Мені здається, що присутні тут погодяться хоч би в тому, що націю доцільно виховувати світоглядно так, щоб на себе й все, що оточує, люди дивилися оптимістично, знали взаємозалежність свободи-відповідальності, прав-обов"язків, інтересів свої-суспільних.
Так от, дещо можна пробувати робити, щоб впливати на всі можливі освітньо-виховні джерела (прямі й непрямі). Наприклад, вже були збори батьківської громадськості (батьків школярів), на яких був і Ніколаєнко.
Взагалі-то хто і як в нас причетний до виготовленння програм і підручників (і що там бува понаписувано ) - це просто мафія важкопробивна, але все ж таки пробувати тиснути громадою варто. Люди платять податки, з яких фінансується бюджетна освіта, і в Конституції та профільних законах написано, що пріоритетне право визначати, як виховувати дітей - за батьками.
Не хочу зараз чіпати питання християнської етики, але в усіх підручниках інших предметів суспільно-гуманітарного профілю є кричучі помилки щодо формування здорових світоглядних основ. Повірте, йдеться в тому числі про такі речі, які малопомітні неспеціалістам, вже не кажучи про такі очевидні, як "плачі України" замість переможної чи хоча б оптимістичної героїки. А як історія безсистемно викладається! А що є в "Я і Україна"! Вуха в"януть просто. От куди б праведний гнів прикласти...
Я цілком згідна з вами. Все що дитина вивчає у школі,будує її світогляд. Ви пишете-
-Не хочу зараз чіпати питання християнської етики, але в усіх підручниках інших предметів суспільно-гуманітарного профілю є кричучі помилки щодо формування здорових світоглядних основ. Повірте, йдеться в тому числі про такі речі, які малопомітні неспеціалістам, вже не кажучи про такі очевидні, як "плачі України" замість переможної чи хоча б оптимістичної героїки. А як історія безсистемно викладається! А що є в "Я і Україна"! Вуха в"януть просто. От куди б праведний гнів прикласти...-
Ми постійно плачемо. То нас б'ють, то не дозволяють говорити рідною мовою, не такі церкви, не така історія і т.д. і т.п. А знаєте чому у нас така доля, бо "моя хата зкраю". Подивіться скільки ми втратили через м'якість Ющенка. Нам ще потрібна сильна рука. Тяжко у нас з демократією. Але коли б молоде покоління виховувалося у патріотичному дусі, такого б не було. Подивіться на Галичину. Поговоріть з тими людьми. У них все впорядку і з вірою в Бога і з окресленням національності. Я не знаю, як собою представляє "релігіно христіянська етика", але думаю, що цей підхід не пошкодить , а допоможе дитині. Якщо нема державних законів, а хоч і є , мало хто на них зважає, треба "впустити Бога в школи". Поки релігія була в пошані Америки, люди зовсім інакше поводились. Зараз розбещеність привела до побільшення криміналістів, наркоманії, самогубств і т.д. Які ваші погляди на теперішню ситуацію в Україні.
Що ви думаєте треба було б зробити? Чи , на вашу думку, релігія впливала б позитивно чи неґативно на розвиток дитини?
Відповідь + сторіночка, що висить в кімнаті моєї дитини
Роксана пише:
> Ми постійно плачемо. То нас б'ють, то не дозволяють говорити рідною мовою, не такі церкви, не така історія і т.д. і т.п. А знаєте чому у нас така доля, бо "моя хата зкраю". Подивіться скільки ми втратили через м'якість Ющенка. Нам ще потрібна сильна рука.
Згодна, нам потрібно для початку навіть дві сильних руки (на додачу до сильного і совісного розуму ) - свої
> Тяжко у нас з демократією. Але коли б молоде покоління виховувалося у патріотичному дусі, такого б не було...
Для того, щоб якось цьому зарадити, я працюю і на роботі, і в громадських справах (зокрема, відкрила інтернет-ресурс "Патріотичне виховання" дітей (з форумом), якщо хочете, скажіть, куди Вам скинути адресу)
> Подивіться на Галичину. Поговоріть з тими людьми. У них все впорядку і з вірою в Бога і з окресленням національності. Я не знаю, як собою представляє "релігіно христіянська етика", але думаю, що цей підхід не пошкодить , а допоможе дитині. Якщо нема державних законів, а хоч і є , мало хто на них зважає, треба "впустити Бога в школи". Поки релігія була в пошані Америки, люди зовсім інакше поводились. Зараз розбещеність привела до побільшення криміналістів, наркоманії, самогубств і т.д. Які ваші погляди на теперішню ситуацію в Україні.
> Що ви думаєте треба було б зробити? Чи , на вашу думку, релігія впливала б позитивно чи неґативно на розвиток дитини?
Я могла б багато чого сказати з цього приводу, але навряд чи на цьому форумі (принаймні поки що). Бо абсолютно ясно, до чого це призведе , до того ж, доля релігієзнавця така, що з ним сперечаються, бува, з різних боків А тут зовсім не конференційні бувають дискусії
Натомість наважилася долучити листочок з дещо правленими мною для моєї дитини афоризмами, який висить в неї біля комп"ютера вже декілька років (його я їх коментувала, дещо треба читати "пристрастно" ). Це - частково успадкована цеглинка у моїх стараннях світоглядного виховання, які дають результати
Якісна сталь гартується сильним вогнем (мій дід)
Кому багато дано – з того багато і спитається (Біблія)
Мир, куплений дуже дорого, ніколи не буває довгим.
