Звіт РМу про моє спілкування з Богом.
09/25/2006 | Анатоль
Ви колись пропонували мені провести експеримент: попросити в бога допомоги в чомусь.
Цього літа я проводив такі експерименти.
Звертання подумки до богів, святих, духів предків, чи якихось авторитетів дійсно може помогти людині в вирішенні якихось проблем, бо може допомогти настроїтись на цю проблему, сконцентрувати на ній увагу, зосередити на її вирішенні ресурси мозку.
Так от, взяв я одну конкретну проблему, над якою бюсь вже не один рік, і прошу бога помогти мені її вирішити, пробую зосередитись на ній і мисляю.
Для чистоти експерименту один день прошу бога, другий день - диявола. І так по черзі.
Не відомо ж наперед хто відгукнеться на просьбу
Так от, доповідаю про результати проведеного експерименту.
Вирішити проблему мені не вдалось, але, здається, трохи продвинувся.
Причому, що саме цікаво і неочікувано для мене, що результати, здається, були кращі в ті дні коли "бог помагав". Що для мене трохи дивно, бо диявол мені більш симпатичний.
Але все це на межі випадковості. Потрібно, певне, продовжити експеримент.
Можливо кращі результати будуть при звертанні до Христа чи Антихриста, чи не до якогось узагальненого бога, а до конкретних богів: Зевса, Ягве, Крішни, Марини Цвігун..
Кажуть, Крішна в 8 разів сильніший за Раму. Але ж і на прийом до нього, мабудь, важче попасти..
Може варто звернутись до Прометея, допомагав же він колись людям, навіть попри заборону інших богів. Правда, кажуть, з тих пір він покаявся, вернувся в систему. Але може вдасться розбудити в ньому колишні почуття, спровокувати його на новий бунт?
Але чому тільки боги? Чому не попросити Діда Мороза, Шайтана чи Хотабича?
А може дух Нютона чи Гілберта, Пол-Пота чи Чікатіли зіграють на тих конкретних струнах підсвідомості, що дасть ключ до розвязку проблеми. Хто знає...
Але почати, певне, треба з маленького павучка, що живе в кутку моєї кімнати під стелею.
Він найбільш реальний з усіх перелічених, а тому найбільш сильний. Та й тільки до нього я можу звернутись по-справжньому щиро, бо я знаю, що він є насправді. Варто тільки повернути голову і підняти очі.
Тож пане РМ, в мене до Вас конкретна пропозиція:
Я цілий місяць звертаюсь щиро за допомогою до свого павучка.
Ви місяць живете життям правовірного мусульманина.
А через місяць обміняємось результатами і враженнями.
Ну як? Ставлю замітку в календарі.
Цього літа я проводив такі експерименти.
Звертання подумки до богів, святих, духів предків, чи якихось авторитетів дійсно може помогти людині в вирішенні якихось проблем, бо може допомогти настроїтись на цю проблему, сконцентрувати на ній увагу, зосередити на її вирішенні ресурси мозку.
Так от, взяв я одну конкретну проблему, над якою бюсь вже не один рік, і прошу бога помогти мені її вирішити, пробую зосередитись на ній і мисляю.
Для чистоти експерименту один день прошу бога, другий день - диявола. І так по черзі.
Не відомо ж наперед хто відгукнеться на просьбу
Так от, доповідаю про результати проведеного експерименту.
Вирішити проблему мені не вдалось, але, здається, трохи продвинувся.
Причому, що саме цікаво і неочікувано для мене, що результати, здається, були кращі в ті дні коли "бог помагав". Що для мене трохи дивно, бо диявол мені більш симпатичний.
Але все це на межі випадковості. Потрібно, певне, продовжити експеримент.
Можливо кращі результати будуть при звертанні до Христа чи Антихриста, чи не до якогось узагальненого бога, а до конкретних богів: Зевса, Ягве, Крішни, Марини Цвігун..
Кажуть, Крішна в 8 разів сильніший за Раму. Але ж і на прийом до нього, мабудь, важче попасти..
Може варто звернутись до Прометея, допомагав же він колись людям, навіть попри заборону інших богів. Правда, кажуть, з тих пір він покаявся, вернувся в систему. Але може вдасться розбудити в ньому колишні почуття, спровокувати його на новий бунт?
Але чому тільки боги? Чому не попросити Діда Мороза, Шайтана чи Хотабича?
