Душа і тіло антагоністи?
01/02/2007 | Рибалка
Я не можу знайти цьому підтвердження. Це що тіло бажає одного(тілесного) а душа іншого (духовного) ще нічого не говорить про антагонізм. Тіло це земний прояв душі, видимий, чому воно антагонізм? Не розумію.
Чоловік і жінка антагоністи?
Про секс, викид сімені без мети народити дитину особистно не сприймаю, це знущання над тілом, яке більшість життєвих сил віддає на створення сімені. Чи цього хоче тіло? Та ні ж, все ж в мізках відбувається і грішити на тіло є дурістю. Хто сказав, що оргазм і виверження одне й те ж? А воля вам для чого? Тілом треба командувати а не вмертвлювати (крайній прояв - релігійний мазохізм). Тому кажу, всі проблеми в мізках а не в тілі і нічого всі стрілки на тіло переводити.
Чоловік і жінка антагоністи?
Про секс, викид сімені без мети народити дитину особистно не сприймаю, це знущання над тілом, яке більшість життєвих сил віддає на створення сімені. Чи цього хоче тіло? Та ні ж, все ж в мізках відбувається і грішити на тіло є дурістю. Хто сказав, що оргазм і виверження одне й те ж? А воля вам для чого? Тілом треба командувати а не вмертвлювати (крайній прояв - релігійний мазохізм). Тому кажу, всі проблеми в мізках а не в тілі і нічого всі стрілки на тіло переводити.
Відповіді
2007.01.03 | Георгій
Re: Душа і тіло антагоністи?
Рибалка пише:> Про секс, викид сімені без мети народити дитину особистно не сприймаю, це знущання над тілом, яке більшість життєвих сил віддає на створення сімені. Чи цього хоче тіло? Та ні ж, все ж в мізках відбувається і грішити на тіло є дурістю. Хто сказав, що оргазм і виверження одне й те ж? А воля вам для чого? Тілом треба командувати а не вмертвлювати (крайній прояв - релігійний мазохізм). Тому кажу, всі проблеми в мізках а не в тілі і нічого всі стрілки на тіло переводити.
(ГП) Все вірно, тільки щодо такої вже користі від не-виверження сімені - з точки зору об"єктивної фізіології людини, я не знаю ніяких підтверджень цій старій східній (власне, таоїстській) ідеї. Сіменна рідина це на 90 з гаком відсотків просто вода, з невеличкими додатками секрету простати (який має лужну реакцію, для захисту сперматозоїдів від руйнування секретами вагіни з їх кислою реакцією), і з розчиненими в ній сперматозоїдами. Самі сперматозоїди продукуються завдяки процесу мейозу, який іде в яєчках людини чоловічої статі починаючи десь так років з 7-8 і десь так до років 85-90 (практично до кінця життя), абсолютно незалежно від того, чи сіменна рідина вивержується, чи ні. Якщо вона не вивержується, сперматозоїди гинуть в яєчку (їх природня тривалість життя тільки якісь 30-40 годин) і "поїдаються" клітинами-фагоцитами, і одразу замінюються новими, що їх виробляє невпинний мейоз. Таоїсти просто приписували сіменній рідині містичні властивості, а тому наполягали на тому, що чим рідше мужчина еякулює, тим корисніше це для нього - зберігається якась містична енергія. Думаю, це приблизно такий самий міф, як і філософський камінь, пам"ять води, торсіонне поле і т.д. Але щодо контролю над тілом взагалі - тут я з Вами. Ми здатні контролювати тіло в дуже великій мірі, і повинні.
2007.01.03 | Рибалка
Re: Душа і тіло антагоністи?
Людські слова це просто коливання пружнього середовищаА скільки сил людина витрачає на створення цих коливань? Це тільки сила легень і голосового апарату чи може за цим щось стоїть більше?
2007.01.03 | Георгій
Re: Душа і тіло антагоністи?
