За колективним оргазмом на Майдані Насолодження спостерігає вся планета
Пан Каганець пише:
„— А хто ж є батьком цього новонародженого етносу?
Батьком є той, хто виступив ініціатором етнічного зачаття, розробив геніальний сценарій і досконало організував його здійснення.
— Ющенко? США?
Ну що ви... Беріть значно вище. Судячи з розмашистості і ефективності проведеної “спецоперації”, її автором може бути Ісус Христос — події останніх років ну дуже нагадують Його почерк двотисячолітньої давності. “
Це дуже цікава формуліровка! Вона провокує наступні зауваження:
1. Один такий батько вже був, а саме – Єгова, який, як відомо, є батьком єврейського народу та більш широкого народу Єгови. Тобто Київ – це не що інше, як Новий Єрусалим. І на Майдані вже будується новий Храм. Я висловлюю підтекст заяви Ігоря Каганця. Якщо я не правий, то нехай він мене поправить...
2. Якщо Ісус Христос є новий Отець небесний, тоді новим Мойсеєм буде ніхто інший, як сам Ігор КАГАНЕЦЬ, а його „Арійський стандарт“ є новою Біблією, точніше новими скрижалями. Тут виникає одне запитання: чи буде ця книга проголошена святою й недоторкальною, чи лише проектом для всенародного обговорення? Розвиток подій покаже...
3. Якщо Ісус Христос не був живою людиною, а вічно живим символом, то чи буде новий етнос лише символічним втіленням Ісуса Христа, чи буде проголошений новий месія, який буде роз'яснювати нам волю самого Христа? Чи може хтось проголосить себе самим Христом?
4. Чи буде нова церква добровільним об'єднанням віруючих, чи може буде підпорядкована абсолютній волі Батька: хто не з Батьком, той проти Батька? Якщо це буде нова армія віруючих в божествену природу Батька, чи не достатньо нам козаків Януковича?
Далі пан Каганець пише: „Нова українська Держава разом з новою українською Церквою стануть повитухою Божої дитини, її Захисником і Вихователем. “ Але про те чи буде Нова українська Держава слугою української національної спільноти, чи навпаки, спільнота – служанкою Держави, пан Каганець поки що не згадує: вірте, хто охочий вірити, а там видно буде!
Каганець скоріше хоче бути Каганом своєї нації...(-)
2004.12.07 | Тестер
Re: Пора ставити Каганцю діагноз
От уже словоблуд. І ніяких реальних дій! ПНХ!!!
2004.12.07 | Вільнодум
Re: Народження Нової Нації
*******************************************
Коментарі на статтю І. Каганця
“Київський етнотворчий реактор” http://observer.sd.org.ua/news.php?id=5720
*******************************************
5-го грудня, 7512 (2004) року
Принципи зародження, або скоріше переродження Української нації, Ігор
Каганець почав розробляти давно. Ці дослідження стали основоположними ідеями
його філософії. Ідея зародження нації, по І.Каганцю, побудована на ряді
передумов цього процесу, де етнос розглядається, як живий організм, який
розвивається, як живе тіло, і періодично "запліднюється", що веде до
“омоложення” етносу, або, можна сказати, до народження нового етносу, який
ніби “виростає” із тіла старого етносу.
Наука про етнічні переродження – етногенез – вчить про зміни народів під
впливом різник чинників, включаючи поняття про “народження” і “загибель”
етносів. Відомим дослідником етногенезу був Л.Н. Гумільов. Він бачив
чинниками змін етносу екологічні кризи і появу в етносах людей, які мають
підвищену емоціональність, бажання змін. Таких людей він назвав
пасіонаріями (від лат. pasio – емоція). Цікаво, що Гумільов вважав себе
виходцем з козацького роду.
На відміну від Л. Гумільова, в ідеях І. Каганця чинником змін етносів є
інше. Пан Каганець ввів концепцію "зачаття" нового етносу і означив
технології цього "зачаття". Чи це було чисто Каганцева ідея я не знаю, бо я
не є спеціалістом етногенезу чи націології і не знаю про дослідження інших в
цій області. Та це не є принциповим. Пан Каганець розробив власний напрямок
етногенезу і довів його до того рівня, який ми зараз знаємо з його
публікацій, і який є досить відомим в Україні. Це є важливим фактором.