А може дух Нютона чи Гілберта, Пол-Пота чи Чікатіли зіграють на тих конкретних струнах підсвідомості, що дасть ключ до розвязку проблеми. Хто знає...
Але почати, певне, треба з маленького павучка, що живе в кутку моєї кімнати під стелею.
Він найбільш реальний з усіх перелічених, а тому найбільш сильний. Та й тільки до нього я можу звернутись по-справжньому щиро, бо я знаю, що він є насправді. Варто тільки повернути голову і підняти очі.
Тож пане РМ, в мене до Вас конкретна пропозиція:
Я цілий місяць звертаюсь щиро за допомогою до свого павучка.
Ви місяць живете життям правовірного мусульманина.
А через місяць обміняємось результатами і враженнями.
Ну як? Ставлю замітку в календарі.
Відповіді
2006.09.26 | P.M.
Re: Звіт РМу про моє спілкування з Богом.
Анатоль пише:> Ви колись пропонували мені провести експеримент: попросити в бога допомоги в чомусь. Цього літа я проводив такі експерименти. Звертання подумки до богів, святих, духів предків, чи якихось авторитетів дійсно може помогти людині в вирішенні якихось проблем, бо може допомогти настроїтись на цю проблему, сконцентрувати на ній увагу, зосередити на її вирішенні ресурси мозку.
Так, я завжди про це пам'ятаю. Ось і сьогодні згадав про це, прийшов додому,.. а тут... -- ваш звіт
> Так от, взяв я одну конкретну проблему, над якою бюсь вже не один рік, і прошу бога помогти мені її вирішити, пробую зосередитись на ній і мисляю. Для чистоти експерименту один день прошу бога, другий день - диявола. І так по черзі. Не відомо ж наперед хто відгукнеться на просьбу
Ви зараз навіть не уявляєте, як добре, що Ви наважилися на це.
Утім є одне суттєве зауваження. Як Ви напевно пригадуєте, головною умовою експерименту була абсолютна щирість і відвертість. Тому, для чистоти есперименту, у той момент, коли Ви звертаєтсь до Христа, Ви не повинні думати ні про жучків, ні про павучків, ні про бісиків, -- перед собю Ви повинні бачити одного Господа нашого Ісуса Христа.
А вже після експерименту, -- як будете вважти за потрібне.
> Тож пане РМ, в мене до Вас конкретна пропозиція: Я цілий місяць звертаюсь щиро за допомогою до свого павучка. Ви місяць живете життям правовірного мусульманина. А через місяць обміняємось результатами і враженнями. Ну як? Ставлю замітку в календарі.
Мені справді симпатизує іслам, але справа у тім, що усі ці видимі, дещо одіозні елементи ісламу насправді у великій мірі притаманні християнству, але з огляду на впливи певних християнсьих культур, в деякій мірі замовчуються.
Зізнаюсь, не без задоволення довідався з виступу папи, про процес деелінізації, котрий відбвається в Церкві. Мене завжди нудило від тих греків (тодішніх).
Але мусльманином я стати не можу, навіть на мить, -- не можу і не хочу зраджувати Христа.
2006.09.29 | Анатоль
Яка дорога до бога краща.
РМ:>Але мусльманином я стати не можу, навіть на мить, -- не можу і не хочу зраджувати Христа
Я щось не зрозумів, як Ви можете когось зрадити. Адже бог один
Якщо Христос - кусок бога, то значить він і кусок Аллаха. Так що Ви може підійдете до нього тільки трохи з іншого боку.
Памятаєте байку про те, як сліпці слона описували, обмацуючи його. І в кожного були різні описи, бо один ногу обмацував, другий хобота, а третій хвоста.
Так може так і з богом? Християнська трійця - це якби вигляд слона збоку, а Аллах - спереду.
А може Ісус зовсім і не є куском бога, а тільки пророком, як Мухамед?
Тільки одною з можливих доріг до бога.
Ісус - є дорогою до бога для овечок, рабів, ніщих духом, а Мухамед - для воїнів.
Так навіщо Вам пертись в овечу дірку? Ламати себе, насилувати, старатись влізти в овечу шкуру. Всерівно це в Вас не вийде і лишитесь Ви зовні, де темнота і скрежет зубів.
А вибравши інший шлях, свій, по свому характеру, Ви прийдете до бога з піднятого головою, через ворота для воїнів.