Рибалка пише:> Людські слова це просто коливання пружнього середовища
(ГП) Все так, знову ж таки, ніщо в тілі не "дарма," і на все іде енергія, і все має сенс. Проте створення величезного надлишку клітин часто "запрограмовано," і коли організм позбувається цих клітин, ніякойі шкоди організму нема. Коли ми з Вами миємо руки, ми змиваємо десь так 5-10 мільйонів клітин епідермісу, мінімум. Але якби ми не змивали ці клітини, вони все рівно гинули б - їх біологічна тривалість життя дуже коротка. Так само сперматозоїди. Коли людина не еякулює, вони все рівно гинуть - така їх біологічна програма, прожити кілька годин і померти. А те середовище, в якому вони розчинені, сіменна рідина, якщо не вивергається, просто всмоктується назад в лімфоїдну систему. Тобто ні біди нема від утримання від еякуляції, ні користі. Взагалі все, що стосується вжитку чи зловживання нашими статевими функціями - не в самій статевій системі, а в мозку, в свідомості, в нахилах людини (про що Ви самі абсолютно вірно написали).
2007.01.04 | Рибалка
Re: Душа і тіло антагоністи?
Про те я й пишу, все має своє призначення, головне призначення сперматозоїдів - створення життя, не всі звісно, решта йде на переробку і тіло нічого не втрачає. Але застосовуючи контацептиви ми обманюємо тіло. То чому краще не давати команду тілу не вивергати сім'я? Нащо обманювати себе і тіло? Ще раз кажу оргазм це не те саме, що й виверження сімени. Людям на то й дана воля (сила волі) щоб її використовувати на благо.2007.01.04 | Георгій
Думаю, це між Вами і Вашою дружиною
Якщо Ви можете ДАВАТИ Вашій дружині повне виповнення у статевому акті, в якому Ви не еякулюєте, і при цьому самі теж отримуєте від неї повне виповнення - тоді окей, можете не еякулювати... Ще раз, з точки зору чистої фізіології, від цього нема ні шкоди, ні користі.2007.01.04 | Рибалка
Бажання
Працівник(тіло) і працедавець(душа) - антагоністи?Бажання працівника - мало працювати (взагалі не працювати
Бажання працедавця - мало платити (в ідеалі нічого не платити) і отримувати максимальний зиск від праці працівника (максимальну ефективність праці).
Ці бажання антагоністичні, але міра добивається максимальної ефективності взаємодії працедавця і працівника. Тому тіло - це основа для душі, це інструмент вдосконалення. Деградація/застій там коли якась із сторін бере верх над іншою. Така ж ситуація і в стосунках Жінка-Чоловік, Сонце-Земля і багатьох інших сферах нашого життя.
Нехай звами завжди буде любов/міра.
2007.01.04 | igorg
Не вірно. В нормі, в розвитку, тіло прагне
себе реалізувати. Погляньте на дитину, молоду людину. Спробуйте їх стриматиЩоб отримати оте протистояння потрібно докласти зусиль із спотворення людини. Наприклад заставити працювати задарма, або виконувати роботу, що позбавлена змісту, або не відповідає схильностям людини. У нормі від роботи організм отримує задоволення. Праця - задоволення. Інакше це вже є каторга: праця - покарання. Про це так гарно писав Довженко у своїх щоденниках. Маркс писав про тупість селянської праці. Але насправді він у цих питаннях був безмежно тупим. Українські селяни працюючи на своєму полі - співали. Це ота сама пісенна Україна. Зовсім не Некрасовське "создал песню подобную стону ...". Рабська праця зробила людей німими. Моя бабуся казала "у нас на селі зараз німці. Раніше вийдеш в поле і звідусіль чуєш пісні". Радянська пропаганда пробувала щось на зразок тієї реальності зобразити до колгоспного життя
2007.01.05 | Рибалка
Про те й мова, антагонізм в голові а не в реальному світі (-)
2007.01.04 | Рибалка
Матюки
Слова дуже важливі, але важливі вони своїм змістом, символізмом, бо саме слова це символічне представлення знань, думок, інформації. Але ще дуже важливий аспект слів - емоційний, енергетика слів, або сила слів, яка проявляється через бажання які матеріалізуються словами.Матюк - це вірус свідомості, направлений на нищення іншої особистості, дуже близький по силі до прокльону, але ще гірший бо працює як слабодіюча отрута, яка вбиває повільно і здатна нашкодити багатьом бо одразу її не помічають.