По Каганцю, для “зачаття нової нації” мають існувати історично-астрономічні
передумови і присутність двох відмінних груп того самого етносу. Одну із
цих груп він назвав "материнською", а іншу "батьківською". Сам процес
"зачаття" є фактично "входом" батьківської частини етносу в материнну
частину, що і викликає "зародження" нового етносу, і це трапляється
періодично у відповідності до астрономічних циклів, за що пізніше. Аналогія,
звичайно, дуже зрозуміла. Пан Каганець до материнської частини етноса
відносить основну массу людей проживаючу в країні історичних пращурів, в
нашому випадку - в Україні, а до батьківської частини етносу відносить
невелику кількість людей, яка є розпорошена по світу, тобто існує, як
діяспора, яка періодично повертається до материнської частини етносу для
акту "запліднення" останнього. Прикладами батьківської етнічної групи, по
Каганцю, були варяги, литовці, скити, сармати, анти, які були причиною,
стояли в початку започаткування нового етнічного стану людей території
України. Коли траплялося “зачаття” етносу сама назва країни, і людей,
змінювалися. Ми мали Арату, Скитію, Сарматію, Русь, Україну, і наступною
буде скоро, по Каганцю, Гіперборея.
Важливим елементом етнотворення є вплив космічних сил на людей, який пан
Каганець взяв із робіт Миколи Чмихова про космологічні миротворчі цикли.
Роботи Чмихова дали можливість пану Каганцю розрахувати, дуже специфічно,
дати “запліднення”, з точністю до року, а то і до місяця.
Основну проблему, як мені здається, пан Каганець мав з означенням сучасного
"чоловічого" елементу українського етносу. З материнським набагато легше –
він тут, живе собі на Україні, нікуди не дівся. Але чоловічий, це інша
справа, особливо в сучасних умовах, коли маємо таке велике розпорошення
українців у світі. Так от, цей чоловічий елемент прогресував в теорії пана
Каганця, постійно змінюючись, в наступній послідовності:
1. Вся українська діяспора світу.
2. Передова частина Української діяспори світу, яка ще не забула Українську
культуру.
3. Четверта хвиля Української діяспори, яка емігрувала за останні 10-ть, чи
щось, років.
Зараз, в цій останній статті, яку обговорюємо, пан Каганець відійшов від цих
груп діяспори і зробив “чоловічим елементом” запліднення “материнського”
елементу етносу самого Ісуса Христа! А діяспорі, думаю, буде відведена
тепер другорядна роль з'єднуючого елементу світового Українства, чи щось.
Я тут підсумував коротко філософську позицію пана І. Каганця, переказавши її
своїми словами, для кращого розуміння теми. На мою думку, підхід пана
Каганця є досить цікавим і, звичайно, досить "наглядним". Але чи є він
правомірним? Чесно кажучи, я не бурусь за це судити, бо не маю для цього
достатніх криденцій. Я тільки можу висловити мою власну думку, мої роздуми,
бо ця тема мене цікавить і я сам багато писав за світову єдність українців,
скажемо в таких статтях як “Українська Глобальна Держава”, “Українські
етно-мережі”, “Українська Духовна Єдність” і інших, які можна прочитати на
сторінці ОРІЯНСТВА. http://orianity.mykola.com/ponomarenko1.html Остання
стаття пана І. Каганця дає додаткову інформацію для роздумів.
Дослідження пана Гумільова описують створення етносів через вплив
пасіонаріїв – людей, які одержимі ціллю зміни життя, які своїм персональним
впливом “творять” новий етнос. Нам відомі приклади таких людей з історії.
Цікаво, що ці люди не завжди сворювали краще життя для людей, під-час були
причиною великих трагедій, але вони мали великий вплив на етноси і були
причиною історичних змін. Фактично, пасіонарний спалах - це не є одна
людина, а є група людей –однодумці, еліта. Для істориків ці невеликі елітні
групи одержимих людей асоціюються з їх лідером, епохою. Прикладами таких
“пасіонарних лідерів” можуть бути - Олександр Македонський, Жана Д’Арк,
Богдан Хмельницький, Адольф Гітлер, Йосип Сталін, Чингіс Хан, Ісус Христос,
Тарас Шевченко, Джорж Вашінгтон, і багато інших, які через свою
персональність і вплив приводили до творення нового світобачення, а з ним,
до творення нових етносів.