2006.10.01 | P.M.
Анатолю про секрети перемоги
Анатоль пише:> Чому креаціоністи "перемагають" еволюціоністів в публічних дискусіях? А судьи кто? Візмемо РМа. Не якийсь там бомж з трущоб з освітою 4 класи. Інженер електрик, однако.
Поправді, я намагаюсь взагалі не думати про власні пермоги чи поразки над кимось іншим. Перемога повинна бути завжди за Богом, "Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі" промовляємо ми щодня до Отця Небесного. Тому перемагати треба не людей, а зло котре в них сидить. Справа нелегка, по-перше у кожного свої уявлення про добро і зло, по-друге, навіть усвідомивши що є зло, неможливо його перемагати, будучи самому злим. Отже, починати доводиться з самого себе.
Стосовно ж ведення дискусії, то на мою думку, вона має бути вузьконапрвленою, що би не відволікатися. І щонайголовніше в дискусії має бути присутня щирість і відвертість, дискутант повинен бути завжди готовим визнати свою неправоту і знаходити в собі сміливість сказати золоті слова: "Я був неправий, або ж, я помилявся".
Зізнаюсь, що попри всю мою більш ніж впевненість у непомильності Святого Письма, віра моя далеко не є такою сильною. Думки, котрі не раз почерпнуті з інших джерел, рояться в голові і не дають спокою. Користі для душі від таких думок жодної, але через них можна дійти деяких висновків щодо ведення дискусій і спілкування з людьми.
Будь-яка дискусія поміж еволюціоністами і креаціоністами неодмінно упреться в стіну ЧАСУ, спресованого між ПОЧАТКОМ і КІНЦЕМ. Це ті рамки Всесвіту, котрі доступні для нашого розуму. Для усвідомлення того, що є поза цими рамками, а саме ВІЧНОСТІ, слід застосовувати інші методи, ненаукові.
Ви, а також пан Георгій, в свій час відмовилися від того, що могло б дати вам шлях до ненаукового розуміння, тепер, навіть коли б я вам вказав якісь джрела (а вказати їх я не можу, бо єдиним правдивим джерелом є Боже Слово), з цього все рівно нічого не вийшло б. Це мусить статися саме по-собі, а уже потім Ви й Георгій згадаєте мої думки.
Уся наша біда, що ми ніяк не можемо навчитися мислити позачасовими категоріями. Хоча, натаскати більш-менш у цьому свій розум можна, але знову ж таки, з довірою до Бога. І щонайголовніше, саме тоді починаєш усвідомлювати незламну логіку Святого Письма. Усе це настільки реально, що може зступити земну реальність . Але цього не треба боятись, бо тоді наш розум робиться набагато гострішим і відпорнішим, що би протистояти тому, чого не бажаєш.
> А які в нього уявлення, переконання? Трамвай поламався - божа воля. Дощ пішов - божа воля. В носі засвербіло - божа воля.
Як я уже вище говорив, окрім земної (матеріальної) реальності існує інша реальність -- ДУХОВНА. Наблизившись до духовного, навчимось співставляти обидві реальності.
> - А як її знати, цю божу волю?
> - Дуже просто: питай бога і роби як він скаже.
> - А як не скаже?
> - Так він же все що треба вже сказав в святому писанії.
Вірно!! Ви робите успіхи, радий за Вас!
> Та й взагалі, не любить він мудрагеликів, що питання завдають.
Навпаки! Він любить, коли Йому задають запитання, бо це означає, що Йому вірять, і Він ніколи не залишає людину без відповіді. (Згадайте мою пропозицію).
Чому Ви, пане Анатолю, і пан Георгій є лузерами.
Тому що не знаходите в собі сили протистояти власному розумові, котрий не встані вас захистити. Натомість протиставляєте себе ВИЩОМУ РОЗУМОВІ -- Божому Слову.
Підпережіться Божим Словом (начхати на науку), і станете переможцями.
2006.10.02 | Георгій
Дорогенький, є ж старий єврейський анекдот про це...
P.M. пише:> Чому Ви, пане Анатолю, і пан Георгій є лузерами. Тому що не знаходите в собі сили протистояти власному розумові, котрий не встані вас захистити. Натомість протиставляєте себе ВИЩОМУ РОЗУМОВІ -- Божому Слову. Підпережіться Божим Словом (начхати на науку), і станете переможцями.
