07/29/2006 | Георгій

Ця книга Нового Завіту вважається багатьма дослідниками такою, що написана останньою з усіх канонічних біблійних книг. Судячи з мови і стилю цього листа, він був швидше всього написаний десь у першій половині 2-го сторіччя н.е., між 120 і 150 рр. н.е. Апостол Петро тоді вже не був живий, тому імовірно, що цього листа написала група його учнів, послідовників від його імені.

Якщо лейтмотивом Першого послання апостола Петра є страждання і відношення християнина до страждань, лейтмотивом Другого (зовсім коротенького) послання є "пізнання" Христа християнами в часи очікування віруючими Його другого пришестя. Це слово, "пізнання" (грецьке "епігносіс," тобто не тільки раціональне вивчення якоїсь доктрини - "гносіс," а безпосереднє, інтимне пізнання Христа як персонального Господа і Спасителя) з"являється вже у другому вірші послання і повторюється в ньому кілька разів, більше, ніж у будь-якому іншому документі Нового Завіту.

Лист закликає віруючих християн не бути духовно "лінивими" і "сліпими." Те, що ви, християни, почули Добру Звістку про Христа і повірили їй, говориться в листі, є тільки початком вашого християнського "епігносіса." Вам дана обітниця стати "учасниками Божої істоти" ("теіас коіноноі фюсеос апофюгонтес"). Але для цього вам треба "втекти від пожадливого світового тління." Ця "втеча" не станеться сама собою. Ви повинні докласти всю можливу "пильність" ("пареісенегкантес") і проявити "віру" ("пістес"), "чесноту" ("арете"), розуміння ("гносіс"), "стриманість" ("егкратеіа"), "терпеливість" ("юпомонес"), "благочестя" ("еісебеіа"), "братерство" ("філаделфіа"), і любов ("агапе"). Пам"ятайте про це, культивуйте в собі ці риси, і ви "ніколи не спіткнетесь."

Слухайте справжніх вчителів, веде далі лист. Слухайте тих, хто були "самовидцями Христової величі" - апостолів, євангелістів. Слухайте також святих пророків Старого Завіту. З іншого боку, не слухайте тих, хто розповсюджує "хитро придумані байки." Це люди, які не шукають правди, а ідуть за своїми власними "пожадливостями." Вони говорять, і будуть у майбутньому говорити вам всякі приємні, улесливі, але "згубні" слова. Дивіться уважно, наставляє лист, чого насправді ці псевдо-вчителі, фальшиві апостоли хочуть. Якщо їх "очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним," їх "серце привчене до зажерливості," а їх вуста проповідують "єресі" - не йдіть за ними. Вони "джерела безводні, хмари, бурею гнані; для них приготований морок темряви." Якщо ви піддастеся їх фальшивому вченню і будете брати приклад з їх себелюбства і безбожності, пишеться в листі, то ви будете, як "пес, що вертається до своєї блювотини," або як "помита свиня, що йде валятися в калюжу."

Наприкінці листа міститься запевнення тим християнам, які втомилися чекати Христового повернення, що це друге пришестя неминучо відбудеться. Не треба впадати у відчай. Адже "для Господа один день - немов тисяча років, а тисяча років - немов один день." Бог не живе в обмеженому часі, як ми, люди. Але для нас важливо те, що Бог "нам ДОВГОТЕРПИТь" ("макрофюмеі еіс юмас"). Він НЕ ХОЧЕ загибелі ЖОДНОЇ людини, але хоче, щоби "усі навернулися до каяття." Поки ще є час, пишеться в листі, "вважайте довготерпіння Господа нашого за спасіння." Використовуйте той час, який вам даний до Його приходу, на доброчесне, побожне життя. Не слухайте "глузіїв," а натомість майте "чисту думку." Пам"ятайте, що коли "День Божий прийде, як злодій уночі," весь звичний нам устрій життя з усіма його "елементами" (грецьке "стойкеіа," часто неточно перекладається як "стихії," в латинському тексті Св. Єроніма "elementi") - розвалиться, як будиночок із карт, "згорить," зникне. Але ви, стійкі у вашій вірі, продовжуватиме "зростати в благодаті" вашого "епігносіса" і таки станете, на віки вічні, одним цілим з Богом.