Звідки беруться сексуальні збочення? На мою думку саме завдяки матюкам, застосування слів не за призначенням, а саме, більшість матюків будуються по принципу використання слів, які позначають (символізують) статеві органи, або дії, які призначені для створення життя для відображення негативного змісту, емоційного/силового насичення. Використання слів які позначають статеві органи в негативному, неприродньому контексті породжують і негативне ставлення до самих органів і до всього, що з тим зв'язане.
Якщо дитина із самого дитинства чує матюки (особливо від рідних людей) у неї розвиваються комплекси, які можливо і приводять до гомосексуалізму і до інших розладів.
2007.01.04 | Георгій
Якби ми тільки знали, звідки вони беруться, ті збочення...
Думаю, поки що все, що люди говорять про походження гомосексуальності, а також статевих збочень, що їх називають "фетишизмом," - спрощення. Факти не підтверджують наших теорій.Ви пишете, що на Вашу думку, гомосексуальність в дитини формується під впливом матюків. Але, пане Рибалко, я ріс разом з сином найближчих друзів моїх батьків, який став геєм - він ріс у надзвичайно інтелігентній сім"ї, де про вживання батьками матюків не могло бути й мови...
Я мав з ним, і з іншими чоловіками і жінками з гомосексуальною орієнтацією розмови про те, що вони самі думають про походження свого "вивиху." Всі вони кажуть, що нема НІЯКИХ "зовнішніх" причин, які зробили їх такими. Вони ЗАВЖДИ були такими, скільки себе пам"ятають. Може, це щось споріднене з транссексуальністю: в чоловіка тіло чоловіче, а мозок жіночий (тільки в транссексуалів він весь жіночий, а в мужчин-геїв тільки ті його "звивинки," що контролюють статевий потяг), і навпаки. Обставини дитинства, виховання, культура, віра - ніяк не впливають на це.
Цікаво, що транссексуали завжди хочуть змінити своє тіло, а не мозок. Геї і лесбіянки теж, як правило, не хочуть змін у їх мозку, які "вилікували" б їх від гомосексуальності, тому що, як вони кажуть, це були б вже не вони, а хтось інший. Для них аналог "операції," що її роблять транссексуалам - це просто щоби їх залишили в спокої і дали їм жити своїм життям (в тому числі статевим, з такими самими, як вони).
2007.01.04 | Рибалка
Re: Якби ми тільки знали, звідки вони беруться, ті збочення...
Я кожне слово сприймаю як молитву. Тому ці люди могли стати такими під впливом цих "поганих молитв". Такі слова завжди емоційно насичені, насичені силою. Можливо вони народились надчутливими до цього, багато серед них митців, просто їх свідомість не поборола цей словесний/прокльонний вірус, вірус свідомості. Тому і церква до таких людей відповідно ставится, намагається їх навернути, очистити.Слова це тільки матеріальне відображення того що ми хочемо, коли говоримо гані слова ми благословляємо, коли погані - проклинаємо. Згадайте як Бог благословив Авраама, він благословив усіх нащадків і це слово-благословення ДІЄ на все потомство і не залежить від того чи чує нащадок це словесне благословіння.
Коли людина вживає матюк, вона проклинає і проклинає потомство (через прокльон статевих органів і відповідних дій, бо вкладає в це погану суть) і цей прокльон може діяти і на потомство і проявитись вже несвідомо (генетичні хвороби).
Я Ітішник, і дуже ціную інформацію і слова (команди до дії). Завжди за написанням програми стоїть творець. Якщо програма буде заражена вірусом чи це значить що "програма жертва" недросконала? Та ні просто за вірусописьменником стоїть також творець, але мавпувальник брехун, ворог. Совість і є ця захистна система. Тільки і вона може бути уражена, або вимкнена.
Я не здивуюсь якщо вчені знайдуть звязок між свідомістю (проявляється у способі життя) і генетичним кодом який передається в наступні покоління.