Фальшиве ніколи не буває міцним. (Буаст П.)
Я не люблю насилля та безсилля. (Висоцкий В.)
Хто вміє володіти собою, той може керувати людьми. (Вольтер Ф.)
Дія є найбільш виразним розкриттям людини. (Гейгель)
Характер людини творить її долю. (Гераскінт)
Лиш той достойний життя і волі, хто кожен день іде за них у бій.
Характер в свою чергу породжує характер.
Чого не розуміють, тим не володіють. (Гете В.)
Вітер і хвилі завжди на стороні більш вмілого мореплавця. (Гіббон Е.)
Хто відмовився від надмірного, той позбавився поневірянь.
Чи може той, хто став плазуном, хробаком, жалітися на те що його розчавили. (Кант І.)
Добрим словом і сильною дією можна добитись більшого, ніж просто добрим словом. (Капоне)
Не завжди говори те, що знаєш, але знай завжди, що говориш. (Клавдій)
Минуле треба знати не тому, що воно було, а тому, що з нього росте майбутнє. (Ключевський В.)
Навчання без роздумів непотрібне, але й роздуми без навчання є небезпечними.
Правитель має бути правителем, підданий – підданим, батьки – батьками, діти – дітьми.
Розкажи мені твоє минуле, а я скажу яке буде твоє майбутнє. (Конфуцій)
Совість – закон законів. (Ламартін А.)
Той хто не цінить життя, його не заслуговує. (Леонардо да Вінчі)
Найбільша твердість і є найбільше милосердя. (Лонгфелло)
Розум, що не має певної мети, втрачається. (Монтень М.)
Жоден переможець не вірить у випадковість. (Ніцше Ф.)
Світом править сила, а не думка, але думка використовує силу. (Паскаль Б.)
Хто любить все, той не любить нічого. (Пісарєв Д.)
Краще бути переможцем, ніж жертвою-невдахою. (Пол Агрігентський)
Нерішучість гірше, ніж невдала спроба. (Рохас Ф.)
Тисячі шляхів ведуть до помилки, але лише один – до істини. (Руссо Ж.)
Хто собі друзів не шукає, той сам собі ворог. (Руставеллі Ш.)
Від малих помилок легко перейти до великих вад. (Сенека)
Вимагати неможливого – означає самому собі підготувати відмову. (Сіріус П.)
Бережливість можна вважати дочкою розважливості, сестрою поміркованості і матір'ю свободи. (Смайльс С.)
Розум, без сумніву, перша умова для щастя. (Софокл)
Незнання не є аргументом. (Спіноза)
Бездіяльність – мати нудьги. (Стендаль)
Важко в навчанні – легко в поході. (Суворов О.)
Засійте вчинок – і ви пожнете звичку, посійте звичку – і ви пожнете характер, посійте характер – і ви пожнете долю. (Теккерей В.)
В битві перемагає той, хто твердо вирішив в ній перемогти. (Толстой Л.)
Читайте лише найкращі книги, бо інакше ви зовсім не встигнете їх прочитати. (Торо Г.)
Слово "завтра" придумане для людей нерішучих. (Тургенєв І.)
Не достатньо знати, необхідно також застосовувати.
Якщо ти купляєш те, що тобі не потрібно, то скоро будеш продавати те, що тобі необхідне. (Франклін Б.)
Найрозумнішому філософу важко відповідати на нерозумні запитання. (Хілон)
Кожна людина може помилятися, але не визнавати помилки може лише нерозумний.
Невихованість – ніч розуму, ніч темна і безмісячна. (Цицерон)
Честь не можна відібрати, її можна втратити. (Чехов А.)
Втрачену хвилину не може повернути сама вічність.
Рабство – річ ганебна, але рабська психологія в свободі – гідна зневаги.
Промах – миттєвий, каяття – довге. (Шиллер Ф.)
2007.07.02 | Карт
Re: Про можливі практичні справи
Киянка пише:
> Мені здається, що присутні тут погодяться хоч би в тому, що націю доцільно виховувати світоглядно так, щоб на себе й все, що оточує, люди дивилися оптимістично, знали взаємозалежність свободи-відповідальності, прав-обов"язків, інтересів свої-суспільних.
>
Дуже добре сформульовано. Йдеться, мабуть про напрямок виховання в родині та більших колективах.
Але практичного в цьому нічого немає, є лише побажальне. Практичне твориться саме-по-собі, як твориться життя, адже йдеться про "велику систему", тобто таку, на яку вплинути кожний з нас не взмозі. Саме-по-собі воно твориться працею відповідної еліти. Така еліта утворюється поступово, сама-по-собі. А коли вона утвориться до помітного розміру і помітної продуктивності, то її вже буде не спинити, оскільки діяльність по вихованню нації стане полем для здобуття престижу, для конкуренції різних груп і напрямків, за славу, за кошти з бюджету.
Звичайно, що мають функціонувати піделітні (професійні) шари і прошарки, з яких випаровуються ідеї, думки, пропозиції, і які потім конденсуються на амбітних чолах еліти.
А з самого низу, під піделітними шарами, гомонять ділетанти-форумчане, яким кортить реалізувати за власний кошт своє творче начало, яке не знайшло в житті практичного продовження.
Пані Киянка, а може Ви вже вскочили в еліту?