В теорії пана І. Каганця маємо інший погляд на процес творення нового
етносу, який можна назвати системою “тато-мама”. Приклади такого шляху
етнотворення також можна знайти в етногенезі, коли етнотворення йшло шляхом
“оплодотворення” одного етносу іншим. Це траплялося коли мало місце
захоплення однієї нації іншою і створенням нової нації пізніше від
змішування.
Як у Л. Гумільова, так і у І.Каганця маємо вплив малої кількості одержимих
людей на велику націю. Цих людей можна назвати пасіонаріями або можна
назвати батьківским елементом етнотворення. Скажемо, варяги, які захватили
владу в Київській Русі, можна назвати пасіонаріями, вплив яких привів до
створення нової нації – Русів. Їх також можна назвати “батьківським”
етносом, який повернувся до історичної території, довівши, що варяги вийшли
колись з припонтиди, оплодотворив “материнський” етнос і привів до створення
нової нації – Русів.
Напевно, як перший, Гумільовський, так і другий, Каганця, обидва погляди не
завадить розглянути в аналізах етногенезу.
Мене не турбує, якщо хтось бачить дослідження пана І. Каганця
неправомірними. На мою думку, підхід пан Каганеця має право на існування і
правомірність, як гіпотеза. Але мене турбує безкомпромісність і абсолютизм
позиції пана Каганця, її, так би мовити, непохитність. Адже маємо справу з
досить таки приблизними пошуками, свіжими означеннями етногенезу, які є на
стадії здогадок, ніж абсолютних істин. Сам етногенез є ще не стала наука, а
скоріше мистецтво, і як таке, не має права на абсолютизм, який йому, на
жаль, надає пан Каганець. Оце мене турбує. Ніхто не знає з достовірністю про
те, що твориться з нацією під час переродження-етнотворення, як це робить
пан І. Каганець. Неможливо також ясно означити явища етнотворення через
призму астрономічних впливів на людей, на їх свідомість. Нема ясних аналогій
етнотворення по концепції “тато-мама” для інших етносів світу. Найбільш
небезпечно – це те, що неможливо чітко передбачити майбутні події
етнотворення, і базуючись на них направляти дію еліти, як це робить пан І.
Каганець з однодумцями. Тому, незважаючи на цінність пошуків і деяку
правомірність підходу і аналізу, означати сказане І. Каганцем, як дійсно
правильне, неможливо і передчасно. Потрібно далі шукати.
Так чим тоді є “Київський етнотворчий реактор”? Думаю, що він є Помаранчевою
Революцією, історичною подією, яка формує націю, народ. З точки етногенезу,
маємо пасіонарний спалах, маємо волевиявлення народу, маємо вплив інших
народів. Але я не бачу чітко вираженого процесу “запліднення”, який бачить
пан І. Каганець, (хіба що може між деякими хлопцями та дівчатами на Майдані ), я не бачу астрономічного впливу, і не бачу, як Україна може стати через
десяток років країною з іншою назвою? Хоча все може бути під Сонцем!
Re: Читати "Для чого такі складні нагромадження... Іще
А відносно "порассуждать", звичайно мона, коли є час і надхнення.
Згадую старий анекдот про двох алкашів та інтелігента, якого спокусили випити і він після того хотів швиденько "змитися".
- А по...ть, сказали алкаші і схватили за руки...
- А пофилософствовать, сказали хвилосохви і нав"язали дискусію
2004.12.08 | Вільнодум
Без "складних нагромаджень" нічого не в-ЗНА-є-те!
Тестер пише:
> Низи не хочуть, верхи не можуть. І "всього ділов"
(V) Для когось це може і все що потрібно! Бо, на більше нема .... Та якщо трошки поДумаТи, то очеВидно, що творення нового етносу і соціальні зміни в суспільстві є ДВІ відмінні теми. Такщо "тестуйте" тему перед тим як лизати язиком високовольтний дріт.
Re: Зараз немає часу на науково- філософські обгрунтування
так що приходиться той дріт під напругою нейтралізовувати. І негайно.
Відносно пассіонарності націй "по Гумільову". Я знайомий з його роботами. І Каганця читав, може не досить уважно. Чмихов у мене майже настільна книга. Але зараз просто не до цього.
З повагою Володимир.
Відповіді
2004.11.29 | Социст
Батько нового етносу.
http://observer.sd.org.uaНАРОДНИЙ ОГЛЯДАЧ
Київський етнотворчий реактор
28.11.2004 | © Ігор КАГАНЕЦЬ, журнал нової еліти “Перехід-IV”
За колективним оргазмом на Майдані Насолодження спостерігає вся планета
Пан Каганець пише:
„— А хто ж є батьком цього новонародженого етносу?
