Несподівані асоціації
11/10/2003 | Георгій
"Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою, - і поклади собі в горло ножа, коли ти ненажера: і не жадай його ласощів, бо вони - хліб обманливий! Не мордуйся, щоб мати багатство, - відступися від думки своєї про це, - сво очі ти звернеш на нього, - і нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба... Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його, бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: "Їж та пий!", але серце його не з тобою, - той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!"
(Приповісті 23:1-8)
А.А. Галич
ГОРОДСКОЙ РОМАНС
Она вещи собрала, сказала тоненько:
"А что ты Тоньку полюбил, так Бог с ней, с Тонькою!
Тебя ж не Тонька завлекла губами мокрыми,
А что у папы у ее топтун под окнами,
А что у папы у ее дача в Павшине,
А что у папы холуи с секретаршами,
А что у папы у ее пайки цековские,
И по праздникам кино с Целиковскою!
А что Тонька-то твоя сильно страшная -
Ты не слушай меня, я вчерашняя!
И с доскою будешь спать со стиральною
За машину за его персональную...
Вот чего ты захотел, и знаешь сам,
Знаешь сам, да стесняешься,
Про любовь твердишь, про доверие,
Про высокие, про материи...
А в глазах-то у тебя дача в Павшине,
Холуи да топтуны с секретаршами,
И как вы смотрите кино всей семейкою,
И как счастье на губах - карамелькою..."
Я живу теперь в дому - чаша полная,
Даже брюки у меня - и те на молнии,
А вина у нас в дому - как из кладезя,
А сортир у нас в дому - восемь на десять...
А папаша приезжает сам к полуночи,
Топтуны да холуи все тут по струночке!
Я папаше подношу двести граммчиков,
Сообщаю анекдот про абрамчиков!
А как спать ложусь в кровать с дурой-Тонькою,
Вспоминаю той, другой, голос тоненький,
Уж, характер у нее - прямо бешеный,
Я звоню ей, а она трубку вешает...
Отвези ж ты меня, шеф, в Останкино,
В Останкино, где "Титан" кино,
Там работает она билетершею,
На дверях стоит вся замерзшая,
Вся замерзшая, вся продрогшая,
Но любовь свою превозмогшая,
Вся иззябшая, вся простывшая,
Но не предавшая и не простившая!
(Приповісті 23:1-8)
А.А. Галич
ГОРОДСКОЙ РОМАНС
Она вещи собрала, сказала тоненько:
"А что ты Тоньку полюбил, так Бог с ней, с Тонькою!
Тебя ж не Тонька завлекла губами мокрыми,
А что у папы у ее топтун под окнами,
А что у папы у ее дача в Павшине,
А что у папы холуи с секретаршами,
А что у папы у ее пайки цековские,
И по праздникам кино с Целиковскою!
А что Тонька-то твоя сильно страшная -
Ты не слушай меня, я вчерашняя!
И с доскою будешь спать со стиральною
За машину за его персональную...
Вот чего ты захотел, и знаешь сам,
Знаешь сам, да стесняешься,
Про любовь твердишь, про доверие,
Про высокие, про материи...
А в глазах-то у тебя дача в Павшине,
Холуи да топтуны с секретаршами,
И как вы смотрите кино всей семейкою,
И как счастье на губах - карамелькою..."
Я живу теперь в дому - чаша полная,
Даже брюки у меня - и те на молнии,
А вина у нас в дому - как из кладезя,
А сортир у нас в дому - восемь на десять...
А папаша приезжает сам к полуночи,
Топтуны да холуи все тут по струночке!
Я папаше подношу двести граммчиков,
Сообщаю анекдот про абрамчиков!
А как спать ложусь в кровать с дурой-Тонькою,
Вспоминаю той, другой, голос тоненький,
Уж, характер у нее - прямо бешеный,
Я звоню ей, а она трубку вешает...
Отвези ж ты меня, шеф, в Останкино,
В Останкино, где "Титан" кино,
Там работает она билетершею,
На дверях стоит вся замерзшая,
Вся замерзшая, вся продрогшая,
Но любовь свою превозмогшая,
Вся иззябшая, вся простывшая,
Но не предавшая и не простившая!
Відповіді
2003.11.10 | Шевченко
Re: Несподівані асоціації
Пане ГеоргійЧи з Вами все впорядку? Спочатку думав, що це хтось використав Ваше ім'я для сміху над Вами. Але бачу що ні, бо стоїть біля нього (r) тобто зарегестрований форумівець. Не падайте так далеко в долину.
Ви є мудра,начитана, цікава людина. Просто Ваша проблема, що ви ще , як ото наші малолітки, "шукаєте себе". Ви є занадто відкритий у своєму пошуку і це Вас заводить в тупик. Прийміть Бога до свого серця і Він допоможе Вам "знайти себе".
2003.11.10 | Георгій
Пояснення
Пане Шевченко, зі мною все в порядку, і цей допис не жарт. Річ у тому, що я іноді знаходжу в Св. Письмі разючі алюзії до життя в колишньмоу СРСР (а теперешня Україна ще дуже багато має успадкованого від того життя). Я дуже добре пам'ятаю, наприклад, як у 1970-і - 1980-і роки деякі мої приятелі і колеги з медичного інституту буквально продавали себе - одружувалися з чистого розрахунку з доньками всяких там секретарів рай- чи обкомів, тощо. Взагалі страшно подумати, скільки в колишньому СРСР було шлюбів без любові, за якусь вигоду - наприклад, дуже часто за прописку (дозвіл від влади мешкати) в місті. Нерідко все життя таких подружніх пар було поламане, отак, як Олександр Галич про це співав у своєму "Міському романсі." Вчора ввечері я розкрив Приповісті і раптом якось дуже гостро проасоціював кілька рядків цієї мудрої книги з усім тим.2003.11.10 | Тестер
Re: Не читаючи пояснення Георгія - асоціації правильні(-)
2003.11.10 | Гура
:-) (-)