Практичне, про що я згадала, може полягати в тому, щоб підготувати збори батьківської громадськості, на яких вимагати від чиновників, зокрема Міносвіти, враховувати голос батьків у формуванні шкільних програм та відповідно - підручників, щоб дітям масово не втюхували всіляку, вибачте, хрєнь.
Це - робота для багатьох, можна було б шукати потрібних людей, й самим щось посильне пропонувати. Я б могла ще раз, на цей предмет, прорецензувати нові підручники з гуманіторно-суспільних предметів (за новою, 12-річною програмою).
Звісно, це лише один кавалок, головне - це що робиться в родині. Але і в школі теж важливо, що і як викладають, так само і що звучить/показується/видно навколо дитини. Приклад: вже чимало говориться про рекламу алгоголю/тютюну/насилля/сексу - у фільмах також - по телебаченню, але меньше - про рекламу (пряму й опосередковану) тупих споживацьких задоволень. А це корелюється як по маслу з деякими розділами як предмету "Я і Україна" в початковій школі, так і, як виявилося - суспільтвознавства у старших (розповідають дуже розлого про права дітей, й значно менше - про обов"язки та відповідальність)
Те, що Ви писали про еліту - мабуть, Ви мали на увазі політичну, владну, а піделіта - спеціалісти? Це не є найрозповсюдженіша класифікація Більшість вітчизняних суспільствознавців зараз погоджуються з трактуванням в Малій енциклопедії етнодержавознавства (та наступних її розширених редакцій).
Але для того, щоб щось корисне робити - можна просто прикладати зусилля кожному на своєму місці.
... у вихованні молоді для реального покращення ситуації саме в Україні? Розумієте, пані Киянко, ми все якось говоримо взагалі, як-от, про виховання в позитивному, оптимістичному дусі, про розвиток ідей про відповідальність і обов"язки (а ні тільки права), тощо. Але як бути з проблемами саме України, саме українського суспільства? Адже проблеми України не зовсім ті самі, що проблеми, скажімо, Японії чи Швейцарії. В Україні, наприклад, одна з найнижчих в усій Європі заробітних плат. Страшенно високий рівень корупції, "дерібану." Ну і так далі, Ви з знаєте це краще за мене. Як оздоровляти націю під кутом зору саме ЦИХ КОНКРЕТНИХ проблем?
Георгій пише:
> ... у вихованні молоді для реального покращення ситуації саме в Україні? Розумієте, пані Киянко, ми все якось говоримо взагалі, як-от, про виховання в позитивному, оптимістичному дусі, про розвиток ідей про відповідальність і обов"язки (а ні тільки права), тощо.
Це варто не "говорити взагалі", а намагатися міняти в кращий бік найбільш масові джерела просвіти та виховання (в широкому сенсі)
1. програми-підручники
2. репертуар ТБ
а також допомагати тим батькам, які все ж бажають щось для своїх дітей в цьому плані корисне робити
1. інтернет-проекти
2. видання для дітей, підлітків, молоді
> Але як бути з проблемами саме України, саме українського суспільства? Адже проблеми України не зовсім ті самі, що проблеми, скажімо, Японії чи Швейцарії. В Україні, наприклад, одна з найнижчих в усій Європі заробітних плат. Страшенно високий рівень корупції, "дерібану." Ну і так далі, Ви з знаєте це краще за мене. Як оздоровляти націю під кутом зору саме ЦИХ КОНКРЕТНИХ проблем?
Нема потреби мені - Вам розповідати, що з чого виростає.
Починати все одно варто з дітей, далі всі корекції йдуть набагато тугіше. Дітей варто здорово виховувати, і для цього самим давати приклад, і намагатися "роздвинути" оазу, яку ми робимо для власних дітей, які роблять інші спеціалісти та ентузіасти (наприклад, із двох "зовнішніх" допоміжних джерел нам Пласт дуже допомагає, друге - не скажу яке ) - ширше, в ідеалі - на всю Україну.
Всі мої київські родичі і більшість друзів, на жаль, в тій чи іншій мірі українофоби, тому мені дуже важко навіть уявити собі, щоби "Пласт" у Києві запрацював...
Я вже не раз заторкувала організацію ПЛАСТ, яка між іншим, рахується елітною організацією. Батьки, які посилають своїх дітей до Пласту мають вищу освіту і патріотичні погляди. Безумовно, сюди також приймають дітей зі всіх прошарків суспільства. Виховники прикладають багато праці для їхнього виховання. Я вже згадувала здається табір на бережанщині під назвою "Лисоня". Сюди приїжджають таборувати зі всієї України. Побувавши на цьому таборі, молодь повертається з іншими поглядами. Клич як і колись- "Бог і Україна".
Щодо Києва, то тут процвітає ця організація і має широке коло учасників. Відбуваються тижневі сходини. Декілька з них їдуть на літні табори і до Америки, де стають у проводі булави.
Є і інші національні організації молоді, ось як СУМ-(Спілка Української Молоді), студенські організації при університетах так як-
Могилянська Академія, Острозька Академія на Волині, нововідкритий університет у Львові, Ставропігійська Академія. Поговорити з цією молоддю це піднесення духу і віри в Україну.
Молодь це запорука майбутнього України. Дуже дякую пані Киянко, за життєві правила. Видрукую і для своїх нащадків. Чи можна більше знати про вашу діяльність? Дуже цікаво довідатись про ваші дії на добро української молоді.
