Люди сьомого дня.
02/21/2007 | Анатоль
-А тепер, - сказав Творець, - створімо людину. За образом і подобою Нашою, як чоловіка і жінку, як творця створімо її...
-Ну от, - благословив їх Творець, - живіть собі, плодіться, заселяйте землю, оволодівайте нею, дбайте про неї і про все суще на ній, як добрі господарі. Рослини вам в їжу будуть, а тварини друзями вашими для радості.
І побачив Творець, що добре воно, і раділо з ним все воїнство небесне від ангелів, до серафимів. І закінчив Творець працю свою дня шостого і спочив у день сьомий.
І почалася дня сьомого, за відсутності Творця, серед воїнства небесного смута велика, що у війну переросла. Почав цю смуту нічим раніше не примітний ангел середньої ланки на імя Ягве.
Гординя і заздрощі, безмірна жадоба влади і почестів рухали ним.
Довго тривала війна на небі і закінчилась врешті-решт перемогою Ягве, якого підтримали ангели нижчих і частина середніх ступенів, від ангелів і архангелів, до сил, влад і престолів. Переможених кинули в Тартар.
Першим ділом Ягве проголосив себе Господом, тобто Хазяїном всього сущого і вимагав покори, поклонінь і почестей.
Але ні людям, ні тваринам не знайоме це було і не властиве природі їхній.
І знищив тоді Ягве все живе на землі, не давши дощу на землю. І стала земля пустинею безплодною.
-А тепер Я творитиму во славу Свою, - сказав Ягве.
-І творіння Мої будуть славити і восхваляти Мене, бо будуть нікчемними і залежними від мене.
І зробив Господь Ягве людину з пороху земного і життя в неї вдихнув.
Подібною до тварин зробив Ягве людину, бо не було в його команді ангелів вищих ступенів, ні херувимів, ні серафимів і вищі знання недоступні йому були.
І назвав Ягве чоловіка Адамом, що значить - перший.
Посадив Ягве садочок посеред пустині і помістив туди Адама доглядати за ним.
Потім тварин ще зробив з пороху земного, для допомоги Адаму.
І нарешті жінку з ребра Адамового, щоб залежною від чоловіка свого була.
Але не було і в цих людей рабського самоприниження перед Господом, ні бажання славити Його і воздавати почесті. Бо не заклав цього Творець в план і тварин, по якому Ягве Адама зробив.
І задумався Господь Ягве сильно.
Далі буде (може).
-Ну от, - благословив їх Творець, - живіть собі, плодіться, заселяйте землю, оволодівайте нею, дбайте про неї і про все суще на ній, як добрі господарі. Рослини вам в їжу будуть, а тварини друзями вашими для радості.
І побачив Творець, що добре воно, і раділо з ним все воїнство небесне від ангелів, до серафимів. І закінчив Творець працю свою дня шостого і спочив у день сьомий.
І почалася дня сьомого, за відсутності Творця, серед воїнства небесного смута велика, що у війну переросла. Почав цю смуту нічим раніше не примітний ангел середньої ланки на імя Ягве.
Гординя і заздрощі, безмірна жадоба влади і почестів рухали ним.
Довго тривала війна на небі і закінчилась врешті-решт перемогою Ягве, якого підтримали ангели нижчих і частина середніх ступенів, від ангелів і архангелів, до сил, влад і престолів. Переможених кинули в Тартар.
Першим ділом Ягве проголосив себе Господом, тобто Хазяїном всього сущого і вимагав покори, поклонінь і почестей.
Але ні людям, ні тваринам не знайоме це було і не властиве природі їхній.
І знищив тоді Ягве все живе на землі, не давши дощу на землю. І стала земля пустинею безплодною.
-А тепер Я творитиму во славу Свою, - сказав Ягве.
-І творіння Мої будуть славити і восхваляти Мене, бо будуть нікчемними і залежними від мене.
І зробив Господь Ягве людину з пороху земного і життя в неї вдихнув.
Подібною до тварин зробив Ягве людину, бо не було в його команді ангелів вищих ступенів, ні херувимів, ні серафимів і вищі знання недоступні йому були.
І назвав Ягве чоловіка Адамом, що значить - перший.
Посадив Ягве садочок посеред пустині і помістив туди Адама доглядати за ним.
Потім тварин ще зробив з пороху земного, для допомоги Адаму.
І нарешті жінку з ребра Адамового, щоб залежною від чоловіка свого була.