Батьком є той, хто виступив ініціатором етнічного зачаття, розробив геніальний сценарій і досконало організував його здійснення.
— Ющенко? США?
Ну що ви... Беріть значно вище. Судячи з розмашистості і ефективності проведеної “спецоперації”, її автором може бути Ісус Христос — події останніх років ну дуже нагадують Його почерк двотисячолітньої давності. “
Це дуже цікава формуліровка! Вона провокує наступні зауваження:
1. Один такий батько вже був, а саме – Єгова, який, як відомо, є батьком єврейського народу та більш широкого народу Єгови. Тобто Київ – це не що інше, як Новий Єрусалим. І на Майдані вже будується новий Храм. Я висловлюю підтекст заяви Ігоря Каганця. Якщо я не правий, то нехай він мене поправить...
2. Якщо Ісус Христос є новий Отець небесний, тоді новим Мойсеєм буде ніхто інший, як сам Ігор КАГАНЕЦЬ, а його „Арійський стандарт“ є новою Біблією, точніше новими скрижалями. Тут виникає одне запитання: чи буде ця книга проголошена святою й недоторкальною, чи лише проектом для всенародного обговорення? Розвиток подій покаже...
3. Якщо Ісус Христос не був живою людиною, а вічно живим символом, то чи буде новий етнос лише символічним втіленням Ісуса Христа, чи буде проголошений новий месія, який буде роз'яснювати нам волю самого Христа? Чи може хтось проголосить себе самим Христом?
4. Чи буде нова церква добровільним об'єднанням віруючих, чи може буде підпорядкована абсолютній волі Батька: хто не з Батьком, той проти Батька? Якщо це буде нова армія віруючих в божествену природу Батька, чи не достатньо нам козаків Януковича?
Далі пан Каганець пише: „Нова українська Держава разом з новою українською Церквою стануть повитухою Божої дитини, її Захисником і Вихователем. “ Але про те чи буде Нова українська Держава слугою української національної спільноти, чи навпаки, спільнота – служанкою Держави, пан Каганець поки що не згадує: вірте, хто охочий вірити, а там видно буде!
2004.11.30 | Анатолій
Каганець скоріше хоче бути Каганом своєї нації...(-)
2004.12.07 | Тестер
Re: Пора ставити Каганцю діагноз
От уже словоблуд. І ніяких реальних дій! ПНХ!!!2004.12.07 | Вільнодум
Re: Народження Нової Нації
*******************************************Коментарі на статтю І. Каганця
“Київський етнотворчий реактор”
http://observer.sd.org.ua/news.php?id=5720
*******************************************
5-го грудня, 7512 (2004) року
Принципи зародження, або скоріше переродження Української нації, Ігор
Каганець почав розробляти давно. Ці дослідження стали основоположними ідеями
його філософії. Ідея зародження нації, по І.Каганцю, побудована на ряді
передумов цього процесу, де етнос розглядається, як живий організм, який
розвивається, як живе тіло, і періодично "запліднюється", що веде до
“омоложення” етносу, або, можна сказати, до народження нового етносу, який
ніби “виростає” із тіла старого етносу.
Наука про етнічні переродження – етногенез – вчить про зміни народів під
впливом різник чинників, включаючи поняття про “народження” і “загибель”
етносів. Відомим дослідником етногенезу був Л.Н. Гумільов. Він бачив
чинниками змін етносу екологічні кризи і появу в етносах людей, які мають
підвищену емоціональність, бажання змін. Таких людей він назвав
пасіонаріями (від лат. pasio – емоція). Цікаво, що Гумільов вважав себе
виходцем з козацького роду.
На відміну від Л. Гумільова, в ідеях І. Каганця чинником змін етносів є
інше. Пан Каганець ввів концепцію "зачаття" нового етносу і означив
технології цього "зачаття". Чи це було чисто Каганцева ідея я не знаю, бо я
не є спеціалістом етногенезу чи націології і не знаю про дослідження інших в
цій області. Та це не є принциповим. Пан Каганець розробив власний напрямок
етногенезу і довів його до того рівня, який ми зараз знаємо з його
публікацій, і який є досить відомим в Україні. Це є важливим фактором.