... тіьки я, пані Роксано, трохи знаю ізсередини цинізм деяких батьків, які віддадуть своїх дітей у Пласт, СУМ, ТУМ, чи ШМУМ, тому що це так треба, це так роблять інші і за це може бути якась винагорода. Але хай краще так, ніж ніяк; може, дійсно, ми ще на дуже ранній стадії розвитку української національної ідеї поза Галичиною чи Волинню, в центрі і на сході України. Хай воно хоч якось почнеться...
2007.07.03 | Киянка
Для Георгія та Роксани, насамперед
Роксано, якщо Ви клікнете на мій нік, то побачите мою майданівську адресу , - напишіть, і я Вам відішлю свою адресу блогу, адресу спільноту "Патріотичне виховання" дітей, "Київський Пласт-прият" (зовсім молоденька спільнота ). Там ми могли б спілкуватися (там є форум) і на інші теми, які нас цікавлять, а тут, можливо, не завджи є "профільними".
Рада, що моя світоглядно-виховна підбірка ще комусь знадобиться. Будьте щасливою мамою й вихователькою!
Справді, в Києві є і ще декілька організацій, де дітям пропонують здорове світоглядне виховання, корисне навчанння й цікаве дозвілля.
І повірте, Георгію, я не зустрічала там батьків, які водять туди своїх дітей "для годиться" чи заради вигод. Зараз принаймні у київських батьків, які не є свідомо зацікавлені у патріотичному вихованні своїх дітей, є або інші можливості їх чимось зайняти, відправити в інші табори, або нема й бажання кудись з ними їздити взагалі (бо ж це з новаками треба виїздити протягом декількох років на заняття) - легше перед ящиком ТБ посадити
Зараз напишу вам листа в приват . Однак не покидайте цього форуму. Ваші думки є дуже побажані. Тут обговорюються не тількі суто релігійні теми, але і теми відносно суспільства, розвитку духовності народу, який вплив має релігія на націю і т.д.
Поки що листа Вашого не отимала, хоч скринька працює добре.
Я не йду звідси, продовжуватиму читати і часом писатиму. З іронії долі, якраз по релігійній проблематиці могла б найбільше , але й пов"язані з нею теми суспільного розвитку, та світоглядно-виховні - теж дуже цікаві.
Вибачте, не писатиму адреси тут. Але, якщо сталося якась технічна затримка з Вашим листом, можете поки провести цікаве дослідження : наберіть в Гуглі три цінних для Вас слова (два Великих і одне допоміжне) - зможете почитати багато корисного, сторінок там багато, і аж на 11 стор. знайдете одну з моїх адрес (а там вже шукати легко ) Щось мені підказує, що Ви наберете вірно , хоч далі тут інтриги не продовжуватимемо (вибачте, пане Георгію, більше не буду )
Роксана пише:
> Коротенько виясніть ваше заперечення і по своєму поясніть рід і націю.
(В-дум) Дозвольте мені нагадати список книжок, який Ви не захотіли навіть обговорити, а поступили подібно до Киянки, перевели розмову на іншу тему - на вірші Івана Франка релігійного змісту...
Я розмовляю ПО ТЕМІ з усією віддачею сил, або не гаю час!
Чолом!
-- Вільнодум
2007.07.03 | Георгій
Пане Миколо, Вам з Вірджінії, звичайно, видніше...
... шо про Націю, а що про Киянку. Як і мені з Місісіпі.
Якщо серйозно, може дійсно краще трохи послухати, що реальні кияни і киянки кажуть про нашу духовність, а не тільки повчати їх з нашого американського далека?
Георгій пише:
> ... може дійсно краще трохи послухати, що реальні кияни і киянки кажуть про нашу духовність,
(Вєдум) Я б послухав, якби було що? Я, на відміну від багатьох тут, є дуже уважний і відповідальний слухач. Я не буду відповідати, не прочитавши сказане. Я не буду нести свою ахінею, не слухаючи співбесідника. Я не буду переводити тему на інший лад, щоб задовольнити свою потребу висказатися, чи ще щось.
Киянка, я її не знаю, але тут веде розмову НЕ про духовність, НЕ про рід, і НЕ про націю. Що таке духовність, рід і нація я розписувати не буду, бо вона все одно не дослухає і понесе своє....
Я не заперечую важливісті цієї теми, але навіть Ви називаєте її не тим, чим ця тема є. Вона НЕ Є тим, чим Ви її назвали і продовжуєте звати. Це НЕ Є розмовою про духовність, РІД і НАЦІЮ.
Відповіді
2007.07.02 | Киянка
Про можливі практичні справи
Мені здається, що присутні тут погодяться хоч би в тому, що націю доцільно виховувати світоглядно так, щоб на себе й все, що оточує, люди дивилися оптимістично, знали взаємозалежність свободи-відповідальності, прав-обов"язків, інтересів свої-суспільних.Так от, дещо можна пробувати робити, щоб впливати на всі можливі освітньо-виховні джерела (прямі й непрямі). Наприклад, вже були збори батьківської громадськості (батьків школярів), на яких був і Ніколаєнко.
Взагалі-то хто і як в нас причетний до виготовленння програм і підручників (і що там бува понаписувано ) - це просто мафія важкопробивна, але все ж таки пробувати тиснути громадою варто. Люди платять податки, з яких фінансується бюджетна освіта, і в Конституції та профільних законах написано, що пріоритетне право визначати, як виховувати дітей - за батьками.
