Чи бояться бога атеїсти? Чи захищені ви від зглазу?
06/17/2007 | Анатоль
На перший погляд це просте питання. Якщо я знаю, що богів нема, що це лише видумки людей, то чого ж тут боятись?
Але не все так просто.
Я не раз замічав, коли богохульствуєш перед якимсь віруючим, виникає часом якесь напруження в грудях, якесь почуття чи то збудження, хвилювання, чи то тривоги, неспокою.
Я старався не звертати на це уваги, подавляти, ну нема ж ніяких причин для хвилювання чи страху.
А потім вирішив проаналізувати і встановити причини і механізми цього явища.
Чому ще мене це зацікавило.
Багато людей вірить в можливість наведення на людину "порчі", "зглазу", хвороб і навіть смерті.
Я ж вважаю, що ніяких екстрасенсорних механізмів для цього не існує.
Людина, яка вірить в такі речі і запідозрить чиюсь атаку на себе, своїм же страхом себе і руйнує.
Якщо ж людина не вірить в це, не буде й стаху і тоді вона має абсолютний захист від всякого роду "астральних нападів". Хоч би всі маги і калдуни світу ополчились на таку людину, жодного впливу вони зробити не зможуть.
Я знаю АБСОЛЮТНО ТОЧНО, що богів нема. Я впевнений, що не існує ексрасенсорних механізмів впливу. Так звідки ж страх?
І що саме неприємно, що при наявності страху, не дивлячись на всю свою невіру і впевненість, я можу бути вразливим для психічних впливів. Достатньо лише ослабити розумовий контроль.
Я не маю абсолютного захисту! Це мені не подобається. З цим треба розібратись.
Далі буде.
Але не все так просто.
Я не раз замічав, коли богохульствуєш перед якимсь віруючим, виникає часом якесь напруження в грудях, якесь почуття чи то збудження, хвилювання, чи то тривоги, неспокою.
Я старався не звертати на це уваги, подавляти, ну нема ж ніяких причин для хвилювання чи страху.
А потім вирішив проаналізувати і встановити причини і механізми цього явища.
Чому ще мене це зацікавило.
Багато людей вірить в можливість наведення на людину "порчі", "зглазу", хвороб і навіть смерті.
Я ж вважаю, що ніяких екстрасенсорних механізмів для цього не існує.
Людина, яка вірить в такі речі і запідозрить чиюсь атаку на себе, своїм же страхом себе і руйнує.
Якщо ж людина не вірить в це, не буде й стаху і тоді вона має абсолютний захист від всякого роду "астральних нападів". Хоч би всі маги і калдуни світу ополчились на таку людину, жодного впливу вони зробити не зможуть.
Я знаю АБСОЛЮТНО ТОЧНО, що богів нема. Я впевнений, що не існує ексрасенсорних механізмів впливу. Так звідки ж страх?
І що саме неприємно, що при наявності страху, не дивлячись на всю свою невіру і впевненість, я можу бути вразливим для психічних впливів. Достатньо лише ослабити розумовий контроль.
Я не маю абсолютного захисту! Це мені не подобається. З цим треба розібратись.
Далі буде.
Відповіді
2007.06.17 | Георгій
Re: Чи бояться бога атеїсти? Чи захищені ви від зглазу?
Оскільки я не атеїст, я відповісти на Ваше запитання не можу, але можу Вам абсолютно точно сказати, що ні в який "дурний глаз," "зглаз," "порчу" і т.д. не вірю і нічого цього не боюся.2007.06.18 | Вільнодум
Важлива тема
СТРАХ є основою всіх релігій. В усякому разі юдо-хритиянської. Без концепції страху ця релігія не змогла б існувати.Я Вас чудово розумію, тому що сам пройшов через цей період - період страху. Поділюся моїм досвідом, як я його подолав. Подолав страх!
Бога, або концепцію Бога, бояться всі. Віруючі бояться Бога більше, ніж атеїсти. Проте, атеїсти бояться Бога також. Це відомо, і це є цікавим феноменом. Дякую за Вашу відвертість в визнанні цього.
Феномен страху перед Богом має зовсім іншу прирпду, ніж розуміється більшістю - як страх перед Богом! Це не страх перед Богом. Це страх перед СОБОЮ. Це страх перед своїм Вищим Я.
Цей страх проходить повністю, коли віра в Бога стає вірою в зрозуміле вище Єство Власної Свідомості, вірою , яка є зрозумілою і правильною для ВЛАСНОГО УМА.
Таку віру маю я. Я Бога ЗОВСІМ не боюсь. Він є частиною мене. Я вітаю Бога. Я насолоджуюсь його присутністю, як присутністю мого Розуму! Без Бога я не можу мати Розуму, не можу існувати, як розумна людина.