(ГП) Дорогий мій пане Р.М., Боже Слово вчить мене - дійсно! дуже часто! - точно тому ж, про що каже один старий єврейський анекдот (який, здається, не так давно помістила на цей форум п. "Матеріалістка"):
Єврей Мойше тридцять років молився: "Боже, зроби так, щоби я виграв в лотерею. Ну зроби. Ну будь ласка, Боже, зроби це для мене. Прошу тебе, зроби!"
Раптом одного дня Мойше почув голос Бога з неба:
"Мойше! Ну як вже ти мені набрид! НУ ПІДИ І КУПИ ЛОТЕРЕЙНОГО КВИТКА!!!!!"
По-моєму, це дуже глибокий анекдот. Бог розраховує на нас, людей. Він чекає, щоби МИ дізналися, як побудований атом, як еволюціонує життя, як розганяються елементарні частинки у прискорювачі, як визначається стать і статева орієнтація, як росте трава, як холестерин впливає на тривалість життя, тощо, тощо, тощо... У Своєму Слові Він принципово не дає нам готових, розжованих відповідей на це. Натомість, Він каже: будьте досконалі, як Отець Ваш досконалий. Шукайте, і знайдете, стукайте, і відчинять. Будьте чесними і не будьте лицемірами. І дійсно... підпережіться цим, а не Вашими, вибачте, мудрствуваннями про перенесення свідомостей... і таки станете переможцями. Причому ТУТ. Тут, куди прийшов Христос. Тут, де "Слово стало плоттю." Ну, і, звичайно ж, і за межами, і за межами меж.
2006.10.02 | P.M.
Не вірте старим євреям
Георгій пише:> (ГП) Боже Слово вчить мене - дійсно! дуже часто! - точно тому ж, про що каже один старий єврейський анекдот (який, здається, не так давно помістила на цей форум п. "Матеріалістка"):
> Єврей Мойше тридцять років молився: "Боже, зроби так, щоби я виграв в лотерею. Ну зроби. Ну будь ласка, Боже, зроби це для мене. Прошу тебе, зроби!"
> Раптом одного дня Мойше почув голос Бога з неба:
> "Мойше! Ну як вже ти мені набрид! НУ ПІДИ І КУПИ ЛОТЕРЕЙНОГО КВИТКА!!!!!"
Цей анеґдот якраз говорить про нещирість старого єврея, котрий з однієї сторони просить Бога, а з іншої сам нічогісінько не робить для того, щоб Бог йому допоміг, бо купити ларею, це ВІРИТИ. Вам цей єврей нікого не нагадує?
> По-моєму, це дуже глибокий анекдот.
Куди вже глибше..
> Бог розраховує на нас, людей. Він чекає, щоби МИ дізналися, як побудований атом, як еволюціонує життя, як розганяються елементарні частинки у прискорювачі, як визначається стать і статева орієнтація, як росте трава, як холестерин впливає на тривалість життя, тощо, тощо, тощо...
А звідкіля Ви взяли, що Господь від нас цього хоче?
І звідки це випливає, зі Святого Письма чи з анеґдоту про старого єврея?
> У Своєму Слові Він принципово не дає нам готових, розжованих відповідей на це. Натомість, Він каже: будьте досконалі, як Отець Ваш досконалий. Шукайте, і знайдете, стукайте, і відчинять. Будьте чесними і не будьте лицемірами.
Що це має спільного з наукою?
> І дійсно... підпережіться цим, а не Вашими, вибачте, мудрствуваннями про перенесення свідомостей...
Усі свої мудрствування я готовий обгрунтувати і втиснути в рамки Святого Письма .
Стосовно ж можливості пербування сідомостей у різних тілах, так це випливає з догмату про чистилище, в якому говориться, що душі померлих грішників можуть очиститися від гріхів, скоєних цими грішниками при житті. Очищення відбувається в результаті різних випробовувань грішника, а також завдяки молитвам за ці душі. Чому ж цими випробовуваннями не може бути преселення душі грішника у інше тіло у інший ЧАС?..
> і таки станете переможцями. Причому ТУТ. Тут, куди прийшов Христос. Тут, де "Слово стало плоттю." Ну, і, звичайно ж, і за межами, і за межами меж.
О ні. ТУТ Вам доведеться підставляти щоку і ловити у фейс, все що летить. Коли з цим змиретеь, -- багато чого зрозумієте.
А взагалі, тримайтесь