Не хочу зараз чіпати питання християнської етики, але в усіх підручниках інших предметів суспільно-гуманітарного профілю є кричучі помилки щодо формування здорових світоглядних основ. Повірте, йдеться в тому числі про такі речі, які малопомітні неспеціалістам, вже не кажучи про такі очевидні, як "плачі України" замість переможної чи хоча б оптимістичної героїки. А як історія безсистемно викладається! А що є в "Я і Україна"! Вуха в"януть просто. От куди б праведний гнів прикласти...
2007.07.02 | Роксана
Re: Про можливі практичні справи
Шановна Киянка,Я цілком згідна з вами. Все що дитина вивчає у школі,будує її світогляд. Ви пишете-
-Не хочу зараз чіпати питання християнської етики, але в усіх підручниках інших предметів суспільно-гуманітарного профілю є кричучі помилки щодо формування здорових світоглядних основ. Повірте, йдеться в тому числі про такі речі, які малопомітні неспеціалістам, вже не кажучи про такі очевидні, як "плачі України" замість переможної чи хоча б оптимістичної героїки. А як історія безсистемно викладається! А що є в "Я і Україна"! Вуха в"януть просто. От куди б праведний гнів прикласти...-
Ми постійно плачемо. То нас б'ють, то не дозволяють говорити рідною мовою, не такі церкви, не така історія і т.д. і т.п. А знаєте чому у нас така доля, бо "моя хата зкраю". Подивіться скільки ми втратили через м'якість Ющенка. Нам ще потрібна сильна рука. Тяжко у нас з демократією. Але коли б молоде покоління виховувалося у патріотичному дусі, такого б не було. Подивіться на Галичину. Поговоріть з тими людьми. У них все впорядку і з вірою в Бога і з окресленням національності. Я не знаю, як собою представляє "релігіно христіянська етика", але думаю, що цей підхід не пошкодить , а допоможе дитині. Якщо нема державних законів, а хоч і є , мало хто на них зважає, треба "впустити Бога в школи". Поки релігія була в пошані Америки, люди зовсім інакше поводились. Зараз розбещеність привела до побільшення криміналістів, наркоманії, самогубств і т.д. Які ваші погляди на теперішню ситуацію в Україні.
Що ви думаєте треба було б зробити? Чи , на вашу думку, релігія впливала б позитивно чи неґативно на розвиток дитини?
2007.07.02 | Киянка
Відповідь + сторіночка, що висить в кімнаті моєї дитини
Роксана пише:> Ми постійно плачемо. То нас б'ють, то не дозволяють говорити рідною мовою, не такі церкви, не така історія і т.д. і т.п. А знаєте чому у нас така доля, бо "моя хата зкраю". Подивіться скільки ми втратили через м'якість Ющенка. Нам ще потрібна сильна рука.
Згодна, нам потрібно для початку навіть дві сильних руки (на додачу до сильного і совісного розуму ) - свої
> Тяжко у нас з демократією. Але коли б молоде покоління виховувалося у патріотичному дусі, такого б не було...
Для того, щоб якось цьому зарадити, я працюю і на роботі, і в громадських справах (зокрема, відкрила інтернет-ресурс "Патріотичне виховання" дітей (з форумом), якщо хочете, скажіть, куди Вам скинути адресу)
> Подивіться на Галичину. Поговоріть з тими людьми. У них все впорядку і з вірою в Бога і з окресленням національності. Я не знаю, як собою представляє "релігіно христіянська етика", але думаю, що цей підхід не пошкодить , а допоможе дитині. Якщо нема державних законів, а хоч і є , мало хто на них зважає, треба "впустити Бога в школи". Поки релігія була в пошані Америки, люди зовсім інакше поводились. Зараз розбещеність привела до побільшення криміналістів, наркоманії, самогубств і т.д. Які ваші погляди на теперішню ситуацію в Україні.
> Що ви думаєте треба було б зробити? Чи , на вашу думку, релігія впливала б позитивно чи неґативно на розвиток дитини?
Я могла б багато чого сказати з цього приводу, але навряд чи на цьому форумі (принаймні поки що). Бо абсолютно ясно, до чого це призведе , до того ж, доля релігієзнавця така, що з ним сперечаються, бува, з різних боків А тут зовсім не конференційні бувають дискусії
Натомість наважилася долучити листочок з дещо правленими мною для моєї дитини афоризмами, який висить в неї біля комп"ютера вже декілька років (його я їх коментувала, дещо треба читати "пристрастно" ). Це - частково успадкована цеглинка у моїх стараннях світоглядного виховання, які дають результати
Якісна сталь гартується сильним вогнем (мій дід)
Кому багато дано – з того багато і спитається (Біблія)
Мир, куплений дуже дорого, ніколи не буває довгим.
Фальшиве ніколи не буває міцним. (Буаст П.)
Я не люблю насилля та безсилля. (Висоцкий В.)
Хто вміє володіти собою, той може керувати людьми. (Вольтер Ф.)
Дія є найбільш виразним розкриттям людини. (Гейгель)
Характер людини творить її долю. (Гераскінт)
Лиш той достойний життя і волі, хто кожен день іде за них у бій.
Характер в свою чергу породжує характер.
Чого не розуміють, тим не володіють. (Гете В.)
Вітер і хвилі завжди на стороні більш вмілого мореплавця. (Гіббон Е.)
Хто відмовився від надмірного, той позбавився поневірянь.
Чи може той, хто став плазуном, хробаком, жалітися на те що його розчавили. (Кант І.)