Але не було і в цих людей рабського самоприниження перед Господом, ні бажання славити Його і воздавати почесті. Бо не заклав цього Творець в план і тварин, по якому Ягве Адама зробив.
І задумався Господь Ягве сильно.
Далі буде (може).
Відповіді
2007.02.21 | Анатоль
Гріх.
-Якісь вони самодостатні, спокійні, горді і незалежні - гризло Господа.-Такі не будуть ні поклонятись мені, ні славити мене.
Але ж інших Я зробити не можу. Я ж не Творець. Прийдеться працювати з тим, що є.
Чогось в них не вистачає, - задумався Господь.
Ага! От чого!
Немає в них ні Страху, ні Сорому, ні почуття Вини.
І придумав Господь ГРІХ.
І виростив Господь яблуню посеред Раю з красивими на вигляд плодами.
І привів Він Адама до тієї яблуні і сказав:
-З усіх дерев їж, а з цього не їж, бо помреш в цей же день.
-Добре, - кивнув Адам.
Знайшов Господь змія в садку і сказав йому:
-Скажи жінці, щоб зїла з цього дерева і чоловіку свому дала.
-Добре, - відповів змій.
-Господь сказав, щоб не їли з цього дерева, бо помрете, але не помрете, - сказав змій жінці, -зїж і чоловіку свому дай.
-Добре, -сказала Єва.
-Ось яблуко красиве, - сказала Єва Адаму, - я їстиму, і ти їж.
-Добре, -сказав Адам.
Зїли вони яблуко, і увійшли у них з тим яблуком страх, сором і почуття вини.
-Ага, - зрадів Господь, побачивши, що люди з сорому і страху ховаються від нього.
-Так ви не послухали Мене і їли з тої яблуні, що я казав : "не їжте". - Закричав Він.
-Тепер ви будете, як Я, будете знати не тільки ДОБРО, але й ЗЛО.
Але, на відміну від Мене, ви будете смертні і нікчемні.
Засію Я землю осотом і будяками, і в поті лиця добуватимете ви їжу собі.
І поставлю я ворожнечу між людьми і звірами, і будете ви вбивати одні одних і їсти.
Заселю я землю паразитами і хворобами, що мучитимуть вас.
І будете ви жити в страху і непевності, залежати від примх погоди і від випадку.
Буде вас гризти почуття вини, що не послухались Мене. Будете повзати і благати мене послати дощ, чи позбавити від хвороби.
І підете в землю, з якої взяті, мучимі тоскою за втраченим Раєм.
Сказав це Ягве, здер шкури зі звірів, що попались під руки, кинув Адаму і Єві в якості одежі, і вигнав з Едему. Поселився з тих пір страх і в душі звірів, що бачили це.
Далі буде (може).
2007.02.21 | Георгій
Re: Гріх.
Анатоль пише:> -Якісь вони самодостатні, спокійні, горді і незалежні - гризло Господа.
(ГП) За християнською вірою, це дійсно так. Самодостатність, гордість і незалежність дійсно є перекрученням Божого замислу щодо людини. Так само, як Бог один, але завжди в трьох особах, так і людина була замислена Богом як одиниця (індивідуальність), яка ніколи не сама по собі, ніколи не самодостатня, а є завжди в зв"язку, у "відношенні" до іншої людини і до всього людства. Мабуть найкраще цю думку висловив англійський священик і поет 16-го сторіччя на ім"я Джон Донн, що з нього Ернест Гемінгвей взяв епіграф для свого роману "За ким сумує дзвін": "No man is an island, entire of itself; every man is a piece of the continent, a part of the main. If a clod be washed away by the sea, Europe is the less, as well as if a promontory were, as well as if a manor of thy friend's or of thine own were: any man's death diminishes me, because I am involved in mankind, and therefore never send to know for whom the bell tolls; it tolls for thee." (Цитую в сучасній англійській орфографії, доннівська не зовсім така.)
> -Такі не будуть ні поклонятись мені, ні славити мене.
(ГП) Так. Шмеман у своїх працях часто використовує термін, "Homo adorans." "Людина, яка боготворить." За християнською антропологією, людина дійсно не тільки Homo sapiens, і не тільки Homo faber, і не тільки Homo ludens, а й Homo adorans. Втрата цієї риси людиною і є так званий "первородний гріх."