По Каганцю, для “зачаття нової нації” мають існувати історично-астрономічні
передумови і присутність двох відмінних груп того самого етносу. Одну із
цих груп він назвав "материнською", а іншу "батьківською". Сам процес
"зачаття" є фактично "входом" батьківської частини етносу в материнну
частину, що і викликає "зародження" нового етносу, і це трапляється
періодично у відповідності до астрономічних циклів, за що пізніше. Аналогія,
звичайно, дуже зрозуміла. Пан Каганець до материнської частини етноса
відносить основну массу людей проживаючу в країні історичних пращурів, в
нашому випадку - в Україні, а до батьківської частини етносу відносить
невелику кількість людей, яка є розпорошена по світу, тобто існує, як
діяспора, яка періодично повертається до материнської частини етносу для
акту "запліднення" останнього. Прикладами батьківської етнічної групи, по
Каганцю, були варяги, литовці, скити, сармати, анти, які були причиною,
стояли в початку започаткування нового етнічного стану людей території
України. Коли траплялося “зачаття” етносу сама назва країни, і людей,
змінювалися. Ми мали Арату, Скитію, Сарматію, Русь, Україну, і наступною
буде скоро, по Каганцю, Гіперборея.
Важливим елементом етнотворення є вплив космічних сил на людей, який пан
Каганець взяв із робіт Миколи Чмихова про космологічні миротворчі цикли.
Роботи Чмихова дали можливість пану Каганцю розрахувати, дуже специфічно,
дати “запліднення”, з точністю до року, а то і до місяця.
Основну проблему, як мені здається, пан Каганець мав з означенням сучасного
"чоловічого" елементу українського етносу. З материнським набагато легше –
він тут, живе собі на Україні, нікуди не дівся. Але чоловічий, це інша
справа, особливо в сучасних умовах, коли маємо таке велике розпорошення
українців у світі. Так от, цей чоловічий елемент прогресував в теорії пана
Каганця, постійно змінюючись, в наступній послідовності:
1. Вся українська діяспора світу.
2. Передова частина Української діяспори світу, яка ще не забула Українську
культуру.
3. Четверта хвиля Української діяспори, яка емігрувала за останні 10-ть, чи
щось, років.
Зараз, в цій останній статті, яку обговорюємо, пан Каганець відійшов від цих
груп діяспори і зробив “чоловічим елементом” запліднення “материнського”
елементу етносу самого Ісуса Христа! А діяспорі, думаю, буде відведена
тепер другорядна роль з'єднуючого елементу світового Українства, чи щось.
Я тут підсумував коротко філософську позицію пана І. Каганця, переказавши її
своїми словами, для кращого розуміння теми. На мою думку, підхід пана
Каганця є досить цікавим і, звичайно, досить "наглядним". Але чи є він
правомірним? Чесно кажучи, я не бурусь за це судити, бо не маю для цього
достатніх криденцій. Я тільки можу висловити мою власну думку, мої роздуми,
бо ця тема мене цікавить і я сам багато писав за світову єдність українців,
скажемо в таких статтях як “Українська Глобальна Держава”, “Українські
етно-мережі”, “Українська Духовна Єдність” і інших, які можна прочитати на
сторінці ОРІЯНСТВА. http://orianity.mykola.com/ponomarenko1.html Остання
стаття пана І. Каганця дає додаткову інформацію для роздумів.
Дослідження пана Гумільова описують створення етносів через вплив
пасіонаріїв – людей, які одержимі ціллю зміни життя, які своїм персональним
впливом “творять” новий етнос. Нам відомі приклади таких людей з історії.
Цікаво, що ці люди не завжди сворювали краще життя для людей, під-час були
причиною великих трагедій, але вони мали великий вплив на етноси і були
причиною історичних змін. Фактично, пасіонарний спалах - це не є одна
людина, а є група людей –однодумці, еліта. Для істориків ці невеликі елітні
групи одержимих людей асоціюються з їх лідером, епохою. Прикладами таких
“пасіонарних лідерів” можуть бути - Олександр Македонський, Жана Д’Арк,
Богдан Хмельницький, Адольф Гітлер, Йосип Сталін, Чингіс Хан, Ісус Христос,
Тарас Шевченко, Джорж Вашінгтон, і багато інших, які через свою
персональність і вплив приводили до творення нового світобачення, а з ним,
до творення нових етносів.