Добрим словом і сильною дією можна добитись більшого, ніж просто добрим словом. (Капоне)
Не завжди говори те, що знаєш, але знай завжди, що говориш. (Клавдій)
Минуле треба знати не тому, що воно було, а тому, що з нього росте майбутнє. (Ключевський В.)
Навчання без роздумів непотрібне, але й роздуми без навчання є небезпечними.
Правитель має бути правителем, підданий – підданим, батьки – батьками, діти – дітьми.
Розкажи мені твоє минуле, а я скажу яке буде твоє майбутнє. (Конфуцій)
Совість – закон законів. (Ламартін А.)
Той хто не цінить життя, його не заслуговує. (Леонардо да Вінчі)
Найбільша твердість і є найбільше милосердя. (Лонгфелло)
Розум, що не має певної мети, втрачається. (Монтень М.)
Жоден переможець не вірить у випадковість. (Ніцше Ф.)
Світом править сила, а не думка, але думка використовує силу. (Паскаль Б.)
Хто любить все, той не любить нічого. (Пісарєв Д.)
Краще бути переможцем, ніж жертвою-невдахою. (Пол Агрігентський)
Нерішучість гірше, ніж невдала спроба. (Рохас Ф.)
Тисячі шляхів ведуть до помилки, але лише один – до істини. (Руссо Ж.)
Хто собі друзів не шукає, той сам собі ворог. (Руставеллі Ш.)
Від малих помилок легко перейти до великих вад. (Сенека)
Вимагати неможливого – означає самому собі підготувати відмову. (Сіріус П.)
Бережливість можна вважати дочкою розважливості, сестрою поміркованості і матір'ю свободи. (Смайльс С.)
Розум, без сумніву, перша умова для щастя. (Софокл)
Незнання не є аргументом. (Спіноза)
Бездіяльність – мати нудьги. (Стендаль)
Важко в навчанні – легко в поході. (Суворов О.)
Засійте вчинок – і ви пожнете звичку, посійте звичку – і ви пожнете характер, посійте характер – і ви пожнете долю. (Теккерей В.)
В битві перемагає той, хто твердо вирішив в ній перемогти. (Толстой Л.)
Читайте лише найкращі книги, бо інакше ви зовсім не встигнете їх прочитати. (Торо Г.)
Слово "завтра" придумане для людей нерішучих. (Тургенєв І.)
Не достатньо знати, необхідно також застосовувати.
Якщо ти купляєш те, що тобі не потрібно, то скоро будеш продавати те, що тобі необхідне. (Франклін Б.)
Найрозумнішому філософу важко відповідати на нерозумні запитання. (Хілон)
Кожна людина може помилятися, але не визнавати помилки може лише нерозумний.
Невихованість – ніч розуму, ніч темна і безмісячна. (Цицерон)
Честь не можна відібрати, її можна втратити. (Чехов А.)
Втрачену хвилину не може повернути сама вічність.
Рабство – річ ганебна, але рабська психологія в свободі – гідна зневаги.
Промах – миттєвий, каяття – довге. (Шиллер Ф.)
2007.07.02 | Карт
Re: Про можливі практичні справи
Киянка пише:> Мені здається, що присутні тут погодяться хоч би в тому, що націю доцільно виховувати світоглядно так, щоб на себе й все, що оточує, люди дивилися оптимістично, знали взаємозалежність свободи-відповідальності, прав-обов"язків, інтересів свої-суспільних.
>
Дуже добре сформульовано. Йдеться, мабуть про напрямок виховання в родині та більших колективах.
Але практичного в цьому нічого немає, є лише побажальне. Практичне твориться саме-по-собі, як твориться життя, адже йдеться про "велику систему", тобто таку, на яку вплинути кожний з нас не взмозі. Саме-по-собі воно твориться працею відповідної еліти. Така еліта утворюється поступово, сама-по-собі. А коли вона утвориться до помітного розміру і помітної продуктивності, то її вже буде не спинити, оскільки діяльність по вихованню нації стане полем для здобуття престижу, для конкуренції різних груп і напрямків, за славу, за кошти з бюджету.
Звичайно, що мають функціонувати піделітні (професійні) шари і прошарки, з яких випаровуються ідеї, думки, пропозиції, і які потім конденсуються на амбітних чолах еліти.
А з самого низу, під піделітними шарами, гомонять ділетанти-форумчане, яким кортить реалізувати за власний кошт своє творче начало, яке не знайшло в житті практичного продовження.
Пані Киянка, а може Ви вже вскочили в еліту?
2007.07.02 | Киянка
Ускакують у гречку
Практичне, про що я згадала, може полягати в тому, щоб підготувати збори батьківської громадськості, на яких вимагати від чиновників, зокрема Міносвіти, враховувати голос батьків у формуванні шкільних програм та відповідно - підручників, щоб дітям масово не втюхували всіляку, вибачте, хрєнь.Це - робота для багатьох, можна було б шукати потрібних людей, й самим щось посильне пропонувати. Я б могла ще раз, на цей предмет, прорецензувати нові підручники з гуманіторно-суспільних предметів (за новою, 12-річною програмою).
