Панові Harnack'ові, може це нас трохи зблизить?
10/15/2006 | Георгій
Дорогий пане Harnack (Гарначе),
По-перше, дуже дякую Вам за лінк про Реформацію в слов"янському світі. По-друге, прошу, прочитайте наведене нижче, і скажіть мені, чи це близько до Ваших думок і вірувань? Дякую заздалегідь.
"Finally, I would like to discuss "creation-related spirituality," as developed by Matthew Fox (b. 1940). He is a Dominican priest with a doctorate in spirituality who has developed both a center for developing and preaching his insights and a series of books. He knows the history of Christian spitiruality very well and has developed a sharp critique of it. Fox distinguishes between the creation theme and the fall-redemption theme in Christianity. He judges that only the first is valid, and he bases his teaching on it. The fourteen themes of creation spirituality as he summarizes it include among others the creative Word of God; original blessing (instead of original sin); the celebration of all beings; the unknown, unnameable God who is a non-God; the divinization and deification of humanity; spirituality as a spiral growth process; compassion and justice; Jesus as a reminder of what it means to be God's child; and finally, laughter, newness, and joy, as affirmation of pleasure. Further, he affirms panentheism, the view that all things are in God, and realized eschatology, which he defines as eternal life beginning now.
Fox writes, "We have often been fed introverted, anti-artistic, anti-intellectual, apolitical, sentimental, dualistic, ascetic and in many ways masochistic spirituality parading as Christian spirituality." He sees these things in the fall-redemption spirituality which he distinguishes from creation spirituality. He is especially critical of Augustine and of the classic reformers, Luther and Calvin.
On the other hand, Fox especially likes Meister Eckhart and finds creation spirituality also in Benedict, Pelagius, Hildegard (von Bingen. --HP), Francis, Thomas, Mechtild, Julian (of Norwitch. --HP), John of the Cross, George Fox, Rosemary Reuther, and John Sobrino."
(Цит. з книжки, "Thirsty for God: a Brief History of Christian Spirituality," by Bradley T. Holt, Augsburg Fortress, 1993, 150 pp.)
Так? Ви теж з д-ром Фоксом?
Цікаво знати Вашу думку.
По-перше, дуже дякую Вам за лінк про Реформацію в слов"янському світі. По-друге, прошу, прочитайте наведене нижче, і скажіть мені, чи це близько до Ваших думок і вірувань? Дякую заздалегідь.
"Finally, I would like to discuss "creation-related spirituality," as developed by Matthew Fox (b. 1940). He is a Dominican priest with a doctorate in spirituality who has developed both a center for developing and preaching his insights and a series of books. He knows the history of Christian spitiruality very well and has developed a sharp critique of it. Fox distinguishes between the creation theme and the fall-redemption theme in Christianity. He judges that only the first is valid, and he bases his teaching on it. The fourteen themes of creation spirituality as he summarizes it include among others the creative Word of God; original blessing (instead of original sin); the celebration of all beings; the unknown, unnameable God who is a non-God; the divinization and deification of humanity; spirituality as a spiral growth process; compassion and justice; Jesus as a reminder of what it means to be God's child; and finally, laughter, newness, and joy, as affirmation of pleasure. Further, he affirms panentheism, the view that all things are in God, and realized eschatology, which he defines as eternal life beginning now.
Fox writes, "We have often been fed introverted, anti-artistic, anti-intellectual, apolitical, sentimental, dualistic, ascetic and in many ways masochistic spirituality parading as Christian spirituality." He sees these things in the fall-redemption spirituality which he distinguishes from creation spirituality. He is especially critical of Augustine and of the classic reformers, Luther and Calvin.
On the other hand, Fox especially likes Meister Eckhart and finds creation spirituality also in Benedict, Pelagius, Hildegard (von Bingen. --HP), Francis, Thomas, Mechtild, Julian (of Norwitch. --HP), John of the Cross, George Fox, Rosemary Reuther, and John Sobrino."
(Цит. з книжки, "Thirsty for God: a Brief History of Christian Spirituality," by Bradley T. Holt, Augsburg Fortress, 1993, 150 pp.)
Так? Ви теж з д-ром Фоксом?
Цікаво знати Вашу думку.
Відповіді
2006.10.16 | Вільнодум
Панові Георгію про Христа і Християнство
Георгій> Так? Ви теж з д-ром Фоксом? Цікаво знати Вашу думку.
(В-дум) Запитання не до мене, але мене зацікавила ця тема, бо те, що каже д-р Фокс дуже перекликається з тим, що каже Ніцше.
Дозвольте в моєму швидкому прекладі з Англійської привести декілька витриок із книги Ніцше "Жадання Влади" (The Will to Power), розділу "Критика Релігії". Параґрафи в книзі пронумеровані. Переклад нумерованих параграфів неповний, тільки витримки. Фактично, Ніцше показує, що вчення основоположника Християнства Христа і вчення Християнської церкви дуже і дуже різняться, і пояснює чому.
******************* НІЦШЕ **************
158. "Що відкидав Христос? Все, що сьогодні зветься Християнством".
160. "Ісус починає прямо з умови "Царства Небесного" в душі, бо він не знаходить шляху до нього в обрядах Жидівської церкви; реальність Іудаїзму (який прагне зберегти себе) він розглядає як ніщо; він повністю погружається у внутрішній світ людини. --
Він ігнорує всю систему формальностей регулюючих відносини з Богом: він протестує проти вчення розкаяння і спокути; він демонструє, як людина має жити для того щоб відчувати себе "божественною" - і як людина не може досягти цього через розкаяння і спокуту і каяття власних гріхів: "Гріх не має значення" є його центральним розсудом.