Саме життя Ісуса і надає надію на сцілення свідомості від вірусу і спасіння людства і відповідно усього створенного, бо людина і є тим містком між матеріальним і духовним, тим провідником, і наша мета стати надпровідником. Надіюсь аналогіями вам мізки не запудрив, бо наразі не знаю, як інакше передати моє розуміння усього що відбувається
2007.01.05 | Георгій
Цікаві думки... особливо щодо фетишистів
З геями, я думаю, все-таки не в тому річ, не в словах... в них швидше дійсно вроджена несумісність між тілом і мозком. А от фетишисти так, вони мабуть дійсно народжуються гіперчутливими, і потім, в ранньому дитинстві, коли чують якісь слова, або бачать якісь зорові картинки, це на них діє. Хоча ці слова не обов"язково ті, що дорослі називають "поганими." Діти взагалі зовсім не так реагують на слова, картини, музику і т.д., як дорослі.2007.01.05 | Рибалка
Ви легковажите словом
Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог (Івана 1:1)Читайте ще Івана 1:14.
Як буде час і надхнення більш детально розгорну важливість слів і того, що за ними стоїть.
2007.01.05 | Георгій
Може й так. Я ж кажу, я просто не знаю...
2007.01.04 | Рибалка
Провокація, або розділяй і властвуй
Всі люди різні, але їхня різниця не для того щоб розділяти, а для того щоб доповнювати один одного. Тільки ворог людини умудрився протиставити все всьому і для цього використав людину. Людина образ божий на землі, Бог благословив людину, отже він благословив усе що робить людина, Ісус каже ви Боги (Івана 10:34), віра і сила слова (Матвій 17:20).Тому і задум брехуна був силою людини боротись з Богом. Як? Провокацією. Необхідно було якимось чином спровокувати людину проти самої себе. Як це трапилось не знаю, але наслідки можна бачити всюди, навіть після потопу це зіпсуття (вірус свідомості) проявляється.
Поділ зараз заторкнув усі сфери життя - чоловік протиставляється жінці (бородьба статей), працівник - роботодавцю (рабство і більшовицька революція), душу - тіло. Як це робиться? Щось вихваляється понад норму і з іншої сторони теж, так що різні сторони думають що інша сторона намагається володарювати над іншою, тоді той хто захищається вирішує взяти гору над "божевільною" стороною і скінчити цей двобій (в свою чергу інша сторона так само діє і виливає на іншу свій "праведний гнів") коло замикається, йдуть в діло прокльони і матюки це і нищить усе. Без Любові/Міри знання легко направити проти самого себе.
Тому і подає Ісус притчу про щоку - не піддавайтесь на провокації. Не намагайтесь неадекватно реагувати на провокації бо провокатору потрібна ваші дія, а далі він її направить у потрібне йому русло, бо він хитріший за вас, цим давно займається.
Матюки, погані побажання, нестриманість це все інструменти провокатора. Слово здатне сцілити і вбити. Очистіть своє серце, Дайте наповнити тіло (Храм) Святим Духом.
2007.01.05 | igorg
Певно що так. Якийсь є неприродній нахил
до уніфікації. Поділ не за поступкади, справами, а за якоюсь ознакою, деклараціями. Починаючи із "не з нашого дому", "не з нашого мікрорайону" і т.д. Але я підмітив одну особливість. Такий поділ ніколи не обходиться без вождя, лідера. Дивно, як трансформується людське єство в таких групах. Мені цікаво було на Ері спостерігати за Калашниковим. Таке враження ніби в ньому сидить дві особи. Йде звична розмова і ніби все в нормі. Звичайна людина, навіть приємна, нормальне мислення, мова. Але ось питання, що стосується їх групи, лідера, і людина десь раз і зникла. Ніби перемикач клацнув. Натомість, щось абсолютно уніфіковане, думка десь зникає і чути вбиті фрази. А ще перелякані очіТакі дива. То не лише поділити, але й уніфікувати.
До речі, в часи Шевченка, офіцер, за людське спілкування із солдатом, міг елементарно потрапити на каторгу (оригінальне як на сьогодні розуміння нестатутних стосунків). Це давній засіб і певно не від Бога. Люди із такою бідою можуть справлятися через неформальні стосунки. Те що називають громадянським суспільством. Різні клуби, товариства і т.п. Де не грає ролі твоя посада, соціальна група. На жаль в Україні це не розвивається. Навіть навпаки. Суспільство розшаровується на світи, що все менше перетинаються.