Звісно, це лише один кавалок, головне - це що робиться в родині. Але і в школі теж важливо, що і як викладають, так само і що звучить/показується/видно навколо дитини. Приклад: вже чимало говориться про рекламу алгоголю/тютюну/насилля/сексу - у фільмах також - по телебаченню, але меньше - про рекламу (пряму й опосередковану) тупих споживацьких задоволень. А це корелюється як по маслу з деякими розділами як предмету "Я і Україна" в початковій школі, так і, як виявилося - суспільтвознавства у старших (розповідають дуже розлого про права дітей, й значно менше - про обов"язки та відповідальність)
Те, що Ви писали про еліту - мабуть, Ви мали на увазі політичну, владну, а піделіта - спеціалісти? Це не є найрозповсюдженіша класифікація Більшість вітчизняних суспільствознавців зараз погоджуються з трактуванням в Малій енциклопедії етнодержавознавства (та наступних її розширених редакцій).
Але для того, щоб щось корисне робити - можна просто прикладати зусилля кожному на своєму місці.
2007.07.02 | Георгій
А що, практично, Ви вважаєте потрібним...
... у вихованні молоді для реального покращення ситуації саме в Україні? Розумієте, пані Киянко, ми все якось говоримо взагалі, як-от, про виховання в позитивному, оптимістичному дусі, про розвиток ідей про відповідальність і обов"язки (а ні тільки права), тощо. Але як бути з проблемами саме України, саме українського суспільства? Адже проблеми України не зовсім ті самі, що проблеми, скажімо, Японії чи Швейцарії. В Україні, наприклад, одна з найнижчих в усій Європі заробітних плат. Страшенно високий рівень корупції, "дерібану." Ну і так далі, Ви з знаєте це краще за мене. Як оздоровляти націю під кутом зору саме ЦИХ КОНКРЕТНИХ проблем?2007.07.03 | Киянка
Справ багато, робімо доступні
Георгій пише:> ... у вихованні молоді для реального покращення ситуації саме в Україні? Розумієте, пані Киянко, ми все якось говоримо взагалі, як-от, про виховання в позитивному, оптимістичному дусі, про розвиток ідей про відповідальність і обов"язки (а ні тільки права), тощо.
Це варто не "говорити взагалі", а намагатися міняти в кращий бік найбільш масові джерела просвіти та виховання (в широкому сенсі)
1. програми-підручники
2. репертуар ТБ
а також допомагати тим батькам, які все ж бажають щось для своїх дітей в цьому плані корисне робити
1. інтернет-проекти
2. видання для дітей, підлітків, молоді
> Але як бути з проблемами саме України, саме українського суспільства? Адже проблеми України не зовсім ті самі, що проблеми, скажімо, Японії чи Швейцарії. В Україні, наприклад, одна з найнижчих в усій Європі заробітних плат. Страшенно високий рівень корупції, "дерібану." Ну і так далі, Ви з знаєте це краще за мене. Як оздоровляти націю під кутом зору саме ЦИХ КОНКРЕТНИХ проблем?
Нема потреби мені - Вам розповідати, що з чого виростає.
Починати все одно варто з дітей, далі всі корекції йдуть набагато тугіше. Дітей варто здорово виховувати, і для цього самим давати приклад, і намагатися "роздвинути" оазу, яку ми робимо для власних дітей, які роблять інші спеціалісти та ентузіасти (наприклад, із двох "зовнішніх" допоміжних джерел нам Пласт дуже допомагає, друге - не скажу яке ) - ширше, в ідеалі - на всю Україну.
2007.07.03 | Георгій
А дійсно працює в Києві "Пласт?"
Всі мої київські родичі і більшість друзів, на жаль, в тій чи іншій мірі українофоби, тому мені дуже важко навіть уявити собі, щоби "Пласт" у Києві запрацював...2007.07.03 | Роксана
Re: А дійсно працює в Києві "Пласт?"
Пане Георгій,Я вже не раз заторкувала організацію ПЛАСТ, яка між іншим, рахується елітною організацією. Батьки, які посилають своїх дітей до Пласту мають вищу освіту і патріотичні погляди. Безумовно, сюди також приймають дітей зі всіх прошарків суспільства. Виховники прикладають багато праці для їхнього виховання. Я вже згадувала здається табір на бережанщині під назвою "Лисоня". Сюди приїжджають таборувати зі всієї України. Побувавши на цьому таборі, молодь повертається з іншими поглядами. Клич як і колись- "Бог і Україна".
Щодо Києва, то тут процвітає ця організація і має широке коло учасників. Відбуваються тижневі сходини. Декілька з них їдуть на літні табори і до Америки, де стають у проводі булави.
Є і інші національні організації молоді, ось як СУМ-(Спілка Української Молоді), студенські організації при університетах так як-
Могилянська Академія, Острозька Академія на Волині, нововідкритий університет у Львові, Ставропігійська Академія. Поговорити з цією молоддю це піднесення духу і віри в Україну.
Молодь це запорука майбутнього України. Дуже дякую пані Киянко, за життєві правила. Видрукую і для своїх нащадків. Чи можна більше знати про вашу діяльність? Дуже цікаво довідатись про ваші дії на добро української молоді.
2007.07.03 | Георгій
Добре, я радію, коли воно так...
... тіьки я, пані Роксано, трохи знаю ізсередини цинізм деяких батьків, які віддадуть своїх дітей у Пласт, СУМ, ТУМ, чи ШМУМ, тому що це так треба, це так роблять інші і за це може бути якась винагорода. Але хай краще так, ніж ніяк; може, дійсно, ми ще на дуже ранній стадії розвитку української національної ідеї поза Галичиною чи Волинню, в центрі і на сході України. Хай воно хоч якось почнеться...2007.07.03 | Киянка
Для Георгія та Роксани, насамперед
Роксано, якщо Ви клікнете на мій нік, то побачите мою майданівську адресу , - напишіть, і я Вам відішлю свою адресу блогу, адресу спільноту "Патріотичне виховання" дітей, "Київський Пласт-прият" (зовсім молоденька спільнота ). Там ми могли б спілкуватися (там є форум) і на інші теми, які нас цікавлять, а тут, можливо, не завджи є "профільними".Рада, що моя світоглядно-виховна підбірка ще комусь знадобиться. Будьте щасливою мамою й вихователькою!
