під спасінням своєї душі я розумію не зациклювання на самому собі, а саме служіння іншим людям, в першу чергу своїй родині і своєму народові (який є, власне, рохширеною родиною) (див. Матв. 16:24-26, Филип'ян 2:3, 1 Тимофія 5:8).
2003.05.07 | Вільнодум
Re: Українська Духовна Єдність = персональне щастя
Пан Георгій неуважно читав написане і раніші мої думки, бо я чітко означив вже багато раз наступне.Важливо зрозуміти психологію людського щастя.
На чому вона базується? Які умови життя людині потрібні для
досягнення ПЕРСОНАЛЬНОГО щастя? А щастя може бути
тільки персональним, власним, хоча залежить від групових
людських відношень. Які умови щастя залежать від
структури держави, а які залежать від інших джерел? Якщо
зможемо знайти відповіді, то можливо тоді, базуючись на
цих “критеріях щастя”, можна буде зрозуміти роль держави,
якими мають бути її функції, структура, і ріль духовних організацій,
і можна буде подумати, як усього цього досягти.
Почнемо з загального допущення, що досягнення
персонального щастя людини обумовлене специфічними
умовами її життя, які, по-перше, створює держава і на які,
по-друге, впливають людські спільноти оточуючі людину.
Умови, які створюються державою, -- це є забезпечення
Персональних Прав людини, серед яких найбільш важливими
є Право на Власне Життя і Право на Власність.
Умови, які створюються людськими спільнотами, -- це є
духовні і культурні надбання народу, до якого людина
належить, які створюють Національний Спосіб Життя.
Цей спосіб життя, як я означив в початковому дописі, складається з людських єдностей, які мають різні рівні, серед яких найважливіші рівні є такі:
* людина сама
* сім'я
* родина, рідні
* нація, раса
* людство, всесвіт
Надіюсь це трошки прояснює мою позицію відносно персонального щастя.
У відповідь на заяву пана franco, що я проти християнства, то я повторюю ще раз, Я НЕ ПРОТИ ХРИСТИЯНСТВА, я є проти ХРИСТИЯНСьКИХ організацій (або за які вони себе видають) під назвою ЦЕРКВИ. Я хочу ці організації переорганізувати, щоб вони стали справжніми християнськими, по вченню Христа. Бо не може організація бути справжньою хритиянською, якщо вона бажає ЗЛА іншій християнській організації, як то мають всі існуючі церкви на Україні зараз.
2003.05.08 | Анатолій
Re: Українська Духовна Єдність за Жоржом!
Панове!Тут пан Георгій постійно веде нас у своїх дискусіях, що християнство, це є ОСОБИСТЕ вчення і що до нього не можна підходити з міркою нація, народ, держава. Навіть поважаюча його тут на форумі людина, за ніком Франко, виступила проти нього і доказувала йому, що народ, це все ж той загал, за який треба боротися, а краіна є не тільки Батьківщина де ти народився, а і духовною батьківщиною також.
Що б я хотів сказати з цього приводу тут на форумі.
Америка, і пан Вільнодум не дасть мені збрехати, є хворою на одну цікаву хворобу - егоїзм. Причому, це егоїзм одної людини, це егоїзм духовності, це егоїзм групки людей, але не більше. За для придушення цього, керівництво Америки постійно піднімає жупел патріотизму, але..
Але річ не про Америку, а про те, що говорить пан Георгій. Ця особа дуже хитра і має дуже високого рівня мімікрію. Як тільки пан Франко не погодився з його егоїстичною духовністю, егоїстичним проамериканським щастям, він одразу віднайшов необхідні слова у біблії і одразу примазався до того вже, що треба. Що цікаво, на цьому форумі дуже багато думок щодо правильності чи неправильності релігій, але практично всі учасники форуму є патріотично налаштовані особи, для яких їх Рід, нація, країна є святими і за які вони б бажали стати грудями. А що робе пан Жорж. Він проповідує ЕГОЇЗМ у вірі і схиляє до егоїзму у любові до країни, народу, нації. Для нього християнство це дуже ОСОБИСТЕ, для нього Україна це дуже особисте, для нього Америка це деже особисте. Правда для нього НЕОПАГАНІЗМ ТА ФАШИЗМ, як він каже ображаючи, уже не особисте. Гадаю, що цей хлопець, бажаючи закритися у свою власну мушлю, просто виправдовує себе, виправдовує свої вчинки щодо Україгни, виправдовує свої проблеми, які у нього пов"язані з виїздом з України. Але, виправдовуючи свої власні проблеми, він цим наносить шкоду тим українцям, які є туьт в Україні і приймають участь у цьому форумі. І не дарма пан Вільнодум пише тут про українську духовну єдність, яку просто не признає пан Геогій. Отже, як я гадаю, пан Георгій, знаходячись по вуха у своєму власному чи сімейну егоїзмові, потроху розкладаєте цей форум. Пане Георгію, Вам будуть вдячні пани кучми та іже з ними за роботу, що Ви проводите тут на форумі. Особливо щодо того жаху, який можна тут побачити від дописувачів Москальського патріархату (крім Ортодокса), на матюки яких Ви чомусь не реагуєте, але груди виставляєте наперед, у захисті гомосексуаліста, слава богу тільки одного на цьому форумі. У мене для Вас з"явилася персонально-егоїстична назва -ГОМОСВІДКОВИЙХРИСТИЯНИН. Цим я не хочу образити інших християн, але хочу, щоб Ви особисто зрозуміли Ваші проблеми, які пов"язані з Вашим егоїзмом. А зрозумівши, зможете дати собі якусь раду.
Анатолій