Ще одна новина в родині Пінчуків
08/25/2004 | Георгій
Дорогі друзі,
Як я вже писав, недавно, в лютому цього року, моя дружина Леся і я прилюдно підтвердили нашу віру в Ісуса Христа і стали членами Пресвітеріанської Церкви Сполучених Штатів Америки. Деякий час ми просто ходили до нашої маленької церкви Св. Трійці і не виконували там ніяких конкретних завдань. Трохи згодом церковна рада ("сесія") обрала мене членом нашого церковного комітету християнської освіти.
Але вчора сталася знаменна подія. Церква повідомила мене, що я був номінований на посаду старійшини ("elder") нашої конгрегації.
У пресвітеріан, як і в багатьох інших протестантських церквах, існує інститут старійшин. Ця традиція іде з апостольських часів; так, апостол Павло в листі до Тита згадує "старших мужів" (по-грецьки "пресбютероі"), яким церква дає доручення "бути бездоганними" і разом з єпископами "дотримуватися істини... наставляти в здоровому вченні і переконувати противників."
Наша церква має приблизно 20 старійшин, як чоловічої, так і жіночої статі. Вони не обов'язково старшого віку - є і такі, кому 80, але є і такі, кому 35-40. Деякі - хоча не всі - старійшини є водночас членами нашої сесії. В обов'язки старійшин входить допомагати пасторові під час богослужіння, представляти церкві нових членів, брати участь у роботі біблійних класів, дискусійних і професійних груп, представляти церкву на екуменічних християнських зборах, дбати про церковну будівлю, територію, майно і т.д.
Номінація на посаду старійшини не означає, що людина автоматично стає старійшиною. Номінована особа повинна пройти курс навчання під керівництвом пастора і інших старійшин. По закінченні навчання, яке триває близько року, пастор рекомендує номіновану особу на посвяту в старійшини.
Посвята на старійшину у пресвітеріан - дуже урочистий обряд. Ми віримо, що людину на статус старійшини посвячуємо не ми, а Святий Дух, з нашою видимою допомогою. Тому посвята - це не формальне затвердження, а релігійний, містичний, молитовний обряд "рукоположення" (laying on of hands). За звичаєм пресвітеріан, людина, рукоположена на старійшину, залишається у цьому статусі пожиттєво, навіть і тоді, коли вона складає з себе свої повноваги у службі.
Те, що моя церква номінувала мене на старійшину, для мене є величезна, неймовірна честь. Я буду дуже вдячний всім вам, якщо ви дасте мені ваші поради чи настанови, і взагалі поділитеся зі мною вашим власним досвідом у християнському служінні.
Георгій
Як я вже писав, недавно, в лютому цього року, моя дружина Леся і я прилюдно підтвердили нашу віру в Ісуса Христа і стали членами Пресвітеріанської Церкви Сполучених Штатів Америки. Деякий час ми просто ходили до нашої маленької церкви Св. Трійці і не виконували там ніяких конкретних завдань. Трохи згодом церковна рада ("сесія") обрала мене членом нашого церковного комітету християнської освіти.
Але вчора сталася знаменна подія. Церква повідомила мене, що я був номінований на посаду старійшини ("elder") нашої конгрегації.
У пресвітеріан, як і в багатьох інших протестантських церквах, існує інститут старійшин. Ця традиція іде з апостольських часів; так, апостол Павло в листі до Тита згадує "старших мужів" (по-грецьки "пресбютероі"), яким церква дає доручення "бути бездоганними" і разом з єпископами "дотримуватися істини... наставляти в здоровому вченні і переконувати противників."
Наша церква має приблизно 20 старійшин, як чоловічої, так і жіночої статі. Вони не обов'язково старшого віку - є і такі, кому 80, але є і такі, кому 35-40. Деякі - хоча не всі - старійшини є водночас членами нашої сесії. В обов'язки старійшин входить допомагати пасторові під час богослужіння, представляти церкві нових членів, брати участь у роботі біблійних класів, дискусійних і професійних груп, представляти церкву на екуменічних християнських зборах, дбати про церковну будівлю, територію, майно і т.д.
Номінація на посаду старійшини не означає, що людина автоматично стає старійшиною. Номінована особа повинна пройти курс навчання під керівництвом пастора і інших старійшин. По закінченні навчання, яке триває близько року, пастор рекомендує номіновану особу на посвяту в старійшини.