Гріх, каяття, прощення - ніщо з цього не належить йому - все це є запозиченням з Іудаїзму, або із язичництва."
166. "Ісус протиставляє звичайне життя реальному життю, життю правдивому; ніщо не є далі від цього ніж дурна нісенітниця "вічного Петра" з його вічним власним життям. З чим він бореться більше всього, так це з перебільшеним звеличенням "персони": то як він міг тоді мати бажання зробити вічним якраз це?
Так само він бореться проти ієрархії в суспільстві: він не обіцяє винагороду пропорційну до досягнень: то як він міг тоді казати про покарання і помилування в потусторонньому?"
167. "Християнство: наївний початок з Буддистьського миротворчого руху підкріплений протестом - але стало перевернутим Павлом в язичницьку містичну доктрину, яка під кінець вчиться взаєминам цільної державної організації - і веде війни, проклинає, катує, кляне, ненавидить."
"Павло перебудував на грандіозній шкалі якраз те, що Христос відкинув своїм прикладом життя."
168. "--- Церква є якраз тим, проти чого Ісус проповідував - і проти чого він вчив його апостолів боротися ---"
195. " "Християнство" стало чимось фундаментально відмінним від того, що його засновник бажав. Цей великий антиязичний рух, сформований розумінням життя через тлумачення "слів" засновника Християнства, став тлумачитися абсолютно невідповідним способом після декількох шаблоних потреб: і став перекладеним на мову уже давно відомих існуючих підземних релігій..."
207. "Примітивне(ізначальне) Християнство є скасуванням держави: забороною клятви, військової службу, судів, самозахисту і захисту любого гатунку для комуни, різниці між своїми і чужими і також різниці між класами.
Приклад Христа: від не противиться тим, хто йому чинить зле; він не боронить себе; він робить більше: він "повертає іншу щоку" ......
Християнство також є скасуванням суспільства: воно віддає перевагу всьому, що суспільство не цінить, воно зростає серед покидьків суспільства, які відкинуті, серед прокажених різного сорту, "грішників", "злодіїв", проституток, найбільш дурних людей; воно недолюблює багатих, вчених, шляхетних, винахідливих, "правильних"."
212. "... Християнство є способом життя, а не системою віри. Воно каже нам, як нам діяти, а не у віщо ми маємо вірити."
*********************
Це не є вичерпні цитати, але дають розуміння суті погляду Ніцше на Християнство і постать Ісуса Христа.
-- Вільнодум
2006.10.16 | Георгій
Дякую, пане Миколо, цікаво
2006.10.16 | harnack
Re: Панові Harnack'ові, може це нас трохи зблизить?
Я якось інстинктивно чи з недолугого презирства уникав уважненько почитати Фокса. Якось волів орудувати класичною теологічною парадигмою гріхопадіння/спасіння в комунікації з іншими. Але якщо Фокс заперечує чи то скасовує сценарій гріхопадіння - то він дивовижно збігається зі мною.Тепер не можу заглибитись у всі наслідки такої парадигми, крім того треба б прискіпливіше перечитати Фокса. Греки і римляни не мали аніякісінького гріхопадіння та спасіння - і що за цивілізація. Але тут безліч парадоксів: пієтет породжений падшістю ба навіть обранністю спрацював у капіталізмі, але гадаю що тільки за дефолтом і при тому на наукових підвалинах грекоримськості.Коли знайду часу - відгукнусь детальніше.
http://en.wikipedia.org/wiki/Matthew_Fox_(priest)
Але прочитавши ненароком що він каже про папу (тотальною злобою), мене знову полонила відраза:
5.His three published diatribes against homosexuals, two of them signed off by Pope John Paul II, reveal an ugliness of tone and a scapegoating reminiscent of his fascist forefathers. The total ignorance of scientific understanding of the phenomenon of homosexuality is, in accordance with Thomas Aquinas’ understanding of ignorance as a “mortal sin” for it deliberately avoids scientific study of the subject (while citing numerous times from his own silly catechism). Like the celebrated Galileo case of four centuries ago, we have here the embarrassing situation of religion going out on the limb once again oblivious of what science knows. Aquinas should be heeded: “A mistake about creation results in a mistake about God.” One wonders seriously if such gross homophobia as arises from Ratzinger (as well as such pre-occupation with sexual issues) can come from anyone except a self-hating homosexual. [...] It is time to ‘let the dead bury the dead,’ as Jesus wisely proposed. Let the Ratzingers of the world go. Take back the power. Religion is dead. Long live spirituality!
http://www.matthewfox.org/sys-tmpl/theemperporhasnoclothes/
Очевидно: Фокс є ексцесом руїнницького протестантизму та утопічного екуменізму.
2006.10.16 | Георгій
Гм, цікаво...
Таке враження, що з того часу, коли була написана книжка Бредлі Голта (1993), Фокс дуже "полівів." Я майже впевнений, що він вже не католицький священик.Щодо повного відкидання категорій гріхопадіння і спасіння, як Ви знаєте, я згодитися не можу (хай там греки хоч що собі думали - християнська антропологія все-таки ніколи не розділяла і не розділяє концепцій Творіння і Спасіння). Але що християнська теологія з 16-го ст. і пізніше дещо "переборщила" з анти-інтелектуалізмом, песимізмом і мазохізмом, тут Фокс, може, і має слушність.