Справді, в Києві є і ще декілька організацій, де дітям пропонують здорове світоглядне виховання, корисне навчанння й цікаве дозвілля.
І повірте, Георгію, я не зустрічала там батьків, які водять туди своїх дітей "для годиться" чи заради вигод. Зараз принаймні у київських батьків, які не є свідомо зацікавлені у патріотичному вихованні своїх дітей, є або інші можливості їх чимось зайняти, відправити в інші табори, або нема й бажання кудись з ними їздити взагалі (бо ж це з новаками треба виїздити протягом декількох років на заняття) - легше перед ящиком ТБ посадити
2007.07.03 | Роксана
Re: Для Георгія та Роксани, насамперед
Шановна Киянка,Зараз напишу вам листа в приват . Однак не покидайте цього форуму. Ваші думки є дуже побажані. Тут обговорюються не тількі суто релігійні теми, але і теми відносно суспільства, розвитку духовності народу, який вплив має релігія на націю і т.д.
2007.07.03 | Киянка
Для Роксани
Поки що листа Вашого не отимала, хоч скринька працює добре.Я не йду звідси, продовжуватиму читати і часом писатиму. З іронії долі, якраз по релігійній проблематиці могла б найбільше , але й пов"язані з нею теми суспільного розвитку, та світоглядно-виховні - теж дуже цікаві.
Вибачте, не писатиму адреси тут. Але, якщо сталося якась технічна затримка з Вашим листом, можете поки провести цікаве дослідження : наберіть в Гуглі три цінних для Вас слова (два Великих і одне допоміжне) - зможете почитати багато корисного, сторінок там багато, і аж на 11 стор. знайдете одну з моїх адрес (а там вже шукати легко ) Щось мені підказує, що Ви наберете вірно , хоч далі тут інтриги не продовжуватимемо (вибачте, пане Георгію, більше не буду )
2007.07.03 | Киянка
Для Роксани-2
Ой, вибачте, будь ласка, зараз працює kyjanka@maidanua.org2007.07.03 | Роксана
Re: Для Роксани-2 відповідь киянці
Переслала ще раз лист. В мою скриньку дістала "націоналістичний портал". Чи це є те про що іде мова?2007.07.03 | Киянка
Дякую! Прочитала й надіслала відповідь
2007.07.03 | Карт
Про гречку я посоромився запитати ..
Киянка пише:> Але для того, щоб щось корисне робити - можна просто прикладати зусилля кожному на своєму місці.
Дуже слушно. Я теж керуюсь принципом: "Роби, що маєш, і нехай вже як-небудь буде". На жаль, тут і обговорювати нема чого.
2007.07.03 | Вільнодум
Це не є розмова про Рід, і не про Націю!
2007.07.03 | Вільнодум
Це є розмова про Киянку
2007.07.03 | Роксана
Re: Це не є розмова про Рід, і не про Націю!
Пане Вільнодум, чому ви поставили справу "руба"?-"Це не є розмова про Рід, і не про Націю!"-
Коротенько виясніть ваше заперечення і по своєму поясніть рід і націю.
2007.07.03 | Вільнодум
Re: Це не є розмова про Рід, і не про Націю!
Роксана пише:> Коротенько виясніть ваше заперечення і по своєму поясніть рід і націю.
(В-дум) Дозвольте мені нагадати список книжок, який Ви не захотіли навіть обговорити, а поступили подібно до Киянки, перевели розмову на іншу тему - на вірші Івана Франка релігійного змісту...
Я розмовляю ПО ТЕМІ з усією віддачею сил, або не гаю час!
Чолом!
-- Вільнодум
2007.07.03 | Георгій
Пане Миколо, Вам з Вірджінії, звичайно, видніше...
... шо про Націю, а що про Киянку. Як і мені з Місісіпі.Якщо серйозно, може дійсно краще трохи послухати, що реальні кияни і киянки кажуть про нашу духовність, а не тільки повчати їх з нашого американського далека?
2007.07.03 | Вільнодум
Re: Із далеку, між іншим, видніше!
Георгій пише:> ... може дійсно краще трохи послухати, що реальні кияни і киянки кажуть про нашу духовність,
(Вєдум) Я б послухав, якби було що? Я, на відміну від багатьох тут, є дуже уважний і відповідальний слухач. Я не буду відповідати, не прочитавши сказане. Я не буду нести свою ахінею, не слухаючи співбесідника. Я не буду переводити тему на інший лад, щоб задовольнити свою потребу висказатися, чи ще щось.
Киянка, я її не знаю, але тут веде розмову НЕ про духовність, НЕ про рід, і НЕ про націю. Що таке духовність, рід і нація я розписувати не буду, бо вона все одно не дослухає і понесе своє....
Я не заперечую важливісті цієї теми, але навіть Ви називаєте її не тим, чим ця тема є. Вона НЕ Є тим, чим Ви її назвали і продовжуєте звати. Це НЕ Є розмовою про духовність, РІД і НАЦІЮ.
Повторите ще раз?
-- Вільнодум