06/06/2005 | pidsniznyk

Шмуель Йосеф Халеві Чачкес (Аґнон) (1888-1970)
Аґнон народився у місті Бучачі, сучасної Тернопільської области.
У 1908 році залишає Україну і їде до Єрусалиму.
У 1932 році письменник відвідує гебрейські громади у Польщі (ЗУЗ), котрі від часів дитинства дуже змінились. Його досвід знайшов відображення у романі «Нічний гість» («Oreach Natah Latun», 1937), де герой повертається до свого рідного села та застає його культурно та фізично знищеним після руйнівної та кровопролитної війни.
У романі «Проста історія» («Sippur Pashut», 1935) Аґнон використовує методу, розроблену Гюставом Флобером та Томасом Маном, - романтичні прагнення героя протиставляються інтересам буржуазного суспільства в одному з містечок Галичини на початку 20 століття.

Після ознайомлення з творчістю Аґнона, впливовий американський критик Едмунд Уїлсон на прикінці 50-тих років офіційно запропонував кандидатуру письменника на Нобелівську премію з літератури. Та лише у 1966 році Аґнон її отримує, за «глибоко ориґінальне мистецтво розповіді, викликане жидівськими народними мотивами». Разом з Аґноном отримала Нобелівську премію Неллі Закс.
Нобелівської лекції Аґнон не читав, але у своїй небагатослівній промові під час вручення премії, наголосив на впливові Талмуду та інших гебрейських релігійних книжок на його творчість.
Окрім Нобелівської премії, Аґнона нагороджено іншими нагородами. Серед них: Біалікська премія Тель-Авіву(1935 й 1951), Усишкінська премія (1950) та премія Ізраїлю (1959 й 1958). Поза тим, письменник був удостоєний шанобливих ступенів Гебрейської теологічної семінарії в Америці, Жидівського університету в Єрусалимі, Колумбійського університету в США. У 1962 році, обраний почесним громадянином міста Єрусалим.