2007.02.21 | Георгій
Це вже переспіви гностиків
Анатоль пише:> І почалася дня сьомого, за відсутності Творця, серед воїнства небесного смута велика, що у війну переросла. Почав цю смуту нічим раніше не примітний ангел середньої ланки на імя Ягве. Гординя і заздрощі, безмірна жадоба влади і почестів рухали ним. Довго тривала війна на небі і закінчилась врешті-решт перемогою Ягве, якого підтримали ангели нижчих і частина середніх ступенів, від ангелів і архангелів, до сил, влад і престолів. Переможених кинули в Тартар.Першим ділом Ягве проголосив себе Господом, тобто Хазяїном всього сущого і вимагав покори, поклонінь і почестей. Але ні людям, ні тваринам не знайоме це було і не властиве природі їхній. І знищив тоді Ягве все живе на землі, не давши дощу на землю. І стала земля пустинею безплодною. -А тепер Я творитиму во славу Свою, - сказав Ягве. -І творіння Мої будуть славити і восхваляти Мене, бо будуть нікчемними і залежними від мене. І зробив Господь Ягве людину з пороху земного і життя в неї вдихнув. Подібною до тварин зробив Ягве людину, бо не було в його команді ангелів вищих ступенів, ні херувимів, ні серафимів і вищі знання недоступні йому були.
(ГП) Пане Анатолю, це Ви вже повторюєте гностичні богословські системи про "двох творців," доброго і злого. Їх було достобіса в 1-4 ст. н.е. Коли десь у другій половині першого сторіччя н.е. гебрейські рабини нарешті остаточно ствердили канон своїх священних текстів (той, що його християни звуть Старим Завітом), деякі богослови, в тому числі і ті, хто називали себе християнами, побачили в цих текстах натяки на таке "роздвоєння": мовляв, є один Бог "хороший," добрий, і від того Бога прийшов на землю Його Син Христос, але є також і другий бог, злий, бог темряви, той, хто створив гріх; це гебрейський "деміург" на ім"я Ягве, і це саме він, цей злий божок темряви і гріха, весь час, протягом усього Старого Завіту, погрожує людям, мститься їм, вбиває їх, насилає на них мор, голод, злидні і т.д. Саме це проповідував вавілонський бродячий проповідник, перс за походженням, на ім"я Мані, і його послідовники-маніхейці. Приблизно цьому вчив і Марціон, який дуже активно закликав християн позбутися всяких гебрейських писань, які тільки отравляють їх душі і вчать їх вклонятися "богові темряви" Ягве. За Марціоном, Христос прийшов саме для того, щоби подолати владу темряви і її злого божка. Пізніше з цього "радикального дуалізму" сформувався "модифікований дуалізм," згідно з яким Бог один, але "світів" два - один світ добра, а другий світ темряви і зла, і Бог однаково створив обидва, перший для нагороди праведникам, а другий для покарання грішникам. Проте християни все-таки не піддалися на ці вчення, і зараз християнська космологічна доктрина (наскільки я її розумію) дуже твердо наголошує на тому, що Бог не творить нічого злого, і що світ в принципі один; в ньому дійсно є злі сили, злі "енергії," демони, але це не продукти Божого замислу, а первинно добрі Божі створіння, які просто неправильно використовують свою свободу, свободу своєї волі. Взагалі все Боже Творення дуже, дуже хороше, проте воно "впало," і його, це Творення, ВСЕ "рятує," відновлює Боже Слово (Логос, Христос).
> І назвав Ягве чоловіка Адамом, що значить - перший.
(ГП) Гм. Наскільки я знаю, "адама" по-гебрейськи означає "червона глина." Цей термін у Старому Завіті використовується для позначення першої людини і також всього людства.
2007.02.21 | Роксана
Re: Це вже переспіви гностиків
Пане Георгій,і хочеться ж вам? Кому і пощо доказуєте.
2007.02.21 | Георгій
Re: Це вже переспіви гностиків
Роксана пише:> Пане Георгій,і хочеться ж вам? Кому і пощо доказуєте.
(ГП) Так, пані Роксано, я знаю, що п. Анатоль - переконаний і "войовничий" атеїст. Але мені подобається з ним спіклуватися. Він справляє на мене враження незлої і дуже чесної людини, якій щось болить, щось муляє всередині. Коли я бачу щось таке в його творах, що мені нагадує знайомі мені думки різних філософів чи богословів, мені завжди хочеться поділитися цим з ним. Хай він знає, що дуже багато людей вже мали подібні думки про Бога (чи про відсутність Бога), і про проблеми добра/зла, тощо. Він іде тим шляхом, яким багато людей кінець-кінцем прийшли до Христа.