Посвята на старійшину у пресвітеріан - дуже урочистий обряд. Ми віримо, що людину на статус старійшини посвячуємо не ми, а Святий Дух, з нашою видимою допомогою. Тому посвята - це не формальне затвердження, а релігійний, містичний, молитовний обряд "рукоположення" (laying on of hands). За звичаєм пресвітеріан, людина, рукоположена на старійшину, залишається у цьому статусі пожиттєво, навіть і тоді, коли вона складає з себе свої повноваги у службі.
Те, що моя церква номінувала мене на старійшину, для мене є величезна, неймовірна честь. Я буду дуже вдячний всім вам, якщо ви дасте мені ваші поради чи настанови, і взагалі поділитеся зі мною вашим власним досвідом у християнському служінні.
Георгій
Відповіді
2004.08.25 | Анатолій
Пане Георгію, прийміть мої співчуття, щиро Ваш...(-)
2004.08.25 | Вільнодум
Просите поради - даємо!
Георгій пише:> Я буду дуже вдячний всім вам, якщо ви дасте мені ваші поради чи настанови, і взагалі поділитеся зі мною вашим власним досвідом у християнському служінні.
1. Забудьте про Україну. Вона Вам ні до чого, - тільки морока душі.
2. Залиште цей форум і перестаньте нам морочити голову.
3. Живіть собі щасливо християнським служінням новому етносу і новій країні, якщо зможете.
Оце мої поради Вам.
Вільнодум
> Георгій
2004.08.25 | Георгій
А чому у множині? :) (-)
2004.08.25 | Koala
Щиро вітаю!
Щиро радий за Вас. Гадаю, що все у Вас буде добре. Крім того, вибір Вас, на мою думку, вдалий: за Вашими статтями зрозуміло, що Ви - людина, що знайшла свій шлях в житті і активно захищає свої переконання (на жаль, не завжди вірніЩо ж до порад... у православних є така мудрість щодо статуту чужого монастира. Я притримуватимуся неї.
Крім того, особисто мені було приємно дізнатися таке про свого знайомого (хоч я Вас, пане Георгію, в житті не бачив, але все ж маю за знайомого
Ще раз вітаю.
2004.08.26 | Георгій
Дякую Вам!
Приємно чути Ваше привітання.Koala пише:
> Щиро радий за Вас. Гадаю, що все у Вас буде добре. Крім того, вибір Вас, на мою думку, вдалий: за Вашими статтями зрозуміло, що Ви - людина, що знайшла свій шлях в житті і активно захищає свої переконання (на жаль, не завжди вірні
(ГП) Не засмутять.
> Що ж до порад... у православних є така мудрість щодо статуту чужого монастира. Я притримуватимуся неї.
(ГП) Але у православних теж є така річ, як церковна рада. Адже православні церкви "соборноправні."
> Крім того, особисто мені було приємно дізнатися таке про свого знайомого (хоч я Вас, пане Георгію, в житті не бачив, але все ж маю за знайомого
(ГП) Формально кажучи, правила не забороняють нам надсилати на цю сторінку матеріали, які не мають безпосереднього відношення до релігійного життя саме України. У правилах сказано, що ця сторінка призначена для "спілкування віруючих різних конфесій." Але я Вам все рівно вдячний за зауваження.
2004.08.26 | Р.М.
Не бійтеся нового
Георгій пише:> Те, що моя церква номінувала мене на старійшину, для мене є величезна, неймовірна честь. Я буду дуже вдячний всім вам, якщо ви дасте мені ваші поради чи настанови, і взагалі поділитеся зі мною вашим власним досвідом у християнському служінні.
Не бійтеся ознайомлюватися з чимось НОВИМ. Навіть з тим, що на перший погляд може видатися повним абсурдом. Ознайомлюйтесь з різними думками, хоча би заради цікавости звідки ці думки взялися, чому вони існують, що відчували ті люди, коли так думали.
Не бійтеся схибити, читаючи і знаходячи для себе щось нове. Просіть Святого Духа аби Він Вам дав вірне розуміння і Він Вам не відмовить.
Хай Вам Бог допомагає.
Р.М.
2004.08.26 | Георгій
Дуже дякую Вам (-)
2004.08.27 | толя дейнека
Re: "пресбютероі".. - пресвітер (-)