В теорії пана І. Каганця маємо інший погляд на процес творення нового
етносу, який можна назвати системою “тато-мама”. Приклади такого шляху
етнотворення також можна знайти в етногенезі, коли етнотворення йшло шляхом
“оплодотворення” одного етносу іншим. Це траплялося коли мало місце
захоплення однієї нації іншою і створенням нової нації пізніше від
змішування.
Як у Л. Гумільова, так і у І.Каганця маємо вплив малої кількості одержимих
людей на велику націю. Цих людей можна назвати пасіонаріями або можна
назвати батьківским елементом етнотворення. Скажемо, варяги, які захватили
владу в Київській Русі, можна назвати пасіонаріями, вплив яких привів до
створення нової нації – Русів. Їх також можна назвати “батьківським”
етносом, який повернувся до історичної території, довівши, що варяги вийшли
колись з припонтиди, оплодотворив “материнський” етнос і привів до створення
нової нації – Русів.
Напевно, як перший, Гумільовський, так і другий, Каганця, обидва погляди не
завадить розглянути в аналізах етногенезу.
Мене не турбує, якщо хтось бачить дослідження пана І. Каганця
неправомірними. На мою думку, підхід пан Каганеця має право на існування і
правомірність, як гіпотеза. Але мене турбує безкомпромісність і абсолютизм
позиції пана Каганця, її, так би мовити, непохитність. Адже маємо справу з
досить таки приблизними пошуками, свіжими означеннями етногенезу, які є на
стадії здогадок, ніж абсолютних істин. Сам етногенез є ще не стала наука, а
скоріше мистецтво, і як таке, не має права на абсолютизм, який йому, на
жаль, надає пан Каганець. Оце мене турбує. Ніхто не знає з достовірністю про
те, що твориться з нацією під час переродження-етнотворення, як це робить
пан І. Каганець. Неможливо також ясно означити явища етнотворення через
призму астрономічних впливів на людей, на їх свідомість. Нема ясних аналогій
етнотворення по концепції “тато-мама” для інших етносів світу. Найбільш
небезпечно – це те, що неможливо чітко передбачити майбутні події
етнотворення, і базуючись на них направляти дію еліти, як це робить пан І.
Каганець з однодумцями. Тому, незважаючи на цінність пошуків і деяку
правомірність підходу і аналізу, означати сказане І. Каганцем, як дійсно
правильне, неможливо і передчасно. Потрібно далі шукати.
Так чим тоді є “Київський етнотворчий реактор”? Думаю, що він є Помаранчевою
Революцією, історичною подією, яка формує націю, народ. З точки етногенезу,
маємо пасіонарний спалах, маємо волевиявлення народу, маємо вплив інших
народів. Але я не бачу чітко вираженого процесу “запліднення”, який бачить
пан І. Каганець, (хіба що може між деякими хлопцями та дівчатами на Майдані
десяток років країною з іншою назвою? Хоча все може бути під Сонцем!
VIL'NODUM
2004.12.07 | Тестер
Re: Для такі складні нагромадження. Є старе, але вірне
Низи не хочуть, верхи не можуть.І "всього ділов"
2004.12.07 | Тестер
Re: Читати "Для чого такі складні нагромадження... Іще
А відносно "порассуждать", звичайно мона, коли є час і надхнення.Згадую старий анекдот про двох алкашів та інтелігента, якого спокусили випити і він після того хотів швиденько "змитися".
- А по...ть, сказали алкаші і схватили за руки...
- А пофилософствовать, сказали хвилосохви і нав"язали дискусію
2004.12.08 | Вільнодум
Без "складних нагромаджень" нічого не в-ЗНА-є-те!
Тестер пише:> Низи не хочуть, верхи не можуть. І "всього ділов"
(V) Для когось це може і все що потрібно! Бо, на більше нема .... Та якщо трошки поДумаТи, то очеВидно, що творення нового етносу і соціальні зміни в суспільстві є ДВІ відмінні теми. Такщо "тестуйте" тему перед тим як лизати язиком високовольтний дріт.
Щиро,
Вільнодум
2004.12.08 | Тестер
Re: Зараз немає часу на науково- філософські обгрунтування
так що приходиться той дріт під напругою нейтралізовувати. І негайно.Відносно пассіонарності націй "по Гумільову". Я знайомий з його роботами. І Каганця читав, може не досить уважно. Чмихов у мене майже настільна книга. Але зараз просто не до цього.
З повагою Володимир.
2004.12.09 | Вільнодум
Якщо нема часу, то нічого тоді забирти час у інших! (--)