Як я можу цього боятися?! Я Є З БОГОМ ЄДИНИЙ ПОСТІЙНО!
-- Вільнодум
2007.06.18 | Тестер
Миколо, ти путаєш образи і гарбузи
Маю на увазі свої внутрішні установки Бога і прийняте релігійним загалом відчуття чи сприйняття Бога...Для того, щоб не боятись - знання потрібні. Освідчений і навчений - значить озброєний.
2007.06.18 | Анатоль
Так звідки ж страх?
В людини є дві системи оцінки ситуації - емоційна і розумова.Емоційна більш древня, первинна, вона така ж і в інших тварин.
Емоційна оцінка виражається певним емоційним станом. (чи деякою комбінацією обмеженої кількості основних емоційних станів)
Розумова оцінка виникла пізніше. Вона може бути більш різноманітною, універсальною, не має прямої привязки до "апаратної частини", але її результати можуть викликати емоційну реакцію (чи подавляти).
Як працює емоційна система оцінки?
Є природжені емоційні стани. Напевне, є й деяка природжена емоційна реакція на певні ситуації.
Але емоційна система оцінка здатна й до навчання.
І не лише до навчання на власному досвіді, але й до обміну знаннями, вираженими в емоційній реакції між тваринами.
От наприклад. Тварина спочатку не боїться Чогось. І от раптом це Щось схопило її чи причинило їй біль. Тварина реагує страхом. Ця емоція виражається в рухах, міміці і голосі тварини. Інші тварини, що бачили і чули це також будуть реагувати страхом на це Щось.
Більше того, страх перед цим Чимсь буде передаватись від тварин, що мають його до тих, які не мають, але які будуть бачити реакцію на це Щось, тих, хто боїться.
Навіть якщо Щось не несе для тварини ніякої загрози, а страх перед ним виник в деякої тварини в результаті якогось випадкового збігу обставин, всерівно ця емоційна реакція буде передаватись від цієї тварини іншим.
Звідки в людей страх перед мерцями, калдунами чи інші забобонні страхи. Від інших людей, що цього бояться. Цей страх передається на емоційному рівні. Помимо розуму.
Підсумуєм. Емоційна реакція на певні речі передається від людини до людини мимо розумової оцінки. І проявляється автоматично в відповідних ситуаціях незалежно від розумової оцінки.
Розумова оцінка може контролювати цю реакцію, але зовсім позбутись її - ні.
Тож страх богохульствуючого атеїста переданий йому на емоційному рівні страхом віруючих на таку ситуацію (при наявності в нього такого досвіду спілкування).
Тепер щодо "зглазів".
Якщо людина в це не вірить і в неї нема (емоційного) досвіду спілкування з калдунами чи людьми, що вірять і бояться цього, то й страху нема.
Але коли вона спілкувалась з такими людьми, коли відчувала їх сильну емоційну реакцію на ці речі, то сліди цієї реакції в неї будуть проявлятись в відповідних ситуаціях незалежно від її віри в це і від її розумової оцінки.
Емоційна система оцінки видасть набуті "знання".
Розум не оберігає від передачі емоційної реакції. Емоційна система працює автономно.
2007.06.18 | Тестер
Із власного досвіду страхів і підсвідомих реакцій на інстинкти
Боявся висоти, невідомого і нез"ясованого чи то небаченого з дитинства. Наприклад, літаків, які низько летіли...Кладовища, або ввечері, проходячи мимо пустої церкви.
Останнє навязано розповідями старших про привидів , або незрозумілих ситуацій, які буцімто десь з кимось відбувались.
Десь років так до 14 я з цим справився.
А ось випадок на стадіоні і вплив натовпу, я відчув на собі в такій ситуації. Я сидів з сімєю на протиледній трибуні. Були показові виступи автокаскадерів. Ну там трампліни вскі, їзда на двох колесах і таке інше...
І ось готовиться їхати чергове авто на трамплін. Він виїхав на старт, зупинився, погазував і почав набирати швидкість...Чому водій вирішив пограти рулем не знаю, але набравши вже нормальну швидкість, чомусь крутанув руля і врізався в трибуни. А там любителі просто на захисній огорожі... І тут всі в єдиному пориві з криками "АААААААААА". Крик якийсь тваринний, по меншій мірі я так відчув бо сам схватився і закричав. Несвідомо. До цих пір пам"ятаю...
Обійшлось двома переломами тих хто на бар"єрі і розбитими обличчями...Тваринний страх можна переборювати. Але інстинкти, особливо життяво важливі присутні - нікуди не ділись...